Національний мультитест з біології – Варіант 8

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки білки. Методи дослідження клітин. Клітинні мембрани.

В умові наведено зображення складника біологічної мембрани, який належить до білків. Із запропонованих варіантів відповіді треба вибрати назву речовини, що також належить до білків.

А Хітин – природний вуглевод із групи полісахаридів, який входить до складу зовнішнього скелета членистоногих.

Б Глікоген – природний вуглевод із групи полісахаридів, який запасається у клітинах печінки та мʼязів людини й більшості тварин.

В Холестерол – органічна сполука, яка належить до ліпідів і міститься в мембранах клітин усіх організмів.

Г Колаген – органічна сполука, яка належить до білків і становить основу сполучної тканини (шкіри, суглобів, зв'язок, кісток). 

Правильна відповідь – Г.

Тема: Вступ. Методи дослідження клітин. Еукаріотична клітина. Клітинні мембрани.

На малюнку зображено екзоцитоз – процес виведення речовин із клітини. Під час екзоцитозу синтезовані сполуки транспортуються за допомогою секреторних пухирців (везикул), які зливаються з плазматичною мембраною, вивільняючи свій уміст у позаклітинне середовище. Оскільки цей процес потребує витрат енергії, він належить до активного транспорту.

Правильна відповідь – Г (вивільнення синтезованих клітиною гормонів). Цей процес є прикладом екзоцитозу, оскільки забезпечує виділення продуктів секреції за межі клітини.

Інші варіанти відповіді неправильні з таких причин:

• дифузія кисню належить до пасивного транспорту: молекули вільно проходять крізь ліпідний подвійний шар мембрани за різницею концентрації без витрат енергії;
• поглинання рідини клітиною (піноцитоз) є різновидом ендоцитозу. Це активний транспорт, проте він спрямований на поглинання речовин, а не на їхнє виведення, як показано на малюнку;
• підтримання концентрації йонів Натрію забезпечує натрій-калієвий насос. Це механізм активного транспорту (викачування йонів Натрію з клітини та закачування йонів Калію всередину). Хоча це активний процес, він відбувається на рівні окремих йонів через білкові канали, а не за допомогою везикул (пухирців), як зображено на схемі.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Вступ. Компоненти цитоплазми еукаріотичної клітини.

Усі типи пластид розвиваються з пропластид – дрібних безбарвних органел. Залежно від зовнішніх чинників, вони можуть диференціюватися в лейкопласти, хлоропласти або хромопласти.

• Лейкопласти – безбарвні органели, розташовані переважно в нефотосинтезувальних тканинах (коренях, бульбах, насінні). Вони відповідають за синтез і накопичення поживних речовин (наприклад, крохмалю в бульбах картоплі). На світлі лейкопласти здатні перетворюватися на хлоропласти (що спостерігаємо як позеленіння картоплі).
• Хлоропласти – органели зеленого кольору, що містять хлорофіл і забезпечують фотосинтез. Найбільше їх у листках і трав’янистих стеблах. Вони можуть перетворюватися на хромопласти (наприклад, під час зміни забарвлення листя восени) або, за певних умов, на лейкопласти (зокрема під час переходу тканин у стан спокою).
• Хромопласти мають жовте, помаранчеве або червоне забарвлення. Вони зазвичай утворюються з хлоропластів унаслідок руйнування хлорофілу та накопичення каротиноїдів (наприклад, під час дозрівання томатів). Хромопласти зумовлюють яскраве забарвлення плодів, квіток та осіннього листя. Цей етап вважають кінцевим у розвитку пластид, тому вони не здатні до зворотних перетворень.

Отже, процес, що відбувається в листках перед листопадом, відповідає варіанту Г – перетворення хлоропластів на хромопласти.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Вступ. Реалізація спадкової інформації.

Правильний варіант відповіді – В, оскільки він повноцінно відображає центральну догму молекулярної біології та етапи дозрівання функціональної молекули білка в еукаріотичній клітині:

• транскрипція – перший етап, під час якого на матриці ДНК синтезується попередник інформаційної РНК (пре-іРНК);
• сплайсинг – процес вирізання некодувальних ділянок (інтронів) та з’єднування кодувальних ділянок (екзонів). Це необхідно, оскільки гени еукаріотів мають мозаїчну структуру, і для утворення зрілої іРНК треба видалити «зайві» фрагменти;
• трансляція – синтез поліпептидного ланцюга (білка) на основі послідовності нуклеотидів зрілої іРНК, що відбувається на рибосомах;
• посттрансляційна модифікація – хімічна зміна білка, яка включає формування вторинної, третинної чи четвертинної структур, а також приєднання вуглеводів або ліпідів. Ці процеси відбуваються в ендоплазматичній сітці та апараті Гольджі для завершення формування активної молекули білка.

Отже, потік інформації рухається за логічним ланцюгом: ДНК → РНК → білок → функціональний білок.

Правильна відповідь – В.

Тема: Вступ. Обмін речовин і перетворення енергії.

Хемосинтез – це спосіб автотрофного живлення, за якого організми (переважно бактерії) отримують енергію для синтезу органічних речовин не зі світла, а завдяки окисненню специфічних неорганічних сполук. Отже, правильна відповідь – В.

Інші варіанти відповіді неправильні з таких причин:

• полімеризація – це процес з’єднання мономерів у високомолекулярні сполуки (полімери). Ця реакція ендотермічна, тобто потребує витрат енергії, а не слугує її джерелом для клітини;
• відновлення органічних речовин – процес, що супроводжується зниженням ступеня окиснення атомів Карбону (через приєднання Гідрогену або видалення Оксигену). Такі реакції є частиною пластичного обміну та потребують припливу енергії (зазвичай у формі АТФ або НАДФ·Н);
• синтез органічних сполук із використанням світлової енергії – це визначення фотосинтезу, який, на відміну від хемосинтезу, залежить від наявності пігментів (наприклад, хлорофілу) та сонячного випромінювання.

Правильна відповідь – В.

Тема: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

Пріони – унікальні інфекційні агенти, що складаються лише з аномально згорнутих білкових молекул і не містять нуклеїнових кислот. Вони спричиняють смертельні нейродегенеративні захворювання в людей і тварин.

Основні шляхи зараження пріонами:

• аліментарний – через уживання м’яса інфікованих тварин (наприклад, яловичини, ураженої «коров’ячим сказом»).
• ятрогенний – під час медичних маніпуляцій через використання забруднених інструментів. Пріони надзвичайно стійкі й не руйнуються під час стандартної стерилізації;
• трансплантаційний – у процесі лікування препаратами тваринного походження або під час пересадки тканин, що містять інфекційний агент;
• спадковий – через мутацію в гені, який відповідає за синтез нормального клітинного пріонного білка.

Найкращими заходами профілактики є контроль за якістю харчових продуктів (уникнення вживання м’яса заражених тварин), використання одноразових медичних інструментів у групах ризику та суворе дотримання протоколів безпеки у виготовленні біопрепаратів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Одноклітинні тварини. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Роль у природі та значення в житті людини.

Збудники малярії ­– кілька видів малярійних плазмодіїв.

Малярійному плазмодію притаманний складний життєвий цикл, що відбувається як зі зміною статевого та нестатевого поколінь, так і зі зміною хазяїв – людини та малярійного комара. Комар заражається плазмодієм під час ссання крові хворої на малярію людини. У кишківнику комара плазмодій розмножується статевим способом, тобто комар є його остаточним хазяїном. Остаточний хазяїн – особина, у якій паразит розмножується статевим шляхом. Після статевого розмноження настає нестатеве: із заплідненої яйцеклітини утворюється багато рухливих клітин паразита. Через деякий час ці клітини накопичуються в слинних залозах комара, звідки вони під час укусу комахи потрапляють у кров людини разом зі слиною.

Людина – проміжний хазяїн малярійного плазмодія. Проміжний хазяїн – організм, у якому паразит розмножується нестатево або лише проходить певні стадії розвитку. Малярія поширена здебільшого в низинах поблизу водоймищ, тому що у воді розвиваються личинки остаточного хазяїна малярійного плазмодія – комара малярійного.

Правильна відповідь – А.

Тема: Біорізноманіття. Гриби.

Гіменофор – це частина плодового тіла гриба, розташована на нижній поверхні шапинки, де формується спороносний шар (гіменій). За будовою виділяють два основні типи гіменофору.

• Пластинчастий гіменофор складається з радіальних пластинок, що розходяться від ніжки до країв шапинки.

Приклади грибів: печериця, бліда поганка, мухомор, лисички, сироїжки.

• трубчастий гіменофор складається із численних щільно розташованих трубочок, що нагадують губку.

Приклади грибів: білий гриб, підосичник, маслюк, чортів гриб (боровик чортів).

Правильна відповідь – Б.

Тема: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

Тканини рослин поділяються на твірні та постійні (покривні, основні, механічні, провідні).

Твірні тканини забезпечують ріст рослини завдяки постійному поділу клітин. Вони зосереджені на кінчику кореня та верхівці стебла (конус наростання), а також у камбії.

Провідні тканини здійснюють транспорт речовин у рослині:

• ксилема (деревина) транспортує воду з розчиненими мінеральними солями від кореня до листків (висхідний потік);
• флоема (луб) транспортує синтезовані органічні речовини від листків до всіх інших частин рослини (низхідний потік).

Покривні тканини (епідерма, корок) утворюють зовнішній бар’єр, що захищає рослину від висихання, механічних пошкоджень, температурних перепадів та проникнення хвороботворних мікроорганізмів.

Механічні тканини виконують опорну функцію, забезпечуючи органам рослини міцність, пружність та здатність протистояти механічним навантаженням (наприклад, поривам вітру чи тиску власної ваги).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для ідентифікації складників насінини на рисунку та визначення частини, що забезпечує захист зародка, проаналізуймо кожну структуру:

Складник 1: насінна шкірка утворюється з покривів насінного зачатка. Вона надійно захищає зародок від несприятливих умов зовнішнього середовища, пересихання та механічних пошкоджень.

Складник 2: ендосперм – тканина, що містить запас поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів), необхідних для розвитку зародка під час проростання.

Складник 3: зародкова брунька – частина зародка, що є зачатком майбутнього головного пагона рослини. Вона забезпечує його верхівкове наростання та подальше галуження.

Складник 4: зародкове стебельце – частина зародка, що з’єднує зародковий корінь із зародковою брунькою. У процесі проростання з нього формується перше міжвузля молодої рослини.

Правильна відповідь – А.

Тема: Біорізноманіття. Хордові. Рептилії.

За наведеними у тексті ознаками – відсутність кінцівок і суха шкіра, вкрита роговими лусками, – можна зробити висновок, що веретільниця належить до класу Рептилії (Плазуни).

Ключові ознаки представників класу Рептилії

Покриви тіла: суха шкіра, майже позбавлена залоз, укрита роговими лусками, щитками або пластинками, що захищають організм від висихання.

Линяння: здатність до періодичного скидання старого рогового шару шкіри, що забезпечує можливість росту тварини.

Дихальна система: лише легеневе дихання (поява комірчастих легень), що дає змогу жити далеко від водойм.

Органи чуття: наявність органа Якобсона (вомероназального органа) – спеціалізованого органа хімічного чуття (нюху та смаку), розташованого в ротовій порожнині.

Розмноження та розвиток: процес відтворення не залежить від водного середовища. Рептилії відкладають яйця з великим вмістом жовтка та захисними оболонками або народжують живих малят (яйцеживородіння).

Правильна відповідь – В.

Тема: Біорізноманіття. Хордові. Рептилії.

Забарвлення покривів тварин відіграє важливе значення у житті тварин. Розрізняють різні види забарвлення:

Розмежувальне – тип пристосувального забарвлення тварин, для якого характерні контрастні плями або смуги, які розбивають контур тіла, маскуючи одні частини та демонструючи інші (у зебри, тигра)

Захисне – колір або візерунок тіла тварин, що дає їм змогу зливатися з навколишнім середовищем (маскуватися), стаючи непомітними для ворогів або здобичі (у хамелеона, паличника)

Застережливе – це яскраве, помітне здалеку забарвлення, яке вказує хижакам на те, що тварина отруйна, має неприємний смак або здатна захищатися (у ос, сонечок чи жаб-дереволазів)

Загрозливе – тип забарвлення часто прихований, який демонструють хижаку лише в момент небезпеки, щоб раптово його налякати або дезорієнтувати («очі» на крилах метелика павиче око).

Самки веретільниці мають темно-коричневе або червонувато-коричневе забарвлення тіла, самці вирізняються сірим або сіро-коричневим забарвленням, що дає їм змогу маскуватися та ховатися під камінням, опалим листям тощо. Такі характеристики відповідають функціям захисного забарвлення.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Вступ. Біорізноманіття. Хордові. Рептилії.

У бінарній номенклатурі та класифікації живих істот назви організмів позначають двома словами. Перше слово вказує на рід, до якого належить організм. Друге слово вказує на вид, до якого належить організм.

Визначмо класифікаційні одиниці для веретільниці ламкої (Anguis fragilis): рід – Веретільниця, вид – ламка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ендокринна система. Наслідки порушення функцій ендокринних залоз.

Підшлункова залоза виробляє й виділяє в кров інсулін і глюкагон – гормони, що регулюють обмін вуглеводів.

Інсулін сприяє зниженню рівня глюкози в крові внаслідок збільшення проникності клітинних мембран до неї.

Глюкоза – основне джерело енергетичного забезпечення організму та єдине таке джерело для мозку. Надлишок глюкози, який виникає внаслідок усмоктування її з кишкового тракту, під впливом інсуліну перетворюється на глікоген.

Основний регулювальний чинник утворення гормонів підшлункової залози – концентрація глюкози в крові. Її підвищення підсилює продукцію інсуліну, зменшення – глюкагону.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Правильна відповідь В – утворення склепіння стопи, оскільки перехід до прямоходіння кардинально змінив спосіб пересування людини, що вимагало специфічних адаптацій опорно-рухового апарату.

У разі прямоходіння на стопу припадає вся маса тіла під час кожного кроку. Склепінчаста (дугоподібна) форма стопи діє як амортизатор, пом'якшуючи поштовхи під час ходьби та бігу. Це оберігає внутрішні органи та головний мозок від перевантажень, а також допомагає рівномірно розподіляти навантаження на весь стопний відділ.

Інші варіанти відповідей неправильні.

А протиставлення великого пальця – це ознака приматів, пов'язана з хапальною функцією кисті (і стопи у мавп), яка сформувалася ще до переходу до прямоходіння.

Б наявність 12 пар ребер – це загальна характеристика багатьох ссавців, а не специфічна адаптація людини до ходіння на двох ногах.

Г масивні кістки верхніх кінцівок були б недоцільними для людини, бо в процесі еволюції її руки звільнилися від функції опори й пересування, ставши органом праці, що вимагає вправності, а не масивності.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. Вища нервова діяльність людини.

На рисунку зображено мозочок – відділ мозку, розташований позаду від довгастого мозку, моста, під потиличними частками півкуль головного мозку.

Характерні ознаки, які вказують на мозочок, – поверхня мозочка має вузькі складки, розділені численними паралельно розташованими борознами. Мозочок складається з двох півкуль, які з'єднані невеликою середньою частиною – черв'яком.

Функції мозочка: відіграє основну роль у підтриманні рівноваги тіла, координації рухів і підтриманні тонусу м'язів.

Інші варіанти відповідей неправильні:

• чхання як захисний рефлекс унаслідок подразнення дихальних шляхів забезпечений довгастим мозком;
• орієнтувальні реакції на подразники забезпечує середній мозок;
• здійснення слиновидільного рефлексу забезпечене довгастим мозком.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система.

Проаналізуймо зображені складники нефрона:

1. Капілярний клубочок: місце, де під високим тиском відбувається фільтрація плазми крові та утворення первинної сечі.

2. Капсула нефрона (Шумлянського – Боумена): збирає фільтрат із клубочка та спрямовує його в канальцеву систему.

3. Дистальний звивистий каналець: забезпечує вибіркову реабсорбцію води та йонів, а також секрецію продуктів обміну.

4. Виносна артеріола (система ниркової артерії): постачає кров до капілярної сітки, яка обплітає канальці.

5. Ниркова вена (її відгалуження): виводить очищену кров, у яку повернулися корисні речовини під час реабсорбції.

6. Перитубулярна капілярна сітка: кровоносна мережа, у яку безпосередньо всмоктуються речовини з канальців під час реабсорбції.

7. Збирна трубочка: збирає готову вторинну сечу з багатьох нефронів і транспортує її до ниркової миски.

8. Петля Генле: ключовий відділ канальця, де відбувається найбільш інтенсивна реабсорбція води та йонів солей, завдяки чому утворюється концентрована вторинна сеча.

Згідно з логікою біологічних процесів, за реабсорбцію відповідають елементи канальцевої системи: 3 (звивистий каналець) і 8 (петля Генле). Саме в цих відділах первинна сеча перетворюється на вторинну внаслідок повернення води та цінних сполук у капілярну сітку (6). 

Правильна відповідь – Г.

Тема: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна система.

Серцевий м'яз (міокард) потребує постійного та інтенсивного кровопостачання для забезпечення своєї безперервної роботи, це постачання здійснюється через коронарні артерії, тому правильна відповідь –  Г.

Інші варіанти відповідей неправильні, оскільки:

А грудна артерія – частина низхідної аорти, що живить органи грудної клітки, але не серцевий м'яз

Б підключична артерія відповідає за кровопостачання верхніх кінцівок, шиї та частини головного мозку

В сонна артерія забезпечує кровопостачання голови, очей та головного мозку.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.

Імунітет – здатність організму захищатися від генетично чужорідних агентів (вірусів, бактерій, токсинів) для збереження та підтримки гомеостазу. Основні види: вроджений (спадковий, неспецифічний) і набутий (специфічний).

Вроджений імунітет – генетично успадкована перша лінія захисту організму, що діє від народження і забезпечує швидку, однакову відповідь на всі чужорідні агенти (наприклад шкірно-слизовий барʼєр, хімічні речовини, клітини-фагоцити).

Набутий імунітет – система захисту, яка формується протягом життя внаслідок відповіді на потрапляння чужорідних агентів.

Набутий імунітет буває двох типів: активний і пасивний.

Активний імунітет виникає після перенесеної хвороби або вакцинації (штучний), коли організм самостійно виробляє антитіла.

Пасивний імунітет формується внаслідок отримання та введення в організм готових антитіл (введення сироватки).

Правильна відповідь – А.

Тема: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

На рисунку неправильно позначено зовнішній слуховий прохід. 

Зовнішній слуховий прохід – це вузька зігнута трубка завдовжки приблизно 2,5–3 см, яка з’єднує вушну раковину з барабанною перетинкою. Він виконує дві основні функції:

• звукопровідну – спрямовує звукові хвилі безпосередньо до барабанної перетинки. Завдяки своїй формі прохід також діє як природний резонатор, підсилюючи звуки певних частот;
• захисну – стінки проходу вистелені шкірою, що містить волоски та спеціальні сірчані залози. Вушна сірка та волоски затримують пил, бруд і перешкоджають проникненню комах та мікроорганізмів до середнього вуха. 

Правильна відповідь – Б.

Тема: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Для ідентифікації жовчного міхура на схемі проаналізуймо органи травної системи, наведені у варіантах відповіді:

А Шлунок – порожнистий мішкоподібний м’язовий орган, що розташований між стравоходом і дванадцятипалою кишкою. У ньому відбувається накопичення їжі та її початкове розщеплення білків під дією шлункового соку.

Б Печінка – найбільша залоза організму, розташована в правому підребер’ї. Вона виконує бар’єрну функцію, бере участь в обміні речовин та безперервно виробляє жовч.

В Підшлункова залоза – залоза змішаної секреції, розташована позаду шлунка. Вона має довгасту (листоподібну) форму. Виробляє панкреатичний сік для травлення та гормони (зокрема інсулін).

Г Жовчний міхур – мішкоподібний орган, розташований у заглибині на нижній поверхні печінки. Він слугує резервуаром для накопичення та концентрування жовчі, яка виділяється у дванадцятипалу кишку під час споживання їжі.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Закономірності спадковості і мінливості організмів.

Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак або втрачати старі в процесі індивідуального чи історичного розвитку. Саме вона зумовлює різноманітність живих істот.

А Мутаційна мінливість – форма спадкової мінливості, що виникає внаслідок раптових змін у структурі генетичного матеріалу (генів, хромосом або їх кількості). Ці зміни передаються нащадкам.

Приклади: поява альбінізму, зміна кількості пелюсток у квітки, виникнення стійкості бактерій до антибіотиків.

Б Модифікаційна (фенотипова) мінливість – неспадкова зміна ознак організму (фенотипу), що виникає під впливом чинників довкілля без зміни структури генотипу. Вона має адаптивний характер і зазвичай є оборотною.

Приклади: засмага шкіри під дією ультрафіолету, різна форма листків у стрілолиста (залежно від занурення у воду), зміна забарвлення хутра в зайця-біляка взимку, розвиток м’язів унаслідок тренувань.

В Вікова мінливість – закономірні зміни морфологічних, фізіологічних та біохімічних ознак організму протягом його індивідуального розвитку (онтогенезу).

Приклади: зміна стадій розвитку комах (личинка — лялечка — імаго), зміна голосу в підлітків, сивина у похилому віці, зміна пропорцій тіла людини з віком.

Г Комбінативна мінливість – форма спадкової мінливості, що виникає внаслідок перекомбінації вже наявних алелів під час статевого розмноження (без появи нових мутацій).

Джерела: кросинговер, незалежне розходження хромосом під час мейозу та випадкове злиття гамет при заплідненні.

Приклади: народження дитини з комбінацією ознак обох батьків (наприклад, колір очей матері та форма носа батька).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Спочатку треба розпізнати зображених тварин, застосувати знання про особливості будови хордових тварин, які належать до різних груп.

На рисунку зображено представників рептилій (черепаха) і ссавців (качкодзьоб, дельфін-білобочка), які пристосовані до перебування або постійного мешкання у водному середовищі.

Проте всі вони мають легені – органи дихання.

Вуха всіх зображених тварин мають складник, який називають внутрішнім вухом.

З-поміж зображених тварин лише черепаха має трикамерне серце, хоча характерною ознакою кровоносної системи всіх ссавців є чотирикамерне серце.

Шкіра всіх зображених тварин не містить слизових залоз, які є в шкірі риб та амфібій.

У жодної із зображених тварин зародок не розвивається у воді: у черепахи та качкодзьоба зародок розвивається в яйці на суходолі, а в дельфіна-білобочки – в організмі самки.

Проте в них усіх внутрішнє запліднення.

Тож спільні для всіх зображених тварин ознаки позначено цифрами 2, 4 й 5.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Білки. 

Речовини, про які йдеться в завданні, належать органічних полімерних сполук – білків.

Амілаза – основний фермент слини, який продукується у ротовій порожнині, відповідає за первинне розщеплення вуглеводів. 

Пепсин – основний фермент шлункового соку (продукується стінками шлунку), який відповідає за розщеплення білків до їх мономерів амінокислот.

Гемоглобін – транспортний білок крові людини, який утворює нестійкі сполуки з киснем та вуглекислим газом. Міститься в еритроцитах. 

Актин – скоротливий білок, ключовий компонент скорочувального апарату мʼязів людини.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Для встановлення відповідності між типом суцвіття та його зображенням, визначимо найпоширеніших представників рослинного світу, які мають такі суцвіття.

А Колос – просте суцвіття із видовженою віссю та сидячими квітками (подорожник, вербена, осока).

Б Зонтик – просте суцвіття у якому квітки розташовані на квітконіжках однієї довжини в одній площині, нагадуючи парасольку (вишня, цибуля, первоцвіт).

В Головка – просте суцвіття з вкороченою, потовщеною, часто кулястою головною віссю, на якій щільно розташовані сидячі квітки або квітки на вкорочених квітконіжках (конюшина, люцерна, хміль).

Г Кошик – просте суцвіття із розширеною, чашкоподібною віссю, на розширеному квітколожі скупчено розташовані сидячі, без квітконіжок, численні дрібні квітки (соняшник, ромашка, кульбаба).

Д Щиток – просте суцвіття у якому квітки розташовані на квітконіжках різної довжини, проте утворюють єдину верхню площину (яблуня, груша, глід) – зайвий варіант відповіді.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі. Хордові. Риби. Амфібії. Птахи. 

Зображені на рисунках тварини, належать до представників чотирьох груп тварин: Риб, Амфібій (Земноводних), Членистоногих (класу Павуки), Птахів. Розгляньмо особливості покривів кожної групи.

Членистоногі (клас Павуки) – тіло вкрите щільною хітиновою кутикулою (екзоскелетом), що захищає від механічних пошкоджень та пересихання. Покриви часто вкриті волосками та щетинками. 

Риби – покриви представлені шкірою, яка ззовні вкрита лускою зі слизовими залозами, які продукують слиз. Луска надає міцного захисту, слиз своєю чергою зменшує силу тертя під час плавання у воді.

Амфібії (Земноводні) – гола тонка шкіра, яка ззовні вкрита слизом для збереження вологи та шкірного дихання. 

Птахи – суха шкіра, майже позбавлена залоз, вкрита пір'ям. Забезпечує теплорегуляцію, захист від впливу навколишнього середовища, обтічність під час польоту.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна та лімфатична системи людини.

Капіляри великого кола кровообігу охоплюють усе тіло людини. Їхня головна функція — доставити кисень і поживні речовини до кожної клітини організму. Саме через їхні тонкі стінки (одношаровий епітелій) відбувається газообмін між кров’ю та тканинною рідиною: кров віддає кисень і поживні речовини та забирає вуглекислий газ і продукти метаболізму.

Капіляри малого кола кровообігу щільно обплітають легеневі міхурці – альвеоли. Тут відбувається газообмін між кров’ю та повітрям: кров насичується киснем із вдихуваного повітря та виділяє вуглекислий газ, який потім виводиться з організму під час видиху.

Артерії малого кола кровообігу (легеневі артерії) – це судини, які несуть кров від серця до легень. Попри назву артерії, вони транспортують венозну (бідну на кисень) кров для її подальшого очищення від вуглекислого газу.

Артерії великого кола кровообігу виходять із лівого шлуночка серця (найбільша з них – аорта). Вони несуть артеріальну кров, уже збагачену киснем у легенях, до всіх органів і тканин. Їхня функція – швидке транспортування крові під високим тиском від серця до периферії організму.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини. Підшлункова залоза.

Завдання скеровано на перевірку знання органів людського організму та їхніх функцій.

На рисунку зображено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції. Цей орган бере участь у гуморальній регуляції, оскільки виділяє в кров гормони. Одним із таких гормонів є інсулін, який є регулятивним чинником щодо рівня глюкози в крові. Наслідком дії цього гормону є зниження концентрації глюкози в крові людини.

Правильна відповідь: 2, 3, 2.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Харчові ланцюги. 

Кожен із зображених трофічних ланцюгів базується на взаємодії трьох функціональних груп організмів:

Продуценти – автотрофні організми (рослини, ціанобактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла.

Консументи – гетеротрофні організми, що живляться готовою органікою (іншими живими істотами). Поділяються на консументів І порядку (рослиноїдні), II та наступних порядків (хижаки).

Редуценти – організми (гриби, бактерії), які розкладають рештки відмерлих організмів до простих неорганічних сполук, замикаючи колообіг речовин.

На рисунку зображено харчову мережу, що складається з кількох ланцюгів виїдання. Для вибору правильної комбінації відповідей проаналізуймо кожну групу організмів.

Організми А, Б, В належать до консументів (варіант 3). Усі вони є гетеротрофами, які живляться готовою органічною речовиною. А (коник, кріль, миша) споживають рослини, а Б (вуж, ящірка) та В (хижий птах) – інших тварин. Вони не належать до редуцентів чи детритофагів, оскільки не розкладають відмерлу органічну речовину, а полюють на живих істот.

Травоїдний організм А (варіант 1). Це консументи I порядку. На схемі стрілки від дерева (продуцента) йдуть безпосередньо до коника, кроля та миші. Саме вони першими споживають енергію рослин.

Може займати третій і четвертий рівні в ланцюгах живлення організм В (варіант 3). Хижий птах вершинний хижак, його положення залежить від довжини конкретного ланцюга.

3-й рівень: рослина → кріль → птах.

4-й рівень: рослина → миша → ящірка → птах.

Правильна відповідь: 3, 1, 3.