Національний мультитест з біології – Авторський тест Ольги Сєрік

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

У завданні потрібно визначити дисахарид за його хімічною будовою.

Дисахариди – це вуглеводи, молекули яких утворені двома залишками молекул моносахаридів. Молекула лактози складається із залишків молекул галактози й глюкози. Лактоза є основним вуглеводом молока ссавців, тому її часто називають молочним цукром.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А сахароза – це дисахарид, молекула якого складається із залишків молекул глюкози й фруктози.

Б мальтоза – це дисахарид, молекула якого складається із двох залишків молекули глюкози.

В трегалоза – це дисахарид, молекула якого складається із двох залишків молекули глюкози.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

У завданні треба розпізнати зображений спосіб транспортування речовин крізь плазматичну мембрану й проаналізувати твердження двох учнів.

Дифузія – це процес взаємного проникнення молекул або атомів однієї речовини поміж молекул або атомів іншої, що зазвичай зумовлює вирівнювання їхніх концентрацій у всьому об’ємі, який вони займають.

На рисунку зображено полегшену дифузію – різновид пасивного транспорту, під час якого речовини переміщуються крізь плазматичну мембрану за участю транспортних білків. Таке перенесення відбувається за градієнтом концентрації (із ділянки з більшою концентрацією до ділянки з меншою) і не потребує витрат енергії АТФ.

Отже, перший учень помиляється, оскільки на рисунку зображено не просту, а полегшену дифузію. Проста дифузія відбувається без участі білків-каналів, безпосередньо через ліпідний подвійний шар плазматичної мембрани.

Другий учень має рацію, адже правильно зазначив, що процес відбувається за участю транспортного білка й не потребує витрат енергії АТФ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

На рисунку зображено клітинний центр (центросому). Він складається з двох центріолей, кожна з яких утворена дев’ятьма триплетами мікротрубочок, що складаються з білка тубуліну. Ця органела бере участь в організації мікротрубочок цитоскелета, а під час поділу клітини формує веретено поділу, яке забезпечує рівномірне розходження хромосом до протилежних полюсів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

У таблиці генетичного коду наведено кодони м(і)РНК. Амінокислоту треонін (Тре) кодують чотири кодони м(і)РНК: АЦУ, АЦЦ, АЦА, АЦГ.

У завданні треба визначити триплет другого ланцюга ДНК, а тому – записати комплементарну послідовність до одного з кодонів м(і)РНК. Наприклад:

• м(і)РНК: АЦУ;
• перший ланцюг ДНК: ТГА;
• другий ланцюг ДНК: АЦТ.

З-поміж запропонованих варіантів відповіді лише АЦТ є триплетом ДНК, який кодує амінокислоту треонін.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Закономірності мінливості організмів.

На ідіограмі зображено каріотип із трьома статевими хромосомами – XXY. Такий набір хромосом характерний для синдрому Клайнфельтера. Це геномна мутація (анеуплоїдія), що виникає внаслідок нерозходження статевих хромосом під час мейозу. Загальна кількість хромосом у каріотипі становить 47.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А синдрому Шерешевського – Тернера властива відсутність однієї статевої хромосоми (45, X0)

В синдром Дауна виникає внаслідок трисомії за 21-ю парою хромосом (47, 21+)

Г синдром Патау зумовлений трисомією за 13-ю парою хромосом (47, 13+).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Закономірності мінливості організмів.

Мутагени спричиняють зміни генетичного матеріалу (мутації). За походженням їх поділяють на фізичні, хімічні та біологічні.

До біологічних мутагенів належать деякі віруси, бактерії та інші організми або їхні складники, здатні спричиняти мутації. Вірус папіломи людини (ВПЛ) може вбудовувати свою ДНК у геном клітин організму людини, порушуючи регуляцію клітинного циклу й підвищуючи ризик виникнення мутацій і злоякісних новоутворень.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А йонізувальне випромінювання є фізичним мутагенним чинником

В нітрозаміни копчених продуктів є хімічними мутагенними чинниками

Г бактерії молочнокислого бродіння не належать до біологічних мутагенних чинників; їх широко використовують у харчовій промисловості

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

У завданні треба визначити особливість, характерну для вірусу SARS-CoV-2.

Віруси є неклітинними формами життя. Вони позбавлені власного обміну речовин і не здатні самостійно розмножуватися. Ознаки живого ці структури виявляють лише після проникнення в клітину-хазяїна, використовуючи її ферментні системи, рибосоми та енергетичні ресурси для синтезу власних компонентів і утворення нових вірусних частинок.

Отже, правильним є твердження, що вірус виявляє ознаки живого лише всередині клітини-хазяїна.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості.

У завданні треба розпізнати структуру клітини хлорели.

Хлорела – одноклітинна зелена водорість. Однією з її характерних особливостей є наявність хроматофора – органели, що містить хлорофіл і в якій відбувається фотосинтез. Саме завдяки хроматофору хлорела здатна утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла. На рисунку хроматофор позначено літерою А.

Буквою Б позначено клітинну стінку, В – плазматичну мембрану, Г – ядро.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

У життєвому циклі плаунів, як і всіх вищих спорових рослин, відбувається чергування поколінь: нестатевого (спорофіта) і статевого (гаметофіта);

• 1 – спорофіт, зелене листостеблове покоління, яке домінує в життєвому циклі плаунів. На його спороносних колосках утворюються спори;
• 2 – спора формується в спорангіях спорофіта, після проростання дає початок гаметофіту;
• 3 – гаметофіт, на якому утворюються статеві органи – антеридії та архегонії, де формуються гамети. Після запліднення із зиготи розвивається новий спорофіт.

Отже, правильні підписи: 1 – спорофіт, 2 – спора, 3 – гаметофіт.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

У завданні треба знайти ознаку, яка не притаманна представникам класу Дводольні рослини.

Для дводольних рослин характерні стрижнева коренева система, сітчасте жилкування листків, наявність камбію в стеблі та подвійна оцвітина квітки.

Для однодольних рослин характерні мичкувата коренева система, паралельне або дугове жилкування листків, відсутність камбію в стеблі та проста оцвітина квітки.

Отже, помилковим є підпис «Стебло без камбію», адже ця твірна тканина забезпечує ріст стебла в товщину і її наявність є однією з ключових ознак дводольних рослин.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Дріжджі – це одноклітинні гриби, які належать до еукаріотів, оскільки їхні клітини мають оформлене ядро та мембранні органели.

За нестачі кисню дріжджі здатні здійснювати спиртове бродіння – анаеробний процес, під час якого глюкоза розщеплюється з утворенням етилового спирту, вуглекислого газу та невеликої кількості енергії.

Отже, учень має рацію, адже правильно вказав на здатність дріжджів до спиртового бродіння. Учениця помиляється, оскільки одноклітинність не є ознакою прокаріотів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Губки.

Твердження І правильне. Прісноводні губки часто мешкають у водоймах, бідних на органіку, тому вступають у симбіоз із зеленими водоростями та ціанобактеріями. У таких взаємозв’язках фотосинтезувальні організми синтезують органічні сполуки, частину яких передають губкам. Це поліпшує їхнє забезпечення поживними речовинами та сприяє виживанню.

Твердження ІІ неправильне. Більшість губок справді є фільтраторами, проте існують і хижі види, які захоплюють дрібних тварин за допомогою спеціальних відростків із гачками або колючими нитками. Отже, не всі губки добувають їжу лише фільтрацією води.

Твердження ІІІ правильне. Деякі губки синтезують отруйні речовини, які виконують захисну функцію та впливають на інші організми. Наприклад, карибська губка Хондрила виділяє токсини, що вбивають коралові поліпи, даючи їй змогу оселятися на звільнених ділянках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Печінковий сисун має складний життєвий цикл зі зміною хазяїв. Проміжним хазяїном є ставковик малий, а остаточним – велика рогата худоба (або інші травоїдні ссавці).

Інвазійною стадією для великої рогатої худоби є інцистована личинка, яка прикріплюється до водних рослин. Інцистування – це процес утворення щільної оболонки – цисти за несприятливих умов. Саме разом із травою або водними рослинами худоба заковтує паразита.

Зверніть увагу на зображені стадії циклу розвитку печінкового сисуна:

1 – яйце, яке з фекаліями остаточного хазяїна потрапляє у воду;

2 – рухлива війчаста личинка, що заражає проміжного хазяїна;

3 – ставковик малий – проміжний хазяїн, у тілі якого відбувається розвиток личинкових стадій паразита;

4 – личинка, яка виходить із молюска;

5 – інцистована личинка;

6 – остаточний хазяїн велика рогата худоба, який заражається під час поїдання рослин з інцистованими личинками;

7 – доросла особина печінкового сисуна, що паразитує в жовчних протоках остаточного хазяїна та відкладає яйця.

Інвазійну стадію для великої рогатої худоби позначено на рисунку цифрою 5.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба визначити ряд, до якого належить зображена на монеті комаха. Жук-олень належить до ряду Твердокрилі, оскільки представники цієї групи мають тверді передні крила (надкрила), що захищають перетинчасті задні крила та черевце. Цього жука легко впізнати за великими розгалуженими верхніми щелепами (мандибулами) самця, які нагадують оленячі роги. Жук-олень є рідкісним видом, занесеним до Червоної книги України, тому його зображення використано на пам’ятній монеті як символ необхідності охорони біорізноманіття.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А Напівтвердокрилі мають передні крила, передня частина яких шкіряста й щільна, а верхівкова — перетинчаста. Представники: клоп-солдатик, водомірка звичайна, щитник зелений

В Прямокрилі мають подовжені передні крила (шкірясті надкрила) та віялоподібні задні, а їхні задні кінцівки зазвичай стрибального типу. Представники: коник зелений, цвіркун польовий, сарана перелітна

Г Двокрилі мають лише одну (передню) пару розвинених крил, тоді як задня перетворена на дзижчальця для стабілізації польоту. Представники: муха хатня, комар звичайний, мошка річкова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Розгляньмо рисунок. На ньому зображено тритона звичайного, який належить до класу Амфібії, та гекона токі, що належить до класу Плазуни.

Ознаки класу Амфібії:

• гола, волога шкіра з великою кількістю залоз
• дихання у личинок – зябрами, у дорослих – легенями та шкірою
• розвиток із метаморфозом
• часткова залежність від водного середовища

Ознаки класу Плазуни:

• суха шкіра, вкрита роговими лусками
• дихання лише легеневе, є дихальні шляхи
• розвиток без метаморфозу
• переважно наземні організми

Отже, спільні ознаки:
3 мають 3-камерне серце і є холоднокровними організмами 
6 є хордовими тваринами, що мають внутрішній кістковий скелет 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Гіпокінезія – це тривале обмеження рухів і фізичного навантаження, через що зменшується механічний вплив на кісткову тканину. У нормі кістки постійно перебудовуються під дією навантаження: рух стимулює кісткоутворення і підтримує її щільність.

За умов гіпокінезії навантаження на кістки зменшується, тому уповільнюються процеси утворення кісткової тканини й посилюється її руйнування. Унаслідок цього зменшується кісткова маса.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А Посилення відкладання солей кальцію в кістковій тканині не відбувається, навпаки, мінералізація зменшується.

Б Збільшення товщини компактної речовини кісток характерне для підвищених навантажень, а не для їх нестачі.

В Уповільнення росту кісток у довжину не є наслідком гіпокінезії, оскільки гіпокінезія впливає на м’язову систему та мінералізацію кісткової тканини, а не безпосередньо на зони росту кісток.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Спочатку визначмо, якому рівню рухової активності відповідає кожне значення. Норма становить 20,1–30 тис. кроків, гіпокінезія – 15–20 тис. кроків, а показники менше за 15 тис. кроків також свідчать про недостатню рухову активність.

Далі порівняймо значення з графіками. Правильний графік має відображати таку послідовність змін:

• 1-й тиждень – 15,3 тис. (гіпокінезія);
• 2-й тиждень – 17,6 тис. (гіпокінезія, незначне підвищення);
• 3-й тиждень – 13,7 тис. (найнижчий показник);
• 4-й тиждень – 16,5 тис. (підвищення після спаду, але ще гіпокінезія);
• 5-й тиждень – 23,7 тис. (різке підвищення до норми).

Отже, правильним буде графік, на якому перші чотири точки розташовані нижче від межі норми, третя точка – найнижча, а остання – підіймається до нормального рівня. Середнє значення за місяць (17,4 тис. кроків) також відповідає гіпокінезії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Твердження учня є правильним, адже кора головного мозку справді відповідає за формування та свідомий контроль довільних рухів людини. Саме тут розташовані центри, що забезпечують планування, ініціацію та регуляцію складних моторних дій.

Учениця зазначає, що в регуляції рухів бере участь спинний мозок. Це твердження також є правильним. Спинний мозок містить центри безумовних рефлексів, забезпечує прості рухові реакції, бере участь у підтриманні пози та в автоматизованих рухах (ходьбі, бігу). У ньому замкнені рефлекторні дуги багатьох рухових безумовних рефлексів, що формують базову координацію та забезпечують виконання стереотипних моторних програм.

Отже, обоє мають рацію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

У завданні потрібно визначити гормон, посилена секреція якого зумовлює руйнування кісткової тканини та вихід йонів Кальцію в кров за умов відсутності фізичного навантаження.

Регуляцію кальцієвого гомеостазу в організмі здійснюють гормони-антагоністи. Паратгормон (гормон прищитоподібних залоз) відповідає за підвищення концентрації Кальцію в плазмі крові.

Механізм його дії полягає в тому, що він:

• стимулює активність остеокластів – клітин, які руйнують кісткову тканину, зумовлюючи вимивання йонів Кальцію та фосфатів у кров;

• пригнічує активність остеобластів – клітин, які утворюють кісткову тканину;

• посилює реабсорбцію Кальцію в нирках та його всмоктування в кишківнику.

Тривала відсутність фізичного навантаження (гіподинамія) запускає гормональні зміни, за яких надлишкова секреція паратгормону призводить до демінералізації та руйнування кісток.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А тироксин (гормон щитоподібної залози) регулює загальний обмін речовин, ріст і розвиток тканин, але не забезпечує вимивання Кальцію з кісток

В кальцитонін (гормон щитоподібної залози) є антагоністом паратгормону – він, навпаки, знижує рівень йонів Кальцію в крові, гальмуючи руйнування кісткової тканини та стимулюючи її мінералізацію

Г соматотропін (гормон передньої частки гіпофіза) – це гормон росту, який стимулює лінійний ріст скелета та синтез білків, а не руйнування кісток.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

Кортіїв орган – це рецепторний апарат слухової сенсорної системи, який розташований усередині завитки (равлика) внутрішнього вуха. Саме тут звукові коливання перетворюються на нервові імпульси.

На рисунку кортіїв орган позначено цифрою 4.

Інші варіанти відповідей неправильні.

А цифрою 1 позначено півколові канали (орган рівноваги)

Б цифрою 2 позначено овальний мішечок (орган рівноваги)

В цифрою 3 позначено круглий мішечок (орган рівноваги)

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Плоскохвостий (листохвостий) гекон має забарвлення та форму тіла, які максимально відтворюють вигляд сухого листя. Це дає йому змогу зливатися з навколишнім середовищем, залишаючись непомітним як для хижаків, так і для потенційної здобичі. Такий тип захисного забарвлення є класичним прикладом маскування.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А приваблювальне забарвлення тварини використовують для привернення уваги особин свого виду під час розмноження або соціальної взаємодії (наприклад, яскраве оперення самців павича звичайного чи шлюбне забарвлення самців колючки триголкової)

Б застережливе забарвлення сигналізує хижакам про отруйність або небезпечність організму (як-от забарвлення сонечка семикрапкового чи яскравих жаб-дереволазів)

Г мімікрія полягає в наслідуванні зовнішнього вигляду іншого, зазвичай добре захищеного виду (наприклад, неотруйна муха-дзюрчалка своїм смугастим забарвленням імітує осу звичайну)

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція.

У дослідах з інфузоріями види, які займають спільну екологічну нішу й споживають однаковий ресурс, конкурують між собою. Унаслідок цього один із них отримує перевагу й із часом повністю витісняє інший. Це явище описує закон конкурентного витіснення (принцип Гаузе), згідно з яким два види з тотожними екологічними потребами не можуть тривалий час співіснувати в одному середовищі.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А заповнення екологічної ніші полягає в освоєнні видом вільних ресурсів середовища за відсутності гострої конкуренції

В дія обмежувального чинника стосується впливу конкретного екологічного чинника (наприклад, температури чи солоності), який найбільше визначає життєдіяльність організму, а не міжвидової конкуренції

Г сукупна дія екологічних чинників описує одночасний і взаємозалежний вплив комплексу чинників довкілля на організм або популяцію

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

У популяції бактерій одного виду можуть існувати різні штами або окремі особини: одні чутливі до дії антибіотика, а інші мають природну резистентність (стійкість) до нього. Після застосування препарату чутливі клітини гинуть, тоді як стійкі виживають і розмножуються. Унаслідок цього їхня частка в популяції закономірно збільшується. Цей процес є прикладом природного добору – чинника еволюції, завдяки якому особини, найбільш пристосовані до змін умов середовища, мають більше шансів вижити й залишити життєздатне потомство.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А географічна ізоляція пов’язана з виникненням просторового (географічного) бар'єра між популяціями, що унеможливлює схрещування, а не з виживанням під дією хімічних речовин

Б мутаційний процес забезпечує появу нових алелей і є джерелом спадкової мінливості, проте сам собою він не визначає, які саме особини виживуть у змінених умовах

Г дрейф генів полягає у випадковій і неспрямованій зміні частот зустрічальності алелей у популяції (наприклад, через стихійне лихо), тоді як виживання стійких бактерій під дією антибіотика є спрямованим і закономірним процесом

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

Визначмо типи органел за їхніми зображеннями.

Рисунок А – ядро, яке утворене двома мембранами, порами та заповнене нитками хроматину.

Рисунок Б – комплекс Гольджі, який утворений однією мембраною, складається з системи сплощених мембранних цистерн і пухирців.

Рисунок В – ендоплазматична сітка, яка утворена однією мембраною, складається з системи мембранних каналів і цистерн, яка буває шорсткою, або гранулярною (з рибосомами) та гладкою, або агранулярною.

Рисунок Г – вакуоля, яка утворена однією мембраною – тонопластом, заповнена клітинним соком.

Рисунок Д – мітохондрія, яка утворена двома мембранами з внутрішніми складками – кристами.

Кожна органела виконує специфічні функції.

1 – А Ядро регулює поділ, ріст, обмін речовин клітини, оскільки містить спадкову інформацію та керує процесами життєдіяльності клітини.

2 – В Ендоплазматична сітка бере участь в утворенні фрагментів клітинної мембрани, адже саме на її мембранах синтезуються ліпіди й білки, необхідні для побудови мембран.

3 – Г Вакуоля забезпечує регуляцію водно-сольового обміну, накопичує воду, іони та підтримує осмотичний тиск клітини.

4 – Д Мітохондрія здійснює окиснення глюкози та синтез АТФ у процесі клітинного дихання.

Варіант відповіді Б (комплекс Гольджі) зайвий. Комплекс Гольджі модифікує, сортує та упаковує речовини, синтезовані в клітині, а також бере участь в утворенні секреторних пухирців і лізосом, але не забезпечує жодного із зазначених у завданні процесів.

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – В; 3 – Г; 4 – Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Кожен тип плоду має свої характерні ознаки та властивий певним групам рослин:

1 – А Кістянка – плід, що має соковитий оплодень й одну тверду кісточку з насіниною всередині. Приклади: нектарин, абрикос, вишня.

2 – Г Яблуко – плід, який утворюється не лише із зав’язі, а й за участю інших частин квітки (квіткового ложа). Приклади: горобина, яблуня, груша.

3 – Д Померанець – ягодоподібний плід із товстою шкіркою та соковитою м’якоттю. Приклади: грейпфрут, апельсин, лимон.

4 – Б Ягода – плід, що розвивається з однієї зав’язі та має соковитий оплодень без твердої внутрішньої кісточки. Приклади: банан, виноград, томат.

Варіант відповіді В (гарбузина) зайвий. Гарбузина – багатонасінний плід, який має твердий, здерев’янілий зовнішній шар (шкірку) із соковитим або м’ясистим оплоднем і формується за участю квітколожа. Приклади: гарбуз, огірок, диня.

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Г; 3 – Д: 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови й процесів життєдіяльності.

1 – Г (Птахи) мають чотирикамерне серце та два кола кровообігу. Від їхнього лівого шлуночка відходить права дуга аорти, завдяки чому артеріальна й венозна кров повністю розділені.

2 – Б (Амфібії) мають трикамерне серце, що складається з двох передсердь та одного шлуночка, у якому кров змішується, а також два кола кровообігу.

3 – В (Рептилії) мають два кола кровообігу та трикамерне серце з неповною перегородкою в шлуночку, яка частково запобігає змішуванню артеріальної та венозної крові.

4 – А (Риби) мають одне коло кровообігу та двокамерне серце (передсердя і шлуночок), крізь яке протікає лише венозна кров.

Варіант відповіді Д (Ссавці) зайвий. Ссавці також мають чотирикамерне серце й два кола кровообігу, проте від лівого шлуночка в них відходить ліва дуга аорти, тоді як в умові завдання зазначено праву дугу аорти, що є специфічною ознакою птахів.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – Б; 3 – В; 4 – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

1 – Д (Лобова кістка) утворює передню частину черепної коробки, формує чоло та верхній край очних ямок.

2 – Г (Тім’яна кістка) є парною й утворює верхню та бічні стінки черепа.

3 – В (Клиноподібна кістка) розташована в основі черепа, слугує своєрідним «замком», оскільки з’єднує між собою більшість його кісток, бере участь в утворенні очних ямок.

4 – Б (Скронева кістка) розміщена з боків черепа, містить у собі органи слуху та рівноваги й формує ділянку скроні.

Варіант відповіді А (Потилична кістка) зайвий. Потилична кістка утворює задню частину та основу черепа, а також містить великий потиличний отвір.

Правильна відповідь: 1 – Д; 2 – Г; 3 – В; 4 – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

На рисунку буквою Х позначено дванадцятипалу кишку – початковий відділ тонкої кишки. Саме в її просвіт відкриваються спільна жовчна протока та протока підшлункової залози, забезпечуючи надходження жовчі й панкреатичного соку. Жовч емульгує жири (розщеплює їх на дрібні краплини), що значно полегшує подальше перетравлення жирів ферментами.

Правильна відповідь: 1; 2; 3.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми.

Продуценти – це автотрофні організми, які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла або хімічних реакцій.

Консументи – це гетеротрофні організми, які отримують енергію, споживаючи готові органічні речовини.

Редуценти – це організми, які розкладають органічні рештки до неорганічних речовин.

Дуб є зеленою рослиною, яка утворює органічні речовини в процесі фотосинтезу, тому він належить до продуцентів. Пташка живиться жолудями, тобто споживає готові органічні речовини, тому є консументом.

Паразитизм – це форма симбіозу, за якого один організм (паразит) використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення або середовище існування, завдаючи йому шкоди.

Мутуалізм – це форма симбіозу, коли обидва організми отримують користь.

Коменсалізм – це форма симбіозу, коли один організм отримує користь, а інший не зазнає ні шкоди, ні користі.

Пташка переносить жолуді й частину з них не знаходить або не використовує. Завдяки цьому насіння дуба поширюється, а пташка отримує їжу. Обидва організми мають користь, отже, між ними існує мутуалізм.

Форичний зв’язок – це тип взаємодії, коли один організм використовує інший як засіб пересування або розселення.

Фабричний зв’язок – це тип взаємодії, коли один організм використовує інший як місце або матеріал для будівництва житла чи сховища.

Топічний зв’язок – це взаємодія, коли один організм створює або змінює середовище існування для іншого, забезпечуючи умови для життя.

Тип біотичних зв’язків, що існує між дубом та пташкою, – форичний, оскільки пташка переносить плоди дуба та сприяє їх розповсюдженню.

Правильна відповідь: 2; 2; 1.