ЗНО онлайн 2015 року з української мови та літератури (2) – пробний тест

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У рядку Б м’який знак не потрібно писати у слові дивуєшся, тому що м’який знак не пишеться після букв, що позначають шиплячі звуки. Але няньчити, бриньчати, женьшень.

У рядку В потрібно писати матінчин, тому що м’якого знака немає в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку: матінка – матінчин.

У рядку Г потрібно писати радістю, тому що буква Ю в даній позицій вказує на м’якість попереднього приголосного.

У рядку А з м’яким знаком потрібно писати всі слова: долоньці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – долонька), піклується (в особових дієсловах теперішнього часу дійсного способу, а також перед афіксом  -ся), промінець (після літер д, т, з, с, дз, ц, л, н, що позначають м’які приголосні в кінці слова та складу).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних і присвійних прикметників.

Від іменників І відміни присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ин: Галина – Галинин, Галя – Галин, сестра – сестрин.

Отже, правильним буде бабуся – бабусин .

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Прийняти участь в обговоренні. Слово прийняти в українській мові має аналогічне значення зі словом приймати, тобто «брати від когось або звідкись що-небудь; погоджуватися взяти собі що-небудь запропоноване; затвердити що-небудь на зборах, засіданнях тощо».

У запропонованому словосполученні прийняти участь в обговоренні слово прийняти потрібно замінити на слово брати, яке має значення «бути учасником чого-небудь».

Словосполучення, запропоновані в рядках А, Б, В не мають лексичних помилок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до прикметника: найбільш цікавий, найбільш потрібний.

Отже, додавання під час творення складеної форми найвищого ступеня прикметника у формі вищого ступеня не є нормативним. Правильною є форма найбільш новий.

Словосполучення, запропоновані в рядках А, Б, В, не мають граматичних помилок.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядку Г дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Тому правильним буде складнопідрядне речення: Коли ми читаємо роман Івана Багряного, виразно вимальовується постать Григорія Многогрішного.

У рядках А, Б, В дієприслівники передають додаткову дію до основної дії одного суб’єкта.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стилістика. Стилі мовлення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо мікротекст.

У запропонованому уривку є порівняльний зворот (як загадкові лісові стежки), слова, ужиті в переносному значенні (зі щастям зустрінешся), персоніфікація (місяць і зорі ворожать). Мова тексту образна, поетична, для неї характерна експресія та зображувальність. Пейзажна замальовка передана через призму інтелекту та світовідчуття особистості (образ автора). Усі ці ознаки притаманні художньому стилю.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Стежка – доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми.

Дорога – смуга землі, по якій їздять і ходять. Дорога чітко окреслена, визначена , тому не може бути загадковою.

Нетрі – місця, через які важко пройти, які густо заросли лісом. Отже, кликати до себе не можуть і мало схожі на дівочі пісні.

Туман – скупчення найдрібніших крапель води в нижніх шарах атмосфери, яке робить повітря непрозорим. Зазвичай тумани бувають на відкритих територіях.

Отже, пісні, які виконані дівчатами та кличуть кудись далеко, у незвідане місце, найбільш схожі на стежки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

У рядку А слово непокоїться потрібно писати разом, тому що воно вживається в значенні турбуватися, отже, без НЕ не вживається.

У рядку Б у глибінь потрібно писати окремо, оскільки це іменник з прийменником.

У рядку В слово угорі потрібно писати разом, оскільки це прислівник, який означає напрямок: уверх, униз, догори, уліво тощо.

У рядку Г особливу форму дієслова (дієприкметник) нерозпізнана потрібно писати ОКРЕМО, бо в запропонованому реченні цей дієприкметник ужитий із залежним словом не розпізнана (ким?) ним. Якщо дієприкметники мають при собі пояснювальне слово, вони пишуться окремо: не завершена мною робота, не розмальований орнаментом стіл.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Присудок. Види присудків.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження присудка (простого й складеного).

У першому реченні (рядок А) присудки непокоїться, тягне, ворожать означають одну дію та виражені дієсловами дійсного способу. Отже, це прості дієслівні присудки.

У четвертому реченні (рядок Б) перший присудок поривається означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу, отже, це простий дієслівний присудок. А другий присудок не наважується підійти утворений із допоміжного дієслова не наважується та неозначеної форми підійти, яка передає основне значення. Отже, це складений дієслівний присудок.

У п’ятому реченні (рядок В) присудки відповідають на питання який є підмет?, основну інформацію передає не дієслово, а іменна частина, що виражена прикметниками (несміливий, потаємна, святою). Дієсловом-зв’язкою виступає дієслово бути, яке в теперішньому часі, як правило, не вживається. Отже, у цьому реченні використано складені іменні присудки.

У реченні шостому (рядок Г) перший присудок не знайшов означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу (простий дієслівний), а другий виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом - не зміг прихилити (складений дієслівний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Звукове позначення букв Я, Ю, Є, Ї.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви Я, Ю, Є передають два звуки [йа], [йу], [йе] в таких випадках: на початку слова, на початку складу, після апострофа та після м’якого знака. Буква Ї завжди передає два звуки – [йі].

Отже, звук [й] є в словах ємність, браконьєр, круїз, віньєтка, привілеї, яблуко. А в словах бюро, бязь, цвях, гравюра звука [й] немає.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

грати на нервах – дратувати,

вітер у голові грає – легковажний,

пасти задніх – відставати,

грати першу скрипку – бути лідером,

ні пари з вуст – змовчати, не видати ніяких звуків,

як у рот води набрав – мовчати, не видати ніяких звуків,

грати очима – кокетувати,

хоч оком світи – дуже темно,

вислизнути з рук – втекти, не дати себе спіймати,

брати у свої руки – захопити ініціативу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишеться з: безперечно, розчулення, черезсідельник, розповідати.

Префікс с- пишеться перед глухими к, п, т, ф, х.

Отже, у решті слів завдання потрібно писати саме префікс с- (досхочу, нестримно, сфокусувати тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях та суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (позначення написьмі ненаголошеного [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (березень);
• у словах, які перевіряються наголосом (клекотіти – клЕкіт, звеличений – вЕлич, скелястий – скЕля, заскреготав – скрЕгіт, повернутися – вЕрне, гречаний – грЕчка);
• у пестливих словах, тобто у тих, які звучать лагідно, ніжно: крапелька, вітерець (у суфіксах -ельк-, -еньк-, -ець тощо);
• завжди в суфіксах дієприкметників (утворений);
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять (марЕво, але палИво, плетИво, бо це конкретні поняття);
• у суфіксі іменників -енн(я) (мислення);
• коли при зміні слова Е чергується з І: зачепити – чіпкий;
• в окремих словах, які потрібно запам’ятати (лЕвада, мЕтушня).

И чергується з Е в деяких дієслівних коренях перед суфіксами -а-, -ува- (стЕлити – застИлати, дЕрти – здИрати).

Також И пишемо в іменниковому суфіксі -ин- (мілина).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.

Іменники І відміни після літер ж, ч, ш, щ (мішана група) в орудному відмінку однини мають закінчення -ею. Отже, потрібно писати: душею, мишею, кручею, прощею, пущею.

Іменники І відміни твердої групи мають закінчення -ою. Отже, посухою, повагою, книжкою, м’ятою, Оленою, новиною.

Іменники І відміни м’якої групи мають в орудному відмінку закінчення -ею. Отже, неділею, сотнею, вишнею, оселею, тополею, легенею, статтею.

Іменники І відміни з основою на -й в орудному відмінку однини мають закінчення -єю. Отже, мрією, Францією.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

У словах мінному, магазинний, ввічливі подвоєння відбувається на межі різних частин слова. У слові сторіччя подовження відбувається, тому що пом'якшений звук [ч'] подовжується в іменниках середнього роду ІІ відміни, якщо вони мають закінчення -а.

Слово забинтований – це особлива форма дієслова (дієприкметник). У дієприкметниках ніколи не відбувається подвоєння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Відмінювання займенників.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати займенники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми займенників.

У рядках А, Б, В, Д займенник вони вжито у формі давального відмінка: кому? – їм.

У рядку Г займенник вони потрібно вжити у формі орудного відмінка. Отже, пишалися ким? ними. Форма їми є помилковою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

У рядку А в словосполученні на позначення часу використано прийменник в. Уживання цього прийменника в таких конструкціях є ненормативним. Правильною буде форма розпочнеться о четвертій годині.

У рядку В правильною буде форма тренувалися до пів на сьому годину. В українській мові, коли йдеться про час, після слова пів традиційно використовують прийменник на.

В українській мові прийменник без на позначення часу не вживається. Правильна форма – прибігти за десять хвилин третя (рядок Г).

Словосполучення зателефонуйте після дев’яти теж помилкове, оскільки в українській мові на позначення часу вживаються тільки порядкові числівники. Отже, зателефонуйте після дев’ятої (рядок Д).

У рядку Б помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Чергування приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.

В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:

г – ж: береГти – береЖу, біГти – біЖу;

к – ч: пеКти – пеЧу;

т – ч: леТіти – леЧу,

с – ш: пиСати – пиШу; проСити – проШу;

ст – щ: проСТити – проЩу;

зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;

д – дж: воДити – воДЖу:

б – бл: люБити – люБЛю

в – вл: лоВити – лоВЛю

Чергування не відбувається у словах вірити, грати, читати, шити.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно та комунікативно доцільно вживати прийменники в мовленні.

Прийменник по в літературній мові вживається рідко. Найчастіше він із знахідним відмінком вказує на мету чи межу дії: піти по воду, пальто по коліна.

Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає місце або час дії (пливти по Дніпру, ходити по лікарях); стосунок до іншого предмета (різьба по дереву, черговий по школі); спосіб дії (чинити по правді, обслуговувати по черзі).

Часто прийменник по вживають недоречно, наприклад: по справі – треба у справі; по пошті – треба поштою, по вимозі – треба на вимогу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У рядку Д слово здавалося, яке може бути вставним та виражати невпевненість, виконує функцію присудка, тобто є членом речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене вставним словом напевно, яке виражає невпевненість.

У рядку Б речення ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять перед особовим займенником.

Речення у рядку В теж ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять після означувального слова.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленим додатком замість житечка.

Додатки, які починаються словами окрім, опріч, замість, за винятком тощо, відокремлюються.

Речення в рядку Д – це складне речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення мети відповідає на питання навіщо?, з якою метою?, для чого?. З головною частиною підрядна мети поєднується сполучниками щоб, аби, аби тільки.

Гості нашого міста залюбки відвідають університетський розарій, (з якою метою? навіщо?) щоб помилуватися рідкісними сортами троянд.

А – підрядне обставинне часу (коли?).

Б – підрядне обставинне причини (з якої причини?).

Г - підрядне обставинне причини (з якої причини?).

Д – підрядне обставинне допустове (усупереч чого?, незважаючи на що?)

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти лексичне значення слів, утворюючи словосполучення та речення.

Основне лексичне значення слова переводити – це «ведучи або супроводжуючи кого-небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на протилежний бік чогось». Отже, переводити через майдан.

Лексичне значення слова переказувати – «передавати кому-небудь, сповіщати на словах або в листі; пересилати гроші поштою, телеграфом, через банк». Отже, переказувати кошти.

Лексичне значення слова підписувати – «ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого-небудь». Отже, підписувати ордери.

Лексичне значення слова передплачувати – «складати угоду про надсилання друкованого видання з попередньою його оплатою та одержувати це видання за такою угодою». Отже, передплачувати газети.

Відповідь: 1Г, 2В, 3Б, 4А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У першому рядку запропоновано дієприслівниковий зворот. Отже, якщо приєднати його до поданої в умові частини речення, утвориться просте речення з відокремленим членом речення (відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом).

У другому рядку запропоновано ще одне просте речення (граматична основа – все залежатиме). Якщо поєднати просте речення з умови завдання та просте речення,запропоноване в рядку, утвориться складне речення, частини якого будуть пов’язані інтонаційно та за змістом. Отже, це складне безсполучникове речення.

У третьому рядку запропоновано речення, до якого від речення Парламентарі неодмінно ухвалять рішення можна поставити питання коли?. Отже, це складнопідрядне речення.

У четвертому рядку запропонована частина речення, у якій є присудок доручать, що пояснює дію підмета парламентарі. Отже, це просте речення з однорідними членами (граматична основа – парламентарі ухвалять, доручать).

Відповідь: 1Б, 2Д, 3В, 4А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком не було чути. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена підметом і присудком – хмари пливуть. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена підметом край. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком люблю. Це дієслово дійсного способу в І особі однини. Уявний підмет – я. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком працювали. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3А, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

У реченні в рядку А необхідно поставити тире, бо це безсполучникове складне, між частинами якого різке протиставлення.

У реченні в рядку Б необхідно поставити дужки, бо це вставлена конструкція, автор цитати (Б.-І.Антонич).

У реченні в рядку В потрібно поставити коми, бо в реченні є відокремлені однорідні означення заквітчана і мила.

У реченні в рядку Г розділові знаки непотрібні. Це просте неускладнене речення.

У реченні в рядку Д потрібно поставити двокрапку, бо друга частина речення пояснює, уточнює, конкретизує першу.

Відповідь: 1В, 2А, 3Д, 4Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово будь-кого – це займенник, указує на предмет, але не називає його. Слово рідних у цьому контексті передає не ознаку предмета, а власне предмет, відповідає на питання до кого?. Отже, це іменник.

Слово загальнолюдські відповідає на питання які? та означає ознаку предмета. Отже, це прикметник.

А слово завжди відповідає на питання коли?, є незмінним, вказує на ознаку дії. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Рядки 33-42 розпочинаються такими словами: «Ще більшу різницю у світоглядах демонструє література». Далі автор наводить слова літературознавця Жуля Ренара та художника Вінсента ван Гога, які зазначали, що культура Сходу є прекрасною, особливою, дивовижною та абсолютно не схожою на культуру Заходу. Отже, шок, який переживають європейці, долучаючись до японської поезії, – це стан спантеличення, утрати орієнтації та емоційного збурення, спричинений тим, що людина раптово потрапляє в незнайоме їй середовище чи іншу культуру.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Протиставлення, запропоноване в рядку А, є в рядках 13–16.

Протиставлення, запропоноване в рядку Б, є в рядках 23–27.

Протиставлення, запропоноване в рядку В, є в рядку 17–22.

А от протиставлення, яке запропоноване в рядку Г (висадилися на Місяці – бачать себе на Місяці), у тексті немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Таїланд – це країна в Південно-Східній Азії, розташована на півостровах Індокитай і Малакка.

Тайвань – це острів у Східній Азії, курується урядом Республіки Китай.

Пекін - це столиця Китайської Народної Республіки.

Наголошуючи на тому, що для європейців усе це одне й те ж, гонконгський журналіст підкреслював необізнаність Заходу про Схід.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

У рядках 5–10 автор зазначає, що ґрунтовні знання Сходу про свою культуру, самоповага цих народів можуть допомогти нам, українцям, зрозуміти «власну культуру, історію і власне місце у світі, особливо зважаючи на те, що історія розвивається за спіраллю». Аналізуючи історію Сходу, варто зауважити, що закони розвитку суспільства часто однакові для різних держав. Саме тому Україні варто сприйняти зараз світогляд Сходу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Мікротема, запропонована в рядку А, розкрита в рядках 1–4.

Мікротема, запропонована в рядку Г, розкрита в рядках 17–22.

Мікротема, запропонована в рядку В, розкрита в рядках 28–32.

А от мікротеми українці не відрізняються від східних людей у тексті немає. Навпаки, у рядках 23-27 читаємо: «Різниця в наших світоглядах очевидна й у побуті, музиці, літературі тощо».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.

Запропоновані рядки взяті з русальної пісні, яка є календарно-обрядовою.

Русальні пісні – жанр календарно-обрядової лірики, пов’язаний із святкуванням Русалій (Русального тижня, Русального великодня). Оскільки це свято було пов’язане з духами води, то в русальних піснях широко використовують образи русалок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

На малюнку зображено епізод саме з цього твору. На це вказує і затемнення сонця. Згадаймо сюжет поеми: Ігор вирушає в похід проти половців, незважаючи на затемнення сонця, яке попереджає князів про небезпеку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль художнього твору в літературному процесі.

Значення Івана Котляревського як зачинателя нової української літерату­ри винятково важливе, адже він порушив нові теми, широ­ко звернувся до невичерпних багатств мови народу.

У поемі «Енеїда» Котляревський через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Бурлеск тут набуває нових естетичних функцій – сміх його виходить за суто розважальні межі,  проникаючи у сфери серйозні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).

Виконуючи це завдання, пригадайте, що жанр твору Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся» – сентиментально-реалістична повість.

У зображенні головної героїні (її зовнішності, почуттів, переживань) яскраво відчутні традиції сентименталізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви творів, їх символічні образи.

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність. Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день Божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги Іван Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, у повісті майстерно виписані родинні події, сварки й колотнечі, які розгортаються динамічно, послідовно й стрімко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Максима Ґудзя.  Саме він був «палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк».

Радимо проаналізувати також образи героїв інших творів, указаних у рядках Б, В, Г, Д.

Іван Брюховецький (роман «Чорна рада») здобуває владу безчесним шляхом, що не характеризує його як сміливого чи палкого гетьмана.

Лаврін Кайдаш (повість «Кайдашева сім’я»), хоч і був учасником домашніх сварок, але вдачу мав лагідну, м’яку, жартівливу.

Михайло Федорчук (повість «Земля») перейняв від батька любов до землі, працьовитість, був спокійним і чесним хлопцем.

В образі Наума Дрота (повість «Маруся») автор показав ідеального, на його погляд, селянина: «Добрий слухняний син, горілку не пив, з ледачими не водився».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Образ «вічного революціонера» є в поезії Івана Франка «Гімн». Цей образ є втіленням ідеї волелюбності. Він не є якимось конкретним, реальним образом борця, це «дух, наука, думка, воля».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Олександра Олеся – Кандиба,  Івана Багряного –Лозов’ягін, Остапа Вишні – Губенко, Миколи Хвильового – Фітільов.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Красу весняної ночі відтворено в поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»:

Ви знаєте, як липа шелестить…

У місячні весняні ночі? –

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить…

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Доктор Тагабат є символом жорстокості, автор його називає «злим генієм», «вірним псом революції». 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Вершники»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Основною проблемою новели «Подвійне коло» є проблема роду. Саме батькові слова «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» згадує один з братів Половців. У цих словах давня мудрість, покликана зберегти сім’ю і рід.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Володимира Сосюри «Любіть Україну».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки XX ст. Мина Мазайло сприймає українізацію як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Виконати правильно це завдання допоможе звернення до матеріалів з історії.

Згадаймо, що Северин Наливайко – це  український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594–1596 років у Речі Посполитій. Після важких тортур Наливайка стратили у Варшаві в 1596 році.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману, вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який і розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я…».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Поезія Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є надзвичайно важливою для розуміння його творчості, поетичного та громадянського кредо. У цьому вірші поет ніби передбачив свою долю: «Народе мій, до тебе я ще верну, / Як в смерті обернуся до життя».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

«Сміливі завжди мають щастя» – ці слова рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного «Тигролови». Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман.

Відповідь – В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»)

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років.

«ЛуГоСад» – це літературне угруповання, засноване в 1984 р. львівськими поетами Іваном Лучуком, Назаром Гончаром, Романом Садловським. «Методологічна основа» творчості ЛуГоСаду – теорія поетичного ар'єргарду.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Визначте жанр кожного твору, а потім установіть відповідність між творами одного жанру.

Повістями є твори «Тіні забутих предків» і «Кайдашева сім’я», романами – «Чорна рада» і «Тигролови», новелами – «Intermezzo» і «Три зозулі з поклоном», драмами – «Мартин Боруля» і «Мина Мазайло», «Максим Гримач» – це оповідання.

Відповідь: 1Д, 2Г, 3А, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)». Остап Вишня. «Моя автобіографія». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Іван Багряний є автором пригодницького роману «Тигролови», Остап Вишня написав усмішку «Моя автобіографія», Микола Хвильовий – автор новели «Я (Романтика)», Панас Мирний у співавторстві з Іваном Біликом написав роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1Д, 2А, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Микола Куліш «Мина Мазайло». Олександр Довженко «Україна в огні». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Григорій Многогрішний і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Мокій Мазайло і Уля Розсоха – у комедії «Мина Мазайло», Василь Кравчина і Олеся Запорожець – у кіноповісті «Україна в огні», Іван Палійчук і Марічка Гутенюк – у повісті «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1В, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. Микола Куліш. Остап Вишня. Валер’ян Підмогильний.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, йдеться про поета.  Серед перелічених митців поетом був лише Павло Тичина. Він збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Валер’яна Підмогильного. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку В стосується Остапа Вишні, є згадка про усмішки. Адже саме Остап Вишня утвердив цей жанр в українській літературі.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Г стосується саме його.

Відповідь: 1Г, 2В, 3Б, 4А.

Зразок написання власного висловлення

Я вважаю, що сучасна молодь понад усе цінує свободу, прагне нових знань і готова сама творити зміни. Моїм одноліткам найбільше потрібні такі людські якості, як готовність до ризику, відповідальність і незалежність.

По-перше, такі риси характеру допоможуть реалізуватися в глобальному інформаційному й суперечливому світі. По-друге, тільки розумні, сильні й незалежні особистості зможуть уберегтися від розтління своїх душ під тиском негативних людських пристрастей.

Прикладом сильної, гордої й незалежної особистості є головний герой пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови». Григорій Многогрішний був інтелігентом, людиною великого розуму. Своїми вчинками він кинув виклик усій тоталітарній системі. Григорій – це тип нового українця, який відданий шляхетній ідеї, відзначається гуманністю й високою моральністю.

Життя дає нам багато прикладів того, як підлітки намагаються протистояти спокусам сучасного світу. На жаль, це вдається не всім, тому багато хто починає вживати наркотики чи спиртні напої. Мої друзі є іншими, вони давно стали учасниками відомого скаутського руху «Пласт». Саме ця організація виховує в молоді силу волі, незалежність, уміння долати перешкоди. Пластуни ведуть здоровий спосіб життя, понад усе цінують свободу, є відповідальними за свої вчинки.

Отже, сучасна молодь у нашому інформаційному світі має бути готова до змін, цінувати свободу, уміти брати відповідальність за свої дії.