Національний мультитест з біології – Варіант 10

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Вуглеводи. Білки.

А амілаза – білок, який виконує ферментативну функцію – розщеплює складні вуглеводи до простих цукрів

Б пепсин – білок, який виконує ферментативну функцію – розщеплює білки до амінокислот

В глюкоза – вуглевод (моносахарид), основне джерело енергії для організмів

Г фібриноген – білок, який утворюється в печінці й забезпечує зсідання крові

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Енергетичні потреби організму. Норми і гігієна харчування.

В основі завдання наведено таблицю вмісту поживних речовин у напоях. Для оцінки правильності висновків, які зробили учні, проаналізуємо ці дані.

Напій, що містить жири (молоко), не має найвищої енергетичної цінності. Відомо, що за повного розщеплення 1 г жирів вивільняється найбільше енергії (у середньому 38,9 кДж), порівняно з білками та вуглеводами (17,6 кДж). Однак масова частка жирів у молоці є значно меншою, ніж, наприклад, уміст вуглеводів у виноградному соку. Отже, твердження першого учня неправильне.

Якщо розрахувати енергетичну цінність кожного напою (як суму добутків маси поживних речовин на їхній енергетичний коефіцієнт), то з'ясується, що саме виноградний сік має найбільшу енергетичну цінність. Тож твердження другого учня про те, що виноградний сік має найменшу енергетичну цінність, також неправильне.

Висновок: обидва учні висловили неправильні твердження.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Методи дослідження клітин. Еукаріотична клітина. Клітинні мембрани.

Відомі два основні типи транспорту крізь клітинну мембрану – активний і пасивний. Активний потребує використання енергії молекул АТФ. Пасивний транспорт здійснюється за принципом руху речовини за градієнтом концентрації й не потребує енергетичних витрат. Оскільки на схемі немає згадки про роботу молекули АТФ, можна дійти висновку, що на ній зображено пасивний транспорт.

Пасивний транспорт поділяють на дифузію, полегшену дифузію та осмос:

• дифузія – перехід речовини з ділянки з більшою концентрацією в ділянку з меншою для встановлення рівноваги. У клітину в такий спосіб транспортуються кисень, вода та вуглекислий газ;
• полегшена дифузія – перехід речовини з ділянки з більшою концентрацією в ділянку з меншою за участі спеціальних білків-переносників. Так до клітини потрапляють більші молекули, як-от глюкоза та амінокислоти;
• осмос – особливий тип дифузії, під час якого молекули розчинника (зазвичай води) переміщуються крізь напівпроникну мембрану з області з більшою концентрацією розчинника в область з меншою його концентрацією.

На схемі чітко видно білок-переносник, який приєднав до себе молекулу глюкози (C6​H12​O6​), тож ідеться про полегшену дифузію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Нервова регуляція. Нервова система. 

На рисунку зображено схематичну будову синапса – місця контакту між двома нервовими клітинами (нейронами). Визначмо структурні елементи позначені на рисунку.

А закінчення аксона

Б синаптичний міхурець 

В молекула нейромедіаторів

Г плазматична мембрана (постсинаптична мембрана)

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Обмін речовин і перетворення енергії.

Для розвʼязання завдання треба пригадати особливості клітинного дихання еукаріотів і прокаріотів, звернувши особливу увагу на етапи окисного фосфорилювання та функціонування електронтранспортного ланцюга.

В еукаріотів (рослини, тварини, гриби): дихальний ланцюг (ланцюг перенесення електронів) є ключовою частиною аеробного дихання. Він складається з білкових комплексів, убудованих у внутрішню мембрану мітохондрій (її складки називають кристами). Саме тут виникає протонний градієнт, необхідний для синтезу АТФ.

В прокаріотів (бактерії та археї): у прокаріотичних організмів немає мембранних органел, зокрема мітохондрій. Проте вони також здатні виробляти енергію, тому всі білки-переносники дихального ланцюга в них локалізовані безпосередньо в плазматичній (клітинній) мембрані.

Правильна відповідь: у внутрішній мембрані мітохондрій та плазматичній мембрані прокаріотів.

У цитоплазмі еукаріотів чи прокаріотів дихальний ланцюг локалізуватися не може, оскільки для його роботи обов'язково потрібна мембранна структура, здатна розділяти простір для створення різниці концентрації катонів Гідрогену (H+). У цитоплазмі клітини відбувається лише безкисневий етап дихання – гліколіз.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Спочатку визначмо, який біологічний процес зображено на схемі. Ми бачимо дволанцюгову структуру, що «розкрутилася», та новий ланцюг, який формується на матриці одного з ланцюгів розкрученої молекули.

Збільшене схематичне зображення ілюструє послідовність залишків мономерів (нуклеотидних залишків), що приєднуються. У складі нового ланцюга містяться залишки таких азотистих основ: А (аденіну), Г (гуаніну), Ц (цитозину) та У (урацилу). Наявність залишку урацилу вказує на те, що утворений ланцюг є молекулою РНК, адже до складу ДНК натомість входить залишок тиміну (Т). Отже, зображений процес – транскрипція (синтез молекули РНК на матриці ДНК).

Визначмо правильну послідовність залишків мономерів за правилом комплементарності (Г – Ц, Ц – Г, а для РНК: А – У, Т – А):

• 1: А – У
• 2: Т – А
• 3: Ц – Г
• 4: Г – Ц

Отримана послідовність: УАГЦ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Процес вирізання неінформативних ділянок РНК (інтронів) і зшивання інформативних ділянок (екзонів) називають сплайсингом. Він є невіддільною частиною процесингу (дозрівання) матричної РНК (мРНК).

Щоб визначити організм, якому не властивий сплайсинг, треба пригадати ключову відмінність в експресії генів між прокаріотами та еукаріотами:

• еукаріоти (амеба протей, пеніцил, хламідомонада): їхні гени мають мозаїчну структуру, тобто складаються з екзонів та інтронів. Тому після транскрипції утворюється незріла про-мРНК, яка обов'язково підлягає сплайсингу;
• прокаріоти (кишкова паличка): їхні гени переважно не містять інтронів (за дуже рідкісними винятками в деяких специфічних РНК, що не стосуються класичного сплайсингу мРНК). Процеси транскрипції та трансляції в них відбуваються одночасно в цитоплазмі.

Тому правильна відповідь – кишкова паличка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

А амеба – одноклітинний твариноподібний еукаріот, який не має постійної форми тіла, пересувається за допомогою несправжніх ніжок (псевдоподій)

Б інфузорія-туфелька – одноклітинний твариноподібний еукаріот, має видовжену постійну форму тіла, пересувається за допомогою мікроскопічних війок

В хламідомонада – одноклітинний еукаріот, що належить до групи Зелених водоростей, пересувається за допомогою двох джгутиків

Г пінулярія – одноклітинний еукаріот, що належить до групи Діатомових водоростей, пересувається ковзанням по субстрату за допомогою слизу, який укриває її тіло

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби. Прокаріотичні організми. 

За допомогою грибів (їстівних, дріжджів та мікроскопічних цвілевих) виготовляють безліч продуктів, серед яких ключове місце посідають хлібобулочні вироби, алкогольні напої, кисломолочна продукція, а також ліки. Правильною відповіддю буде хліб (використовують дріжджі) та пеніцилін (антибіотик, який отримують із пліснявих грибів роду Пеніцил (Penicillium).

Інші варіанти відповідей неправильні, тому що

А оцет отримують за допомогою оцтовокислих бактерій; мед – це продукт життєдіяльності бджіл (комах)

Б соняшникову олію витискають із насіння соняшника (рослини); віск виробляють бджоли (комахи)

В вовну отримують від тварин (наприклад, овець); шовк – з коконів шовкопряда (комахи)

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

На марці зображено соняшник, який має суцвіття кошик.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність і розмноження мохів, папоротей, хвощів, плаунів. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для визначення найточнішого співвідношення ознак трьох груп рослин у запропонованих діаграмах Венна, треба визначити покроково ознаки, що притаманні папоротям, голонасінним і покритонасінним рослинам.

За таблицею визначмо ознаки, які властиві:

• папоротям – 1, 4, 5;
• голонасінним – 1, 3, 5;
• покритонасінним – 1, 2, 3, 5.

Порівняймо комбінації спільних і відмінних ознак. 

Спільні ознаки для всіх трьох груп: 1 (наявність хлорофілу) і 5 (наявність диференційованих тканин й органів).

Спільні ознаки для голонасінних і покритонасінних: 3 (формування насінних зачатків).

Важливо: ознака 2 (утворення квіток і плодів) властива лише покритонасінним рослинам.

Спільних ознак, окрім тих, що вже є спільними для усіх трьох груп, між папоротями та покритонасінними немає.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

Оскільки, плавунець звичайний – це водяник жук, він належить до класу Комах.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У бінарній номенклатурі та класифікації живих істот назви організмів позначають двома словами. Перше слово вказує на рід, до якого належить організм. Друге слово – на вид, до якого належить організм.

Визначимо класифікаційні одиниці для плавунця звичайного: рід – Плавунець, вид – звичайний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

Органом дихання комах є трахеї. 

Інші варіанти відповідей неправильні.

А зяброве дихання притаманне водним організмам – рибам, молюскам, личинкам земноводних, ракоподібним, голкошкірим

Б легеневі мішки притаманні павукоподібним

В легеневе дихання притаманне наземним молюскам, земноводним, рептиліям, птахам, ссавцям

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Складник Х відповідає анатомічній структурі – суглобовій порожнині з рідиною. Для ознайомлення із будовою суглоба розгляньте малюнок.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. 

Визначмо складники рефлекторної дуги.

1 – тіло чутливого нейрона

2 – центральний відросток чутливого нейрона

3 – вставні нейрони

4 – відросток рухового нейрона

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Дихальна система.  

В основі завдання наведено рисунок моделі, яка демонструє механізм роботи дихальної системи людини, та опис до неї. Потрібно проаналізувати  твердження щодо зображеної моделі й визначити їхню правильність.

Висновки щодо  моделі можна зробити на основі знань будови й функціонування дихальної системи.

Трахея  – дихальна трубка, яка у верхній частині грудної порожнини розгалужується на два бронхи – правий і лівий.

Бронхи – частина повітроносних шляхів, які заходять до легень. Заходячи в легені, бронхи багаторазово галузяться на дрібніші бронхи, які врешті переходять у найдрібніші кінцеві трубочки – бронхіоли.

Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, що закінчуються легеневими пухирцями – альвеолами.

Стінки альвеол утворені одношаровим епітелієм, а їхня порожнина заповнена повітрям. Легені не мають власних м’язів, тому вдих і видих здійснюються внаслідок дихальних рухів: скорочення або розслаблення дихальних м’язів, які змінюють об’єм грудної порожнини.

У здійсненні дихальних рухів насамперед беруть участь міжреберні м’язи й діафрагма – непарний м’яз, який розділяє грудну й черевну порожнини й забезпечує розширення легень.

Отже, у цій  моделі еластична мембрана виконує функцію діафрагми, а ділянка 2 скляної трубки – бронха.

Дві гумові кульки імітують легені. Унаслідок відтягування еластичної мембрани вниз (імітація скорочення діафрагми) гумові кульки (імітація легень) наповнюються повітрям. Отже, обидва твердження правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Живлення і травлення. Енергетичні потреби організму. Основні етапи розщеплення білків, вуглеводів і жирів.

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови та функцій органів травлення.

Кишківник – найдовша частина травного шляху людини.

Розрізняють тонкий кишківник, у якому відбувається перетравлення та всмоктування поживних речовин, і товстий кишківник. Функція товстого кишківника – усмоктування води, формування калових мас, які надходять у пряму кишку.

Тонкий кишківник на виході зі шлунка розпочинається короткою дванадцятипалою кишкою. До неї впадають протоки печінки й підшлункової залози. Ферменти соку підшлункової залози розщеплюють білки (трипсин), жири (ліпаза) та вуглеводи (амілаза, лактаза). Вони активні лише в лужному середовищі й активізуються жовчю. Жовч виробляється найбільшою залозою нашого тіла – печінкою. Вона накопичується в жовчному міхурі й виділяється при надходженні харчової грудки до дванадцятипалої кишки. Основна функція жовчі – емульгування жирів їжі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

Сечоутворення – це безперервний процес у нирках, під час якого з плазми крові утворюється сеча для виведення з організму токсинів та продуктів обміну речовин. Цей процес складається з двох основних етапів: фільтрації та реабсорбції.

I етап – фільтрація (утворення первинної сечі): відбувається в капсулі нефрона, що охоплює капілярний клубочок. Під високим тиском крові вода, солі, глюкоза, амінокислоти та дрібні молекули інших речовин проходять крізь стінки капілярів у порожнину капсули. Клітини крові та великі молекули білків залишаються в судинному руслі. За добу в організмі людини утворюється приблизно 150–180 літрів первинної сечі.

II етап – реабсорбція (утворення вторинної сечі): відбувається в системі звивистих ниркових канальців та петлі Генле, які обплетені густою сіткою капілярів. На цьому етапі організм зворотно всмоктує в кров усі корисні речовини: глюкозу, амінокислоти, вітаміни, а також значну частину води та мінеральних солей. За добу утворюється приблизно 1,5–1,8 літра вторинної сечі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна та лімфатична система людини.

Розгляньмо, які судини забезпечують кровопостачання та живлення серцевого мʼяза (міокарда).

Коронарні (вінцеві) артерії – це судини, які відгалужуються безпосередньо від аорти на самому виході з серця й обплітають його у вигляді вінця (корони). Їхнє головне завдання – безперервно забезпечувати клітини міокарда киснем та поживними речовинами.

Якщо в цих артеріях розвивається атеросклероз (утворюються бляшки, що звужують їхній просвіт), серцевий м'яз потерпає від нестачі кисню (гіпоксії). Цей стан називають ішемічною хворобою серця (ІХС), а його крайнім і найнебезпечнішим виявом є інфаркт міокарда.

Інші варіанти неправильні:

• грудна артерія постачає кров'ю стінки грудної клітки, її м'язи та органи грудної порожнини (крім серця);
• підключична артерія несе кров до верхніх кінцівок, шиї та частково до головного мозку;
• сонна артерія забезпечує киснем головний мозок, а також інші органи голови та шиї. Ураження сонних артерій може призвести до інсульту, а не до ішемічної хвороби серця.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

На рисунку літерою Х позначено завитку (складник внутрішнього вуха), що містить усередині рецепторні клітини. Коли звукові хвилі проходять через вухо, рідина всередині завитки починає рухатися. Цей рух згинає мікроскопічні волоскові клітини (у кортієвому органі), перетворюючи механічні звукові коливання на електричні імпульси. Потім слуховий нерв передає ці сигнали до мозку, де людина сприймає їх як звук.

Інші варіанти неправильні:

• за посилення звуку в 30 разів, а також передання коливань до завитки відповідають слухові кісточки (молоточок, коваделко та стремінце); 
• проведення звуку до барабанної перетинки забезпечує зовнішній слуховий прохід.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія. 

Віддалена гібридизація (міжвидова або міжродова) – це метод селекції, який полягає у схрещуванні особин, що належать до різних видів або навіть родів. Приклади: тритикале (гібрид пшениці та жита), мул (гібрид кобили та віслюка), лігр (гібрид лева та тигриці).

Штучний (індукований) мутагенез – це цілеспрямоване отримання спадкових змін (мутацій) в організмів під дією штучних фізичних (радіоактивне випромінювання) чи хімічних факторів. Приклади: створення нових стійких до хвороб сортів пшениці та ячменю.

Аутбридинг (неспоріднене схрещування) – це метод схрещування генетично неспоріднених між собою особин одного виду. У тваринництві це може бути схрещування самок однієї породи із самцями-плідниками іншої породи (або лінії) для підвищення м'ясної чи молочної продуктивності. У рослинництві – схрещування різних сортів задля отримання високоврожайних гібридів, стійких до несприятливих умов середовища.

Інбридинг (близькоспоріднене схрещування) – це схрещування організмів, які мають спільних предків у найближчих поколіннях (братів і сестер, батьків і нащадків). Цей метод використовують для отримання чистих ліній і підвищення генетичної однорідності (гомозиготності) нащадків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Екосистеми. 

Організми на рисунках 2 та 3 належать до різних видів, але об’єднані трофічними зв’язками. 

Встановімо тип взаємозвʼязку між зображеними організмами. 

1 птах, який їсть ягоди горобини, – приклад трофічного зв'язку (живлення)

2 венерина мухоловка (хижа рослина), яка впіймала муху, – приклад трофічного звʼязку (хижацтво)

3 кіт, який їсть рибу, – приклад трофічного звʼязку (хижацтва)

Отже, організми на рисунках 2 й 3 абсолютно різні (рослина / комаха та ссавець / риба), але тип екологічного зв'язку у них той самий – живлення (хижацтво) – трофічний звʼязок. 

Інші варіанти неправильні:

Б фабричні зв'язки – один вид використовує частини іншого виду або продукти його життєдіяльності для побудови своїх жител (наприклад, птахи будують гнізда з гілок дерев чи шерсті тварин). На фото 2 рослина просто їсть комаху, тобто це трофічний зв'язок, а не фабричний

В зміну умов або середовища існування називають топічним зв'язком (наприклад, лишайник на корі дерева змінює умови для мікроорганізмів)

Г твердження про відсутність взаємодії організмів – хибне. Птах харчується плодами (трофічний зв'язок) і водночас допомагає рослині розселятися, оскільки насіння проходить через його травну систему неушкодженим

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Органічні сполуки. Білки. Вуглеводи. Нуклеїнові кислоти.

ДНК – макромолекула, яка зберігає, передає та реалізує генетичну інформацію. Вона складається з двох ланцюгів, закручених у подвійну спіраль. Кожен ланцюг утворений нуклеотидами, до складу яких входять: залишки азотистої основи та моносахариду (дезоксирибози) й фосфатна група. У ДНК трапляються чотири типи азотистих основ: аденін (А), тимін (Т), гуанін (Г) та цитозин (Ц).

АТФ – універсальна молекула, яка слугує головним джерелом енергії («паливом») для всіх клітинних процесів в організмі; синтезується переважно в мітохондріях. Молекула складається з трьох ключових компонентів: аденіну (азотистої основи), рибози (вуглеводу-пентози) та трьох послідовно з'єднаних залишків ортофосфатної кислоти.

Колаген – білок сполучної тканини, який забезпечує міцність, пружність й еластичність шкіри, сухожиль, кісток, хрящів і суглобів. Його поліпептидний ланцюг утворений послідовністю амінокислот.

Целюлоза – складний вуглевод (полісахарид), що складається із залишків глюкози. Вона виконує функцію опорного «каркасу» в клітинних стінках рослин, забезпечуючи їхню міцність і стабільність форми.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

№26 Розміщення на сайті

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Генеративні органи покритонасінних рослин. 

Визначмо в кожної рослини частину, яку людина зазвичай уживає в їжу.

Цибуля (рослина 1) – цибулина. Цибулина – видозмінений підземний (або іноді надземний) пагін рослини, який виконує функцію накопичення поживних речовин та води.

Морква (рослина 2) – коренеплід. Коренеплід – видозмінений потовщений головний корінь, який при основі має вкорочений пагін і виконує функцію накопичення запасу поживних речовин.

Кукурудза (рослина 3) – зернівка. Зернівка – сухий однонасінний плід, характерний для рослин родини злакових (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, рис, овес). 

Соняшник (рослина 4) – сімʼянка. Сімʼянка – сухий однонасінний нерозкривний плід рослин, характерний для соняшника, гречки, коноплі, кульбаби, ромашки, айстри.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми. Плоскі черви. Круглі черви. Членистоногі, їхня різноманітність.

Визначмо особливості запропонованих організмів.

Бичачий ціп'як – це плоский черв-ендопаразит, який у дорослому стані живе в тонкому кишківнику людини (остаточного господаря), сягаючи довжини 10 метрів. Він не має власної травної системи (вона редукована) й усмоктує поживні речовини всією поверхнею тіла, а кріпиться до стінок кишківника чотирма присисальцями на голівці. Його життєвий цикл пов'язаний із великою рогатою худобою (проміжним господарем), у м'язах якої розвиваються личинки-фіни; людина заражається теніаринхозом, з'ївши сире або погано просмажене м'ясо.

Печінковий сисун – це плоский черв листоподібної форми із двома присисальцями (ротовою та черевною), який паразитує в жовчних протоках печінки людини й травоїдних тварин, спричиняючи фасціольоз. Його складний життєвий цикл обов'язково включає зміну господарів, де проміжним виступає прісноводний молюск – ставковик малий. Зараження остаточного господаря відбувається в разі проковтування нерухомих личинок разом із сирою водою з відкритих водойм або під час поїдання прибережної трави.

Клоп постільний – це невеликий безкрилий ектопаразит із ряду Напівтвердокрилих, який веде нічний спосіб життя й ховається вдень у щілинах меблів чи під шпалерами. Він є тимчасовим кровосисом людини й теплокровних тварин, використовуючи для живлення колюче-сисний ротовий апарат. 

Аскарида людська – це роздільностатевий круглий черв веретеноподібної форми, що паразитує в тонкому кишківнику людини й спричиняє аскаридоз. Особливістю зовнішніх покривів є шар щільної кутикули, яка захищає черва від розщеплення ферментами травної системи людини. Розвивається без зміни господарів, яйця стають заразними після дозрівання у вологому ґрунті. Роль цього паразита в організмі дуже токсична, оскільки заковтнуті личинки здійснюють складну міграцію через кров, серце та легені, викликаючи кашель, після чого повторно заковтуються і виростають у кишківнику до 40 см.

Малярійний плазмодій – це одноклітинний еукаріотичний паразит із типу Споровиків, який є збудником смертельно небезпечної хвороби – малярії. Його життєвий цикл поєднує статеве розмноження в організмі остаточного господаря (самки малярійного комара роду Anopheles) та нестатеве розмноження (шизогонію) у тілі проміжного господаря (людини). Паразит послідовно руйнує клітини печінки, а потім еритроцити крові, що призводить до циклічних нападів важкої лихоманки, анемії та загальної інтоксикації. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Г. 

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Ротова порожнина: зуби механічно подрібнюють їжу, а язик перемішує її та формує харчову грудку. Слина зволожує цей вміст і завдяки ферментам починає хімічне розщеплення складних вуглеводів. 

Шлунок: орган накопичує їжу та ретельно перемішує її до стану напіврідкої кашки – хімусу. Шлунковий сік містить хлоридну кислоту, яка активує ферменти. Головним хімічним процесом у цьому відділі є початок розщеплення білків за допомогою ферменту пепсину.

Тонка кишка: завершення повного розщеплення всіх поживних речовин. Сюди виділяються активні ферменти підшлункової залози та жовч, яка емульгує жири для легшого засвоєння. Через мільйони мікроскопічних ворсинок на стінках кишки амінокислоти й залишки глюкози всмоктуються безпосередньо у кров та лімфу.

Товста кишка: інтенсивне всмоктування води та мінеральних солей. Симбіотичні бактерії мікрофлори розщеплюють тут рослинну клітковину та синтезують важливі для організму вітаміни K і групи B. Останнім етапом стає формування калових мас із неперетравлених решток та їхнє виведення назовні через пряму кишку.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Основи спадковості та мінливості організмів. Основи спадковості.

В  основі завдання наведено інформацію про спадкування гемофілії, яку треба проаналізувати й дати відповіді на запитання. Ідеться  про зчеплене зі статтю спадкування. Такий висновок  можна зробити з інформації, що ген, рецесивний  алель якого зумовлює гемофілію, локалізований в Х-хромосомі (тобто статевій хромосомі).

З умови відомо, що однією з подружжя є гомозиготна жінка, яка не хворіє. Отже, її генотип позначено цифрою 1 (Х^НХ^Н).

Для визначення ймовірності (%) того, що син хворітиме на гемофілію, треба розв'язати генетичну задачу:

            P   Х^НХ^Н x Х^hY

            F   Х^НХ^h      Х^НY    Х^НХ^h     Х^НY

Отже, ймовірність (%) того, що син хворітиме на гемофілію дорівнює 0.

Правильна відповідь: 3, 1, 1.

Тема: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Ссавці, їхня різноманітність.

Бурий ведмідь належить до типу Хордові, клас Ссавці. Виступає в ролі консумента (ланка харчового ланцюга, які харчуються іншими живими організмами), може харчуватися і рослинною, і тваринною їжею (усеїдний). За екологічною валентністю належить до еврибіонтів – організм (тварина, рослина або мікроорганізм), який має високу пристосованість і може нормально існувати та розмножуватися за значних змін умов навколишнього середовища.

Інші варіанти неправильні:

• продуценти – організми, які утворюють органічні речовини із неорганічних (рослини, певні бактерії). Редуценти – організми, які розкладають рештки відмерлих організмів та використовують ці органічні речовини для живлення

• стенобіонти – організми (рослини або тварини), які здатні виживати та нормально розвиватися лише в умовах вузького діапазону екологічних чинників (температури, вологості, тиску, солоності або наявності специфічної їжі) – екологічно непластичні види.

Правильна відповідь – 3, 2, 1.