ЗНО онлайн 2017 року з української мови та літератури – основна сесія

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: ціннИк, течіЯ, руслО, вИпадок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слово являтися в українській мові має значення «з’являтися, поставати перед кимось».

У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Синоніми.

Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми, знаходити їх у тексті та використовувати в мовленні.

Слово збагнути має значення «проникнути в суть чого-небудь, зрозуміти, осягти».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Речення Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій потребує редагування, адже знайти потрібно кого?, що?, а ознайомитися з ким?, чим?

Отже, речення потрібно побудувати так: Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть перелік екскурсій та ознайомтеся з ним.

Решта речень побудовані правильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Росинка – крапля роси.

Росяний – густо вкритий росою.

Зрошення – укривання краплинками,бризками, зволоження.

Рослий – високий на зріст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова додолу та назустріч – це прислівники, які означають напрямок, тому їх потрібно писати разом.

Якби – це сполучник підрядності, тому його потрібно писати разом.

А от сполука слів на силу – це поєднання прийменника й іменника. Можна підібрати синоніми на міць, на могутність. Можна доповнити займенником – на його силу. Отже, цю сполуку потрібно писати окремо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Синоніми.

Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми, знаходити їх у тексті та використовувати в мовленні.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

На місці пропуску має бути слово потуга (велике зусилля, напруження м’язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові).

У попередніх реченнях тексту йдеться про те, що вітер, який нагинає тополю, повинен мати значну силу. Для того ж, щоб зігнути віковічний коренастий дуб, ця сила повинна бути значно більшою. Утома, завада та перепона тут аж ніяк не допоможуть.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов'язково звертайтеся до мікротексту.

У складнопідрядному реченні Якби хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому назустріч і зупинитися посеред степу в головній частині є дві однорідні частини присудка, пов’язані неповторюваним єднальним сполучником і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Додаток.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні та другорядні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Додаток – це другорядний член речення, який відповідає на питання непрямих відмінків; найчастіше він називає предмет, рідше – дію.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

У п’ятому реченні, визначивши граматичні основи, можемо поставити такі питання: насолоджуватися ким?, чим? швидкістю, летом, окриленням. Це і є однорідні додатки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у пестливих словах, тобто в тих, які звучать лагідно, ніжно: водиченька, криниченька, парканчик, котичок (у суфіксах -ельк-, -еньк-, -ик, -ичок- тощо);
• в іменниках 4 відміни на позначення маленьких тварин (вовченя);
• у суфіксі -тель (вихователь).

И пишемо в таких випадках:

• у суфіксах -иськ-, -ищ-, -ик, -иц , -ин (сховище, вогнище, страховисько, згарище, порадниця, посміховисько, доньчин, русалчин);
• у суфіксах -ичок-,- ичк-, які походять від -ик-, -иц- (вуличка – вулиця);
• у суфіксі -ив- у словах на позначення конкретних понять (варИво, печИво, добрИво, плетИво,палИво).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Буква ї завжди передає два звуки.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. У решті випадків букви я,ю,є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах слов’Янський, осяЯння, Юнацький, каЯття, Європейський, в’Юнище, Їжджений я, ю, є, ї позначатимуть по два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (джазист, їжджений, дзюркотіти).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (блиЩить, в’юниЩе).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (осяяННя, каяТТя).

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у словах слов’янський та маслюк однакова кількість букв і звуків, а в слові джазист на один звук менше.

У рядку Б у словах осяяння та юнацький – однакова кількість букв і звуків, а в слові беззастережний на один звук менше.

У рядку В у всіх словах однакова кількість букв і звуків.

У рядку Г у словах колючий та їжджений – однакова кількість букв і звуків, а в слові в’юнище - на два звуки більше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах йодований і травиця, а в слові дзюркотіти на один звук менше.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: розм’якнути, між’ярусний, об’єднання.

Також апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (В’єтнам, відв’язати, );
• після голосного та р в корені (різнобарв’я, рум’янець, інтерв’ю, солов’їний).

Також апостроф пишемо в слові Лук’ян.

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (бультер’єр, інтер’єр, бар’єрний, подвір’я).

З апострофом пишемо складні слова, якщо перша частина закінчується на будь-який приголосний, а друга починається на я, ю, є, ї (Мін’юст, дит’ясла, пів’юрти).

Апостроф пишемо в іншомовних словах після г, ґ, к, х, ж, ч, ш (Аліґ’єрі).

Також апостроф пишемо в іншомовних словах після префіксів ін-, кон-, ад-, (кон’юнктивіт).

Складні слова з першою частиною пів-, до складу яких входять власні назви, пишемо через дефіс. Тому слово пів-Європи потрібно писати саме так.

ЗАУВАЖТЕ, що необхідно обрати рядок, у якому НЕ ВСІ слова потрібно писати з апострофом.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження. Подвоєння.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: каса, касета, комісія, колектив, хобі. Подвоєння зберігається у словах-винятках: манна, брутто, тонна тощо.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Апенніни, Діккенс, Брюссель, Канни, Міссурі.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Будда – буддист.

Отже, неправильно написано слово хобі.

Відповідь – Г.

ТЕМА:Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах серцевий, проїзний, захисний, безчесний, пристрасний, буревісник, тижневий, швидкісний, радісний, перехресний, заздрісний.

Є винятки, де спрощення не відбувається (пестливий, шістнадцять).

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (агентський).

Групи приголосних -скн-, -стц- не змінюються (артистці)

Відповідь – Д.

ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників в кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

Іменник Микола – це іменник І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Микола (тверда група) матиме форму Миколо.

Іменники пан, друг, професор, добродій, братик, Валерій – це іменники другої відміни. Отже, іменники м’якої групи добродій, Валерій матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: добродію, Валерію. Іменники твердої групи пан, друг матимуть закінчення -е: пане, друже (бо ці іменники не мають суфіксів). У формі слова друг також відбувається чергування приголосних. Слово братик у кличному відмінку матиме форму братику (тому що є суфікс -ик).

Зауважмо також: якщо кличний відмінок утворений двома словами на позначення загальних назв, то форму кличного відмінка має як перше, так і друге слово: пане професоре. А коли звертання утворене поєднанням загальної назви та прізвища, то форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: добродію Гринчишин.

Отже, неправильно утворено форму кличного відмінка від слова Валерій. Правильна форма Валерію, а не Валеріє.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова. Ступені порівняння не утворюються від таких груп слів:

• слова на позначення масті коней (вороний, гнідий тощо);
• слова, які передають неповну ознаку (білуватий, чорнявий тощо);
• слова, які передають непорівнювану ознаку (лисий, сліпий тощо);
• слова з префіксами ультра-, екстра-, пре-, супер-;
• слова з суфіксами -ісіньк-, -юсіньк-, -еньк- тощо.

Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням до прикметника вищого ступеня префікса най-, що-, як-.

Отже, помилку у творенні ступеня порівняння прикметників допущено у словах найекстраординарніший та найпрекрасніший.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в ІІ особі однини (ти) мають закінчення -и (під наголосом та після збігу приголосних – пиши, чеши, неси, проси) та -(ь) (в інших випадках – стань, сядь).

Форма даси передає дію, яка ще не відбулася. Отже, це майбутній час.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих ускладнених речень

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприкметник – це особлива форма дієслова, яка означає ознаку, одержану від певної дії. У сучасній українській мові активні дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш-, -іш- не творяться.

Форми типу товаришувавші, тримаючіся нелітературні. Активні дієприкметники доконаного виду творяться за допомогою суфікса -л- (прив’яли – прив’ялі). Отже, правильна відповідь така: Надвечір ожили яскраві квіти, прив’ялі за день на сонці.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з підметом

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.

При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, змогла.

Від слова вимови ставимо питання кого?, чого? Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.

Також вибираємо варіант приділила, адже узгоджуємо присудок з підметом, який означає особу жіночого роду.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У варіанті Б кома (3) обґрунтована як кома між частинами складносурядного речення.

Але складносурядне речення – це речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучниками сурядності (єднальними, протиставними чи розділовими). У запропонованому реченні кома (3) справді стоїть на межі частин складного речення. Але ці частими не є рівноправними. Від одної до іншої можна поставити питання яка? Отже, кома (3) – це кома на межі частин складного речення, які пов’язані підрядним зв’язком.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

Числівник дев’яносто в усіх відмінках, крім називного та знахідного, має закінчення -а. Отже, у родовому відмінку правильна форма дев’яноста відсотків.

У решті форм числівників помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Проаналізуймо зміст речень. Мама попросила Назара обов’язково забрати сестру. Назар відмовляється, бо пропустив багато репетицій. Він відмовляється вперше, не скаржиться. Мама не дає оцінки вподобанню Назара, не коментує те, що він відмовляється виконати її прохання.

Отже, найточніше зміст діалогу передає речення Мама настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.

Відповідь – Г.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Зарубати на носі, намотати на вус – запам’ятати.

Бувати в бувальцях; знати, де раки зимують – мати досвід.

Сісти в калюжу, облизня спіймати – зазнати невдачі.

Зривати маску, виводити на чисту воду – показувати справжню сутність.

Фразеологізм стелитися під ноги (принижуватися, догоджати) не має пари.

Відповідь: ВДБА.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова перейти в реченні Як кажуть у народі, життя прожити – не поле перейти можна поставити питання що робити? Отже, це присудок, виражений інфінітивом.

У реченні Перед виходом з дому Орест затримався перевірити квитки на потяг до виділеного слова перевірити можна поставити питання з якою метою?. Отже, це обставина.

У реченні Як виховує людину сама можливість зробити добро! до виділеного слова зробити можна поставити питання яка? Отже, це означення (неузгоджене).

У реченні Батьки повинні навчити дитину долати життєві перешкоди до виділеного слова долати можна поставити питання чого? – подоланню. Отже, це додаток.

У реченні Відчувати радість за успіхи ближнього – ознака альтруїзму до виділеного слова відчувати можна поставити питання хто?, що? Отже, це підмет.

Відповідь: ДГВБ.

Синтаксис. Основні види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини Назавжди в пам’яті день, коли можна поставити питання до підрядної який? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

До підрядної частини Коли їхали автострадою,…можна поставити питання коли? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним часу.

Від головної частини Із розкладу учні дізналися, коли можна поставити питання про що? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

До підрядної частини Коли хочеш поваги до себе,… можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Відповідь: БДВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення , а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Один лиш раз на все життя не вистачає каяття граматична основа виражена присудком не вистачає. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Гаслом завзято нас кличуть уперед граматична основа виражена дієсловом кличуть у формі ІІІ особи множини Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Войовничих гетьманів стара булава граматична основа виражена підметом булава. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні У житті таке буває тільки раз граматична основа виражена підметом і присудком таке буває. Отже, це двоскладне речення.

У реченні Не тікай від мене у світ своїх ілюзій граматична основа виражена присудком у формі ІІ особи однини – не тікай. Це односкладне означено-особове речення.

Відповідь: АВДГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово зазвичай відповідає на питання як? та вказує на спосіб дії. Отже, це прислівник.

Слово останнє відповідає на питання хто?, що? Отже, це іменник (відбувається перехід однієї частини мови в іншу).

Слово вимикаючи відповідає на питання що роблячи? і вказує на додаткову дію. Отже, це дієприслівник.

А слово що відповідає на питання кого?, що? указує на предмета, але не називає його. Отже, це займенник.

Відповідь: ГБВА.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Виконуючи завдання, ви мали відчитати приховану в тексті неявну інформацію. Отже, варто ще раз уважно переглянути текст.

У рядках 25 – 27 вказано, що з часу появи перших буккросингових полиць їхній уміст поступово мінявся, а в рядках 28 – 31 прямо зазначено, що величезний попит існує на сучасну літературу, адже «класика й так є в кожного вдома», і наголошено, що найпопулярнішими є «наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…».

Як бачимо, правильною відповіддю є варіант «сучасної української літератури».

Відповідь: А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання.

Виконуючи завдання, ви мали визначити в тексті значущі смислові позиції, що стосуються обговорюваної проблеми.

Звернімо увагу на такі аспекти буккросингу:

• «української книги у світі стане більше» (рядки 54 – 57);
• «можна отримати задоволення, коли віддаєш» (рядки 42 – 45);
• «завжди можна знайти друзів за інтересами» (рядки 33 – 33).

У тексті не бачимо підтвердження того, що з розвитком буккросингу «зникне потреба в приватних бібліотеках». Навпаки, Тарас Бейзик (рядок 29) говорить про те, що «класика й так у кожного є вдома», отож класичну літературу або ж якісь улюблені книги люди завжди матимуть удома як щось винятково «своє».

Відповідь: В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Виконуючи це завдання, ви мали розглянути текст як смислову цілісність, узагальнити його основні позиції й визначити функції його частин.

Цей «Коментар» Галини Бабій, – додаткова інформація, яка розкриває новий аспект (розвиток буккросингу не лише в Україні, а й за її межами, пропагуючи й поширюючи українську літературу).

Отже, правильною відповіддю є «кожен може долучитися до поширення вітчизняної книги».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання.

Виконуючи це тестове завдання, ви мали продемонструвати своє вміння працювати з інформацією з різних джерел.

Прочитаймо коментарі Rayan Riener, зіставмо їх з основним текстом, і визначмо, якому з них не відповідає інформація з тексту.

З усіх позицій Rayan Riener у тексті немає доведення думки «просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті не вважають буккросингом, оскільки втрачається ланка зв’язку, через що відпущена книга вирушає у свою першу й останню подорож».

Як бачимо, у тексті не йдеться про сайти чи необхідність реєстрації на них як умову долучення до когорти буккросерів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання.

Виконуючи запропоноване завдання, ви мали визначити основну думку тексту, узагальнивши всі ідеї з різних частин. Варто також звернутися до заголовка (це може бути тема чи ідея тексту).

Як легко помітити із заголовка, ідею статті закладено у варіанті «“Відпускання книг” – це геніальна ідея, яка рухає книгу світом». Звернувшись до тексту, бачимо, що в рядках 40 – 47 Тарас Бейзик переповідає основу буккросингу – поширення книги у світі шляхом її «відпускання».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику. Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками. Проаналізуйте запропонований уривок із пісні «В кінці греблі…».

У ньому змальовано ліричну картину кохання. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні слова та інші засоби виразності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

Зверніть увагу, що «Повість минулих літ» – це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають «Початковим літописом». До речі, саме він проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця – автора цього твору.

В уривку про помсту княгині Ольги йдеться про те, що князь Ігор «пішов у Деревляни по данину... А взявши данину, він пішов у свій город Київ. Та коли він повертався назад, він роздумав і повернувся до древлян з невеликою дружиною, «жадаючи більше майна». Древляни попередили його, що данини більше не дадуть, але Ігор не послухав їх. Тоді древляни зі своїм князем Малом, «вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря...»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У запропонованому уривку йдеться про Вергілія. Пригадаймо, що бурлескно-травестійну поему «Енеїда» Іван Котляревський написав на сюжет однойменної класичної поеми римського поета Вергілія, про якого й згадує у своєму творі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та персонажів повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».

Твір починається описом Наума Дрота, багатого й побожного селянина, і його дружини Насті. Автор розповідає про їхню доньку Марусю, роботящу, красиву і покірну дівчину. Зав'язка розпочинається тим, що Маруся іде на весілля, куди її запросили дружкою. Там вона знайомиться із старшим боярином Василем, і між ними майже одразу виникає кохання. Та батько Марусі відмовляється віддати єдину доньку за бідного сироту, до того ж призначеного в рекрути.

У поданому уривку дівчина благає батька не розлучати її з коханим. Виконуючи це завдання, радимо також згадати, що жанр твору Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся» – сентиментально-реалістична повість. Зверніть увагу на велику кількість зменшено-пестливих слів в уривку, що є характерним для сентименталізму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки»

Завдання перевіряє знання сюжету та композиції художніх творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що темою поеми «Гайдамаки» є розповідь про гайдамацьке повстання 1768 року під назвою «Коліївщина» на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою. Шевченко відтворив розгорнуту картину гайдамацького руху на Правобережній Україні.

Твір має 2 вступи та 10 розділів. У розділі «Свято в Чигирині» автор розповідає про те, як гайдамаки зібралися в Чигирині перед повстанням освятити ножі; «Червоний бенкет» – це розділ, у якому йдеться про розгортання повстання («Задзвонили в усі дзвони / По всій Україні), а також про Ярему, який, дізнавшись про смерть титаря й полон Оксани, записується в гайдамаки. У розділі «Лебедин» автор розповідає про Оксану, яка перебуває в Лебедині під наглядом черниці, а також про вінчання Яреми й Оксани – кульмінацію другої сюжетної лінії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Саме цей твір має підзаголовок «Хроніка 1663 року».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. «Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом», – сказано про «Кайдашеву сім’ю». У цьому творі є епізод, коли Карпа громада у волості обирає за десяцького.

Проаналізуймо інші епізоди, згадані в завданні: бере уроки «правильних проізношеній» Мина Мазайло – герой однойменної комедії Миколи Куліша; кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» починається спокійно-величною картиною родинної вечері, коли сім’я Запорожців зібралася теплого червневого дня відсвяткувати 55-річчя матері Тетяни; не визнає своїх онуків-близнят Марійка Федорчук (повість Ольги Кобилянської «Земля»), яка так не змогла змиритися з думкою, що її син Михайло кохав бідну наймичку; епізод про те, як батько віддає сина в москалі, є в романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (у розділі «Махамед» розповідається про те, як Максим Ґудзь розбишакує в селі, за що батьки віддають його в москалі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору. Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Кульмінацією є відмова Мартину Борулі в наданні статусу дворянства у зв’язку з помилковим написанням прізвища в документах.

Відповідь. Предметна фахова комісія з української літератури встановила, що завдання не має однієї однозначно правильної відповіді та рекомендувала Українському центру оцінювання якості освіти зарахувати учасникам тестування, які виконали це завдання, по 1 (одному) балу незалежно від обраного ними варіанта відповіді

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання позасюжетних елементів програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Саме Мойсей розповідає казку про те, як дерева обирали собі короля. Цією притчею про терен пророк хотів нагадати євреям, що вони обраний народ, що Бог з ними, що вони не мають права втрачати віру в Божу силу і зрадити Божий намір.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині й розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. Вона є уособленням світлого й гуманного начала в житті людини, високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби й волелюбності. Для неї воля – це такий самий природний стан, як життя, дихання, і…кохання:

             Ну, як таки, щоб воля – та пропала?

            Се так колись і вітер пропаде!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Пам’яті тридцяти»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

На репродукції зображено урочище, згадане у творі Павла Тичини. Пригадайте історичну основу поезії «Пам’яті тридцяти». Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Дитинство»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Тема новели Юрія Яновського «Дитинство»: життя Данила Чабана та історія його роду, що уособлює шлях українського народу.

Провідна думка твору підкреслюється розповіддю старого Данила про повстання в селі Турбаях 1789 року. Прадід навчає правнука не коритися долі, виховує в малому Данилові одвічне прагнення до волі, до боротьби за краще життя. «І ми з роду турбаїв, не були кріпаками з роду-віку, і Данилко хай не буде», – так закінчує свою розповідь про турбаївців прадід Данило. Його велична постать нагадує героїв українських дум та казок, у яких узагальнюється віковий життєвий досвід народу, утверджується його невичерпна мудрість і оптимізм.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І «Плуга» вів у сонячні комуни» є в сонеті Миколи Зерова «Київ – традиція».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні»

Завдання перевіряє знання історичної основи художнього твору.

Події кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» розгортаються на тлі Другої світової війни.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби у творах.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Згадаймо, персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього; алегорія – троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я»

Завдання перевіряє розуміння образу ліричного героя поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я».

У цьому «філософському творі-декларації» висловлено глибокі почуття й роздуми автора. Антигуманний світ виявився безсилим перед стоїцизмом митця. Мовлення ліричного героя розважливе й щире. Це голос мужньої людини, громадянина, в’язня совісті, адже він «жив, любив і не набрався скверни, / ненависті, прокльону, каяття».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Твір починається розповіддю про розгляд судової справи Марусі Чурай. Справа ця стосувалася вбивства козака Грицька Бобренка. Мати вбитого звинувачувала дівчину Марусю у тому, що вона отруїла її сина, з яким довго зустрічалася. Грицько вирішив одружитися з іншою дівчиною, і цього Маруся пробачити не могла. Бобренчиха привела до суду людей, які називали Марусю відьмою, бачили, як вона перекидалася на сороку, робилася димом, збирала трави. Але до суду прибуває посланець із Січі, який дізнається, над ким відбувається суд, і пропонує розглянути справу з іншого боку:

Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.

І ви її збираєтесь карати?!

А що як, інший вибрати закон, —

не з боку вбивства, а із боку зради?

Ну, є ж про зраду там які статті?

Не всяка ж кара має буть безбожна.

Що ж це виходить? Зрадити в житті

державу — злочин, а людину — можна?!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання справжніх прізвищ письменників.

Лозов’ягін – це справжнє прізвище Івана Багряного – автора пригодницького роману "Тигролови".

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Юрія Іздрика.

Неважко здогадатися, що це пародія на відому пісню «Ніч яка місячна». Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Романами є твори «Тигролови» й «Місто».

«Дитинство» й «Залізний острів» – це новели.

Поезії – «Молюсь і вірю. Вітер грає…» і «Contra spem spero!».

Кіноповістями є твори «Україна в огні» й «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжету того чи того літературного твору.

Про відвідання театру в Харкові розповідає Петро – герой драми «Наталка Полтавка»; епізод про те, як конфедерати вбивають титаря і забирають його дочку, є в поемі «Гайдамаки»; на весіллі подружки знайомиться з Василем Маруся – героїня повісті Григорія Квітки-Основ’яненка "Маруся"; на службу до земського суду виряджає сина Мартин Боруля (комедія «Мартин Боруля»).

Відповідь: 1Г 2Б 3А 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання жанрів літературних творів.

Уривок із твору, поданий у рядку А, узятий із соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я»; рядок Б – це уривок із соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; у рядку В йдеться про героя драми-феєрії «Лісова пісня»; у рядку Г подано уривок з історичного роману «Чорна рада»; Терпило, про якого йдеться в уривку в рядку Д, – герой соціально-побутової драми «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, кому з митців воно належить.

Валер’яну Підмогильному належить висловлювання рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Микола Хвильовий є автором висловлювання, поданому в рядку Д. В уривку йдеться про героя його новели «Я (Романтика)».

Михайло Коцюбинський «дуже був зайнятий своїм оповіданням» (рядок А). Стосунки природи і людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій «Потоплений дзвін»), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись…», – каже про свою «Лісову пісню» Леся Українка (рядок Г)..

Відповідь: 1В 2Д 3А 4Г.

Зразок написання власного висловлення

Реакція на грубість і невихованість у кожному конкретному випадку залежить від ситуації й особистого вибору людини. На моє переконання, варто бути стриманим, дотепним і впевненим у собі. Відповідаючи на хамство, треба зберігати спокій і власну гідність.

Чому я так думаю? По-перше, внутрішня впевненість покаже хамові, що ви можете постояти за себе, не опускаючись до відповідної грубості.

Яскравим прикладом з літератури є поведінка Якима Сомка, головного героя історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Він, незважаючи на всі підступи й авантюри Брюховецького, проявив себе як людина державного розуму й державних інтересів. Навіть після поразки Сомко відмовляється від порятунку заради друга Кирила Тура та заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття.

По-друге, якщо ви проігноруєте агресію невихованої людини, то ця особа втратить інтерес і буде шукати інший об’єкт.

Такий випадок стався в офісі мого старшого брата Олега. На всі дошкульні звинувачення колеги він відповідав упевнено й навіть погоджувався з ним: «Так, я винен, переклав документи в інше місце, а попередити забув». Після кількох таких нападів і спокійної поведінки Олега кривдник зрозумів, що продовжувати грубити просто марно.

Отож, підсумовуючи, хочу наголосити: із грубою, невихованою особою не варто говорити «її мовою», так ви збережете власну гідність і самоповагу.