Національний мультитест з біології – Варіант 14

ТЕМА: Вступ. Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі.

Завдання перевіряє знання елементного складу організмів.

Найбільшу частку в хімічному складі організмів становлять макроелементи – елементи, сумарна маса яких становить приблизно 99,9 % від загальної маси тіла. До них належать Гідроген, Карбон, Нітроген, Оксиген, Кальцій, Калій, Натрій, Ферум, Магній, Сульфур, Хлор і Фосфор.

Зокрема, Кальцій у вигляді неорганічних сполук є складником кісток, зубів і мушель молюсків, а у формі катіона бере участь у регуляції обміну речовин, забезпечує скорочення скелетних м’язів і нормальну діяльність серця, а також є необхідним чинником зсідання крові для людини та інших ссавців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Елементний склад клітини. Неорганічні сполуки. Органічні сполуки. Вуглеводи. 

На рисунку зображено фрагмент плазматичної мембрани: її біліпідний шар та інтегральний білок, що пронизує мембрану й забезпечує транспортування речовин. Такі білки називають транспортними; вони містять білковий канал, через який речовини переміщуються з позаклітинного середовища всередину клітини.

Визначмо речовину, яку транспортує білок. З рисунка видно, що молекула має чітку шестикутну карбонову основу, що вказує на її органічну природу. Серед запропонованих варіантів лише глюкоза (C₆H₁₂O₆) є органічною сполукою з відповідною структурою.

Вода, кисень і вуглекислий газ належать до неорганічних речовин. Для надходження їх у клітину транспортні білки не потрібні: ці молекули проходять крізь біліпідний шар унаслідок звичайної дифузії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Компоненти цитоплазми еукаріотичної клітини. 

На малюнку зображено апарат (комплекс) Гольджі. На це вказують такі характерні ознаки:

• диктіосоми – система плоских одномембранних цистерн, що нагадують стос мішечків;
• транспортні везикули – пухирці, що відокремлюються від диктіосом для сортування й виведення речовин;
• одномембранна будова – органела побудована з однієї мембрани, що відрізняє її від двомембранних хлоропластів чи мітохондрій.

У цій органелі відбувається модифікація, сортування й пакування білків, ліпідів і вуглеводів.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• хлоропласт – двомембранна органела; її внутрішній простір заповнений стромою, де розташовані тилакоїди, зібрані у стоси – грани; зазвичай на схемах має зелений колір; містить власні рибосоми та кільцеву молекулу ДНК;
• мітохондрія – двомембранна органела; внутрішня мембрана утворює численні складки – кристи, що збільшують її робочу поверхню; містить власний матрикс, рибосоми й молекули ДНК;
• клітинний центр – немембранна органела; складається з двох центріолей, побудованих із мікротрубочок, які зазвичай розташовані перпендикулярно одна до одної.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Спочатку визначмо, який біологічний процес зображено на схемі. Ми бачимо дволанцюгову структуру, що «розкрутилася», і новий ланцюг, який формується на матриці одного з ланцюгів розкрученої молекули.

Збільшене схематичне зображення ілюструє послідовність залишків мономерів (нуклеотидних залишків), що приєднуються. У складі нового ланцюга містяться залишки таких азотистих основ: А (аденіну), Г (гуаніну), Ц (цитозину) та У (урацилу). Наявність залишку урацилу вказує на те, що утворений ланцюг є молекулою РНК, адже до складу ДНК натомість входить залишок тиміну (Т). Отже, зображений процес – транскрипція (синтез молекули РНК на матриці ДНК).

Визначмо правильну послідовність залишків мономерів за правилом комплементарності (Г – Ц, Ц – Г, а для РНК: А – У, Т – А):

• 1: А – У
• 2: Т – А
• 3: Ц – Г
• 4: Г – Ц

Отримана послідовність: УАГЦ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Обмін речовин і перетворення енергії.

Для розвʼязання завдання треба пригадати особливості клітинного дихання еукаріотів і прокаріотів, звернувши особливу увагу на етапи окисного фосфорилювання й функціонування електронтранспортного ланцюга.

В еукаріотів (рослин, тварин, грибів): дихальний ланцюг (ланцюг перенесення електронів) є ключовою частиною аеробного дихання. Він складається з білкових комплексів, убудованих у внутрішню мембрану мітохондрій (її складки називають кристами). Саме тут виникає протонний градієнт, необхідний для синтезу АТФ.

В прокаріотів (бактерій та архей): у прокаріотичних організмів немає мембранних органел, зокрема мітохондрій. Проте вони також здатні виробляти енергію, тому всі білки-переносники дихального ланцюга в них локалізовані просто в плазматичній (клітинній) мембрані.

Правильна відповідь: у внутрішній мембрані мітохондрій і плазматичній мембрані прокаріотів.

У цитоплазмі еукаріотів чи прокаріотів дихальний ланцюг локалізуватися не може, бо для його роботи обов'язково потрібна мембранна структура, здатна розділяти простір для створення різниці концентрації катіонів Гідрогену (H+). У цитоплазмі клітини відбувається лише безкисневий етап дихання – гліколіз.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Особливості будови і процесів життєдіяльності прокаріотів.

Завдання перевіряє знання особливостей життєдіяльності прокаріотичних мікроорганізмів.

Важливою характеристикою прокаріотів є їхня належність до певної групи за потребою в кисні. За цією ознакою їх поділяють на аеробів і анаеробів.

Аероби здатні розвиватися лише за наявності кисню, який вони використовують для окиснення органічних речовин. Вивільнену внаслідок цього енергію мікроорганізми спрямовують на забезпечення власної життєдіяльності.

Анаероби поширені в природі й мешкають у середовищах, позбавлених кисню, де аероби не можуть існувати: у глибоких шарах ґрунту, під водою, у кишківнику вищих тварин. Енергію вони отримують завдяки безкисневому розщепленню органічних сполук.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби. Прокаріотичні організми. 

За допомогою грибів (їстівних, дріжджів і мікроскопічних цвілевих) виготовляють безліч продуктів, серед яких ключове місце посідають хлібобулочні вироби, алкогольні напої, кисломолочна продукція, а також ліки. Правильна відповідь – хліб (використовують дріжджі) і пеніцилін (антибіотик, який отримують із пліснявих грибів роду Пеніцил (Penicillium).

Інші варіанти відповідей неправильні, тому що

А оцет отримують за допомогою оцтовокислих бактерій; мед – це продукт життєдіяльності бджіл (комах)

Б соняшникову олію витискають із насіння соняшника (рослини); віск виробляють бджоли (комахи)

В вовну отримують від тварин (наприклад, овець); шовк – з коконів шовкопряда (комахи)

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Фагоцитоз – захоплення клітиною твердих частинок, поглинання й перетравлення їх. Фагоцитоз здійснюється завдяки еластичності й здатності плазматичної мембрани «приліплювати» частинки.

Цю важливу захисну роботу в організмі людини й тварин виконують клітини імунітету (наприклад, лейкоцити, нейтрофіли й макрофаги), а для одноклітинних організмів це спосіб живлення (амеба-протей).

Інші варіанти відповіді неправильні.

Б інфузорія-туфелька затягує поживні часточки всередину за допомогою рухів війок через клітинний рот

В хламідомонада – зелена водорість, яка отримує органічні речовини для живлення внаслідок фотосинтезу 

Г пінулярія – діатомова водорість, основним способом її живлення є фотосинтез, унаслідок якого отримує органічні речовини; також може поглинати часточки їжі всією поверхнею тіла

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Мохоподібні (політрих, маршанція, сфагнум).

Завдання перевіряє знання особливостей життєвого циклу різних груп рослин та їхніх представників.

Життєві цикли рослин характеризуються чергуванням двох поколінь – гаметофіту (статевого) та спорофіту (нестатевого). У життєвому циклі мохоподібних спорофіт (нестатеве покоління) розвивається із зиготи й представлений ніжкою з коробочкою, що росте на зеленому фотосинтезувальному гаметофіті (статевому поколінні), який домінує.  

До мохоподібних належить зозулин льон, тому коробочка на ніжці у цієї рослини – спорофіт, у ній утворюються спори для безстатевого розмноження.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Покритонасінні. Класифікація покритонасінних рослин.

Завдання перевіряє знання еволюційного значення та визначальних ознак покритонасінних (квіткових) рослин, зокрема особливостей будови їхніх репродуктивних органів.

Покритонасінні є вершиною еволюції рослинного світу та домінують на планеті в сучасну геологічну епоху завдяки високій пластичності та пристосуванню до найрізноманітніших умов довкілля – від полярних широт до екватора.

Характерною ознакою цієї групи є те, що насінні зачатки цих рослин містяться всередині зав’язі, яка після запліднення перетворюється на плід. Це головна відмінність від голонасінних, у яких насінні зачатки лежать відкрито на лусках шишок.

Отже, обидва учні мають рацію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У тексті йдеться про павука. Згадано особливості його поведінки й будови, зокрема наявність павутинних бородавок. 

Отже, Тарантул Арагога належить до класу Павукоподібних. Павукоподібні належать до типу Членистоногі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність. Адаптації як загальна властивість біологічних систем.

У тексті завдання зазначено: «Ці хижаки не плетуть ловильних сіток, а підстерігають здобич із засідки. На відміну від більшості інших павуків, вони мають гострий зір завдяки розташованим у три ряди восьми очам (два з них – особливо великі й помітні)». Саме добре розвинений зір дає змогу павуку виявляти й ефективно атакувати здобич без використання павутини.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Вступ. Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У бінарній номенклатурі й класифікації живих істот назви організмів позначають двома словами. Перше слово вказує на рід, до якого належить організм. Друге – на вид, до якого належить організм.

Визначмо класифікаційні одиниці для Тарантула Арагога (Lycosa aragogi): рід – Тарантул, вид – Арагог.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання перевіряє знання загальних ознак будови членистоногих.

Тіло цих тварин сегментоване. Схожі за будовою групи сегментів формують три основні відділи: голову, груди й черевце. Зовні тіло вкрите кутикулою, яка відіграє роль міцного екзоскелета, а особливої міцності їй надає органічна сполука – хітин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Кровоносна та лімфатична системи людини. Дихання. Дихальна система людини. Виділення.

На високогір'ї атмосферний тиск нижчий, а повітря розріджене, тобто з нижчою концентрацією кисню. Щоб забезпечити в таких умовах органи та тканини достатньою кількістю кисню, організм людини адаптується, посилюючи вироблення еритроцитів (червоних кров'яних тілець) і гемоглобіну. Більша кількість еритроцитів дає змогу ефективніше зв'язувати та транспортувати кисень, що надходить із повітря.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• збільшення кількості лейкоцитів – реакція імунної системи на інфекцію або запальний процес, яка не пов'язана з рівнем кисню в повітрі;
• зменшення потовиділення – реакція на зниження температури або захист від зневоднення, це не пов'язано з рівнем кисню в повітрі;
• зменшення частоти дихання – зворотна реакція, за нестачі кисню (гіпоксії) дихання спочатку частішає і глибшає, щоб компенсувати його дефіцит.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Хімічний склад, будова, ріст і з’єднання кісток.

Завдання перевіряє знання будови кістки.

Внутрішній шар окістя містить особливі живі клітини – остеобласти. Вони постійно діляться, утворюючи нові пластинки кісткової тканини ззовні, завдяки чому кістка стає товстішою та міцнішою. Також цей шар забезпечує зростання кістки після переломів.

Зовнішній шар окістя виконує переважно захисну та волокнисту функцію – через нього до кістки підходять кровоносні судини й нерви.

Хрящова тканина відповідає за ріст кісток у довжину (завдяки зонам росту на кінцях довгих кісток).

Гормони гіпофіза (зокрема соматотропін) лише регулюють загальну швидкість росту всього скелета, але самі не є будівельним матеріалом чи структурою, яка забезпечує цей процес.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. 

Спочатку визначмо позначені відділи мозку:

А – проміжний мозок; Б – середній мозок; В – довгастий мозок; Г – мозочок.

Розгляньмо функції відділів мозку.

А Проміжний – регулює обмін речовин, температуру тіла, відчуття голоду, спраги, цикли сну та неспання. Через нього проходять усі сенсорні сигнали (крім нюху) до кори півкуль. Керує ендокринною системою (через гіпофіз).

Б Середній – центр первинних зорових і слухових орієнтувальних рефлексів (наприклад, поворот голови на різкий звук або спалах світла). Також відповідає за тонус м'язів і підтримання пози.

В Довгастий – бере участь у регуляції життєво важливих функцій (дихання, роботи серця, судинного тонусу). Тут розташовані центри захисних рефлексів: кашлю, чхання, блювання, сльозовиділення, а також харчових рефлексів (смоктання, ковтання).

Г Мозочок – відповідає за координацію складних рухів, підтримання рівноваги й контролює тонус м'язів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

Проаналізуймо дані, наведені в таблиці, і пояснення до неї.

Пояснення I правильне: у таблиці чітко показано відсутність білків у первинній і вторинній сечі, тому що в нормі вони не потрапляють до фільтрату, а всмоктуються назад у кров.

Пояснення II правильне: збільшення масової частки сечовини у вторинній сечі зумовлено концентруванням розчину внаслідок зменшення об'єму розчинника. Під час первинної фільтрації утворюється значний об'єм рідини, у якій вміст сечовини відносно низький. На етапі канальцевої реабсорбції організм вибірково повертає в кровотік приблизно 99 % води й корисної речовини, тоді як сечовина як кінцевий продукт метаболізму залишається в просвіті канальців. Оскільки підсумковий об'єм рідини зменшується в десятки разів, а маса сечовини залишається практично незмінною, її відсоткова концентрація у вторинній сечі пропорційно зростає.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна та лімфатична система людини.

Розгляньмо, які судини забезпечують кровопостачання й живлення серцевого мʼяза (міокарда).

Коронарні (вінцеві) артерії – це судини, які відгалужуються безпосередньо від аорти на самому виході із серця й обплітають його у вигляді вінця (корони). Їхнє головне завдання – безперервно забезпечувати клітини міокарда киснем і поживними речовинами.

Якщо в цих артеріях розвивається атеросклероз (утворюються бляшки, що звужують їхній просвіт), серцевий м'яз потерпає від нестачі кисню (гіпоксії). Цей стан називають ішемічною хворобою серця (ІХС), а його крайнім і найнебезпечнішим виявом є інфаркт міокарда.

Інші варіанти неправильні. Адже

• грудна артерія постачає кров'ю стінки грудної клітки, її м'язи та органи грудної порожнини (крім серця);
• підключична артерія несе кров до верхніх кінцівок, шиї та частково до головного мозку;
• сонна артерія забезпечує киснем головний мозок, а також інші органи голови та шиї. Ураження сонної артерії може призвести до інсульту, а не до ішемічної хвороби серця.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.

Лікувальна сироватка крові (на відміну від вакцини) містить готові імуноглобуліни – це специфічні білки-антитіла; їх виробляють організми людей або тварин, які вже перехворіли на цю інфекцію. Ці антитіла здатні відразу зв'язуватися з вірусом SARS-CoV-19 і нейтралізувати його, допомагаючи хворому боротися з інфекцією.

Інші варіанти неправильні, адже

• альбумін – основний білок плазми крові, який відповідає за підтримання осмотичного тиску та транспортування речовин, але він не виконує функції специфічного імунного захисту;
• лізоцим – це антибактеріальний фермент (руйнує муреїн), який міститься у слині чи сльозах і безсилий проти вірусів;
• інтерферони – противірусні білки, які клітини організму виділяють у відповідь на проникнення вірусу, проте вони є складником клітинного захисту, а не основою лікувальних сироваток (хоча можуть бути використані як окремі препарати).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травні залози. Травлення у ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Завдання перевіряє знання будови та функцій органів травлення.

У ротовій порожнині амілаза (птіалін) починає ферментативне розщеплення крохмалю до мальтози.

В інших варіантах описано процеси, що відбуваються в інших відділах травної системи:

А пристінкове травлення – у тонкому кишківнику.

В розщеплення білків пепсином – у шлунку.

Г емульгування жирів жовчю – у дванадцятипалій кишці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Завдання перевіряє знання типів видоутворення й розуміння причин еволюційних змін.

У завданні описано причини виникнення споріднених видів конвалії через розрив ареалу предкового виду.

Географічне видоутворення ґрунтується на просторовій ізоляції популяцій. Через дрейф генів і природний добір генофонд кожної ізольованої групи змінюється, що з часом спричиняє репродуктивну ізоляцію та появу нових видів. Цей процес супроводжується дивергенцією – еволюційним розходженням ознак унаслідок адаптації до різних умов довкілля. Під дією елементарних факторів еволюції від однієї предкової форми утворюється кілька нових груп.

Отже, зазначені види конвалії виникли внаслідок географічного видоутворення в процесі дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Мімікрія – це здатність організмів наслідувати задля виживання зовнішній вигляд, забарвлення або інші ознаки інших організмів чи неживих предметів.

Розрізняють Бейтсівську мімікрію і Мюллерівську мімікрію, а також звичайний тип маскування.

Бейтсівська мімікрія – беззахисний і неїстівний для хижаків вид копіює зовнішність небезпечної чи отруйної істоти. Приклад – нешкідливі мухи-дзюрчалки колірною гамою нагадують ос або бджіл.

Мюллерівська мімікрія – кілька різних отруйних або неїстівних видів нагадують один одного. Це створює спільний захисний ефект перед хижаками. Приклад – кілька неїстівних видів тропічних метеликів родини геліконід у різних регіонах мають однакові яскраві малюнки на крилах. Подібне забарвлення є в неїстівних жуків-сонечок і клопів (наприклад, червоноклопів). Схоже жовто-чорне смугасте забарвлення мають різні види жалких комах (оси, бджоли, джмелі).

Маскування – злиття з фоном довкілля за допомогою форми або кольору. Приклад – комаха-паличник, схожий на гілочку.

Захисне забарвлення – це природний камуфляж, завдяки якому тварини зливаються з навколишнім середовищем і стають непомітними для ворогів або здобичі. 

Застережливе (попереджувальне) забарвлення (апосематизм) – це яскраве, помітне забарвлення тварин, яким вони попереджають хижаків про свою отруйність, неїстівність або наявність небезпечних захисних пристосувань. Приклад – яскраві кільця коралових аспідів або застережливі візерунки на тілі отруйних змій; отруйні жаби-дереволази (кокарі) забарвлені в дуже яскраві сині, червоні чи жовті кольори.

Квітки деяких рослин, які не мають нектарників й імітують  наявність їх є прикладом мімікрії.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Білки. 

Речовини, про які йдеться в завданні, належать до органічних полімерних сполук – білків.

Амілаза – основний фермент слини, який продукується в ротовій порожнині, відповідає за первинне розщеплення вуглеводів. 

Пепсин – основний фермент шлункового соку (продукується стінками шлунку), який відповідає за розщеплення білків до їхніх мономерів – амінокислот.

Гемоглобін – транспортний білок крові людини, який утворює нестійкі сполуки з киснем і вуглекислим газом. Міститься в еритроцитах. 

Актин – скоротливий білок, ключовий компонент скорочувального апарату мʼязів людини.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Визначмо назви рослин, розглянувши зображення їхніх плодів:

А ліщина (лісовий горіх)

Б мак

В соняшник

Г горох

Д гірчиця або ріпак

Пригадаймо приклади рослин, які мають такі плоди (1–4):

• біб – горох, квасоля, соя, сочевиця, акація;
• горіх – ліщина (лісовий горіх), фундук;
• коробочка – мак, тюльпан, блекота, дурман;
• сімʼянка – соняшник, кульбаба, ромашка, айстра, чорнобривці.

Рисунок Д зайвий, на ньому зображено стручок. Такий плід мають гірчиця, ріпак, редька.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Риби. Амфібії. Птахи, їхня різноманітність. Ссавці, їхня різноманітність.

Спочатку розподілімо організми на дві групи: тих, які мають грудну клітку, і тих, у яких її немає.

Мають грудну клітку страус африканський, їжак європейський, ворона сіра.

Немає грудної клітки в окуня річкового, жаби озерної.

Визначмо, яка із цих тварин (страус африканський, їжак європейський, ворона сіра) мають зуби й не мають кіля. Це – їжак європейський. Не має зубів, але має кіль ворона сіра, усі птахи не мають зубів, аби зменшити масу тіла під час польоту. Страус африканський – зайвий обʼєкт, тому що страус належить до групи Безкільові птахи. 

Визначмо, яка із цих тварин (окунь річковий, жаба озерна) має ребра, але не має груднини. Це – окунь річковий. Не має ребер, але має груднину жаба озерна. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Травлення. Травна система людини. Будова й функції органів травлення.

Завдання перевіряє знання особливостей функціонування травної системи людини.

Цифрою 1 на рисунку позначено печінку, яка забезпечує знешкодження токсичних речовин, а цифрою 2 – жовчний міхур, у якому накопичується концентрована жовч.

Цифрою 3 позначено підшлункову залозу, яка належить до залоз змішаної секреції і виробляє інсулін.

Цифрою 4 позначено кишківник, де відбувається перетравлення білків і ліпідів.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів. 

Метод, який було використано

На схемі показано схрещування батьківських особин (P) з різними ознаками й аналіз ознак їхніх нащадків у першому (F1) і другому (F2) поколіннях.

Це класичний гібридологічний метод (варіант 1)

Тип взаємодії генів

У зображених нащадків або червоні очі, або білі. Проміжного варіанта  (наприклад, рожевих очей) немає, а червоний колір (W) повністю пригнічує білий (w) у гетерозигот XWXw.

Це повне домінування (варіант 1).

Тип спадкування

Ген кольору очей розташований у статевій хромосомі X, що чітко видно з позначень XW, Xw та Y. Результати розщеплення за ознакою залежать від статі мухи (наприклад, у F1 всі самки червоноокі, а всі самці білоокі).

Це спадкування, зчеплене зі статтю (варіант 2).

Правильна відповідь: 1, 1, 2.

Тема: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Ссавці, їхня різноманітність.

Бурий ведмідь належить до типу Хордові, клас Ссавці. Виступає в ролі консумента (ланка харчового ланцюга, організми харчуються іншими організмами), може харчуватися і рослинною, і тваринною їжею (усеїдний). За екологічною валентністю належить до еврибіонтів – організм (тварина, рослина або мікроорганізм), який має високу пристосованість і може нормально існувати й розмножуватися за значних змін умов навколишнього середовища.

Інші варіанти неправильні, адже

• продуценти – організми, які утворюють органічні речовини із неорганічних (рослини, певні бактерії). Редуценти – організми, які розкладають рештки відмерлих організмів і використовують ці органічні речовини для живлення

• стенобіонти – організми (рослини або тварини), які здатні виживати й нормально розвиватися лише в умовах вузького діапазону екологічних чинників (температури, вологості, тиску, солоності або наявності специфічної їжі) – екологічно непластичні види.

Правильна відповідь – 3, 2, 1.