Розділ: Національний мультитест з біології
Тест: Тренувальні мультитести НМТ 2026
Блок: Варіант 1
Кількість завдань: 30
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.
У завданні треба розпізнати зображених тварин – краба, павука й комара, які є представниками членистоногих.
Тварини, що їх відносять до цієї групи, мають спільні ознаки організації, а саме: мають членисті кінцівки, тіло вкрите хітиновим покривом, кровоносна система незамкнена.
Тому з наведеного переліку ознак спільними для всіх зображених тварин є ознаки, позначені цифрами 1, 3, 5.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Плазуни. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, представники
Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови плазуни та видів тварин, які належать до цієї групи.
Плазуни – тварини, які добре пристосовані до життя на суходолі, часто мешкають в посушливих природних зонах.
Мають суху шкіру, вкриту роговими лусками, що уможливлює зберігання в організмі води.
Як всі наземні хребетні тварини мають два кола кровообігу, що зумовлено появою легеневого дихання.
Поміж наведених видів тварин до плазунів належить Вуж звичайний.
Правильна відповідь – 2 2 2.
ТЕМА: Різноманітність рослин.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати рослини й класифікувати їх.
В умові завдання наведено зображення рослин, які належать до різних груп.
Позначена цифрою 1 рослина належить до хвощів – це хвощ польовий.
Цифрою 2 позначено щитник чоловічий, який є представником папоротей.
Цифрою 3 позначено сосну звичайну, що належить до голонасінних.
Рослина, позначена цифрою 4, має квітку й плід – це тюльпан, який належить до покритонасінних рослин.
Правильна відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.
ТЕМА: Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Симбіоз і його форми.
Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.
Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.
Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток. А бактерії забезпечують рослинний організм нітрогеновмісними сполуками, необхідними для синтезу власних білків і нуклеїнових кислот.
Прикладом взаємовигідного симбіозу є співіснування бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Такі взаємовідносини є результатом коеволюції – типу еволюції угруповання, що полягає у взаємодії груп організмів, які перебувають у тісному екологічному взаємозв’язку.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Сучасні молекулярно-генетичні методи.
Завдання скеровано на перевірку знання сучасних методів молекулярної біології.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) забезпечує копіювання молекул ДНК лабораторного зразка, унаслідок чого можна отримати велику кількість копій. Надалі можна визначити, чи є така ділянка ДНК в досліджуваній пробі. Це забезпечено добиранням коротких ланцюжків ДНК, які визначають кордони копійованого регіону – праймерів. ПЛР відбуватиметься лише тоді, коли праймери зв’яжуться з комплементарними собі ділянками в пробі ДНК. Отже, наявність в зразку крові певного інфекційного агенту можна перевірити, якщо виділити з нього ДНК, а потім використати ПЛР.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Віруси. Прокаріотичні організми. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми. Паразитичні багатоклітинні тварини. Організми, які викликають захворювання людини. Особливості будови.
Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови організмів – збудників хвороб.
Педикульоз спричинюють воші, що є багатоклітинними тваринами, кутикула яких містить хітин.
Ботулізм – захворювання, спричинене впливом токсину бактерії. Клітина бактерії містить нуклеоїд – ділянку цитоплазми, у якій розташована кільцева молекула ДНК.
Причиною виникнення поліомієліту є вплив вірусу – неклітинної форми життя.
Амебну дизентерію спричинює одноклітинний еукаріотичний організм, який веде паразитичний спосіб життя.
Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–Б.
ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.
Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.
Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.
Нітроген виявлено в органічних сполуках – складниках організмів – білках зокрема. Одним із джерелом Нітрогену для рослин є продукти розкладання органічних решток, унаслідок чого утворюються сполуки амонію, сечовина й амоніак. Ці речовини завдяки діяльності нітрифікувальних бактерій перетворюються на нітрати, які рослини можуть засвоювати.
Отже, Нітроген є складником білків.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.
Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.
Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.
Азот – складник атмосфери, газ, молекулу якого утворено двома атомами Нітрогену. Нітроген також виявлено в органічних сполуках – компонентах організмів – білках зокрема. Є він і в ґрунті – у солях амонію, нітратах і нітритах тощо.
У колообіг азот залучено внаслідок біологічної (за участі бактерій, ціанобактерій) азотфіксації. Під час цих процесів атмосферний азот перетворюється на нітрати, які рослини можуть засвоювати.
Іншим джерелом Нітрогену для рослин є продукти розкладання органічних решток, унаслідок чого утворюються сполуки амонію, сечовина й амоніак. Ці речовини завдяки діяльності нітрифікувальних бактерій також перетворюються на нітрати. Цей процес називають нітрифікацією і на схемі його позначено буквою Б.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели.
Завдання скеровано на перевірку знання будови клітини, функціонування її органел і вміння розпізнавати їх на рисунках.
Органели – постійні клітинні структури. Кожна з них забезпечує відповідні функції: живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передавання спадкової інформації тощо.
У кожній органелі відбуваються певні біологічні процеси.
Мітохондрія забезпечує енергією клітину, акумулюючи її в молекулах АТФ. Для синтезу молекул АТФ потрібна енергія, вивільнювана під час кисневого етапу енергетичного обміну.
Синтез білків проходить за участі рибосом.
Основна функція хлоропластів – здійснення фотосинтезу.
Функціями комплексу Гольджі є дозрівання, розподіл і транспортування синтезованих речовин.
Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.
ТЕМА: Особливості поведінки тварин. Поняття про рефлекс та інстинктивну поведінку.
Завдання скеровано на перевірку знань про особливості поведінки тварин.
Поведінка – це здатність тварин виконувати певні дії, реагуючи на вплив чинників зовнішнього й внутрішнього середовища.
У більшості тварин поведінкою «керують» інстинкти, що передаються у спадок від батьків до нащадків протягом багатьох поколінь.
Інстинкт — це ланцюг уроджених поведінкових реакцій, спрямованих на здійснення тих чи тих життєвих функцій. Виявом інстинкту є описана в умові завдання поведінка щойно народженого щеняти.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Фотосинтез.
Завдання скеровано на перевірку знання про фотосинтез і вміння інтерпретувати інформацію, наведену в графічній формі.
У завданні наведено графік залежності інтенсивності фотосинтезу від концентрації вуглекислого газу в повітрі й твердження, правильність яких необхідно перевірити. За результатами аналізування графіка можна дійти висновку, що інтенсивність фотосинтезу залежить від концентрації вуглекислого газу в повітрі.
За концентрації вуглекислого газу в повітрі до 0,05 % інтенсивність фотосинтезу зростає. Тож лише твердження Г є правильним.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Сечовиділення. Будова нефрону. Утворення сечі.
В основі завдання наведений рисунок, на якому складові нефрону та кровоносні судини позначені цифрами. Необхідно розрізнити складові нефрону, у яких відбувається реабсорбція. У відповіді треба знайти цифри, якими позначені ці складові.
Від капсули нефрону відходить тоненька довга звивиста трубочка – звивистий канадець першого порядку. Він утворює петлю нефрону і знову стає звивистим, утворюючи каналець другого порядку. Під час проходження первинної сечі канальцями через епітеліальні клітини їхніх стінок у кров повертається значна кількість води, солей, амінокислоти, глюкоза. Цей процес називається реабсорбцією і здійснюється за рахунок значних енергетичних витрат організму.
Звивисті канальці позначені на рисунку цифрами 3 та 8.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травні залози.
Для виконання завдання необхідно розпізнати та схарактеризувати зображений на рисунку орган людини.
На рисунку зображена печінка – велика травна залоза, що виробляє жовч. Однією із її функцій є знешкодження чужорідних речовин шляхом перетворення їх на менш токсичні. Розташовується печінка в правому міжребер’ї під діафрагмою.
Правильна відповідь: 2, 1, 3.
ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива
При виконанні завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.
Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.
В основі завдання наведено зображення тварин, які відрізняються за забарвленням. Це є прикладом модифікаційної мінливості.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Білки: особливості будови. Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування в господарській діяльності людини
Аналізуючи основу завдання та запропоновані варіанти відповіді, в реченні необхідно вказати місце знаходження та функцію пепсину.
Пепсин – фермент, який утворюється в залозистих клітинах стінок шлунку та забезпечує розщеплення білків. Правильним варіантом відповіді буде таке речення: «Пепсин – білок шлункового соку, який бере участь у травленні білків».
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Дихальна система. Будова й функції органів дихання. Газообмін у легенях.
Для розв’язання завдання необхідні знання функцій органів дихальної системи.
Кисень і вуглекислий газ вільно дифундують через мембрани клітин стінок альвеол і капілярів. Суть цього фізичного процесу полягає в тому, що молекули будь-якої речовини переміщуються з ділянки, де їхня концентрація більша, до ділянки, де їхня концентрація менша.
Тобто в легенях відбувається газообмін.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Вегетативні органи покритонасінних рослин.
У деяких рослин у головному корені і в основі пагона відкладаються запасні поживні речовини. Ці частини рослини потовщуються та перетворюються на коренеплід. Поміж наведених рослин така видозміну кореня мають буряк і морква.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Загальна характеристика царства Гриби. Різноманітність грибів, їхня роль у природі й житті людини.
Для розв’язання завдання необхідні знання представників грибів і їхньої ролі в природі.
Поміж грибів, про які йдеться в завданні, печериці й сироїжки є сапротрофними грибами, які людина використовує в їжу.
Сажки – паразитичні гриби, які завдають шкоди злаковим культурам.
Цінним породам дерев завдають шкоди трутовики, які є паразитичними грибами. Вони оселяються, зокрема, на стовбурі й руйнують його.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Хромосоми, особливості будови й хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип. Хромосомний набір ядра.
В основі завдання наведено рисунок хромосомного набору людини. Для розв’язання цього завдання необхідно знати особливості хромосомного набору людини, відмінності між хромосомним набором чоловіка й жінки, захворювання, які викликані геномними мутаціями.
У роздільностатевих тварин і дводомних рослин в особин однієї зі статей хромосоми однієї з пар різняться між собою, тоді як в особин іншої – вони подібні. Це статеві хромосоми, які ще називають гетерохромосомами. Так, у хромосомному наборі жінки – дві Х-хромосоми, а чоловіка – одна Х-хромосома й одна Y-хромосома.
На рисунку статеві хромосоми позначено цифрою 23. Отже, на рисунку зображено хромосомний набір жінки. Хромосоми інших пар, які подібні в усіх особин, називають нестатевими, або аутосомами. У хромосомному наборі людини 22 пари аутосом.
Каріотип може змінюватися внаслідок мутацій. Ступінь і характер порушень залежать від того, у якій саме парі відбулися зміни кількості хромосом.
На рисунку зображено хромосомний набір, в якому є зайва хромосома за 21-ю парою, що спричинює виникнення у людини синдрому Дауна. Отже, на рисунку зображено хромосомний набір жінки, хворої на синдром Дауна.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Водорості. Загальна характеристика бурих водоростей.
Для розв’язання завдання необхідно знати особливості будови й функціонування бурих водоростей.
Особливістю цих водоростей є накопичення у їхніх клітинах резервного вуглеводу ламінарину, назва якого походить від назви одного з представників цієї групи – ламінарії.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА:Загальна характеристика відділу Голонасінні
Для виконання завдання необхідно знати загальні риси будови голонасінних рослин.
Голонасінні розмножуються насінням, яке не захищене стінками оплодня. Насінні зачатки розташовані на лусках шишок відкрито, звідки й походить назва цього відділу рослин. Пилкові зерна потрапляють безпосередньо на насінний зачаток. Вода не потрібна для процесу запліднення: пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермія.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний)
У завданні перевіряється уміння порівнювати біологічні об’єкти і знаходити ознаку, за якою вони відрізняються. Рослинні організми належать до еукріотичних організмів і містять в клітині цитоплазму, ядро та різноманітні одномембранні та двомембранні органели. Надмембранний комплекс у рослин представлений клітинною стінкою. Бактерії – прокаріотичні організми і містять в клітині цитоплазму та рибосоми. Ядра вони не мають, а генетичний матеріал представлений кільцевою молекулою ДНК – нуклеоїдом.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний
Для виконання запропонованого завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку. Зображений об’єкт є нервовою клітиною. Визначивши, що цей об’єкт є клітиною, відносимо його до клітинного рівня організації живої природи.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, і їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування.
Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:
P1 АА×аа
F1 Аа
Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих та сірих норок:
P2 Аа×Аа
F2 АА Аа Аа аа
Отримали співвідношення 1:2:1.
Отже, серед гібридів другого покоління слід очікувати появу гетерозиготних особин з ймовірністю 50 %.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем
Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови кровоносної системи.
Судини кровоносної системи утворюють мале і велике кола кровообігу.
Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка серця, з якого венозна кров легеневими артеріями надходить до легеневих капілярів. Легеневі капіляри густо обплітають легеневі пухирці, заповнені атмосферним повітрям. Тут відбувається газообмін між організмом і навколишнім середовищем. Насичена киснем кров стає артеріальною і по легеневих венах повертається до лівого передсердя.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип комплементарності
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірності кількісного вмісту нітрогеновмісних основ у молекулі ДНК:
по-перше, кількість нуклеотидів, що містять аденін у будь-якій молекулі ДНК, дорівнює числу нуклеотидів, які містять тимін (А = Т), а число нуклеотидів з гуаніном – числу нуклеотидів з цитозином (Г = Ц);
по-друге, сума нуклеотидів з аденіном і гуаніном дорівнює сумі нуклеотидів з тиміном і цитозином (А + Г = Т + Ц).
Відповідно до умови задачі тимідилових нуклеотидів становить 42 відсотки від загальної кількості, тоді відповідно до правила Чаргаффа, аденілових нуклеотидів становить теж 42 відсотки. Оскільки загальна кількість нітрогеновмісних основ 100 відсотків, тоді сума нуклеотидів з аденіном і гуаніном дорівнює 50 відсотків від загальної кількості.
Проводимо обчислення: 50-42 = 8. Кількість гуанілових нуклеотидів у ділянці молекули ДНК дорівнює 8 відсоткам від загальної кількості.
Правильна відповідь – Г.