ТЕМА: Біорізноманіття. Плоскі черви. Молюски. Членистоногі, їх різноманітність. Ссавці, їх різноманітність. 

Бичачий ціпʼяк – гермафродит, який розмножується в кишківнику людини, виробляючи тисячі яєць щодня.

Слимак виноградний – гермафродит, який має складний шлюбний ритуал і спаровуються через статевий отвір на голові, для його успішного розмноження потрібні висока вологість і температура.

Бджола медоносна – роздільностатева тварина, здатна до двох типів розмноження: із заплідненого яйця та незаплідненого яйця (партеногенез).

Єхидна австралійська – роздільностатева тварина, здатна до відкладання яєць, проте вигодовує малят молоком.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна система. Дихальна система людини. Травна система людини. Сечовидільна система людини.

Треба розпізнати запропоновані органи та визначити їхні функції.

Зображення 1: серце забезпечує безперервний рух крові судинами, постачання кисню й поживних речовин до всіх тканин та органів, а також транспортування продуктів розпаду до органів виділення.

Зображення 2: нирки виконують роль біологічного фільтра, очищуючи плазму крові від токсинів, продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти) і надлишку води; підтримують сталий водно-сольовий баланс організму.

Зображення 3: шлунок забезпечує механічне та хімічне оброблення їжі; ключова функція полягає в розщепленні білків під дією шлункового соку (ферменту пепсину та хлоридної кислоти) і перетворенні їжі на напіврідку кашку – хімус.

Зображення 4: легені здійснюють функцію газообміну між організмом і довкіллям: насичують кров киснем і виводять вуглекислий газ через розгалужену систему альвеол.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів. 

Метод, який було використано

На схемі показано схрещування батьківських особин (P) з різними ознаками та аналіз ознак їхніх нащадків у першому (F1) і другому (F2) поколіннях.

Це класичний гібридологічний метод (варіант 1)

Тип взаємодії генів

У зображених нащадків або червоні очі, або білі. Проміжного варіанту 

(наприклад, рожевих очей) немає, а червоний колір (W) повністю 

пригнічує білий (w) у гетерозигот XWXw.

Це повне домінування (варіант 1).

Тип спадкування

Ген кольору очей розташований у статевій хромосомі X, що чітко видно за позначеннями XW, Xw та Y. Результати розщеплення за ознакою залежать від статі мухи (наприклад, у F1 всі самки червоноокі, а всі самці білоокі).

Це спадкування, зчеплене зі статтю (варіант 2).

Правильна відповідь: 1, 1, 2.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Екологічні чинники. 

Описане явище

2 (рослинне угруповання) В уривку детально змальовано видовий склад рослин та їхнє просторове розташування (ярусність) у тайзі (уссурійських хащах). Це не може бути первинною сукцесією (бо ліс уже сформований), і це не листяний ліс у чистому вигляді, оскільки згадано кедри та ялини.

Роль організмів

1 (лише продуцентами) У наведеному тексті йдеться лише про рослини (кедр, осику, ліщину, виноград тощо). В екологічній системі рослини виконують роль автотрофів, тобто продуцентів, які створюють органічну речовину з неорганічної.

Тип взаємозв'язків

3 (топічні) Опис ярусності (хто під чим росте) і ліан, що обвивають дерева, вказує на топічні зв'язки. Вони виникають, коли один вид змінює умови проживання іншого (наприклад, створюючи затінок або слугуючи опорою для витких рослин), не обов'язково вступаючи в харчові (трофічні) відносини.

Правильна відповідь: 2, 1, 3.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Вуглеводи. Білки.

А амілаза – білок, який виконує ферментативну функцію – розщеплює складні вуглеводи до простих цукрів

Б пепсин – білок, який виконує ферментативну функцію – розщеплює білки до амінокислот

В глюкоза – вуглевод (моносахарид), основне джерело енергії для організмів

Г фібриноген – білок, який утворюється в печінці й забезпечує зсідання крові

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Методи дослідження клітин. Еукаріотична клітина. Клітинні мембрани.

Відомі два основні типи транспорту крізь клітинну мембрану – активний і пасивний. Активний потребує використання енергії молекул АТФ. Пасивний транспорт здійснюється за принципом руху речовини за градієнтом концентрації й не потребує енергетичних витрат. Оскільки на схемі немає згадки про роботу молекули АТФ, можна дійти висновку, що на ній зображено пасивний транспорт.

Пасивний транспорт поділяють на дифузію, полегшену дифузію та осмос:

• дифузія – перехід речовини з ділянки з більшою концентрацією в ділянку з меншою для встановлення рівноваги. У клітину в такий спосіб транспортуються кисень, вода та вуглекислий газ;
• полегшена дифузія – перехід речовини з ділянки з більшою концентрацією в ділянку з меншою за участі спеціальних білків-переносників. Так до клітини потрапляють більші молекули, як-от глюкоза та амінокислоти;
• осмос – особливий тип дифузії, під час якого молекули розчинника (зазвичай води) переміщуються крізь напівпроникну мембрану з області з більшою концентрацією розчинника в область з меншою його концентрацією.

На схемі чітко видно білок-переносник, який приєднав до себе молекулу глюкози (C6​H12​O6​), тож ідеться про полегшену дифузію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Нервова регуляція. Нервова система. 

На рисунку зображено схематичну будову синапса – місця контакту між двома нервовими клітинами (нейронами). Визначмо структурні елементи позначені на рисунку.

А закінчення аксона

Б синаптичний міхурець 

В молекула нейромедіаторів

Г плазматична мембрана (постсинаптична мембрана)

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Спочатку визначмо, який біологічний процес зображено на схемі. Ми бачимо дволанцюгову структуру, що «розкрутилася», та новий ланцюг, який формується на матриці одного з ланцюгів розкрученої молекули.

Збільшене схематичне зображення ілюструє послідовність залишків мономерів (нуклеотидних залишків), що приєднуються. У складі нового ланцюга містяться залишки таких азотистих основ: А (аденіну), Г (гуаніну), Ц (цитозину) та У (урацилу). Наявність залишку урацилу вказує на те, що утворений ланцюг є молекулою РНК, адже до складу ДНК натомість входить залишок тиміну (Т). Отже, зображений процес – транскрипція (синтез молекули РНК на матриці ДНК).

Визначмо правильну послідовність залишків мономерів за правилом комплементарності (Г – Ц, Ц – Г, а для РНК: А – У, Т – А):

• 1: А – У
• 2: Т – А
• 3: Ц – Г
• 4: Г – Ц

Отримана послідовність: УАГЦ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Обмін речовин і перетворення енергії.

Для розвʼязання завдання треба пригадати особливості клітинного дихання еукаріотів і прокаріотів, звернувши особливу увагу на етапи окисного фосфорилювання та функціонування електронтранспортного ланцюга.

В еукаріотів (рослини, тварини, гриби): дихальний ланцюг (ланцюг перенесення електронів) є ключовою частиною аеробного дихання. Він складається з білкових комплексів, убудованих у внутрішню мембрану мітохондрій (її складки називають кристами). Саме тут виникає протонний градієнт, необхідний для синтезу АТФ.

В прокаріотів (бактерії та археї): у прокаріотичних організмів немає мембранних органел, зокрема мітохондрій. Проте вони також здатні виробляти енергію, тому всі білки-переносники дихального ланцюга в них локалізовані безпосередньо в плазматичній (клітинній) мембрані.

Правильна відповідь: у внутрішній мембрані мітохондрій та плазматичній мембрані прокаріотів.

У цитоплазмі еукаріотів чи прокаріотів дихальний ланцюг локалізуватися не може, оскільки для його роботи обов'язково потрібна мембранна структура, здатна розділяти простір для створення різниці концентрації катонів Гідрогену (H+). У цитоплазмі клітини відбувається лише безкисневий етап дихання – гліколіз.

Правильна відповідь – Г.