ТЕМА: Населення України та світу. Класифікація міст за кількістю населення і функціями.

Тестове завдання оцінює знання про типи міст за функціями.

Виконання завдання треба розпочати з міст-курортів – Моршин і Миргород.

Електроенергію виробляють у тих містах, де розташовано АЕС – Нетішин і Южноукраїнськ.

Видобуток вугілля у Нововолинську (Львівсько-Волинський басейн) і Торецьку (Донбас).

Обслуговування залізничних цистерн налагоджено у важливих залізничних вузлах – Жмеринці і Козятині.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Первинний сектор господарства. Добувна промисловість.

Тестове завдання оцінює ваші знання про найбільші кам’яновугільні басейни світу.

Виконуючи це завдання, користуйтеся картою Східної півкулі (завдання № 43).

У Німеччині розташований басейн Руру – головний промисловий район країни.

До давньої складчастості Аппалачів приурочене залягання вугілля в США.

Верхньосілезький район – важливий район промислового виробництва Польщі.

В Росії басейн Кузнецький – один з найголовніших у країні.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Д.

ТЕМА: Азія. Індія.

Завдання оцінює знання про особливості структури економіки Індії й основні чинники, що визначають місце цих виробництв в економіці сучасної Індії.

Відомо, що Індія за останні десятиліття перетворилася з аграрно-індустріальної країни на індустріально-аграрну, яка займає перші позиції за випуском багатьох видів продукції. Тут працюють як традиційні галузі економіки Індії, так і сучасні, які стрімко розвиваються. Торгівля з давніх часів була і залишається традиційною галуззю сфери послуг, а текстильне виробництво – традиційною галуззю у промисловості. Новою галуззю для Індії є виробництво програмного забезпечення: за постачанням ІТ-послуг Індія є на першому місці в світі. Автомобілебудування є новою галуззю, що задовольняє зростаючий попит населення.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3А 4В.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єктів і відстань між ними в градусах.

Щоб визначити відстань в градусах, необхідно знати широту обидвох об’єктів.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватору, виражена в градусах. Широту визначають від екватору за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватору від 0° до 90° в обох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти (у нашому випадку – справа). Знаходимо точку Б, ведемо вправо по паралелі до краю карти, бачимо, що широта точки Б становить 60°. Знаємо, що широта Північного полюса – 90°. Шукаємо різницю, тобто відстань від точки Б до Північного полюса: 90° – 60° = 30°

Правильна відповідь – 30.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати відстань між об’єктами в кілометрах за градусною сіткою.

У цьому випадку потрібно визначити широту точки Б.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти (у нашому випадку – справа). Знаходимо точку Б, ведемо до краю карти по лінії, зупиняємося на позначці 60°. Отже, точка Б від екватора віддалена на 60°.

Щоб визначити відстань у кілометрах, треба знати, скільки становить 1° дуги меридіана. Відомо, що всі меридіани однакові і 1°дуги меридіана це 111 км (ціле число). Якщо 60×111, одержимо 6660 км.

Правильна відповідь – 6660.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта і довгота.

У цьому випадку потрібно визначити географічну довготу точки Г.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу). Знаходимо точку Г і ведемо по лінії вниз. Зупиняємося між позначками 90° і 120°. Отже, меридіани проведені через 30°. Це означає: якщо точка Г лежить на однаковій відстані між 90° і 120°, то її довгота буде: 90° + 15° = 105°

Правильна відповідь – 105.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані. Його визначають за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіана, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу). Знаходимо точку А і ведемо по лінії вниз до позначки, зупиняємось на 30°. Отже, точка А має довготу 30°, а точка В – 45°. Знаходимо різницю в градусах між точками: 45° - 30° = 15°. У часі це буде: 15°× 4 хв. = 60 хв. Чому перемножуємо на 4 хвилини? Тому що Земля робить оберт на 1° дуги меридіану за 4 хвилини, а в нас є 15°. Отже, це буде 60 хвилин.

Правильна відповідь – 60.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Масштаб та його види.

Завдання перевіряє вміння визначати відстані за допомогою масштабу.

Щоб визначити відстань чи довжину на місцевості, треба заданий відрізок перемножити на масштаб. Дивимось на масштаб плану – 1:10 000, в іменованому масштабі це буде: в 1 см 10 000 см. Переведемо сантиметри в метри: в 1см 100м. У завданні зазначена відстань на карті в 5 см. Отже, перемноживши 5 × 100, отримаємо 500 м.

Правильна відповідь – 500.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Поняття про азимут.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати азимут.

Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет, який визначають за годинниковою стрілкою. Бачимо, що стежка від школи до річки Андога прямує точно на захід. Азимут заходу становить 270 °.

Правильна відповідь – 270.