ЗНО онлайн 2014 року з української мови та літератури – пробний тест
ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади
Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.
У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: Олень (а не олЕнь), читАння (а не чИтання), вИпадок (а не випАдок). Наголошений звук у слові кОлесо визначений правильно.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Правопис частки не з різними частинами мови
Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова з часткою НЕ.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Прислівник не зовсім з часткою не потрібно писати окремо.
Також окремо з часткою не потрібно писати безособове дієслово підписано. Окремо з часткою не пишемо і займенники, тому – не всі. Винятками є лише займенники неабихто, неабищо, неабиякий. А прикметник незабутня потрібно писати з часткою не разом, адже це слово без не не вживається.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.
Якщо наголос падає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, плащовий. Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих вживаємо суфікс -ев- . Отже, ситцевий, читачевий. Після подовжених приголосних вживаємо суфікс -єв-. Отже, насіннєвий.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Лексикологія
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.
Проаналізуймо словосполучення заказати букет.
Слово заказати в українській мові має значення «не дозволяти комусь чогось, забороняти». У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, займенників, числівників, творення наказового способу дієслів
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати займенники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників, відмінювати числівники, утворювати наказовий спосіб дієслів.
Проаналізуймо запропоновані слова.
У складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят потрібно відмінювати тільки другу частину. Отже, правильна форма запропонованого числівника вісімдесяти (вісімдесятьох). Решта словосполучень утворено правильно.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати вид речення за метою висловлювання.
Спонукальне речення – це речення, яке містить у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо. У спонукальному речення дієслово зазвичай стоїть у наказовому способі, у таких реченнях часто бувають звертання.
Саме такі ознаки має речення За правду, браття, єднаймося щиро.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми
Завдання перевіряє ваше вміння знаходити фразеологізми в тексті, правильно пояснювати їхнє значення.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Фразеологізм на рівному місці означає «без якихось видимих причин, безпідставно». Решта словосполучень є художніми засобами (персоніфікація тощо).
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Правопис сполучників та прислівників
Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
До слова проте можна підібрати синонім але. Отже, це слово потрібно писати разом. Прислівники з першою частиною що теж потрібно писати разом (щомиті, щосили, щосуботи тощо). Прислівники на позначення напряму пишемо теж разом (донизу, угору, униз, направо тощо).
Сполуку як/би потрібно писати окремо, адже частка би разом із дієсловом хотілося утворюють умовний спосіб – хотілось би.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти і знаходити в тексті речення з відокремленими обставинами.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Прочитаймо речення 12: «Прожиті твої дні летять слідом за тобою, щомиті згасаючи в темряві минулого». Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.
Речення 2, 4, 6 є складними.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень
Головна частина другого речення ускладнена відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом: «Як би хотілося запримітити, звідки вона зірвалася й куди мала б упасти, спіткнувшись на рівному місці». У тексті дієприслівниковий зворот не виділено, коми немає.
У решті речень розділові знаки поставлено правильно.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА:Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних і звуки [а], [у], [е].
М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків завжди менше.
Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук.
Буква Щ завжди передає два звуки – [шч].
Подвоєні приголосні завжди передають один звук.
А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.
У рядку Б у словах якість та український однакова кількість звуків, а у слові кукурудза на один звук менше.
У рядку В у словах гайок та об’єднування однакова кількість звуків, а у слові сьогодення на два звуки менше.
У рядку Г у словах серйозний, щебечуть однакова кількість звуків, а у слові джміль на два звуки менше.
У рядку Д у слові кар’єра – на один звук більше, а у словах рюкзак і перемивають однакова кількість букв і звуків.
У рядку А у словах п’ятниця, їстоньки, яблунька однакова кількість букв і звуків.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Лексикологія
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.
Проаналізуймо речення Словник являється надійним джерелом інформації.
Слово являтися в українській мові має значення «з’явитися перед кимось , постати». У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних
Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.
Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення відбуватиметься у словах блиснути, улесливий, очисний, ремісник, проїзний, хруснути, вісник, доблесний, якісний, хресний, безшелесно, виїзний, обласний, корисний, заздрісно, тріснути.
Є винятки, де спрощення не відбувається: хворостняк.
Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: баластний, гігантський.
Також у групі -скн- не випадає к: випуск – випускний.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Апостроф
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.
Проаналізуймо запропоновані слова.
В українській мові апостроф ставиться після б, п, м, в, ф перед я, ю, є, ї, тому не пишемо його у словах курйозний, двоярусний.
Також апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять після голосного або на початку кореня (прим’ятий).
Також апостроф традиційно пишемо у слові Лук’янович.
Якщо перед губними приголосними стоїть інший кореневий приголосний, апостроф не ставимо: тьмяний, морквяний, цвяшок, дзвякнути, різдвяний, різьбяр, духмяний, присвята. Але коли іншим кореневим звуком є звук р, то апостроф потрібно писати (верб’я). Не потрібно писати апостроф у слові роззявити, тому що з- – це частина кореня, а не префікс.
Потрібно писати апостроф і у слові ін’єкція, адже це слово іншомовного походження, у якому ін- є префіксом.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів
Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Префікс пре- вживається переважно на позначення перебільшення, найвищої якості. Саме тому у словах пречудовий, презирливе, препогано потрібно писати цей префікс.
Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати у словах привабливі, придніпровська, призупинити, прибічники, примірник, призначення тощо.
Префікс прі- традиційно пишемо у словах прірва, прізвище, прізвисько.
ВІДПОВІДЬ – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.
Проаналізуймо запропоновані слова.
У словах бездоганний, безіменний, ешелонний, монотонний, безцінний, електронний подвоєння відбувається на межі різних частин слова (корінь+ суфікс).
У словах студений, довгожданий, орлиний, левиний подвоєння не відбувається, адже тут немає однакових приголосних на межі різних морфем.
У прикметниках страшенний, невблаганний, незбагненний потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це прикметник з наголошеним суфіксом -енн-, який має значення перебільшення. Подвоєне нн треба писати також у словах священний та благословенний, адже це прикметники-старослов’янізми.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Іменник. Кличний відмінок
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Іменники пісня, земля, Зоя, подруга, художниця, мрія, Надія, площа – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменники пісня, земля, художниця (м’яка група) матимуть закінчення – е (пісне, земле, художнице). Після голосних та апострофа в іменниках І відміни буде закінчення -є. Отже, Зоє, мріє, Надіє. А іменник подруга належить до твердої групи. Отже, матиме в кличному відмінку закінчення -о: подруго. Іменник площа належить до мішаної групи, тому площе (закінчення -е).
Іменники друг, Григорій, Київ, директор, козак, Степан, школяр, добродій, Віктор, хлопець, Іван, товариш належать до другої відміни. Отже, іменники м’якої групи Григорій, добродій, матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: Григорію, добродію. Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е . Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних: хлопець – хлопче. Іменники Київ, Степан, Віктор, Іван належить до твердої групи, не мають суфікса , тому матимуть закінчення -е. Іменники козак та друг теж належить до твердої групи, але в цих словах відбувається чергування приголосних: козак – козаче, друг – друже. А іменник мішаної групи товариш відповідно матиме закінчення -у: товаришу. Більшість іменників на -р належать до твердої та мішаної груп, тому мають закінчення -е :директоре, школяре.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.
Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання префіксів най-, що-, як- до прикметників у простій формі вищого ступеня. Отже, правильна форма щонайсучасніше , а не щонайсучасне.
Інші словосполучення не мають граматичних помилок.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.
Дієслово бігти належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма біжать.
Дієслово свистати належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма свищуть.
Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.
Від дієслова сідати правильною формою 3 особи множини буде слово сідають.
Форма гублять, утворена від дієслова губити, правильна.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.
Проаналізуймо запропоновані числівники.
Числівник сто в усіх відмінках, крім називного та знахідного, має закінчення -а. Отже, за першим числом можна зробити висновок, що варіанти Б, В та Д не правильні. Числівник сім в орудному відмінку має форми сімома та сьома. Отже, форма сіма не є правильною.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати значення вставних слів.
Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.
Вказівка на джерело повідомлення – на мою думку.
Зв’язок з попередньою думкою – отже.
Невпевненість, упевненість – мабуть, очевидно, безперечно.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.
У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Знаю одне мені вистачить сил подолать перешкоди пояснює першу. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складнопідрядне речення
Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складнопідрядного речення.
Складнопідрядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками підрядності або сполучними словами.
Якщо до запропонованої частини додати варіант незважаючи на люті морози, утвориться просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.
Якщо додати варіант так що неодмінно відвідаємо Лавру, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.
Якщо додати варіант бо вже скучили за рідним містом, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.
Якщо додати варіант щоб краще дізнатися історію столиці, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.
А от якщо додати варіант якщо купимо квитки на потяг, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Лексика. Фразеологізми.
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.
З’ясуймо значення кожного фразеологізму:
Неопалима купина – те, що живе вічно.
Земля обітована – місце заповітної мрії.
Лепта вдовиці – невеликий, посильний вклад.
Наріжний камінь – основа, базис.
А вершина творчості – це лебедина пісня.
Відповідь: ГВАД.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова завжди можна поставити питання коли?, слово вказує на час дії. Отже, це обставина, виражена прислівником.
До слова митці можна постави питання хто?, слово означає основного діяча в реченні. Отже, це підмет.
До слова світові можна поставити питання чому?, слово означає предмет, на який переходить дія підмета. Отже, це додаток.
Слово прекрасне характеризує підмет, до нього можна поставити питання який є підмет?. Отже, це іменна частина складеного іменного присудка.
Відповідь: АБВГ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.
Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення , а другий – не потрібний для розуміння змісту.
У реченні Раніше, аніж наказувати, навчись коритися граматична основа виражена присудками навчись коритися. Уявний підмет ти, але зміст речення стосується загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.
У реченні Мені невесело було й на нашій славні Україні граматична основа виражена присудком було невесело. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.
У реченні Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги граматична основа виражена присудком у формі І особи однини – бачу. Це односкладне означено-особове речення.
У реченні Дівчині дарують квіти з напіврозквітлими пуп’янками граматична основа виражена дієсловом дарують у формі ІІІ особи множини. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.
У реченні Озеро в лісі, в озері - ліс граматична основа виражена підметами. Але також у цьому реченні є і обставини. Отже, це двоскладні неповні речення.
Відповідь: ВГАБ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.
Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.
Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.
У першому реченні Не бійся заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля дві граматичні основи, частини речення з’єднані без сполучника, друга частина пояснює першу, між ними стоїть двокрапка. Отже, це складне безсполучникове речення.
У другому реченні Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати теж дві граматичні основи, але частини цього складного речення поєднані сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.
У третьому реченні Треба розуміти, що світ наш не замерзає і не згасає теж дві граматичні основи, частини цього складного речення синтаксично нерівноправні, поєднані сполучником підрядності що. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.
У четвертому реченні У повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед три граматичні основи, перші дві частини складного речення пов’язані сполучником сурядності і, а друга і третя – сполучником підрядності немов. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.
А от у п’ятому реченні Осяяний сонцем, перед нами розкинувся зовсім новий світ граматична основа одна. Отже, це просте речення, ускладнене відокремленим означенням
Відповідь: ВБАГ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Частини мови
Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.
Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.
Слово знов відповідає на питання як? та вказує на спосіб дії. Отже, це прислівник. Слово України означає територію, предмет, є власною назвою. Отже, це іменник. Слово піднебеснім відповідає на питання якому? і вказує на ознаку. Отже, це прикметник. А слово свою відповідає на питання чию?, указує на приналежність предмета, але не називає його. Отже, це займенник.
Відповідь: ДБГВ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Твердження А знаходимо в рядках (1, 2): «Є і ліс, на який уже дихнула осінь».
Твердження В знаходимо в рядках (31–34): «Тепер сини на Камчатці. Сказала Дмитрові не писати, що з нею, може, й не страшне. Аби дітей зривати».
Твердження Г знаходимо в рядках (3–6): «Ішла селом, а люди, хто стрічав, казали: що з тобою, як поїхала, так половини й не стало. Та, одмахувалася Ілонка, їсти душа не приймала…». Про це йдеться і в рядку 57: «Вона встала – Димко аж одхитнувся. Пів-Ілонки».
Твердження Дмитро і Ілонкою мають нову дерев’яну хату в тексті немає.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Образи грушок, огірків, дерев передають силу, розквіт, буяння природи. Про сонце ж автор пише так: «…а там сонце слабе, мов крапля олії, висіло». Образ сонця ніби перегукується з образом змученою, виснаженої Ілонки.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Діалоги в рядках (45–50), (54–56), (74–82) – це розмови Ілонки та Димка (Дмитра).
Діалог в рядках (14–21) – це розмова Ілонки з Сергієм.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Слова «вироблений піджак», «роз’їжджені черевики», «звинявся перед нею» використані для створення образів простих і щиросердних людей, адже Ілонка, дивлячись на Димка, щиро радіє, що попереду в неї багато роботи, яку вона хоче виконати для коханої людини. А Дмитро прагне порадувати виснажену дружину, просить вибачення за те, чого не встиг зробити.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Проаналізуймо новелу Л. Пономаренко та фрагменти щодо «Синього птаха» Моріса Метерлінка і фільму-казки «Три горішки для Попелюшки». Безперечно, Дмитро хоче хоч якось компенсувати брак уваги до Ілонки, бо розуміє, що все життя вони використали не для того, щоб бути щасливими.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Рядки 31–34 характеризують Ілонку як людину турботливу, для якої створення затишку є виявом любові до чоловіка й дітей.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Рядки 24–43 відповідають такому фрагменту рецензії: «Використовуючи звертання до героїні, другу особу займенників і дієслів, авторка прагне розповісти про все потаємне, що знають лиш вона й Ілонка».
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Основоположною зміною в образі Дмитра є перехід від інфантильності до сентиментальності. Це підтверджують не лише рядки 42–43 та 69–72, а й рядки 59–63, 69–83
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки»
Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.
«Засвіт встали козаченьки» є однією з найбільш відомих пісень Марусі Чурай про героїчні подвиги козаків у визвольній війні. Син, ідучи в похід, прощається з матір’ю і просить її прийняти кохану, як «рідну дитину».
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»
Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.
У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців у 1185 р.
У запропонованому уривку з поеми йдеться про затемнення сонця. Згадаймо сюжет поеми: Ігор вирушає в похід проти половців, незважаючи на затемнення сонця, яке попереджає князів про небезпеку.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»
У запропонованому висловлюванні йдеться про Івана Котляревського.
Саме він є зачинателем нової української літератури. Згадайте, що саме із видання «Енеїди» у 1798 році починається нова доба українського письменства.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.
Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.
Цей період в історії України називають добою Руїни. Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні. Він поставив перед собою завдання – «написати рідною мовою історичний роман, дотримуючись суворих правил форми, властивої цьому різновиду епосу».
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.
У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.
Пригадайте події повісті. Після Другої Пречистої Карпо повінчався з Мотрею. Весілля було гучне. Наступного ж дня Кайдашиха рано збудила невістку та, прикинувшись хворою, загадала тій робити всю роботу в хаті. Невістка працювала, а Кайдашиха все вилежувалася. Вона була зовсім здорова й лише дурила Мотрю. Говорила вона все солодким голосом та робила невістці зауваження. Нарешті Мотря не витримала й почала сваритися. Вона була "не з таківських, щоб комусь покорятись". Саме цей епізод зображено на малюнку.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибити соціальне тло твору і створити «народний роман на основі щирого реалізму». Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»
Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.
Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Наприкінці твору розкриваються позитивні риси Мартина, він ніби народжується заново на світ, бо нарешті може природно себе поводити, тобто бути собою: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»
Завдання перевіряє ваше знання жанрів художніх творів.
Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку впізнати героя за портретною характеристикою, а потім уже установити жанр твору, у якому діє цей персонаж. Згадаймо, що «Парубок моторний \ І хлопець хоть куди козак» – це Еней, герой бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда».
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
Образ Вічного революціонера є в поезії Івана Франка «Гімн»:
Вічний революцьйонер –
Дух, що тіло рве до бою,
рве за поступ, щастя й волю, –
Він живе, він ще не вмер.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»
Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.
Згадайте сюжет, проблематику, ідею твору Ольги Кобилянської «Земля». Повість створена на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася в селі Димка, у якому довгий час мешкала письменниця. Тема твору перегукується з рядком народної пісні про Олексу Довбуша: «Кров людська – не водиця, проливати не годиться».
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.
Пригадайте поезію Павла Тичини «О панно Інно…». Твір присвячений першому коханню юного Тичини до Поліни Коновал, але оскільки дівчина не відповіла взаємністю, він, переживши нерозділене кохання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»
Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.
У новелі «Я (Романтика)» Миколи Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком і гуманістичним началом. Мати головного героя є втіленням всеохопної доброти й милосердя Богоматері. «Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам’ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом», – зізнається Я. Вона «наповнена милосердям до свого нещасного сина, розіп’ятого на хресті фанатичної ідеї».
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»
Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.
У запропонованому уривку йдеться про Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом»
Це завдання передбачає перевірити знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.
Автором твору «Сом» є Остап Вишня, справжнє прізвище якого Губенко. Кандиба – це Олександр Олесь, Фітільов – Микола Хвильовий, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Іван Карпенко-Карий.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література ХХ ст. Юрій Яновський. «Шаланда в морі»
Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.
Пригадаймо новелу Юрія Яновського «Шаланда в морі» (роман у новелах «Вершники»), темою якої є зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі.
Головний герой Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, а на березі стоїть стара Половчиха і чекає на чоловіка. Вона з надією дивиться на море, згадує своє життя з Мусієм, своїх синів. Раптом з’являється шаланда, і Половчиха дивиться й боїться роздивитися. І ось вона почула голос свого змученого крижаними хвилями чоловіка. Мусій сказав, що не міг кинути артіль, бо вона й так бідна. Подружжя Половців, ніжно обнявшись, пішло до домівки.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»
Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.
Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.
Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське, усе українське він сприймає не тільки як чуже, але як і вороже: «Ще як я підходив до загсу – думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, так би мовити, його українське – і заноровиться. На зло тобі заноровиться».
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»
Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв. Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Її щиро кохає Іван Іскра – полковий обозний, який і рятує Марусю від страти. Для Івана дівчина є найдорожчою і дуже близькою людиною:
Ми з нею рідні. Ми одного кореня.
Мабуть, один лелека нас приніс.
Батьки у нас безстрашні й невпокорені
І матері посивілі від сліз.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «О земле втрачена, явися!..»
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
Україна як утрачений рай постає в «зболеному сні» ліричному героєві поезії Василя Стуса. Вірш «О земле втрачена, явися!..» належить до невольницької лірики. Перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»
Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.
«Сміливі завжди мають щастя» – ці слова рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного «Тигролови». Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Сучасний літературний процес
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980-х – 90-х років.
Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу).
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання авторів літературних творів.
Ліна Костенко написала поезії «Українське альфреско» та «Страшні слова, коли вони мовчать»; перу Тараса Шевченка належать поема «Катерина» й послання «До Основ’яненка»; Юрій Яновський – автор роману в новелах «Вершники», а твори «Подвійне коло» та «Шаланда в морі» є новелами з цього роману; Михайло Коцюбинський написав новелу «Intermezzo» та повість «Тіні забутих предків».
Відповідь: 1В 2А 3Д 4Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.
Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є романом, «Кайдашева сім’я» – повістю, «Мойсей» –поемою, «Мартин Боруля» – комедією.
Відповідь: 1Б 2В 3Д 4А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.
Григорій Многогрішний і Медвин діють у романі «Тигролови», Лаврін Кайдаш і Мотря Довбиш – у повісті «Кайдашева сім’я», Іван Іскра й Галя Вишняк – у романі у віршах «Маруся Чурай», Лукаш і Килина – у драмі-феєрії «Лісова пісня».
Відповідь: 1В 2А 3Б 4Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.
Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Г стосується саме його.
У рядку Д йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».
Про Валер’яна Підмогильного йдеться в рядку Б. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.
У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про Павла Тичину – автора збірки поезій «Сонячні кларнети». Поета збагатив художню скарбницю феноменальними творами, але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи.
Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А.
Знайшли помилку? Пишіть на
Зразок написання власного висловлення
Спілкуючись з людиною, ти не завжди можеш зрозуміти її сутність. Я впевнений, що відрізнити справжні чесноти від удаваних допоможе стресова ситуація та перевірка часом.
Чому я так думаю? По-перше, поведінка людини в неприємній чи стресовій ситуації визначає її сутність. У таких випадках особа може проявляти агресію, звинувачувати інших або ж почати вирішувати проблеми й надавати допомогу тим, хто цього потребує.
У нашій країні зараз нелегкі часи: почалися бойові дії на Сході України. Саме в цей важкий період більшість бійців проявляє справжні моральні чесноти. Хлопці часто були не готові до всіх побачених жахіть, але вони за потреби підтримують своїх побратимів, турбуються один про одного, прикривають товаришів власним тілом. Українські армійці, щохвилини ризикуючи життям, демонструють незламність духу й силу волі.
По-друге, дружба, любов перевіряються часом. Тільки після тривалого спілкування й різних життєвих ситуацій ти можеш зрозуміти, наскільки людина є щирою.
Згадаймо Грицька Чупруненка – героя соціально-психологічного роману Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Він найближчий друг Чіпки ще з дитинства. Із часом стає зрозуміло, що навіть приятелювання з Варениченком Грицько намагався використати для власного збагачення. Життєва філософія «своя сорочка ближча до тіла» найяскравіше далася взнаки під час розправи з кріпаками: на заклик Чіпки заступитися за скривджених Чупруненко зник, не сказавши й слова. Отак друг дитинства, якому Варениченко довіряв упродовж тривалого часу, виявляв себе не з кращого боку в різних ситуаціях.
Отже, поведінка людини в певних моментах життя визначає її сутність, часто й перевірка часом допоможе зрозуміти, наскільки особа є вихованою, щирою та шляхетною.
Знайшли помилку? Пишіть на
- Усі завдання ЗНО з української мови і літератури за темами
- Усі тести ЗНО з української мови і літератури онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з української мови і літератури минулих років
- Усе про тест ЗНО з української мови і літератури
- Програма ЗНО з української мови і літератури
- Усе про власне висловлення на ЗНО з української мови
- Приклади написання власного висловлення з української мови
- Перелік творів ЗНО з української літератури
- Скорочені версії творів ЗНО з української літератури
- Подкасти для підготовки до ЗНО з української літератури
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра