Основи екології і еволюційного вчення – Екологічні чинники. Популяція

ТЕМА: Екологічна валентність виду (межі витривалості)

В основі завдання наведено схему дії екологічного фактору.

Умова також містить твердження, правильність яких необхідно перевірити. Аналізуючи схему, можна констатувати, що хоча екологічні фактори дуже різноманітні за своєю природою та характером впливу на біологічні системи, існують закономірності їхнього впливу на живі істоти, а також реакцій організму на їхню дію. Кожний з факторів має лише певні межі позитивного впливу на організми (закон оптимуму). Сприятливі для істот певного виду інтенсивності впливу екологічного фактору мають назву зони оптимуму (на схемі відповідає світла ділянка між точками А і Б). Чим більше інтенсивність дії певного екологічного фактору відхилятиметься від оптимальної в той чи інший бік, тим більше буде виражений його негативний вплив на організми (верхня та нижня зони пригнічення – на схемі відповідають затемнені ділянки). Значення інтенсивності дії екологічного фактору, за якими існування організмів стає неможливим, називають верхньою та нижньою межами витривалості, або толерантності (критичні точки максимуму і мінімуму). Відстань між межами витривалості визначає діапазон інтенсивності дії екологічного фактору, у якому можливе існування особин певного виду. Таким чином, обидва твердження правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екологічні фактори. Біотичний фактор.

Для розв’язання завдання необхідно розрізняти прояви різних екологічних факторів.

Екологічні фактори – це всі складники навколишнього середовища, що впливають на стан і властивості організмів та їхніх угруповань. Залежно від природи й особливостей дії, їх поділяють на групи: абіотичні, біотичні й антропічні.

Абіотичні фактори – компоненти та властивості неживої природи, які прямо або опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання.

Біотичні фактори – різні форми взаємодії між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях.

Антропогенні фактори – різні форми діяльності людини, що впливають на окремі організми, їх угруповання і біосферу в цілому.

Зникнення соснового лісу внаслідок вирубування і підвищення врожайності як результат удобрення є проявами антропічного фактора.

Збільшення концентрації озону в повітрі після грози – прояв впливу абіотичного фактора.

Проявом біотичного фактора є виділення фітонцидів у повітря, що вбезпечує рослини від згубної дії мікроорганізмів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закон оптимуму. Екологічна валентність виду (межі витривалості). Взаємодія екологічних факторів.

У відповідях завдання представлені закономірності впливу екологічних факторів на організм. Необхідно вибрати правильне формулювання закону оптимуму.

Серед закономірностей сформульоване явище взаємодії екологічних факторів, при якому межі витривалості організму стосовно певного фактору залежать від інтенсивності дії інших екологічних факторів. Закон взаємокомпенсації стверджує, що відсутність або нестача деяких екологічних факторів може бути частково компенсована завдяки іншим подібним чинникам, але в певних межах. Згідно з правилом екологічної індивідуальності, кожний вид пристосований до певної сукупності умов існування особливим чином, тобто не існує двох близьких видів з повністю однаковими адаптаціями. Закон оптимуму стверджує, що кожен екологічний фактор позитивно впливає на організм лише в певних межах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Екологічний фактор. Закон оптимуму.

В умові завдання представлений графік залежності ступеня сприятливості дії екологічного фактора від його інтенсивності та запропоновані твердження, що його характеризують. Необхідно їх проаналізувати та вказати правильні.

Закон оптимуму стверджує, що кожен екологічний фактор позитивно впливає на організм лише в певних межах. Результат дії змінного фактора залежить насамперед від сили його прояву. Як недостатній, так і надлишковий вплив фактора негативно позначається на життєдіяльності живих систем. Межі змін параметрів екологічного фактора, у яких організм виявляє найкращі показники життєдіяльності, називають зоною оптимуму екологічного фактора для організмів даного виду. Твердження, що точки А і Б позначають межі зони нормальної життєдіяльності, є правильним.

Що сильніше відхилення від оптимуму, то більше виявляється пригнічення проявів життєдіяльності. Затемнені ділянки на графіку відповідають зоні пригнічення життєдіяльності. Таким чином, друге твердження також є правильним.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закон оптимуму. Екологічна валентність виду (межі витривалості). Взаємодія екологічних факторів

У відповідях завдання представлені закономірності впливу екологічних факторів на організм. Необхідно вибрати правильне твердження, яке відображає дію лімітувального чинника.

Закон лімітувальних чинників полягає в тому, що можливість існування виду в певних умовах може обмежувати будь-який чинник. Найбільше обмежує можливість існування виду в даних умовах той чинник середовища, інтенсивність дії якого наближається або виходить за межі витривалості. Так, поширення багатьох рослин на північ стримується нестачею тепла і світла.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основні середовища існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове. Пристосування до водного середовища існування

В умові завдання наведено ознаки пристосованості тварин до водного середовища. Необхідно з’ясувати, чи є поміж них спільні для обох зображених тварин.

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати тварин, яких зображено на рисунку – це дельфін та акула.

Дельфін – представник класу Ссавці, органами дихання якого є легені, а шкіра не містить слизових залоз.

Акула – представник надкласу Риби, класу Хрящові риби, органами дихання якої є зябра, а шкіра містить слизові залози.

Таким чином, поміж наведених ознак пристосованості тварин до водного середовища спільних для обох цих тварин немає.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні

Для виконання завдання необхідні знання про екологічні фактори (чинники) – сукупність усіх чинників середовища, що діють на живий організм або надорганізмову систему.

Залежно від природи та особливостей дії екологічні фактори поділяють на абіотичні, біотичні та антропогенні (антропічні). Такий поділ певною мірою є умовним, оскільки кожен з факторів існує і виявляється лише як результат загальної дії середовища.

Абіотичні фактори – це компоненти та властивості неживої природи (температура, освітленість, вологість, газовий склад повітря, тиск, сольовий склад води, тип ґрунту тощо), які прямо або опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання. Поміж наведених у завданні прикладів екологічних змін лише один зумовлений дією абіотичного чинника – проростання насіння внаслідок збільшення вологості ґрунту.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Середовище існування організмів та їхнє пристосування до нього.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображено на рисунку.

Буквою А позначено дафнію – тварину, яка належить до ракоподібних і живе в товщі води, пасивно рухаючися за її током.

Буквою Б позначено актинію, яка веде прикріплений спосіб життя.

Буквою В позначено краба, який самостійно рухається дном водойми або плаває.

Буквою Г позначено акулу.

Мешканців водойм називають гідробіонтами й поділяють на кілька екологічних груп. Планктон утворюють організми, які не здатні протистояти течіям. У них виникла низка адаптацій, що підвищують їхню плавучість і перешкоджають осіданню на дно: загальне збільшення відносної поверхні тіла за рахунок зменшення розмірів, накопичення в тілі жирів, бульбашок газу тощо. Такими організмами є бактерії, водорості, радіолярії, форамініфери, личинки кісткових риб, медузи, дрібні ракоподібні тощо.

Отже, представника планктону позначено на рисунку буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяції.

Завдання скеровано на перевірку вміння оцінювати значення індикаторних організмів у дослідженні стану навколишнього середовища.

Спостереження за зміною видового складу індикаторних організмів (наприклад, діатомових водоростей, інфузорій) дає змогу науковцям зробити висновок про стан навколишнього середовища, тобто оцінити його кількісні і якісні параметри. Отже, за видовим складом одноклітинних еукаріотичних організмів науковці можуть оцінити якість природних вод, ґрунту, повітря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптивні біологічні ритми організмів.

Для розв'язання завдання потрібні знання про адаптивні біологічні ритми організмів і розуміння механізму їхнього впливу.

Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності й характеру біологічних процесів, їхні кількісні і якісні зміни, що відбуваються на всіх рівнях організації життя.

За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні й внутрішні.

Зовнішні біоритми пов'язані з розташуванням Землі в космічному просторі. Вони мають різну періодичність – від частки секунди до певної кількості років.

Річний цикл – коливання чисельності й активності тварин і рослин протягом року. Здебільшого річні цикли зумовлені змінами довжини світлового дня, температури й вологості повітря.

З обертанням Землі навколо Сонця пов’язані сезонні цикли зміни кліматичних умов, зокрема температури.

Сезонні біологічні ритми зумовлюють линяння в осілих птахів помірних широт.

Правильна відповідь – А.