ТЕМА: Загальна хімія. Реакції обміну між електролітами у водному розчині.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині.

Реакції обміну між електролітами в розчинах відбуваються за участю йонів. Умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині наведено на схемі \(рис. 1\).

Рис. 1. Умови необоротності реакцій між електролітами у водних розчинах

У водному розчині не реагують між собою калій хлорид і натрій нітрат:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Реакції обміну між електролітами у водному розчині.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині.

Реакції обміну між електролітами в розчинах відбуваються за участю йонів. Умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині наведено на схемі \(рис. 1\).

Рис. 1. Умови необоротності реакцій між електролітами у водних розчинах

Скорочене йонне рівняння \(\mathrm{H^++OH^-=H_2O}\) описує реакцію нейтралізації між хлоридною кислотою і барій гідроксидом:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Окисно-відновні реакції.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати ступені окиснення хімічних елементів за формулами речовин і складних йонів, визначати кількість відданих або прийнятих під час окисно-відновних реакцій електронів.

Окисно-відновні реакції супроводжувані переходом або зміщенням валентних електронів від атомів з меншою електронегативністю до атомів з більшою електронегативністю, тобто змінами ступенів окиснення атомів хімічних елементів.

Ступінь окиснення – це умовний цілочисловий заряд на атомі в молекулярній частинці, якого би він набув, якщо відокремити зв’язані з ним електронегативніші атоми разом із парами електронів, що належать зв’язкам. Це ціле число – додатне, від’ємне або нуль.

Алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у нейтральній молекулі дорівнює нулю, а в йоні – величині його заряду.

Ступені окиснення атомів Гідрогену й Оксигену у складних речовинах зазвичай становлять +1 і –2 відповідно.

Відповідь: B.

ТЕМА: Загальна хімія. Реакції обміну між електролітами у водному розчині.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині, складати повні й скорочені йонні та йонно-молекулярні рівняння.

Реакції обміну між електролітами в розчинах відбуваються за участю йонів. Умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині наведено на схемі \(рис. 1\).

Рис. 1. Умови необоротності реакцій між електролітами у водних розчинах

Взаємодію у водному розчині ферум(ІІ) гідроксиду й хлоридної кислоти описують такими рівняннями:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати основні, кислотні, амфотерні оксиди й прогнозувати перебіг реакції між оксидами.

Класифікацію оксидів за їхнім складом і хімічними властивостями наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Класифікація оксидів

До основних оксидів належать:

• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи першої групи;
• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи другої групи, починаючи з магнію \(\mathrm{(Mg – Ra)}\);
• оксиди металічних елементів у нижчих значеннях валентності, наприклад \(\mathrm{MnO,\ FeO}\).

Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів (\(\mathrm{SO_3,\ P_2O_5}\) тощо). Вищі оксиди металічних елементів зі змінною валентністю також виявляють переважно кислотні властивості, наприклад: \(\mathrm{CrO_3,\ Mn_2O_7,\ V_2O_5}\).

Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.

Із-поміж оксидів, формули яких наведено в умові, лише алюміній оксид не реагує з водою.

Нітроген(V) оксид і сульфур(ІV) оксид є кислотними, реагують із водою з утворенням нітратної та сульфітної кислот відповідно.

Натрій оксид як оксид лужного елемента реагує з водою. Продуктом реакції є луг – натрій гідроксид.

Відповідь: B.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Основи. Способи добування нерозчинних основ.

Завдання скеровано на перевірку знання способів добування нерозчинних основ.

Нерозчинні основи добувають реакцією обміну між сіллю і лугом у водному розчині:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Сульфатна кислота.

Завдання скеровано на перевірку знання особливих властивостей сульфатної кислоти і правил безпечного приготування її розчинів.

Густина сульфатної кислоти більша за густину води. Розчинення сульфатної кислоти – екзотермічний процес, унаслідок чого розчин сильно нагрівається.

Щоб уникнути розбризкування їдкої гарячої рідини, потрібно під час приготування розчину сульфатної кислоти концентровану кислоту тонким струменем уливати у воду за постійного перемішування.

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Ортофосфатна кислота.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати склад продуктів реакції нейтралізації ортофосфатної кислоти лугом залежно від мольного відношення реагентів.

Ортофосфатна кислота триосновна.

Якщо натрій гідроксид й ортофосфатну кислоту взято в мольному відношенні 1 : 1, утворюється натрій дигідрогенортофосфат \(\mathrm{NaH_2PO_4}\).

За мольного відношення лугу й кислоти 2 : 1 утворюється натрій гідрогенортофосфат \(\mathrm{Na_2HPO_4}\).

За мольного відношення лугу й кислоти 3 : 1 утворюється натрій ортофосфат \(\mathrm{Na_3PO_4}\).

Тож внаслідок поступової нейтралізації лугом ортофосфатної кислоти послідовно утворяться солі, формули яких \(\mathrm{NaH_2PO_4,\ Na_2HPO_4,\ Na_3PO_4}\).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Амфотерність.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності й уміння розпізнавати амфотерні оксиди.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або осно́вні, або кислотні властивості. Оксиди й гідроксиди Магнію і Кальцію виявляють осно́вні властивості й реагують із кислотами. Оксид і гідроксид Цинку виявляють амфотерні властивості:

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Сполуки Феруму.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати реагенти й прогнозувати продукти реакції за участі сполук Феруму.

У реакції, схему якої наведено в завданні, бере участь ферум(ІІІ) оксид, продуктом реакції є сіль ферум(ІІІ) сульфат і вода.

Речовина \(\mathrm{X}\), із якою реагує ферум(ІІІ) оксид, – сульфатна кислота:

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Лужноземельні метали.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати з погляду окиснення-відновлення реакції за участі лужноземельних металів.

Лужноземельні металічні елементи належать до ІІ А групи. У їхніх атомах на зовнішньому енергетичному рівні два електрони. Щоби набути завершеного зовнішнього енергетичного рівня атоми лужноземельних елементів під час хімічних реакцій віддають електрони й, відповідно, окиснюються.

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Кальцій оксид і кальцій гідроксид.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей кальцій оксиду й кальцій гідроксиду, уміння прогнозувати продукти електролітичної дисоціації кальцій гідроксиду.

Головним складником негашеного вапна є кальцій оксид. Унаслідок його реакції з водою утворюється кальцій гідроксид:

У водному розчині кальцій гідроксид дисоціює на катіони Кальцію і гідроксид-аніони:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Алюміній гідроксид.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті явища амфотерності.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або осно́вні, або кислотні властивості.

Для доведення амфотерності алюміній гідроксиду потрібно використати луг і кислоту:

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Залізо.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати продукти хімічних реакцій за участі заліза.

Ферум(ІІІ) хлорид є продуктом реакції заліза з хлором: $$ \mathrm{2Fe+3Cl_2=2FeCl_3}. $$

Для перетворення ферум(ІІІ) хлориду на ферум(ІІІ) гідроксид потрібно на сіль подіяти лугом у водному розчині:

Відповідь: Б.