Національний мультитест з біології – Варіант 12

ТЕМА: Молекулярна біологія. Біотехнологія. Методи біологічних досліджень.

Процес, описаний у завданні (виділення мРНК та синтез на її основі комплементарної ДНК – кДНК), – класичний приклад зворотної транскрипції. Цей метод належить до генної (генетичної) інженерії, оскільки він пов'язаний із маніпуляціями на рівні молекул нуклеїнових кислот для отримання нових генетичних конструкцій.

Варіанти А та Г (мікроскопія): світлову та електронну мікроскопію використовують для візуалізації клітин або субклітинних структур, а не для синтезу молекул ДНК.

Варіант Б (клітинна інженерія): цей напрям працює на рівні цілих клітин або тканин (наприклад, вирощування органів у культурі, гібридизація соматичних клітин, клонування організмів), а не на молекулярному рівні генів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Елементний склад клітини. Неорганічні сполуки. Органічні сполуки. Вуглеводи. 

На рисунку зображено фрагмент плазматичної мембрани: її біліпідний шар та інтегральний білок, що пронизує мембрану й забезпечує транспортування речовин. Такі білки називають транспортними; вони містять білковий канал, через який речовини переміщуються з позаклітинного середовища всередину клітини.

Визначмо речовину, яку транспортує білок. З рисунка видно, що молекула має чітку шестикутну карбонову основу, що вказує на її органічну природу. Серед запропонованих варіантів лише глюкоза (C₆H₁₂O₆) є органічною сполукою з відповідною структурою.

Вода, кисень і вуглекислий газ належать до неорганічних речовин. Для надходження їх у клітину транспортні білки не потрібні: ці молекули проходять крізь біліпідний шар унаслідок звичайної дифузії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ліпіди (жири, воски, стероїди, фосфоліпіди). Основні властивості та функції ліпідів в організмах.

Для виконання завдання необхідно знати склад, будову та функції ліпідів.

Ліпіди – переважно гідрофобні органічні сполуки, які розчиняються в неполярних речовинах, здебільшого це похідні жирних кислот і багатоатомних спиртів або альдегідів.

Велику групу ліпідів становлять жири.

Жири – естери триатомного спирту гліцеролу й трьох залишків нерозгалужених жирних кислот. Жири відкладаються у вигляді жирових включень у рослинних і тваринних клітинах. У деяких рослин (соняшника, волоського горіха, маслин, ріпака, гірчиці тощо) жирів багато в насінні та плодах.

Правильна відповідь – Б.

Мікротрубочки – це білкові внутрішньоклітинні структури у вигляді довгих порожнистих циліндрів, що входять до складу цитоскелета еукаріотів. Вони утворені білком тубуліном. Мікротрубочки забезпечують підтримання форми клітини, запобігають її стисканню, беруть участь у внутрішньоклітинному транспорті, а також формують структури, відповідальні за розходження хроматид (або хромосом) під час поділу клітини. На  основі їх утворюється клітинний центр, який формує комплекс веретена поділу. Крім того, мікротрубочки є центральним компонентом війок і джгутиків еукаріотів.

Отже, серед запропонованих процесів до тих, у яких беруть участь мікротрубочки, належать:

1 – утворення джгутика; 4 – розходження хромосом в анафазі; 5 – утворення клітинного центру.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Нуклеїнові кислоти. Реалізація спадкової інформації.

За таблицею генетичного коду для початку визначмо триплети (кодони) іРНК, які кодують амінокислоту гліцин (Глі). Такими триплетами є: ГГУ, ГГЦ, ГГА, ГГГ.

Спираючись на принцип комплементарності, де навпроти нуклеотидів РНК стають відповідні нуклеотиди ДНК (А–Т, У–А, Г–Ц, Ц–Г), відтворімо послідовність триплетів у матричному ланцюзі ДНК:

• ГГУ (іРНК) – ЦЦА (ДНК)
• ГГЦ (іРНК) – ЦЦГ (ДНК)
• ГГА (іРНК) – ЦЦТ (ДНК)
• ГГГ (іРНК) – ЦЦЦ (ДНК)

З-поміж запропонованих варіантів лише варіант Б містить нуклеотидну послідовність ДНК, яка відповідає генетичному коду амінокислоти гліцин. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем.

Це задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.

Фенілкетонурія – спадкова хвороба, пов’язана з порушенням обміну фенілаланіну внаслідок рецесивної мутації. Тому вона проявляється лише в гомозигот за рецесивною ознакою.

У разі повного домінування домінантна ознака (здоровий стан, алель A) виявляється і в гомозигот за домінантною ознакою (AA), і в гетерозигот (Aa):

Схематично схрещування гетерозиготних батьків має такий вигляд:

$$P: Aa \times Aa$$

$$F_1: AA, Aa, Aa, aa$$

Серед нащадків особини з генотипами AA та Aa (разом це 3/4, або 75 %) будуть здоровими, а гомозиготна за рецесивною ознакою особина (aa, становить 1/4, або 25 %) – хворою на фенілкетонурію.

Отже, ймовірність народження здорової дитини становить 75 %.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони. Прокаріотичні організми.

А Віроїди – неклітинні форми життя у вигляді одноланцюгової кільцеподібної РНК, яка не кодує білків. Віроїди можуть завдавати значних збитків рослинництву, оскільки спричиняють віроїдні захворювання рослин: веретеноподібність бульб картоплі, карликовість хризантем, каданг-каданг кокосових пальм, хвороба жовтих плям рису тощо.

Б Пріони – неклітинні форми життя, які є білковими частинками без нуклеїнової кислоти. Особливостями пріонів є відсутність власного геному, висока стійкість до температури, ультрафіолету, радіації. Пріонні захворювання тварин і людини: коров'ячий сказ, скрейпі овець, губчаста енцефалопатія котячих, фатальне сімейне безсоння, хвороба куру.

В Віруси – неклітинні форми життя, які є внутрішньоклітинними паразитами, складаються з білкових частинок і нуклеїнової кислоти (РНК або ДНК). Для вірусів характерна специфічність, що полягає у здатності взаємодіяти лише з певними рецепторами. Вірусні захворювання: герпес, грип, гепатити, ВІЛ, кір, сказ.

Г Бактерії – одноклітинні прокаріотичні організми, які не мають ядра й мембранних органел. Клітинна стінка бактерій містить полісахариди (муреїн), з органел у цитоплазмі є рибосоми, замість ядра – нуклеоїд, у багатьох – плазміди (маленькі кільцеві молекули ДНК). Можуть бути корисними й патогенними. Приклади: бліда спірохета, кишкова паличка, мікоплазма пневмонії людини, сіркобактерії, азотфіксувальні бактерії, сальмонела, холерний вібріон, чумна паличка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми.

Бактерії – одноклітинні прокаріотичні організми, які не мають ядра й мембранних органел. Клітинна стінка бактерій містить полісахариди (муреїн), з органел у цитоплазмі є рибосоми, замість ядра – нуклеоїд, у багатьох – плазміди (маленькі кільцеві молекули ДНК). 

Нуклеоїд – ядерноподібна частина цитоплазми у якій розміщується генетична інформація бактерій у вигляді кільцевої молекули ДНК, яка сильно скручена (суперспіралізована) й укладена у вигляді компактного клубка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми. 

На зображенні інфузорії помилково позначено травну вакуолю. Цій позначці відповідає інша органела – скоротлива вакуоля, що має характерну зірчасту будову й виконує функції виділення надлишкової води й підтримання внутрішньоклітинного тиску. Інфузорія має дві скоротливі вакуолі, розташовані у передньому і задньому відділах клітини.

Травна вакуоля – одномембранний пухирець, що забезпечує перетравлення їжі. У клітині їх зазвичай кілька. Формуються вони в ділянці горлянки, де накопичуються бактерії та інші харчові частинки.

Для ознайомлення з клітинною будовою інфузорії-туфельки розгляньте рисунок.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Гіменофор – нижня або внутрішня поверхня плодового тіла шапинкового гриба, на якій розташований шар зі спорами. Його головна функція – збільшення площі для дозрівання та розсіювання спор. Гіменофор може бути трубчастим (губчастим) і пластинчастим.

Приклади грибів із трубчастим (губчастим) гіменофором: білий гриб, маслюк, підберезник, польський гриб, чортів гриб.

Приклади грибів із пластинчастим гіменофором: сироїжки, лисички, опеньки, мухомор, бліда поганка, печериці.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

Помилково на зображені внутрішньої будови листка позначено – міжклітинник. Проаналізуємо усі позначення на рисунку. 

А стовпчасту тканину позначено правильно. Вказано на верхній шар мезофілу, що складається з витягнутих щільно прилеглих клітин, багатих на хлоропласти.

Б нижню шкірочку позначено правильно. Вказано на нижній покривний шар клітин (епідерму) листка.

Г продих позначено правильно. Вказано на утворення в епідермі, яке складається з двох замикальних клітин і продихової щілини для газообміну й транспірації.

В міжклітинник позначено помилково. Лінія вказує на жилку (провідний пучок) у розрізі, а саме на клітини які формують зовнішню частину судинно-волокнистого пучка із ксилемою (червоний колір) і флоемою (синій колір) усередині. 

Міжклітинники – це простори між клітинами губчастої тканини, заповнені повітрям.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність і розмноження мохів, папоротей, хвощів, плаунів. Різноманітність і розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для визначення правильних позначень груп рослин за запропонованими ознаками в наведеній діаграмі визначимо покроково ознаки, притаманні мохам, папоротям і голонасінним рослинам.

За таблицею визначмо ознаки, які властиві кожній групі:

• мохоподібні – 1, 2;
• папороті – 1, 2, 4, 5;
• голонасінні – 1, 3, 4, 5.

Порівняймо комбінації спільних і відмінних ознак: спільна ознака для всіх трьох груп – 1 (здатність до фотосинтезу); спільна ознака для мохів і папоротей – 2 (розмноження спорами); спільні ознаки для папоротей і голонасінних – 4 (домінування спорофіта) і 5 (закріплення в ґрунті коренями). 

Важливо: ознака 3 (утворення насінних зачатків) властива лише голонасінним рослинам.

Спільних ознак, окрім тих, що вже є спільними для всіх трьох груп, між мохоподібними й голонасінними немає.

Отже, визначмо відповідні позначення для рослин у такій послідовності:

1.  – голонасінні. Лише вони мають ознаку 3 (формування насінних зачатків), що притаманне лише насінним рослинам, відповідно не може бути мохами чи папоротями, оскільки вони розмножуються спорами;
2.  – папороті. У колі наведено ознаки 4 та 5 – домінування спорофіта й закріплення в ґрунті коренями. Це коло не може належати мохам, тому що у них домінівним поколінням є гаметофіт і немає коренів;
3.  – мохи, бо в колі запропоновано ознаки 1 і 2 (здатність до фотосинтезу й розмноження спорами), що підтверджує їхню схожість із папоротями.

Тобто правильно позначено групи рослин у варіанті відповіді А.

 – мохи;  – папороті;  – голонасінні

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Земноводні. Загальна характеристика. Різноманітність земноводних.

Завдання перевіряє знання характерних особливостей представників земноводних.

У завданні наведено ознаки (шкіра гола, укрита слизом, серце має три камери) тварин класу Земноводні. Червоподібне тіло й відсутність кінцівок свідчить про те, що тварина належить до ряду Безногі земноводні.

Серед варіантів відповіді лише одна тварина належить до цього ряду – черв’яга кільчаста.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Треба розпізнати зображену на марці тварину – пінгвіна.

Пінгвін має обтічну форму тіла, яке вкрите своєрідним пір’ям із характерним розподілом білого й чорного забарвлення; на голові вирізняється дзьоб, немає вушних раковин; крила ззовні нагадують ласти, є плавальні перетинки між пальцями задніх кінцівок.

Тобто пінгвін – представник птахів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність. 

Краб-привид квадратний належить до класу Ракоподібні типу Членистоногі тварини. 

До класу Ракоподібні також належать: річковий рак, краб, дафнія, креветка, омар, лангуст, рак-самітник, мокриця.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Припливно‑відпливні ритми – це періодичні коливання рівня води, зумовлені гравітаційним тяжінням Місяця і Сонця та обертанням Землі. Тварини формують різноманітні пристосування, щоб забезпечити життєдіяльність у певні фази припливу й відпливу, зокрема:

• ховаються в укриттях або закопуються в пісок під час відпливу, щоб уникнути висихання;
• щільно закривають стулки мушель, зберігаючи всередині запас води в разі неможливості дістатися моря;
• залишаються в припливних калюжах або мігрують разом із водою;
• виходять на поверхню для живлення лише під час повного припливу;
• мають характерні особливості анатомії та фізіології (редукція або модифікація органів дихання, покривів тіла, органів руху тощо).

До можливих адаптацій краба‑привида до припливно‑відпливних ритмів належать:

• риття глибоких нір і затикання входу піском, коли нора вже наповнена повітрям;
• вихід на поверхню переважно вночі або під час відпливу для пошуку їжі;
• отримання вологи з мокрого піску або періодичне відвідування крайки прибою, щоб змочити зябра;
• використання мікроскопічних волосків (щетинок) біля основи ніг, які підтягують воду з вологого ґрунту до тіла.

У завданні чітко описано анатомію й фізіологію зябер – органів дихання краба‑привида. Зазначено, що вони розташовані в спеціальних камерах і здатні утримувати воду, забезпечуючи надходження розчиненого у волозі кисню, коли краб перебуває поза водою. Це дає змогу підтримувати постійне зяброве дихання.

Отже, серед запропонованих варіантів правильною є відповідь особливості зябер.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Вступ. Біологія як наука про живе. Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У біологічній систематиці видова назва організму є бінарною – тобто складається з двох слів. Перше слово – позначає назву роду, друге – виду. Так формується бінарна номенклатура. 

За умови, що краб-привид квадратний належить до роду Ocypode, видова назва матиме структуру – Ocypode quadrata. З латини quadrata – квадратний, чотирикутний або прямокутний.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Плоскостопість – це ортопедична деформація, при якій природні поздовжнє та поперечне склепіння стопи опускаються або повністю зникають. Внаслідок цього стопа втрачає амортизаційні властивості, що призводить до швидкої втоми ніг, болю, порушення постави та надмірного навантаження на суглоби й хребет.

Основні причини плоскостопості:

• спадковість (вроджена слабкість зв'язкового апарату стопи);
• слабкість м'язів і звʼязок стопи й гомілки через гіподинамію (відсутність фізичних навантажень);
• тривалі навантаження на ноги (довге стояння, взуття на високих підборах, неякісне взуття, взуття, яке не відповідає фактичному розміру ноги, вагітність та ін.);
• анатомічні та фізіологічні проблеми, травмування (зайва вага, рахіт, поліомієліт).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. Вища нервова діяльність людини.

Треба визначити, які структурні відділи мозку позначено на рисунку літерами А – Г.

Літера А: проміжний мозок;

Літера Б: середній мозок;

Літера В: довгастий мозок;

Літера Г: мозочок.

Визначмо функції, які виконують відділи мозку.

А Проміжний мозок регулює обмін речовин, температуру тіла, відчуття голоду, спраги, цикли сну і неспання. Через нього проходять усі сенсорні сигнали (крім нюху) до кори півкуль. Керує ендокринною системою (через гіпофіз).

Б Середній мозок – центр первинних зорових і слухових орієнтувальних рефлексів (наприклад, поворот голови на різкий звук або спалах світла). Також відповідає за тонус м'язів і підтримання пози.

В Довгастий мозок бере участь у регуляції життєво важливих функцій (дихання, роботи серця, судинного тонусу). Тут розташовані центри захисних рефлексів: кашлю, чхання, блювання, сльозовиділення, а також харчових рефлексів (смоктання, ковтання).

Г Мозочок відповідає за координацію складних рухів, підтримання рівноваги й контролювання тонусу м'язів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

Проаналізуймо запропонований графік.

Графік 1 (фільтрація) – пунктирна лінія прямує вгору. Це означає, що зі зростанням концентрації речовини X у плазмі крові швидкість її фільтрації збільшується: що більше речовини X у крові, то більше її за одиницю часу «просіюється» крізь ниркові клубочки в первинну сечу. Залежність є прямо пропорційною.

Графік 2 (реабсорбція) – суцільна лінія спочатку зростає, досягає максимуму (насичення канальцевих білків‑переносників), а потім спадає.

Коли речовини мало, переносники легко повертають її назад у кров.

У точці максимуму речовини стає надлишково, і переносники працюють на межі можливостей.

Подальше зростання концентрації призводить до перенавантаження переносників: вони не встигають реабсорбувати всю речовину, тому швидкість її повернення зменшується, а надлишок починає виводитися з організму у складі вторинної сечі.

Інші варіанти відповіді неправильні.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа.

До складу крові людини входять: плазма крові та формені елементи крові (клітини – еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).

Плазма крові – це рідка частина крові, яка становить понад половину її об'єму (близько 55%) і служить міжклітинним середовищем. На 90–92 % вона складається з води, а решта – це білки, глюкоза, мінеральні солі, гормони, ферменти й вітаміни.

Еритроцити – червоні безʼядерні клітини крові, які мають форму двоввігнутого диска всередині якого міститься молекула гемоглобіну. Вони переносять кисень від легень до всіх органів і забирають вуглекислий газ. Утворюються в червоному кістковому мозку, руйнуються в селезінці, а також у печінці й червоному кістковому мозку.

Лейкоцити – це білі кров'яні клітини, які мають ядро, здатні змінювати форму клітини та захищають організм від інфекцій, вірусів і шкідливих речовин – є головною частиною імунної системи. Утворюються в червоному кістковому мозку, руйнуються переважно в селезінці, а також у місцях запалення (вогнищах інфекції або пошкодження тканин).

Тромбоцити – маленькі безʼядерні кровʼяні пластинки, які забезпечують згортання (зсідання) крові й відновлювати пошкоджені тканини організму. Утворюються в червоному кістковому мозку як уламки великих клітин – мегакаріоцитів, руйнуються переважно в селезінці та частково в печінці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми. Біосфера як глобальна екосистема.

Проаналізуймо запропонований графік. На ньому видно, що зі збільшенням відстані від джерела техногенного забруднення вміст хлорофілу в листках рослин зростає. Це закономірно, адже хлорофіл руйнується під дією токсичних речовин, які можуть поширюватися під час роботи нафтових свердловин.

Варто зазначити, що хлорофілу зовсім немає в листках пілезії багатоквіткової (вид моху) на відстані 10 м від свердловин. Загалом його вміст у цього виду значно нижчий, ніж у кропиви та кульбаби, що свідчить про високу чутливість пілезії до токсичних речовин.

Проаналізуймо запропоновані висновки.

I. Кропива дводомна менш стійка до впливу джерела забруднення, ніж решта досліджених рослин – висновок хибний.

Найвразливішим видом є пілезія багатоквіткова, що видно з мінімального вмісту хлорофілу.

II. Джерело забруднення найбільше впливає на концентрацію хлорофілу в пілезії багатоквітковій – висновок правильний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

У наведеному фрагменті Ч. Дарвін говорить про зміну видів у часі, природний добір, викопні рештки та перехідні форми, які палеонтологія відкриває для підтвердження «послідовного походження всіх організмів». Усе це становить основні положення й докази еволюційного вчення (еволюційної теорії).

Еволюційне вчення (теорія) – наукова концепція, що пояснює механізми зміни форм організмів, їхніх спільнот і причини виникнення біорізноманіття на Землі в процесі еволюції.

Еволюція – природний процес поступової зміни організмів, їхніх ознак і популяцій протягом багатьох поколінь.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А Біогенетичний закон стверджує, що індивідуальний розвиток організму (онтогенез) є коротким повторенням історичного розвитку виду (філогенезу). Його сформулювали Ернст Геккель і Фріц Мюллер у 1860-х роках.

Б Теорія панспермії – наукова гіпотеза, згідно з якою життя могло бути занесене на Землю з космосу. Організми або їхні «будівельні блоки» могли потрапити на планету з метеоритами, кометами чи космічним пилом.

В Хромосомна теорія – наукова теорія, що стверджує: матеріальними носіями спадковості є хромосоми, а гени розташовані в них лінійно. Її сформулювали Томас Морган і його співробітники у 1911–1926 роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Вуглеводи, ліпіди. Білки.

Глюкоза – вуглевод (моносахарид), основне джерело енергії для організмів.

Холестерол – ліпід (стероїд), складник клітинних мембран і попередник вітаміну D, жовчних кислот і стероїдних гормонів.

Інсулін – білковий гормон, що виробляє підшлункова залоза; він регулює рівень глюкози в крові й забезпечує нормальний перебіг обміну речовин.

Глікоген – складний вуглевод (полісахарид), основна форма запасання глюкози в організмі людини, тварин і грибів.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Способи поширення плодів і насіння.

Треба визначити спосіб розповсюдження насіння за будовою плоду, у якому воно міститься.

Функцією плодів є розповсюдження насіння, що забезпечує розселення рослин.

Насіння може розповсюджуватися за допомогою вітру, води, тварин тощо.

Є рослини, здатні поширювати насіння самостійно. Огірок-пирскач після дозрівання плоду із силою викидає його м’якуш із насінням.

Оплодень соковитих плодів часто яскраво забарвлений, що приваблює тварин, зокрема птахів. У кишківнику тварин оплодень перетравлюється, а неушкоджена насінина виходить назовні разом із послідом, не втрачаючи здатності до проростання.

Сім'янка розповсюджується за допомогою вітру, маючи пристосування у вигляді легкої парасольки.

Плоди, які мають гачечки, колючки, можуть зачепитися за хутро тварин і в такий спосіб розповсюджуватися. 

Правильна відповідь – 1А, 2Г, 3Д, 4В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Кишковопорожнинні. Молюски. Членистоногі, їхня різноманітність. Ссавці, їхня різноманітність. Екосистеми.

Спочатку визначмо для кожної тварини (А – Д) тип органів дихання й середовище існування.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна та лімфатична системи людини. Дихання. Дихальна система людини. Травлення. Травна система людини. Виділення. Сечовидільна система людини.

На рисунках зображено: А – серце; Б – нирки; В – шлунок; Г – легені; Д – кишківник (товстий кишківник).

А Серце забезпечує безперервний рух крові судинами, постачання кисню й поживних речовин до всіх тканин та органів, а також транспортування продуктів розпаду до органів виділення. Забезпечує функціонування великого та малого кіл кровообігу.

Б Шлунок накопичує їжу та ретельно перемішує її до стану напіврідкої маси – хімусу. Забезпечує розщеплення білків за допомогою ферменту пепсину в кислому середовищі, яке створює шлунковий сік.

В Нирки виконують роль біологічного фільтра, очищуючи плазму крові від токсинів, продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти) і надлишку води. Нирка складається із зовнішньої кіркової та внутрішньої мозкової речовини; її структурно‑функціональними одиницями є мільйони нефронів, що фільтрують кров для утворення сечі.

Г Легені складаються з окремих часток і містять розгалужену систему бронхів, які закінчуються альвеолами. У цих мікроскопічних альвеолярних мішечках, щільно оповитих капілярами, відбувається надходження кисню в кров унаслідок дифузії газів, а також виведення вуглекислого газу з організму.

Д Кишківник забезпечує остаточне розщеплення та засвоєння поживних речовин із їжі. Товстий кишківник поглинає надлишкову воду й мінеральні солі, а також формує та виводить неперетравлені рештки їжі.

Варіант Д зайвий, бо в переліку функцій (1–4) немає твердження, яке описувало б функції товстого кишківника.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості організмів. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів.

Проаналізуймо результати схрещувань першого й другого поколінь.

Перше покоління (F₁)

Нащадки F₁ були отримані внаслідок схрещування двох гомозигот. Домінантна ознака – червоне забарвлення квіток (А), рецесивна  – біле забарвлення (а).

(P): АА × аа

(G): А      а

(F₁): Аа  – усі рослини із червоними квітками.

Друге покоління (F₂)

Схрещування гібридів F₁

(P): Аа × Аа

(G): А, а      А, а

(F₂):

• АА – рослина із червоними квітками
• Аа, Аа  – рослини із червоними квітками
• аа – рослина з білими квітками

У F₂ отримано 47 червоних і 16 білих рослин  – співвідношення фенотипів близьке до 3:1.

За першим законом Менделя розщеплення за генотипом становить 1AA : 2Aa : 1aa.

Аналіз другого етапу дослідження

Нащадка з F₂ схрестили з батьківською рослиною, що мала білі квітки.

• Батьківська рослина з білими квітками – аа (рецесивна гомозигота).
• У результаті схрещування отримано 36 червоних (Aa) й 34 білих (aa) рослини.

Співвідношення 36 : 34 ≈ 1 : 1 свідчить про схрещування гетерозиготи (Aa) з рецесивною гомозиготою (aa):

Aa × aa → 1Aa : 1aa

Отже, для аналізу було взято гетерозиготу з F₂.

Тип схрещування

Схрещування особини з невідомим або гетерозиготним генотипом із рецесивною гомозиготою (aa) називають аналізувальним схрещуванням.

Дигібридне і полігібридне схрещування стосуються випадків, коли аналізують успадкування двох або трьох і більше ознак відповідно.

Правильна відповідь: 1, 3, 3.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Екосистеми. 

На території Карпатського заповідника охороняють види рослин і тварин, характерні для гірських букових і смерекових лісів.

Територія заповідника охоплює такі типи природних угруповань: букові і мішані ліси, хвойні і смерекові ліси, субальпійські й альпійські луки.

Організм, позначений літерою А, належить до продуцентів.

Продуценти – автотрофні організми (рослини, ціанобактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла.

Консументи – гетеротрофні організми, що живляться готовими органічними речовинами.

• консументи І порядку  – рослиноїдні тварини;
• консументи II та наступних порядків  – хижаки.

Редуценти – гриби та бактерії, які розкладають рештки відмерлих організмів до простих неорганічних сполук, замикаючи колообіг речовин.

Організм, що може займати різні трофічні рівні

Організм В – ведмідь бурий.

Він може виступати:

• як консумент І порядку, коли живиться рослинною їжею;
• як консумент II порядку, коли споживає тваринну їжу.

Отже, ведмідь бурий здатний займати різні трофічні рівні в ланцюгах живлення.

Правильна відповідь: 2, 1, 3.