ЗНО онлайн 2017 року з української мови та літератури – пробний тест

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їхнє значення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть). Є слова, які в одних реченнях можуть бути членами речення, а в інших – вставними словами.

У реченнях у рядках А, В, Г слово може виконує роль присудка (тренер може перепливти, кожен може мріяти, орел може здійнятись), а от у реченні Час для роботи вже, може, й настав? це слово передає невпевненість автора, тобто є вставним, його необхідно виділити комами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Рушник – довгастий шматок тканини для витирання обличчя, рук, тіла.

Поруччя – це планка, за яку тримаються рукою під час підйому або спуску.

Обіруч – обома руками.

Порушник – той, хто не дотримується правил, законів, розпоряджень, традицій.

Отже, спільнокореневими і похідними від слова рука є всі слова, окрім порушник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, які вказують, кому належить дане висловлювання чи думка. Вони можуть стояти перед прямою мовою, після неї або всередині.

Такі слова ми знаходимо в реченні рядка Б. Із розділовими знаками це речення потрібно записати так:

«Ні, не клич мене, весно, – казала я їй , – не чаруй і не ваб надаремне».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: цЕнтнер, селянИн, перЕпис, листопАд.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч ,ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): словак – словацький, парубок – парубоцький

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о): товариш – товариський.

Чергування не відбуватиметься у словах, основа яких закінчується на д, т: солдат – солдатський.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис різних частин мови

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Якби – це сполучник, можна замінити словом якщо,тому потрібно писати разом.

Проте можна замінити але. Отже, це протиставний сполучник сурядності, який потрібно писати разом.

Тож – це приєднувальна частка, яка вказує на певний зв’язок між висловлюваннями, тому теж потрібно писати разом.

А от слово не відомі потрібно писати окремо , тому що воно має пояснювальне слово нікому (займенник із заперечним значенням).

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з відокремленими членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Додатки, виражені іменниками чи займенниками з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, поряд, замість, навіть, зокрема тощо, відокремлюються.

Саме такий додаток (зокрема музичні інструменти) є в реченні 2.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому реченні знаходимо слово можливо, яке є вставним і виражає невпевненість у тому, що повідомляється.

Вставні конструкції, які стоять усередині речення, з двох боків виділяються комами. У тексті кома лише одна (перед вставним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Зібрані хто?, що? автографи, малюнки – називний відмінок.

Кажуть хто?, що? хранителі – називний відмінок.

Відкриває кого?, що? шедеври – знахідний відмінок.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку вітер, гігантський, твоя підкреслена літера означає різні звуки: у словах вітер, твоя літера т передає звук [т]; у слові гігантський звука [т] взагалі немає, адже при вимові відбувається спрощення.

У рядку шістсот, дивуєшся, шанець підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові шістсот літера ш передає звук [ш’] адже далі іде голосний звук [і]. У слові шанець літера ш передає звук [ш]. У слові дивуєшся літери шс передають звук [c′:].

У рядку вокзал, кава, рукотворний підкреслена літера теж означає різні звуки. У словах кава та рукотворний – це звук [к], а от у слові вокзал відкреслена літера означає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку у книжці, жіноцтво, обережно підкреслена літера теж позначає різні звуки: у слові книжці – це [з′], слові жіноцтво – це звук [ж’], у слові обережно – це [ж].

Розглянемо рядок зі словами тітонька, тьохкає тямущий.. Підкреслена літера в цих словах позначає однакові звуки: скрізь це звук [т′].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У сучасній українській мові активні дієприкметники недоконаного виду (на -учий, -ачий) вживаються рідко, і то без залежних слів (Не бійся сидячого, а бійся стоячого). Але абсолютно як неприродні, штучні сприймаються такі дієприкметники, якщо їх ужито як залежні слова.

Саме тому словосполучення діюче законодавство хибне. Правильне словосполучення – чинне законодавство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова лимонно-жовтий (відтінок + колір), лимонно-ванільний, суспільно-політичний, суспільно-економічний, південно-західний, садово-городній, садово-дачний, садово-парковий, науково-дослідний, науково-популярний (усі слова рівноправні, їх можна з’єднати сполучником сурядності і).

Разом потрібно писати слова лимоннокислий (бо лимонна кислота), південноукраїнський (бо Південна Україна), південнокримський (бо південний Крим), науковоподібний (бо подібний до науки).

Окремо потрібно писати слова суспільно корисний, адже логічний наголос тут падає на перше слово і від нього не можна утворити ступені порівняння.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова дісконт

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати дисконт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишемо з: розхвалений, беззбройний, безквитковий, розжувати, безхарактерний, розквіт, розказати, безхатько, розпилення, безкрай.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х (спитати, скаламутити), але зчавлений, зціпити, зцементувати.

Префікс при- вживаємо на позначення приближення, приєднання, неповної дії: прибічник, приточений, примазатись, припізнитися.

Префікс прі- вживаємо в словах прізвище, прірва, прізвисько.

Отже, неправильно написано такі слова: роСхвалений, прИзвище, беСхатько, прЕпізнитися.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Розв’язуючи задачу, спочатку вона здалася мені дуже складною дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням до прикметника вищого ступеня префікса най-, що-, як-.

Помилку допущено у творенні прикметника щонайкороткий, адже префікси що-, най- тут поєднано з прикметником у звичайній формі. Правильна форма – щонайкоротший.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Реченню, запропонованому в завданні, не відповідає за змістом речення За перським прислів’ям, доброзичливість у людських стосунках – це коштовність, яка хоч і не збагачує того, хто її дає, але обдаровує її отримувача, адже стверджує протилежне: доброзичливість – коштовність, що збагачує одержувача, а не того, хто її дає.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками, творення ступенів порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками, правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюються. Отже, Дмитра Білоуська.

Числівник двадцять у знахідному відмінку має форму двадцяти, двадцятьох.

Складена форма найвищого ступеня порівняння прикметників утворюється додаванням слів найбільш, найменш до звичайної форми прикметника – найбільш смачних, проста форма найвищого ступеня – найсмачніших.

Застосуємо це до запропонованого речення: У теплицях Дмитра Білоуська вирощують близько двадцяти сортів найсмачніших помідорів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Форми наказового способу утворюють від основи теперішнього часу. Для цього від 3-ї особи однини відкидають закінчення -е або -ить, а потім під наголосом та після збігу приголосних додають закінчення -и, -імо, -іть (мастить – масти – намасти).

Дієслова переходимо, вводимо, раджу – це дієслова дійсного способу теперішнього часу, а дієслово замовили – дійсного способу минулого часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній.

Друга частина речення Мені снилось: мельник я у старому млині пояснює першу, конкретизує, що саме снилось авторові. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності.

У реченні Двори були прикрашені розмаїтими клумбами і химерно розмальованими лавками граматична основа одна (двори були прикрашені). Це просте речення з однорідними членами.

А от у реченні Двори були прикрашені розмаїтими клумбами, а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах граматичних основ дві (двори були прикрашені, а в другій частині підмет під’їзди, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), ці частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці цифри (1) потрібно поставити тире, адже це тире між підметом і присудком (мотоцикл – це тема), на місці цифри (2) необхідно поставити двокрапку, тому що тут поєднано безсполучниковим зв’язком дві частини складного речення, де друга частина пояснює першу (чому мотоцикл – це окрема тема).

Цифра (3) вказує на початок підрядного речення (ремонтую з якою метою? аби проїхати). Саме тут потрібно поставити кому на межі частин складного речення, які пов’язані підрядним зв’язком.

На місці цифр (4) та (5) не потрібно ставити нічого, адже слово навіть ніколи не буває вставним.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова мета в реченні Жити на повну, без обмежень і страху – ось мета успішної особистості можна поставити питання що є? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником. Також перед словом мета стоїть частка ось, яка зазвичай стоїть перед присудком.

У реченні У європейських школах елементом форми для дівчат є спідниця в клітинку до виділених слів можна поставити питання яка?, а також підібрати синонім картата. Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Скасовано всілякі заборони – і волі дух зривається в простір до виділеного слова можна поставити питання кого? що?. Отже, це додаток.

У реченні Крізь високий густий очерет біліла широкою срібною стрічкою Рось до виділеного слова можна поставити питання як? Отже, це обставина.

У реченні Циферблат наріжного годинника хуртовина снігом замела до виділеного слова можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет.

Відповідь: ГАВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом весна, але також у цьому реченні є обставина за вікном. Обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком хочеться жити. Уявний підмет у цьому реченні поставити не можна. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудками обійми, не пускай. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудками не плачуть, не кличуть. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони (ІІІ особа множини). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена підметом зорі. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

Відповідь: ВГДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певним правилами приєднати варіант тільки так у ньому не з’являтимуться сторонні запахи, то утвориться складне безсполучникове речення. Адже це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант зважаючи на небезпеку розмноження шкідливих бактерій, то утвориться просте речення, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Якщо додати варіант щоб запобігти швидкому псуванню харчів, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А в останньому варіанті утвориться складносурядне речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами - і тоді сімейні витрати будуть суттєво меншими. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь: ВАДГ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

ні світ ні зоря – рано,

ні кілка ні дрючка - нічого;

ні вдень ні вночі – ніколи;

ні гаряче ні зимно – байдуже.

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово навіть не має самостійного значення, а лише підкреслює, виділяє слово, з яким вживається. Це частка.

Слово закінчивши вказує на додаткову дію, є незмінним. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Слово вчора відповідає на питання коли?, є незмінним. Це прислівник.

Слово коло служить для зв’язку слів у реченні, разом із іменником вказує на предмет, до нього можна також підібрати синонім біля. Це прийменник.

Відповідь: ДВГА.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Головна думка тексту висловлена в рядку В. Підтвердження цього знаходимо в рядках (38–47):

«Для людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні одним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті». Зверніть увагу і на назву тексту – «Шанс реалізувати себе».

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У рядках (11–23) читаємо:

«Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на Параолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу­вали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже найважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере­мога». Саме в такий спосіб розвиває параолімпійський рух цивілізований світ. Особливо це стосується параолімпійців, для яких уже вихід на старт є звитягою духу над фізичними можливостями. Ще в середині минулого століття англій­ський нейрохірург Людвіг Гутман на практиці довів, що спорт допомагає людям з особливими потребами покращити своє життя та відновити психічну рівновагу. До прикладу, у США, Великій Британії, Австралії для них створені комфортні умови. Їм надані широкі можливості реалізуватися як особистостям, зокрема бра­ти участь у спортивних змаганнях найвищого рівня. Для цього, власне, і створені параолімпіади».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У рядках (11-23) читаємо:

«Звичайно, кожним із цих мужніх людей, які отримали нагороди на Параолімпіаді-2016, варто захоплюватися. Як і тими спортсменами, які фінішу­вали за межами першої трійки чи навіть просто взяли участь у змаганнях, адже найважливіший олімпійський принцип твердить, що «головне участь, а не пере­мога».

Отже, олімпійський принцип «головне участь, а не перемога» передбачає однакову шану для всіх учасників змагань, а не тільки для переможців.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У рядках (24-30) читаємо:

«У державах з авторитарним режимом правління спорт сприймають по-іншому. Для їхніх керманичів спорт – спосіб прославляння величі власної кра­їни й покращення її іміджу у світі, пропаганда свого устрою. Цей принцип свідо­мо перенесений ними на параолімпійський рух: результат понад усе, досягти його треба за будь-яку ціну. Можливо, саме тому на останніх трьох параолімпіадах у командному заліку перемагала збірна Китаю. Що ж до команди США, то вона вос­таннє посідала перше місце 1996 року».

Цими словами автор тексту хоче підкреслити, що головний олімпійський принцип має протилежне тлумачення в країнах з абсолютно різним соціальним ладом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У рядках (38–47) читаємо:

«Україна на двох останніх параолімпіадах ставала в медальній кла­сифікації четвертою. У Пекіні 2008 року вона здобула 74 нагороди, у Лондоні 2012-го – 85. Параолімпійці традиційно виступають краще за нашу олімпійську команду. Можливо, спрацьовує різниця в психології олімпійців і параолімпійців. Для людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні од­ним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті. Погодьмося, 40 тисяч доларів за золоту медаль, 26 тисяч доларів за срібну й 18 тисяч доларів за бронзову – гроші, які людям, що мають проблеми зі здоров’ям, складно заробити в інших сфе­рах життя. Тож добре, що в Україні побудована система параолімпійського руху, яка дозволяє їм досягати спортивних успіхів».

Отже, для параолімпійців у нашій країні спорт – це один з небагатьох шансів реалізувати себе.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.

Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року і сільськогосподарським календарем. У варіанті Г наведено рядки з купальської пісні, яку виконували в день літнього сонцестояння – у ніч з 23 на 24 червня (7 липня за новим стилем) – на Івана Купала.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

Помилково співвіднесено героя та уривок у рядку Д. Пригадайте сюжет поеми. Ігор потрапляє в полон після поразки свого війська. З неволі князю допомагає втекти половчанин Овлур. Очевидно, що Овлур не міг сказати: «Коли сокіл до гнізда летить – / то ми сокільця опутаємо красною дівицею». Ці слова промовляє Ґзак до Кончака.

У рядках А, Б, В, Г правильно співвіднесено героїв та уривки.

Підкреслюючи майстерність легендарного давньоруського співця Бояна, автор говорить про нього: «… напускав десять соколів на стадо лебедів».

Ігор, будучи хоробрим охоронцем рідної землі, «… навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую».

У творі важливе місце займає образ київського князя Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон: «Сю ніч з вечора одягали мене… чорним покривалом».

Князя Ігоря підтримує брат Всеволод, який промовив: «Один брат [у мене], один світ світлий – ти, Ігорю! Оба ми є Святославичі!».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Саме вона щиро кохає Петра, чекає його повернення, але заради матері йде на самопожертву і погоджується одружитися з возним. Усі її думки і помисли линуть до коханого, і в пісні Наталка звертається до Петра: «Прийди, милий, подивися, яку терплю муку!».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу.

Засудження війни царизму на Кавказі – головна тема твору.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.

Творчість Григорія Квітки-Основ’яненка, зокрема його «Маруся», справила великий вплив на українське суспільство і творчість письменників.

Зверніть увагу, що це перша сентиментальна повість нової української літератури. Сам письменник зазначав: «Щоб довести одному панові, який не вірив, що українською мовою можна написати ніжне, зворушливе, я написав «Марусю»»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Типовим представником старшого покоління українського селянства пореформених років виступає Омелько Кайдаш. Він «був дуже богомольний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постить; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік, перед декотрими празниками».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Сюжет комедії письменник будує на фактах sз життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання жанрів програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Згадаймо про задум написання твору.

У нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» Панас Мирний розповідає історію про ватажка розбійників – Василя Гнидку. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», спільна творчість братів (Панаса Мирного та Івана Білика) над якою привела до трансформації цієї невеликої повісті в багатоплановий роман. Він у першій редакції мав назву «Пропаща сила». Остаточною назвою роману стали слова з Біблії (Книга Йова):

О, хто б узяв та зважив моє горе!

Хто на вагу зложив моє нещастя!

Було б воно піску морського важче:

Того й гірке й досадне моє слово.

Я стрілами Господніми пострілян,

Отруту їх душа моя впиває,

І Божий страх на мене ополчився.

Хіба рика онагра серед паші?

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Нестерпна туга за втраченим коханням і світлий спогад про нього – основний мотив поезії Павла Тичини «О панно Інно…». Твір присвячений першому коханню юного Тичини до Поліни Коновал, але оскільки дівчина не відповіла взаємністю, він, переживши нерозділене ко­хання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Згадаймо одного з головних героїв повісті Ольги Кобилянської «Земля» Саву Федорчука. Це був лінивий, безсоромний та повний заздрощів хлопець. «Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Основоположником неокласичної школи українських поетів є автор сонета «Київ – традиція» Микола Зеров.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось «канонічний» список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

«Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого» написав Валер’ян Підмогильний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії.

На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин.

Автор змальовує сувору природу цього Уссурійського краю. Для української літератури це екзотичні пейзажі, створені на основі вражень митця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям.

Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки XX ст.

Мина Мазайло сприймає українізацію як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем». Досить влучну характеристику Мині дав син Мокій, назвавши його «валуєвським асистентом».

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Олександра Ірванця.

Неважко здогадатися, що це пародія на вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!». Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

У поемі «Мойсей» наявний міфологічний образ Азазеля, у повісті «Тіні забутих предків» – Нявки, у поемі «Кавказ» – Прометея, у драмі-феєрії "Лісова пісня" – Русалки.

Відповідь: ГАВД.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання історії написання того чи того літературного твору.

Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Нацистська окупація вплинула на написання твору «Любіть Україну». У радісну годину визволення Володимир Сосюра створив ліричний образ «вишневої України». Звернімось до тексту поезії: «В грому канонад, що розвіяла в прах / Чужинців в зелених мундирах, / В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях / До весен і світлих, і щирих». Багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів (зверніть увагу, що поезія написана у 1944 році).

Поезія «Contra spem spero!» Леся Українка написала, коли їй виповнилося 19 років. Саме в цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною недугою чи перемогти. У поєдинку з підступною хворобою поетеса відчула жагучу потребу жити повноцінним життям.

Спогади Олександра Довженка про своє дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі дядько Тарас і Баронова-Козино діють у комедії «Мина Мазайло», Фійона і Медвин – у романі «Тигролови», поштар Левко й Карпо Ярковий – у новелі «Три зозулі з поклоном», прабаба Марусина і Самійло-косар – у кіноповісті «Зачарована Десна».

Відповідь: АДБВ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про «одного з батьків новочасного українського театру». Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.

Про «Енеїду» Івана Котляревського йдеться у висловлюванні, поданому в рядку В. Письменник переосмислив патетичну проблематику поеми Вергілія, наблизив твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Висловлювання в рядку Д належить Тарасові Шевченку. Пригадайте основні події життя і творчості митця. У нього ще з дитинства була пристрасть до живопису. Не міг Тарас жити й без літературної діяльності. Також у запропонованому висловлюванні згадано Брюллова, який разом із Жуковським викупив молодого поета з кріпацтва.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про перший прозовий твір нової української літератури – сентиментальну повість «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка.

Відповідь: ГВДА.

Зразок написання власного висловлення

Здавалося б, наше життя таке швидкоплинне, що люди постійно відчувають дефіцит часу. Тому, коли видається хвилинка, ми задумуємося, чим зайнятися. Я вважаю, що треба використовувати свій вільний час так, щоб витягти з нього певну користь.

Я так думаю, тому що переконаний: навіть в інтернеті людина може почерпнути для себе нові навички та вміння, які можуть перерости в цікаве хобі.

Наприклад, моя сестра Олена постійно переглядає різноманітні відеокурси й майстер-класи в інтернеті. Це допомогло їй навчитися виготовляти текстильні ляльки. Зараз Олена вже має власну оригінальну колекцію. Дівчина не тільки займається улюбленою справою у вільний від роботи час, але й отримує певні доходи від продажу своїх творінь.

Можу навести ще один аргумент на користь висловленої думки. У звичайному житті нам дуже часто бракує часу на творчі заняття. Тож вільні хвилини – це добра нагода, щоб зайнятись саморозвитком.

Так, героїні новели Ольги Кобилянської «Valse mélancolique» –творчо обдаровані особистості, які прагнуть розвиватися й удосконалювати свої вміння кожну вільну хвилину. Ганна належить до витончених натур, вона працює над картиною, цілком віддається мистецтву. Софія – талановита, лірична й емоційна дівчина. Музика стає для неї засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні. Марта планує стати педагогом, але прагне розвиватися, тому не марнує свого вільного часу, а вчиться «музики, язиків і різних робіт ручних». Жінки різні за характером, але їх об’єднує прагнення до гармонії й любов до прекрасного.

Отже, вільний час – це джерело нових можливостей, тому варто його проводити з користю для свого розвитку.