ЗНО онлайн 2017 року з історії України – пробний тест

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціальну структуру українського суспільства на західноукраїнських землях.

Перепис населення в Австро-Угорщині 1910 р. свідчить, що селяни становили 75–85% населення в залежності від регіону. Західноукраїнські землі на початок ХХ ст. були найменш індустріалізованими землями Європи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Української Народної Республіки (проголошена ІІІ Універсалом у листопаді 1917 р.) станом на 1917 р. На це вказує географічний об’єкт: місто Холм ще не передано до складу УНР, як це передбачено умовами Брестського миру (січень 1918 р.). До того ж у 1914–1916 рр. УНР не існувало.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання, об'єднані олним текстом або візуальним фрагментом, називають кластерними.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок зі спогадів П. Скоропадського про видання ним «федеративної» Грамоти. На це вказують такі слова (словосполучення)-маркери: «Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».

Надалі в завданні треба визначити за портретними рисами П. Скоропадського. Ідентифікація дає змогу визначити, що його фото вміщено під літерою А.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Вимогу «федерації» з Росією висунули представники держав Антанти. На це вказують такі маркери: «союзна місія», «союзники».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Наслідком таких дій гетьмана П. Скоропадського стало антиурядове повстання, очолюване Директорією.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Політика «коренізації» була започаткована рішенням ХІІ з’їзду РКП(б) у 1923 р. В УСРР вона відбувалася у формі «українізації».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1928 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено будівлю Держпрому в Харкові.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати мету заходів компартійного керівництва з колективізації сільського господарства.

Для визначення правильної відповіді слід пригадати, що попри заяви влади про бажання модернізувати сільське господарство, ключовою метою було встановлення державного контролю над сільгоспвиробництвом і використанням його ресурсів для здійснення індустріалізації. Колективізація, яка проводилися насильницькими методами, викликала спротив селянства. Щоб подолати його, влада влаштувала Голодомор для українського селянства. Тільки ціною великих жертв і розорення селянських господарств компартійному керівництву вдалося приборкати селянство, загнавши його в колгоспи і запровадивши паспортну систему.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку знання основних понять, визначених Програмою ЗНО.

Для виконання завдання слід пригадати визначення терміну «розстріляне відродження», яке дає ключ для вибору правильної відповіді.

 «Розстріляне відродження» – термін, яким позначають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припадає на 1920–1930-ті роки, які були винищені сталінськими репресіями. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку знань про розподіл українських земель після Першої світової війни і поразки боротьби за збереження державної незалежності України.

Після розпаду Австро-Угорщини 3 листопада 1918 р. на народному вічі в Чернівцях, скликаному Крайовим комітетом, якому австрійський намісник передав владу, було проголошено об’єднання Північної Буковини з Українською Державою, проголошеною у Львові (ЗУНР) і «прилучення австрійської частини українських земель до України». Проте Румунія, скориставшись відсутністю в українців значних військових сил, окупувала Північну Буковину і частину Східної Галичини (Покуття).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

«Пакт Ріббентропа-Молотова» – таємна угода між Німеччиною і СРСР, укладена 23 серпня 1929 р., про розподіл сфер впливу в Європі.

Угода була оформлена як таємний додаток (протокол) до Пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія. Латвія, східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

«Пакт» відкривав шлях Німеччині для нападу на Польщу і початку Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). 17 вересня Радянський Союз теж здійснює агресію проти Польщі, Червона армія вступає на територію Західної України та Західної Білорусії. Зрештою ці території були включені до складу СРСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку візуального історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), характерні риси, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предметом ідентифікації в завданні є зміст напису на пам’ятнику.

Ключові словосполучення напису на пам’ятнику – «Тут були завершені бої радянських військ за визволення Української РСР від німецьких загарбників…» чітко вказують на 1944 р. 28 жовтня 1944 р. завершилося визволення України в сучасних кордонах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945–на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку знань про процес радянізації України, що включав колективізацію сільського господарства.

Процес колективізації у Східній, Центральній і Південній Україні був здійснений насильницькими методами наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. У 1940–1950 рр. до складу УРСР увійшли землі Західної України, на які був поширений процес колективізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію УРСР станом на 1954 р., коли було завершено формування території республіки в межах СРСР. На це вказують обриси кордонів. Частина територій позначена цифрами 1 (Закарпаття), 2 (Східна Галичина, Волинь), 3 (Північна Буковина, Хотинщина, Південна Бессарабія), 4 (Крим).

У 1954 р. до складу УРСР увійшов Крим (Кримська область).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань про зародження дисидентського руху в Україні, зокрема, про утворення і діяльність Української робітничо селянської спілки.

УРСС була заснована в 1958 р. Л. Лук’яненком разом з І.Кандибою. Спілка ставила перед собою мету домагатися суверенітету і незалежності України мирними засобами. У 1961 р. спілка була викрита, а її члени засуджені.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – автор твору.

Аналіз уривку джерела і визначення слів-маркерів: «визнаний класик соціалістичного реалізму», «багатостраждальний» твір», «пам’ятка козацького минулого», «основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності» – дає змогу визначити автора твору, про який ідеться в уривку джерела» – О. Гончара. Зображення церковних соборів додатково вказує на назву роману «Собор». Цей твір був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно. 

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, собор, описаний у романі, – це Троїцький собор у Новомосковську, який вміщений під літерою «Г». Додатковою вказівкою на цей собор є маркер у джерелі «пам’ятка козацького минулого». Серед чотирьох фотографій лише один належить до козацької спадщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно.

Роман О. Гончара "Собор" був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Карикатури дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час, коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена негативним проявам явища бюрократизації. На це вказують персонажі карикатури: розгублений відвідувач установи і два чиновники (1-й заступник і 2-й заступник), які, показуючи один на одного, не вирішують питання, з яким до них звернулися.

Бюрократизація – це процес усередині організацій державного або приватного сектора, що характеризується зростанням чисельності службовців і рівнів ієрархії, вузькою спеціалізацією функцій, ускладненням формальної регламентації діяльності. Бюрократизація може грати як позитивну роль (контрольованість, передбачуваність), так і негативну (утруднення комунікації, втрата гнучкості і продуктивності). Саме негативні прояви бюрократизації і відображає карикатура.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – «революційна» подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «наметове містечко», «голодуючі студенти», «Голова Ради Міністрів В.Масола», «націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ» – чітко вказують на події «революції на граніті» (з 2 по 17 жовтня 1990 р.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, визначених Програмою ЗНО.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 р. був схвалений (90,32 % – голосів «за») на Всеукраїнському референдумі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання передбачає перевірку знань основних подій міжнародних відносин незалежної України та президенства Л. Кучми.

Вступ України до Ради Європи відбувся у 1995 р. Ця подія припадає на період президенства Л. Кучми (1994–2005 рр.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – Універсали і Грамота гетьмана П. Скоропадського.

1. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської» – чітко вказують на ІІІ Універсал Української Центральної Ради, який був ухвалений у листопаді 1917 р.

2. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом», «Центральна і Мала Рада з нинішнього дня розпускаються» – чітко вказують на Грамоту гетьмана П. Скоропадського, яка була видана 28 квітня 1918 р.

3. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «…воєдино зливаються …частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна», «Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка» – чітко вказують на Акт Злуки між УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р.

4. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Однині Українська Народна Республіка стає…незалежною» – чітко вказує на ІV Універсал УНР прийнятий у січні 1918 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 - на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, визначених Програмою ЗНО.

«Осадництво» – політика, здійснювана в 1920 р. урядами Польщі на українських землях із планомірного розселення військових і цивільних колоністів.

«Коренізація» – політика, здійснювана в 1920-х – на початку1930-х рр. в СРСР зі зміцнення вливу центральної влади в національних республіках через поступки у вживанні національних мов у царинах освіти, культури, державного управління.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни (1939–1945 рр.), спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

«Радянізація» – політика насадження в західних областях Украї­ни в 1939–1941 рр. норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утвердженихв СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань персоналій, передбачених Програмою ЗНО, і сфер їх діяльності.

Л. Костенко – поетичне мистецтво

О. Антонов – літакобудування

Л. Биков – кіномистецтво

А. Горська – образотворче мистецтво

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, які відображені в історичних джерелах.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події 1920-х – 1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркер: «Процес «Спілки визволення України» – чітко вказує на 1930 р., коли відбувався показовий судовий процес у сфабрикованій ОГПУ УСРР справі над представниками української інтелігенції. Усього до судового процесу залучено 474 особи, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі України — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Дистрикт Галичина», «Київ взятий», «Європа у боротьбі з більшовизмом» – чітко вказують на газету, що була видрукувана в 1941 р. на окупованій нацистами території України.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери: «УНДО», «Українізація УСРР», – чітко вказують на першу половину 1920-х рр. Політика українізації в УСРР була започаткована в 1923 р. Партія Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) сформувалася на українських землях у складі Польщі у 1925 р.

Варіант відповіді «Г». словосполучення-маркер: «Автономія Карпатської України ухвалена» – чітко вказують на 1938 р., коли відбулася ця подія.

Відповідь: В, А, Г, Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій Другої світової війни.

6 листопада 1943 р. – визволення Києва від нацистських окупантів.

14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА).

30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави.

Січень-лютий 1944 р. – проведення Корсунь-Шевченківської наступальної операції.

Відповідь: В, Б, А, Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Денікінський режим існував на території України влітку-восени 1919 р. Його поразці сприяли такі чинники:

- одночасний наступ білогвардійських військ проти українських армій і Червоної Армії;

- масовий селянський повстанський рух, який фактично знищив тил армії генерала Денікіна;

- проведення реакційної, шовіністичної політики, дотримуючись гасла «Єдиної і неподільної Росії!».

Відповідь: 3, 6, 7.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу візуального історичного джерела, у цьому випадку плакату соціального змісту.

Правильні відповіді випливають з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – змістове навантаження плакату.

Зображення, гасло («Поділися теплом із захисником») дає змогу визначити такі правильні відповіді:

- Плакат агітує брати участь у волонтерському русі.

- Плакат створений для стимулювання патріотичного піднесення.

- Поява плаката зумовлена агресією Росії на сході України.

Відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначення пам’яток культури, визначених Програмою ЗНО.

На фото зображено під літерою «А» – Збруцький ідол; «Б» – скіфська золота пектораль з кургану Товста могила; «В» – браслет з меандровим орнаментом. Мізенська стоянка; «Г» – зразок кераміки трипільської культури.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – місто, про яке йде мова у джерелі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі», «підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста», «греки» – чітко вказують на літописну розповідь про похід князя Олега на Константинополь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку знань діяльності київських князів.

«Шлюбна дипломатія» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв’язків була започаткована київським князем Володимиром Святославичем (Великим).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, внесених до Програми ЗНО.

«Повість минулих літ» Нестором-літописцем укладена 1113 р.

«Слово о полку Ігоревім» – 1187 р.

«Остромирове Євангеліє» – 1056–1057 рр..

«Києво-Печерський патерик» – ХІІІ ст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причиново-наслідкові зв’язки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку вмінь здійснення порівняльного аналізу.

Із запропонованих відповідей спільним в устрої Київської Русі ХІІ–ХІІІ ст. (Період роздробленості) і Великого князівства Литовського є існування удільних князівств.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних умов Люблінської унії. Унія передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан», «висвятив на митрополію Київську… Йов Борецький… і з ним єпископів» – чітко вказують на причетність до цієї події, що відбулась у 1620 р., гетьмана П. Сагайдачного.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань дат основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Б. Хмельницького на Січі було обрано гетьманом у січні 1648 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), eміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку завдання передбачає обрати карту, яка відображає умови Білоцерківського договору. За умовами договору влада гетьмана поширювалась лише на територію Київського воєводства. Межі Київського воєводства відображені на картосхемі, позначеною літерою Г.

Картосхема, позначена літерою А, відображає межі Гетьманщини за Зборівським договором. Картосхема, позначена літерою Б, відображає територію Гетьманщини кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Картосхема, позначена літерою В, відображає межі Руського князівства за умовами Гадяцької угоди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань змісту періоду Руїни в історії України.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з величезним майном, жертвував усім, щоб вибороти волю своїй Батьківщині», «Він не завагався зректися всього.., за визволення рідного краю» – чітко вказують на виступ гетьмана І. Мазепи, який за допомогою Швеції намагався позбутися залежності від Москви.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основного змісту діяльності Другої Малоросійської колегії, яка існувала в 1864–1782 (1785) роках.. Колегія була створена указом російської імператриці Катерини ІІ від 15 листопада 1764 р. Друга Малоросійська колегія стала головним органом управління на українських землях на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум`янцевим, у руках якого зосередилася вся влада і перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини та повного підпорядкування управління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого та найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). Колегія складалась із 4 російських представників, 4 українських старшин, прокурора, 2 секретарів (росіянина і українця).

Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі. 

Діяльність колегії призвела до запровадження подушного податку і кріпосного права, ліквідації залишків автономних прав України і козацьких традицій, перетворення України на уніфіковану частину Російської Імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про процес національного відродження в Наддніпрянській Україні.

Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. осередком національного відродження на українських землях у складі Російської імперії стала Слобожанщина. Основним рушієм відродження на цих землях стали нащадки колишньої козацької старшини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь встановлення причиново-наслідкових зв’язків.

Задунайська Січ була зруйнована турецькими військами у 1828 р. після переходу частини козаків на чолі з отаманом Й. Гладким на бік Росії впродовж російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про основний твір «Руської трійці» «Русалка Дністровая», який був видрукований у Буді в 1837 р. тиражем у 1000 примірників. Проте відразу потрапила під заборону. Реалізована було лише 200 примірників, решта – була конфіскована поліцією. Заарештовані примірними розійшлися під час революції 1848–1849 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вміння застосовувати поняття і терміни.

Будителями прийнято називати діячів національного відродження слов’янських народів кінця XVIII — першої половини XIX ст. Серед зазначених діячів до будителів українців Закарпаття належить О. Духнович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних ідей твору «Історія русів».

«Історія Русів» — твір української національно-політичної думки початку XIX століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року.

«Історія Русів» має дві головні ідеї. По-перше, вона підкреслює історичну відмінність і протистояння між русами (Україною) та Московією. По-друге, вона наголошує історичну цілісність русів (українців) від середньовічної Київської Русі до недавньої тоді Козацької держави. Таким чином, вона відображає погляди дворян-автономістів нащадків козацької старшини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності Володимира Антоновича. Він був істориком, головою Історичного товариства Нестора-літописця, одним з ініцитором заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина». Також він був лідером громадівського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 60–70-х рр. в Російській імперії справили позитивний вплив на економічний розвиток імперії і зокрема українських земель. Вони усунули перешкоди для завершення промислового перевороту і дали поштовх індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань дат основних подій суспільно-культурного життя на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст., які передбачені Програмою ЗНО.

Товариство «Просвіта» було засновано у Львові в 1868 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Створення в Одесі першої в Російській імперії (другої у світі) бактеріологічної станції пов’язано з ім’ям І. Мечникова.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Ізгої – це особи, які з певних причин вийшли зі своїх соціальних груп і втратили з ними законний зв’язок.

Бояри – це представники правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

Смерди – це особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, вели своє господарство, виконували повинності на користь держави.

Закупи – це тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство та змушені були працювати на землевласника за грошову позику.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки подій.

Ухвалення Гадяцьких пунктів стало приводом до початку війни Московського царства проти Гетьманщини.

Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України, руйнації столиці козацької держави.

Укладення Андрусівського перемир’я у 1667 р. спричинило поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством.

Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Річчю Посполитою і Московським царством спонукало гетьмана Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

1848–1849 рр. – революційні події на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії

1853–1856 рр. – Кримська війна

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій та вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події часів монгольської навали.

Ключові в джерелі «А» словосполучення-маркери: «Того літа татари взяли Переяславль», «Того ж літа взяли татари Чернігів.» – дають змогу визначити, що мова йде про похід монголів на Русь 1239 р.

Ключові в джерелі «Б» словосполучення-маркери: «Була рада всіх князів у місті Києві, і вирішили на раді так: “Краще нам зустріти їх на чужій землі, ніж на своїй”», «Мстислав Романович київський, Мстислав ковельський і чернігівський і Мстислав Мстиславич галицький – вони були старійшими князями Руської землі» – дають змогу визначити, що мова йде про події, які передували битві на р.Калка 1223 р.

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери: «[князь] Михайло [чернігівський] відправився на уклін до Батия», «Той [князь] відповів, що з охотою поклониться Батию.., але не поклониться ідолу» – дають змогу визначити, що мова йде про події 1245–1246 рр.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери: «Поставив Батий стінобитні гармати у міста біля Лядських воріт», «Коли [воєвода] Дмитро був поранений, татари ввійшли на стіни і займали їх», «Городяни ж побудували нову стіну біля церкви Богородиці Десятинної», «І взято було місто... Дмитра ж татари взяли в полон пораненим» – дають змогу визначити, що мова йде про події захоплення монголами Києва у 1240 р.

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

І. Сірко був кошовим отаманом у другій половині ХVІІ ст.

Д. Вишневецький був гетьманом козацтва у середині ХVІ ст.

П. Калнишевський був кошовим отаманом у другій половині ХVІІІ ст.

П. Конашевич-Сагайдачний був гетьманом козацтва на початку ХVІІ ст.

Відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку знання історичних персоналій, визначених Програмою ЗНО.

Після смерті Ярослава Мудрого владу в Київській державі зосередили у своїх руках три його старші сини Ізяслав, Святослав і Всеволод, які утворили триумвірат.

Відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь визначати основні напрями зовнішньої політики Богдана Хмельницького в роки Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Б. Хмельницький намагався реалізувати такі напрямки зовнішньої політики:

- забезпечення визнання новоствореної держави – Гетьманщини;

- закріплення досягнень збройної боротьби;

- пошук союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Відповідь: 2, 3, 6.