ЗНО онлайн 2019 року з української мови та літератури – пробний тест

ТЕМА: Морфологія. Правопис імен по батькові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

У жіночих іменах по батькові вживаємо суфікс -івн(а), тому Валентинівна, Ігорівна, Дмитрівна, Олександрівна, а від імена на й – -ївн(а), тому Аркадіївна, Олексіївна. У завданні всі вони написані правильно.

У чоловічих іменах по батькові вживаємо суфікс -ович: Васильович, Миколайович, Святославович, Анатолійович. Іноді словотвірним є суфікс -ич: Яків – Якович. Помилку в написанні імені по батькові допущено в слові Юрієвич: Юрій + ович = Юрійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в слові пресмачний необхідно писати префікс пре-. А от у слові прЕморожений є помилка, адже воно означає злегка обморожений, пошкоджений морозом. На позначення неповноти дії, приєднання або наближення до чогось уживають префікс при- (прийти, прилетіти, пригорнутися, притрусити тощо). Саме тому такий префіск потрібно писати в словах приморожений та припинений. Префікс прі- традиційно пишемо в словах прірва, прізвище, прізвисько (а не прИзвІсько).

В українській мові префікси закінчуються на дзвінкий звук і немає префіксів рос-, бес-. Отже, слова розтривожений, безтурботний, безапеляційний, безконтактний, розрекламований, безмірний написано правильно, а в слові роСщеплений є помилка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: нАчинка, пОзначка, травестІя, рівнИна.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні та складному реченні

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з відокремленими членами, а також у складному реченні.

У реченні Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу і тому вони досягли всього самостійно є пунктуаційна помилка, адже це складне речення, перша частина якого ускладнена відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, що стоїть у кінці речення.

Тому після нього потрібно поставити кому: Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу, і тому вони досягли всього самостійно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси. У мові суфікси виконують формотворчу й словотворчу функції. За їхньою допомогою можна утворити слова з новим значенням. Також суфікси надають слову найрізноманітніших додаткових відтінків стосовно головного лексичного значення (пестливості, зневажливості, згрубілості тощо). Наприклад, батечко, дідуган, ручище, котеня, хлопчисько.

За допомогою суфікса -ищ- в українській мові утворюють слова на позначення територій – родовище, попелище, сховище.

Також суфікс -ищ- надає зрубілого відтінку стосовно головного лексичного значення слова: вовк – вовчище.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

У другому реченні є відокремлена обставина загортаючись у діряву ковдру з хмар, виражена дієприслівниковим зворотом, яка виділена комою лише з одного боку: кома стоїть тільки на початку звороту, необхідно поставити ще одну кому після слова хмар.

У решті речень розділові знаки розставлені правильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо та через дефіс

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова по-особливому, по-своєму, по-іншому – це прислівники, відповідають на питання як? Прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому,- єму потрібно писати через дефіс (по-вашому, по-твоєму, по-доброму, по-новому).

У другому реченні до слова зимовому ставимо питання по якому? Отже, це прикметник, який з прийменником по потрібно писати окремо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень у сучасній українській мові

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості та складні речення.

Просте речення – це речення, що має одну граматичну основу або її частину.

Щоб правильно виконати запропоноване завдання, необхідно підкреслити в реченнях граматичні основи.

Друге речення має одну граматичну основу (місяць пропливав). Це просте речення.

Четверте речення має одну граматичну основу (сонце вставало, хотіло розпочати). Це просте речення, ускладнене однорідними присудками.

П’яте речення має одну граматичну основу (зима вирішила, сипала). Це просте речення, ускладнене однорідними присудками.

А от третє речення має дві граматичні основи (зорі поблискували, промені вимальовувалися). Частини речення пов’язані між собою за змістом (одночасність подій). Це безсполучникове складне речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів, добирати доречні слова в тексті, розрізняти синоніми.

Уважно перегляньте ввесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова виднокруг, видноколо, горизонт мають значення обрій і є синонімами. А слово горицвіт – це назва квітки.

Отже, це слово не є синонімом до слів виднокруг, видноколо, горизонт.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксується пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії.

Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься у словах безвиїзний, обласний, заздрісний, очисний, безчесний, щасливий, пристрасний, улесливий, ціннісний, особистісний, тижневий.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначається (зап’ястний, шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Групи приголосних -скн-, -стц- не змінюються (волейболістці).

Не позначають на письмі спрощення в складеному числівнику шістдесят.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: доріжка, стежці, огороджений. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки, тому що в слові доріжка звук буква ж означає звук [ж]; у слові стежці літера ж передає звук [з′]; у слові огороджений є африката дж (звук, що передаємо двома буквами).

У рядку ягідка, подзьобувати, радяться підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові ягідка літера д передає звук [д]. У слові радяться  літера д передає [д′]. У слові подзьобувати дз – це африката.

У рядку рюкзак, Великдень, жилетка підкреслені літери теж позначають різні звуки. У словах Великдень і рюкзак  літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. У слові жилетка літера к передає звук [к].

У рядку айсберг, соколиний, світовий підкреслена літера означає різні звуки: у слові айсберг літера с передає звук [з], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у слові соколиний літера с передає звук [с]. А слові світовий літера с передає звук [с′], адже [с] та губний  [в], що стоять поруч, взаємопом’якшуються, бо далі в слові голосний [і].

У рядку осьдечки, знімання, зів’янути підкреслені літери позначають той самий звук. Це [з′]. У слові осьдечки глухий [с] перед дзвінким [д] теж вимовляємо дзвінко. Також цей звук є м’яким, бо далі знак м’якшення. У слові знімання поруч стоять два звуки із групи д, т, з, с, ц, л, н, а після них голосний [і], тому вони взаємопом’якшуються. У слові зів’янути буква з передає теж звук [з′], адже далі голосний [і].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Прислівники, утворені від одного слова в різних відмінках, потрібно писати окремо: рік у рік

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів, а також етикетні форми: на добраніч.

Разом пишемо прислівник поодинці.

Окремо пишемо прислівник на виплат.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому,-єму, -е, -є, -и: по-моєму, по-вашому, по-іспанськи, по-четверте. А також прислівники урешті-решт, уряди-годи (прислівники, у яких повторюються, зіставляються чи протиставляються основи).

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: казна-куди, хтозна-коли. Через дефіс також пишемо прислівники з частками -бо, -но, -то, -от, -таки: якось-то.

Через два дефіси пишемо прислівники хоч-не-хоч, будь-що-будь (прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння, подовження приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В іменниках середнього роду ІІ відміни користування та обладнання відбувається подовження нн в позиції між двома голосними. У словах повинні, ввічливими подвоєння відбувається на межі різних частин слова.

У слові облаштованих подвоєння не відбувається, адже це особлива форма дієслова – дієприкметник.

У множині іменників чоловічого роду ІІ відміни подовження не відбувається: тунель – тунелі – тунелях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот зазвичай передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, Г, В дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної дії того ж суб’єкта. Ми обираємо стиль одягу, і ми хочемо бути в центрі уваги й відчувати на собі сповнені захоплення погляди.

 Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Якісні прикметники мають вищий і найвищий ступені порівняння.

Просту форму ступеня вищого ступеня порівняння утворюють за допомогою суфіксів -ш-, -іш- (цікавіші).

Також при творенні вищого ступеня суфікси ​-ок, -ек випадають:далекий – дальший.

При утворенні ступеня порівняння приголосні основи [г], [ж], [з] під час сполучення з суфіксом -ш- змінюються на [жч], тобто відбувається чергування приголосних: близький – ближчий.

Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюють за допомогою префікса най- (найвідоміших). Частки що- та як- додають для посилення найвищого ступеня (якнайцікавіші).

Складену форму найвищого ступеня порівняння також утворюють за допомогою слів найбільш, найменш, що додають до прикметника: найбільш глибокого. Також складену форму найвищого ступеня порівняння можна утворювати за допомогою слів від усіх, над усе, до яких додають просту форму вищого ступеня – ближчий від усіх.

Пам’ятаймо, що ступені порівняння утворюють лише від якісних прикметників. Прикметник рекордний є відносним, а не якісним. Отже, ступені порівняння від нього утворити не можна. Форма найрекордніший є хибною.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Речення необхідно читати дуже уважно, щоб правильно визначити відмінок, у якому стоїть числівник.

Числівник 100 в усіх відмінках, крім називного й знахідного, має закінчення -а: ста. Числівники 5, 60 у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках мають паралельні форми (п’ятьма, п’ятьома, десятьма, десятьома, шістдесяти, шістдесятьох).

Числівники на позначення сотень за будовою є складними. У таких числівниках відмінюють першу й другу частини. Першу частину відмінюють так, як простий числівник. Отже, форми трьохсот, п’ятисот є правильними. А в орудному відмінку числівник шістсот матиме форми шістьмастами, шістьомастами. Форма шестистами є хибною. Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Активні дієприкметники (які утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, а в минулому часі – за допомогою суфікса -л-) в українській мові вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду). Ось приклади помилкового вживання таких дієприкметників: миючі засоби, діючий закон, працюючі люди тощо.

Отже, неправильним є словосполучення оточуюче середовище. Потрібно говорити навколишнє середовище або ж довкілля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Наприклад, ходімо, заспіваймо, повірмо, сядьмо, провітрімо, тчімо, біжімо тощо.

Отже, правильною буде форма творімо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Омоніми

Це завдання перевіряє знання лексики української мови, а саме груп слів за значенням.

Омоніми – це слова, що мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення. Омонімія подібна до полісемії (багатозначності), проте за змістом і походженням це різні явища.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Слова шляхетний і шляхетський, талант і талан, бранець і обранець, свобода і слобода є паронімами (це слова, що дуже подібні за звучанням, нерідко – й за значенням, але не тотожні).

Слово душ має значення пристосування для обливання тіла тонкими струменями води. А інше слово душ у цьому ж реченні – це родовий відмінок множини від іменника жіночого роду душа (внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями​).

Однакове звучання цих слів маємо саме в цих формах душ (іменник чоловічого роду, Н.в.) та душ (множина, Р.в.). Отже, це омоніми, а саме омоформи.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Двокрапка (3) обґрунтована як розділовий знак при однорідних членах речення.

Але якщо визначити граматичні основи цього речення, то виявиться, що це складне речення з різними видами зв’язку. Двокрапка (3) стоїть на межі безсполучникових частин складного речення, де наступна частина пояснює попередню.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Г слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Щороку в масштабах ЄС на смітниках виявляють вісім мільярдів поліетиленових пакетів, – мотивують це рішення чиновники, – тобто на одного європейця припадає 200 одноразових пакунків за рік».

У цьому варіанті кома після слів автора відсутня. Отже, розділові знаки в цьому реченні розставлено неправильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Види підрядних речень. Синонімія складнопідрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складнопідрядні речення з різними підрядними, правильно використовувати їх у мовленні.

Запропоноване речення – це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови. Підрядна частина в такому реченні вказує, за якої умови відбувалася, відбувається чи може відбуватися дія, про яку йдеться в головній частині. Розташування підрядної частини щодо головної в такому реченні є довільним. Від головної до підрядної частини можна поставити питання за якої умови? На умову дії також указує підрядне в реченні Якщо в людини є народ, то вона тоді вже людина.

Речення А та Г вказують на мету й відповідають на питання навіщо?, з якою метою? Речення Б та В вказують на причину та відповідають на питання з якої причини?

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення, знаходити певні однорідні член речення.

У реченні Джорджано Бруно, видатний філософ та поет епохи Відродження, походив з незаможної італійської родини однорідні члени речення виражені іменниками і дають предмету другу назву. Отже, це однорідні прикладки.

У реченні У дитинстві його віддали в монастир, але хлопець утік і подорожував Європою, пізніше видав книги та проповідував до виділених слів можна поставити питання що робив підмет? Отже, це однорідні присудки утік, подорожував, видавав, проповідував.

У реченні У його вченні цікаво поєднані наука і магія, обґрунтування нескінченності Всесвіту й віра в переселення душ до виділених слів можна поставити питання хто?, що? Отже, це однорідні підмети.

У реченні Один венеційський аристократ написав донос до інквізиції, бо не хотів платити філософу за поради й консультації до виділених слів ставимо питання за кого, за що? Отже, це однорідні додатки.

У реченні Постраждав Джорджано не через свою філософію, а через принципове протистояння здирництву монастирів до виділених слів ставимо питання з якої причини? Отже, це однорідні обставини.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Найвідоміша телефонна служба порятунку «911» з’явилася в американському місті Хейлівілі: 16 лютого 1968 року місцевий конгресмен зробив для перевірки «тривожний» дзвінок, лише привітавшись має дві граматичні основи, утворене з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Першість цього винаходу належить лондонцям, адже їхня служба почала діяти ще з 1937 року, отримавши лише за тиждень 1336 дзвінків! має дві граматичні основи, утворене з двох частин, але вони не рівноправні та пов’язані сполучником підрядності адже. Від першої до другої частини можна поставити питання з якої причини? Отже, це складнопідрядне речення.

Речення У світі завдяки Голлівуду найбільше знають саме номер «911», а в Україні та інших країнах Європи викликати таку службу можна за телефоном «112» має дві граматичні основи, утворене з двох частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Це диспетчерська служба, що з’єднана з усіма екстреними службами, її номер завжди має три цифри, які легко запам’ятати має чотири граматичні основи, утворене з чотирьох частин, перші дві пов’язані сполучним словом що, друга й третя – за змістом та інтонацією, а третя й четверта – сполучним словом які. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий і сполучниковий підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Для швидкого реагування в разі пожежі чи нападу, погіршення здоров’я чи стихійного лиха більшість країн нині має спеціальну службу порятунку з єдиним номером телефону має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами речення.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Стоїте там і думаєте про важливість життєвого вибору граматична основа виражена однорідними присудками стоїте, думаєте. Уявний підмет – це друга особа множини (ви). У таких реченнях йдеться про дію, яку виконує конкретна особа – сам мовець або його співрозмовник. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні Час від часу варто щось змінювати у своєму житті граматична основа виражена присудком варто змінювати. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Присудок у таких реченнях часто виражений безособовими формами на –но, -то, іноді в поєднанні з інфінітивом. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Між іншим, осіннього ранку все якесь інше, особливе… граматична основа виражена підметом і присудками – все інше, особливе. Це двоскладне речення.

У реченні Наприклад, прокинулися зранку й вийшли в прохолоду балкона… граматична основа виражена дієсловами минулого часу у формі множини прокинулися, вийшли. У таких реченнях позначають дію, яку виконують неозначені особи, перелік яких зайвий або неможливий. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Рідне місто, загорнуте в білий туман… граматична основа виражена підметом місто. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях вказано предмет, але нічого не йдеться про дію. Вони стверджують наявність існування явищ, подій або предметів; їх часто використовують для змалювання пейзажів, відтворення якихось вражень.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такий зміст: як церковна миша – бідний, дуже бідний; як мильна бульбашка – тимчасовий, щось ненадійне, несправжнє; як п’яте колесо – зайвий, зовсім не потрібний; як засватана дівка – несміливий, ніяково, несміливо, сором’язливо.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово віднайденого відповідає на питання якого? і вказує на ознаку, одержану від дії (віднайти). Отже, це особлива форма дієслова дієприкметник.

Що – займенник, який виконує функцію сполучного слова на початку підрядної частини складного речення (можна замінити на слово який).

Донедавна відповідає на питання доколи?, як довго? та вказує на ознаку дії. Отже, це – прислівник.

Слово повнометражного відповідає на питання якого? та вказує на постійну ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 2 – А, 4 – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів. Необхідно також одночасно аналізувати тексти А і Б.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Відповідь дають такі рядки з текстів: Як зробити місто ідеальним для людей? (текст А) та У документі з гучною назвою «Маніфест “Київ – зручне місто”» ініціативні кияни запропонували власну програму дій з облаштування столиці. Розробники розповіли про своє бачення того, як допомогти їй стати комфортні­шою для мешканців(текст Б).

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Проаналізуймо тексти А й Б. Відповідь знаходимо в таких рядках:

Текст А:

(3) Сьогодні ж усе зорієнтовано на водіїв. Фраза «Добре було б мати місто без машин…» схожа на слова божевільного. Але в деяких мегаполісах уже обмежують рух приватних автомобілів і частіше використовують громадський транспорт. Справжній символ демократії тут – смуга для автобусів: машини стоять у довжелезній черзі – натомість автобус вільно їде своєю дорогою. І тоді всім стає зрозуміло: людина в ньому так само важлива, як і власник авто.

Текст Б:

(10) Григорій М., журналіст: «Нещодавно ми підрахували кількість транспор­ту на Північному мосту в годину пік. Дізналися, що в цей час на шість тисяч машин припадає лише 120 автобусів і тролейбусів. Отже, громадський транспорт, що перевозить 50 % містян, займає на дорозі лише п’ять відсотків її площі! Конче необхідно виділити смугу для комунального транспорту й заборонити заїжджати туди автомобілям. Тоді пасажири автобусів і тролейбусів матимуть привілей – не стоятимуть у заторах».

Отже, думку автора тексту А людина в автобусі так само важлива, як і власник автомобіля текст Б не підтверджує.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів. Необхідно також одночасно аналізувати тексти А і Б.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитавши текст А, бачимо, що в ньому порушено такі проблеми, зазначені в завданні: виділення окремої смуги для громадського транспорту (абзац 3); набережна – комфортне місце для прогулянок (абзац 7); велосипедна структура сучасного міста (абзац 6). Але в тексті А не порушено питання щодо «потреби в креативних розробках міського дизайну», однак воно є в тексті Б (абзац 11).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів. Необхідно також одночасно аналізувати тексти А і Б.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Текст Б:

(13) Станіслав Д., архітектор: «Разом з ініціативною групою я брав участь у розробці плану благоустрою набережної Дніпра. Працював з натхненням: баре­льєфи Івана Предтечі й Володимира Великого спроектував за чотири дні. Шкода, що люди не завжди цінують наші зусилля: перші тижні ходив сюди ганяти риба­лок, які розкладали снасті під скульптурною композицією. Згодом звик, навіть була і з цього користь: вони зупиняли порушників, які заважали відпочивальни­кам вільно прогулюватися набережною».

Текст А:

 (7) Родзинка багатьох міст – це пляжі й узбережжя. Зауважте: приватна влас­ність не має обмежувати доступ до води. У ХХ столітті в мегаполісах уздовж рі­чок почали прокладати шосе: там, бачте, не буде перехресть. А в Парижі мер за­крив дорогу коло Сени, щоб облаштувати пляж. У Копенгагені набережна – місце для прогулянок. Уздовж каналу з мальовничими будиночками, в одному з яких мешкав відомий казкар Андерсен, немає машин – це вільний простір для людей! У Сеулі біля ріки раніше теж було багаторядне шосе, тепер тут – пішохідна зона! Так само в Лондоні, у Нью-Йорку, у Ванкувері – шлях до води скрізь безперешкодний.

Отже, автор тексту А порушує питання неприпустимості обмеження доступу відпочивальників до набережних.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів. Необхідно також одночасно аналізувати тексти А і Б.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У тексті А є рядки:

(8) Київ може стати містом мрії, і для цього потрібні лише два чинники: по-пер­ше, не сприймати реалії життя як невідворотність; по-друге, розбудовувати такий урбаністичний простір, де всі громадяни рівні й права кожного священні.

Ці рядки підтверджують думку автора тексту А про те, що не варто реалії життя сприймати як невідворотність. А кожна з розповідей ініціативних киян (текст Б) – яскравий приклад щодо цього.

Відповідь – А.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння розрізняти види й жанри усної народної творчості.

Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку.

У ньому згадано чумаків, які під час своїх подорожей ночують «в чистім степу при долині». Уже з XV століття в Україні відомий торгівельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного й Азовського морів. Це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги та безмежного степу.

Пригадаймо, що соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення. Отже, запропонований уривок узято із суспільно-побутової чумацької пісні.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

У байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» автор порушує проблему «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – це провідна ідея цього твору.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Словами «Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже – теє-то як його – полюбив, як тільки ви перейшли жити в наше село» освідчується в коханні возний Тетерваковський Наталці Терпило (драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка»).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Виконуючи це завдання, згадайте першу сентиментальну повість нової української літератури – твір Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».

Автор утверджує культ почуттів, розкриває багатство духовного світу своїх персонажів. Повість має повчальний характер, чим зумовлена структура твору: перша частина є авторським вступом-тезою «… чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь…», а друга частина сюжетом-ілюстрацією, що стверджує правильність цієї тези.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє ваше знання композиції та жанру художнього твору.

Сатирична поема Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)» починається вступом, що має характер філософських роздумів:

У всякого своя доля
І свій шлях широкий…

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

У запропонованих варіантах відповідей подано чотири події історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Установімо послідовність їх розгортання: твір починається розповіддю про приїзд полковника Шрама та його сина Петра на хутір Хмарище до Череваня; наступною подією є двобій між Петром і Кирилом Туром після спроби останнього викрасти Лесю; потім відбулися вибори гетьмана в Ніжині (чорна рада), після яких Сомко опиняється за ґратами, а Кирило Тур прагне його визволити.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі родини Кайдашів. Повсякденне життя цієї сім’ї характеризується постійними сварками, бійками й колотнечами. Приказка «Лайкою та криком згоди не дійдеш» яскраво ілюструє проблему цього твору.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжету й образів героїв програмових творів.

Пригадайте соціально-психологічний роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

У першому розділі, що має назву «Польова царівна», йдеться про знайомство Чіпки з Галею Ґудзь: «Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв, як укопаний, розтягши й без того довгообразе лице, широко розкривши здивовані очі...».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів та основних відомостей про життя і творчість їх авторів.

«Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі головний герой драми «Мартин Боруля». Автор цього твору Іван Карпенко-Карий був актором театру корифеїв.

Нагадуємо, що перший професійний український театр (театр корифеїв) було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький). Його діяльність була пов’язана з іменами братів Тобілевичів – Іваном Карпенком-Карим, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та їхньою сестрою – Марією Садовською-Барілотті, Марком Кропивницьким і Михайлом Старицьким, Марією Заньковецькою та іншими видатними акторами. Вони були справжніми подвижниками національного драматичного мистецтва.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір.

В умові завдання подано уривок із поеми Івана Франка «Мойсей», яка має велике значення в історії української літератури й суспільно-політичної думки. Пролог до цього твору митець написав після закінчення поеми, у ньому Іван Франко звертається до українського народу і закликає сучасників і потомків до духовної єдності.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo». Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє вміння визначати літературні напрями й стилі.

Одним із напрямів модернізму є імпресіонізм. Яскраво виражені ознаки цього напряму притаманні новелам «Intermezzo» Михайла Коцюбинського та «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Автори в цих творах зосереджувалися на індивідуальності, неповторності, мінливості, душевній драмі кожного людського життя.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів. В уривку «Бог дав йому (Івоніці) двоє дітей. Але що по одній стороні було саме добре, вийшло по другій саме зло. А він їх однаково любив обох, вигодував однаково працею своїх рук» йдеться про синів Іоніки Федорчука – Михайла та Саву, героїв повісті Ольги Кобилянської «Земля».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв програмових творів.

Пригадайте сюжет і образи драми-феєрії «Лісова пісня».

Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Трагедія Лукаша в тому, що він зрадив не тільки Мавку, – він зрадив себе. «Ні, любий, я тобі не дорікаю, / а тільки – смутно, що не можеш ти / своїм життям до себе дорівнятись», – говорить Мавка Лукашу.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Перша збірка лірики Павла Тичини «Сонячні кларнети» є значним поступом як на творчому шляху самого митця, так і для української поезії загалом. Вірші молодого Тичини мелодійні, співучі та ліричні. Музикальність цих творів свідчить про рідкісний талант митця. Проте доба тоталітаризму призвела до жорстоких психологічних криз і зламів у житті Павла Тичини. Він почав оспівувати радянську владу. Саме тому Євген Маланюк адресує поету слова: «…від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась…».

Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить?», уривок з якого подано в рядку Г.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

На малюнку зображено персонажів усмішки Остапа Вишні «Сом».

Автор описує чарівні місця на річці Оскіл. Дід Панько розповідає різні цікаві історії, особливо про сомів, які живуть у річці. 

Пригадайте, що твір складається з чотирьох частин: у першій опові­дач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки; у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом; у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна; у четвертій герой-оповідач розпо­відає про те, чим живляться соми і як їх ловити.

Відповідь: В.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; паралелізм – стилістичний прийом паралельного зображення в художній літературі явищ природи й людського життя через їх зіставлення.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Виконуючи це завдання, згадайте епіграфи урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Ключем до прочитання твору є епіграфи.

Першим епігра­фом до свого твору автор узяв такі слова з Талмуду: «Шість прикмет має людина: трьома подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їси та п'є; як тварина – множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє». Соломія Павличко з цього приводу зазначала: «Він (автор) зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, неможлива».

Другий епіграф – це слова з роману Анатоля Франса «Таїс»: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?». Правильною відповіддю є варіант А, оскільки героями роману «Місто» є Степан Радченко й Надійка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів та основних відомостей про життя і творчість їх авторів.

В умові подано цитату Олександра Довженка, який, пишучи кіноповість «Зачарована Десна», згадував своє дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Літературознавці зазначають, що кіноповість «Зачарована Десна» сповнена глибоких роздумів про життя українського села. Вона ніби сплетена з вінка задушевних ліричних новел-спогадів, пройнята м'яким народним гу­мором. За своїм художнім і філософським звучанням твір стоїть на рів­ні найкращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Важко не погодитися з думкою про те, що запорукою радісного щасливого життя є якраз совість, чисте сумління. Недарма ж Григорій Сковорода зазначав, що смерті не боїться «той, в кого совість, як чистий кришталь».

Цей вислів НЕ може стосуватися життєвої позиції та характеру таких персонажів (їх імена згадано в рядках А, Б, В і Г): Івана Брюховецького, який у творі постає політичним авантюристом і безчесною людиною; Грицька Бобренка, адже його зрада Марусі призвела до смерті дівчини; Сави Федорчука, який убиває свого брата; Чіпки Варениченка, оскільки цей шукач правди зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою».

Таким чином, правильною є відповідь Д. І Григорій Многогрішний, герой пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови», і Василь Кравчина, персонаж кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні», не боялися смерті, бо мали незаплямовану честь і чисту совість.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака, які створили літературне угрупування «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада). Саме це угрупування вказано в рядку А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

У рядку А йдеться про кохання Марисі Борулі та Миколи Гуляницького (трагікомедія Івана Карпенка-Карого "Мартин Боруля"), але Мартин, батько дівчини, не хоче одруження закоханих, адже прагне стати дворянином і прагне вигідно видати дочку заміж.

Карпові Кайдашу (повість Івана нечуя-Левицького "кайдашева сім'я") належить висловлювання про поділ майна. Після смерті батька брати намагаються поділити між собою город і садок.

Слова про те, що без землі нема волі (рядок Г), належать Чіпці Варениченку (роман Панаса Мирного й Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?").

Цитата, подана в рядку Б, належить Наумові Дроту, який більше всього в житті любить свою дочку Марусю (повість Григорія Квітки-Основ'яненка "Маруся").

Відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Рядки «Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. / Сніги, сніги, сніги…» взяті з твору Павла Тичини «О панно Інно…»; автором уривку «І уже в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески…» є Микола Вороний («Блакитна Панна»); у поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є рядки «Що жив, любив і не набрався скверни, / ненависті, прокльону, каяття…»; уривок «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узятий з вірша Ліни Костенко «Українське альфреско».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів. Виконуючи це завдання, згадайте рід і жанр, а також основні події й символічні образи кожного твору.

Епос, село, батьки й діти – це ключові слова до повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». У центрі твору родина Кайдашів, події розгортаються в селі Семигори.

Для твору Івана Котляревського «Наталка Полтавка» характерними є такі ключові слова, як драма, сватання, кохання.

«Гайдамаки» Тараса Шевченка – це ліро-епічна поема героїчного змісту, темою якої є зображення боротьби українського народу проти польської шляхти (конфедератів).

Ліричним твором, який оспівує весну й кохання, є романс Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання «Що стане визначальним у його творчості – краса чи служіння суспільним інтересам? Меч вояка за державність України поет змінив на перо, але мирна паличка для письма в його руках стає кинджалом…» (рядок А) характеризує творчість Євгена Маланюка. Він є автором збірки «Стилет чи стилос», у якій ліричний персонаж має вибирати між стилетом і стилосом, але можливостей для вибору майже немає. І ось тоді ліричний персонаж обирає стилос, який нагадує стилет (слово – зброя).

«Його ім’я входить до переліку імен «шістдесятників», а творчість митця звернена до Сонця, до Земля, що є дивовижними джерелами поезії та любові…», – сказано про Івана Драча. Уже перша його збірка була оцінена як етапна в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янучу народну творчість.

У висловленні «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета…» йдеться про Олександра Довженка, який є фундатором українського кіномистецтва.

Максим Рильський «уходив до когорти «неокласиків», величезну увагу приділяв красі поетичного слова, ясності й прозорості художнього образу; його твори повні сонця й глибоких філософських роздумів…».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

Зразок написання власного висловлення

У сучасному світі живе спілкування стало розкішшю. Переконаний, що віртуальність не може замінити радості від зустрічі, ніжних обіймів, пронизливих поглядів і щирих усмішок. З іншого боку, сучасні можливості дозволяють побачити людину й поговорити з нею в будь-який час, увімкнувши вебкамеру, надіслати інформацію в найвіддаленіший куточок світу.

Свою позицію, заявлену вище, доведу такими аргументами. По-перше, спілкування в мережі дає можливість поділитися своїми почуттями з людиною, яка перебуває в іншому місті або навіть країні. У віртуальному співрозмовникові можна знайти ідеального психотерапевта, якому можна відкрити душу, не остерігаючись осуду.

Проблему спілкування в глобальній мережі порушив польський письменник Януш Вишневський у романі «Самотність у Мережі». Головний герой Якуб справляє виняткове враження на свою віртуальну знайому. Щодня вони листуються в Інтернеті, і, хоча не бачилися наживо, невдовзі стають не менш близькими, ніж коли б спілкувалися віч-на-віч.

По-друге, Інтернет не замінить повноцінного спілкування. Люди настільки захоплюються новим світом, що можуть забути й про своє єство. Віртуальне життя не подарує радості від реальної зустрічі, погляду чи дотику близької людини.

Наведений аргумент може проілюструвати чимало життєвих історій. Зупинюся на одній. Мій старший брат познайомився в Інтернеті з дівчиною, яка була студенткою того ж вишу, що й він. Їхнє спілкування зводилося до обговорення лекцій, різноманітного навчального матеріалу та обміну думками щодо майбутньої професії. Про якісь близькі стосунки чи любов між ними навіть не йшлося, аж поки студенти не зустрілися в реальному житті. З першого погляду, дотику, усмішки стало зрозуміло, що це справжнє кохання.

Таким чином, спілкування он-лайн дарує людям можливість стати близькими, незважаючи на відстань, але не завжди може замінити справжні, «живі» емоції та стосунки.