ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їхнє значення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У другому реченні слово здається передає невпевненість, від нього не можна поставити питання до інших слів. Отже, це слово є вставним.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст. Прочитайте уважно речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Такий аналіз допоможе вам побачити, що п’яте речення – це складнопідрядне речення, підрядна частина якого ускладнена однорідними присудками лазить і куштує. Ці присудки поєднані неповторюваним сполучником і. Отже, перед ним кому не ставимо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово мільйонами означає кількість предметів, це числівник. Слово скраю служить для зв’язку слів у реченні, до нього можна підібрати синонім біля. Отже, це прийменник. Слово розливаючись означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи? Отже, це дієприслівник (особлива форма дієслова). Слово відблиском відповідає на питання чим? і означає предмет. Отже, це іменник.

Відповідь – 1Б 2Г 3В 4А.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах висаджують, перемивають, з’єднування, походжає, їстоньки букви я, ю, є, ї  позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати дж та дз також передають один звук ( висаджують, дзвонити, джміль, походжає).

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (з’єднуваННя, сьогодеННя).

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові висаджують на один звук менше.

У рядку Б у слові дзвонити на один звук менше.

У рядку В у слові сьогодення на два звуки менше.

У рядку Г у слові джміль на два звуки менше.

Правильна відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Слово меморіальний походить від латинського memorialis і має значення пам’ятний, той, що увічнює пам’ять про кого-небудь чи про що-небудь.

Отже, у словосполученні меморіальний пам’ятник допущено помилку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис суфіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц+ -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): узбек – узбецький, Бахмач – бахмацький.

г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), зтв(о): гагауз – гагаузький, Прага – празький, Париж – паризький.

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= ськ(ий), ств(о): чех – чеський, латиш – латиський, черкес – черкеський, Калуш – калуський, матрос – матроський, інгуш – інгуський.

Виняток: казах – казахський.

Чергування не відбуватиметься в таких словах: адвокат – адвокатський, Карпати – карпатський, студент – студентський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення.

Піррова перемога – перемога, отримана надто дорогою ціною.

Ахіллесова п’ята – слабке місце.

Сізіфова праця – тяжкий, нескінченний труд.

Гаряча голова – запальна людина.

Відповідь – 1Б 2Д 3В 4Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (позначення ненаголошеного [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений е зникає: стЕжечка – стежка.
• у буквосполученнях -ере-, -еле- (осередок);
• у словах, які перевіряються наголосом (земляний – зЕмлі, крилатий - крИла, плекати - плЕканий, блищати – блИск, піднебесний – нЕбо, пекти – пЕчений, верховий – вЕрхи);
• завжди в суфіксах дієприкметників (побілЕний);
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять (марЕво, але мережИво, бо це конкретне поняття);
• коли при зміні слова е чергується з і: злетіти – політ;

И пишемо у буквосполучення ри-, ли- (кривавий).

Правопис деяких слів потрібно запам’ятати: тремтіти.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У словах воєнний, піввідра, піддатливий, віддзвеніти, заввишки, звіддаля, віддавна, віконниця подвоєння відбувається на межі різних частин слова. У прислівнику зрання потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це виняток.

У слові дозвілля подовження відбувається, тому що м’який звук [л´] подовжується в іменниках середнього роду ІІ відміни, якщо вони мають закінчення -а.

У прикметнику невгомонний потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це прикметник з наголошеним суфіксом -енн-, який має значення перебільшення.

У словах пореформений, буквений подвоєння не відбувається, адже тут немає однакових приголосних на межі різних морфем.

В іменниках четвертої відміни подвоєння не відбувається: індиченя.

Немає подвоєння і у слові зацікавленість, адже воно походить від дієприкметника зацікавлений.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишеться перед глухими к, п, т, ф, х. Отже, потрібно писати саме префікс с- у словах сплутати, скасувати, схотіти, сформувати.

У решті слів потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Ступені порівняння в українській мові утворюються тільки від якісних прикметників.

Але також є якісні прикметники, які не утворюють ступені порівняння, а саме:

• назви мастей коней: гнідий;
• прикметники на позначення абсолютної (непорівнюваної) ознаки: лисий;
• прикметники із суфіксами -уват-(-юват-)-, -ав- (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -езн-,-енн-: кругленький, здоровенний.

Від решти якісних прикметників можна утворити ступені порівняння.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці першого пропуску потрібно поставити іменник четвертої відміни коліща в родовому відмінку. Пам’ятаємо, що при відмінюванні іменників цієї групи з’являються суфікси -ат-, -ят-. Отже, коліщати.

Іменник Ігор належить до м’якої групи другої відміни. Отже, правильна форма цього слова в орудному відмінку Ігорем.

У родовому відмінку множини іменник другої відміни співгромадянин має нульове закінчення, адже втрачає в цій формі суфікс -ин-. Отже, співгромадян.

А іменник першої відміни галузь у родовому відмінку множини має закінчення -ей: галузей.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.

В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:

з – ж: лаЗити – лаЖу; воЗити – воЖу;

зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;

д – дж: сиДіти – сиДЖу; воДити – воДЖу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

У першому рядку слово дочко вказує на особу, до якої звертаються. Отже, це речення ускладнено звертанням.

У другому реченні слово однак вказує на ставлення мовця до змісту повідомлення. Отже, це речення ускладнено вставним словом.

У третьому реченні слова годині о сьомій конкретизують, звужують попередню обставину часу під вечір. Отже, це уточнювальна обставина.

У четвертому реченні слова старий бурлака дають другу назву діячеві. Отже, це відокремлена прикладка.

Відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.