Випадкові завдання НМТ з біології

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія. 

Віддалена гібридизація (міжвидова або міжродова) – це метод селекції, який полягає у схрещуванні особин, що належать до різних видів або навіть родів. Приклади: тритикале (гібрид пшениці та жита), мул (гібрид кобили та віслюка), лігр (гібрид лева та тигриці).

Штучний (індукований) мутагенез – це цілеспрямоване отримання спадкових змін (мутацій) в організмів під дією штучних фізичних (радіоактивне випромінювання) чи хімічних факторів. Приклади: створення нових стійких до хвороб сортів пшениці та ячменю.

Аутбридинг (неспоріднене схрещування) – це метод схрещування генетично неспоріднених між собою особин одного виду. У тваринництві це може бути схрещування самок однієї породи із самцями-плідниками іншої породи (або лінії) для підвищення м'ясної чи молочної продуктивності. У рослинництві – схрещування різних сортів задля отримання високоврожайних гібридів, стійких до несприятливих умов середовища.

Інбридинг (близькоспоріднене схрещування) – це схрещування організмів, які мають спільних предків у найближчих поколіннях (братів і сестер, батьків і нащадків). Цей метод використовують для отримання чистих ліній і підвищення генетичної однорідності (гомозиготності) нащадків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

На марці зображено соняшник, який має суцвіття кошик.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. 

Визначмо складники рефлекторної дуги.

1 – тіло чутливого нейрона

2 – центральний відросток чутливого нейрона

3 – вставні нейрони

4 – відросток рухового нейрона

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА:Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс)

Для виконання завдання необхідні знання про надмембранні комплекси клітин. Надмембранні комплекси клітин складаються зі структур, розташованих над плазматичною мембраною. Зокрема, це клітинна стінка клітин рос лин, грибів і прокаріотів, а також глікокалікс тваринних клітин. У різних груп грибів основу клітинної стінки складають полісахариди. Крім целюлози, це може бути нітрогеновмісний полісахарид хітин, який підвищує міцність.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

Продихи – це спеціалізовані структури, які призначені для транспірації (випаровування води) та газообміну рослини з навколишнім середовищем. Оскільки саме листок є головним органом фотосинтезу й випаровування води, його шкірочка (епідерма) завжди має велику кількість продихів.

Інші варіанти відповідей неправильні:

• корінь перебуває в ґрунті, не здійснює фотосинтез і не потребує випаровування води, тому продихів у його шкірочці немає;
• стебло (особливо здерев'яніле) для газообміну використовує інші структури – сочевички, а не продихи;
• Камбій – це твірна тканина всередині стебла чи кореня, яка забезпечує ріст у товщину; він не є органом чи покривною тканиною і не має шкірочки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність і розмноження мохів, папоротей, хвощів, плаунів. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для визначення найточнішого співвідношення ознак трьох груп рослин у запропонованих діаграмах Венна, треба визначити покроково ознаки, що притаманні папоротям, голонасінним і покритонасінним рослинам.

За таблицею визначмо ознаки, які властиві:

• папоротям – 1, 4, 5;
• голонасінним – 1, 3, 5;
• покритонасінним – 1, 2, 3, 5.

Порівняймо комбінації спільних і відмінних ознак. 

Спільні ознаки для всіх трьох груп: 1 (наявність хлорофілу) і 5 (наявність диференційованих тканин й органів).

Спільні ознаки для голонасінних і покритонасінних: 3 (формування насінних зачатків).

Важливо: ознака 2 (утворення квіток і плодів) властива лише покритонасінним рослинам.

Спільних ознак, окрім тих, що вже є спільними для усіх трьох груп, між папоротями та покритонасінними немає.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Наявність хітину в клітинній стінці є унікальною характерною ознакою представників Царства Гриби. Саме ця особливість відрізняє їх від рослин (клітинна стінка із целюлози) і бактерій (клітинна стінка з муреїну).

Інші варіанти відповіді неправильні:

• здатність до мітотичного поділу та наявність ядра властиві всім еукаріотам (рослинам, тваринам і грибам), а не лише грибам;
• відсутність хлоропластів характерна також для всіх тварин і багатьох бактерій, тому це не може бути характерною ознакою грибів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність і розмноження мохів, папоротей, хвощів, плаунів. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для визначення правильних позначень груп рослин за запропонованими ознаками в наведеній діаграмі визначмо покроково ознаки, притаманні мохам, голонасінним і покритонасінним рослинам.

За таблицею визначмо ознаки, які властиві кожній групі:

• мохоподібні – 1, 4;
• голонасінні – 1, 3, 5;
• покритонасінні – 1, 2, 3, 5.

Порівняймо комбінації спільних і відмінних ознак: спільна ознака для всіх трьох груп – 1 (здатність до фотосинтезу); спільні ознаки для голонасінних і покритонасінних – 3 (формування насінних

зачатків) і 5 (закріплення в ґрунті коренями).

Важливо: ознака 2 (подвійне запліднення) властива лише покритонасінним рослинам.

Спільних ознак, окрім тих, що вже є спільними для всіх трьох груп, між мохоподібними та голонасінними немає.

Отже, маємо:

 – мохи, тому що в колі запропонована лише  ознака 4 (спорофіт розвивається на гаметофіті), яка притаманна лише мохам

 – покритонасінні, тому що в колі зазначено лише  ознаку 2 (подвійне запліднення), яка притаманна лише покритонасінним

 – голонасінні мають ознаки 3 (формування насінних зачатків) і 5 (закріплення в ґрунті коренями), які обʼєднують їх із покритонасінними рослинами; не мають нічого спільного з мохами.

Тобто правильно позначено групи рослин у варіанті відповіді А.

 – мохи;  – покритонасінні; – голонасінні

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний

Для виконання запропонованого завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку. Зображений об’єкт є нервовою клітиною. Визначивши, що цей об’єкт є клітиною, відносимо його до клітинного рівня організації живої природи.

Правильна відповідь – Б.