ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Форми просторової організації національної економіки. Чинники розміщення виробництва.

Завдання перевіряє вміння встановлювати взаємозв’язки між елементом територіальної структури господарства і чинником розміщення.

До сировини тяжіють виробництва, які займаються її видобутком і переробкою на місці – металургійні комбінати. Основний металургійний район в Україні – Придніпров’я, де є найбільші родовища залізних і марганцевих руд.

Науковий чинник властивий для технопарку «Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ), підказка є у назві технопарку – «інтелектуальні».

Екологічний чинник доцільно враховувати, якщо формується відпочинкова зона – Карпатський рекреаційний район.

Залишився транспортний чинник, який не може бути вирішальним для сільськогосподарської зони степу, але може бути таким для Маріуполя, тому що це порт на Азовському морі, через який здійснюється торгівля зерном.

Правильна відповідь: 1Г 2Д 3А 4Б.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Форми суспільної організації виробництва. Сучасні тенденції розвитку світового господарства.

Завдання оцінює вміння встановлювати зв’язки між видом економічної діяльності і перспективним напрямом розвитку для України.

Відомо, що кооперування – це взаємозв’язки між підприємствами з метою виготовлення кінцевої продукції. Що складніша продукція, то ширші зв’язки. Серед наведених варіантів такою продукцією є літакобудування.

Біотехнології доцільно впроваджувати у вирощуванні овочів.

Транзит природного газу здійснюється газопроводами, тому слід модернізувати транспортну систему.

Залишається виробництво феронікелю, до якого аж ніяк не можна вибрати освоєння ресурсів шельфу, бо на шльфі не видобувають залізні і нікелеві руди, а ведеться видобуток нафти і газу. Тому комплексна переробка сировини для виробництва феронікелю буде правильним напрямом розвитку.

Правильна відповідь: 1А 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Первинний сектор господарства. Сільське господарство. Роль природних чинників у розвитку і розміщенні аграрного виробництва.

Завдання оцінює вміння встановлювати взаємозв’язки між компонентами природи України і структурою витрат фермерських господарств у ньому.

Однозначно сухостепові ландшафти Причорномор’я потребують зрошування, тому тут облаштування зрошувальних систем буде доцільним.

Дерново-підзолисті грунти Полісся кислі, заболочені і малородючі, тому потребують додаткових витрат на вапнування.

Панування антициклонів у холодну пору на Донбасі може призвести до вимерзання посівів, тому можливі витрати на їх пересівання.

Височинний розчленований рельєф Поділля обробляється повільніше, ніж на рівнинній ділянці, тому сільськогосподарська техніка витрачає більше пального.

Правильна відповідь: 1В 2А 3Г 4Б.

ТЕМА: Населення України та світу. Демографічні процеси та статево-віковий склад населення.

Тестове завдання перевіряє вміння визначати основні показники демографічних процесів: природний приріст, сальдо міграції, рівень урбанізації.

При виконанні цього завдання можна орієнтуватися також за одиницями вимірювання цього показника.

Природний приріст – це різниця між нарождуваністю та смертністю, і визначається вона в проміле (на тисячу жителів). У цьому випадку – це варіант А (11.5 -8.4 = 3.1(‰)).

Сальдо зовнішніх міграцій – різниця між кількістю емігрантів та іммігрантів. Ці показники використані у варіанті Г (48300 – 46100 = 2200 (осіб)).

Загальна кількість населення країни складається з міських і сільських жителів, що бачимо у варіанті Б (5400000 + 1350000 = 6750000 (осіб)).

Рівень урбанізації – частка міських жителів від загальної кількості населення. Якщо загальна кількість населення 6750000 осіб – 100%, то 5400000 осіб – Х% (5400000/6750000×100% = 80%)

Правильна відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Регіони і країни. Загальна характеристика.

Тестове завдання оцінює знання про особливості економічного розвитку країн світу та їх територіальні відмінності.

Виконуючи це завдання, варто скористатися картою світу, яка наведена у завданні №31 та картою Європи із завдання №43.

Проаналізувавши наведені варіанти, можна з упевненістю сказати, що висока концентрація промислового виробництва на півночі країни є в Італії (промисловий трикутник Мілан – Турін – Генуя).

Домінування західних районів у структурі промислового виробництва притаманне для Німеччини (Рурська промислова агломерація). Східні райони Німеччини почали інтенсивно розвиватися після об’єднання двох Німеччин, але ще так і не вдалося досягти пропорційного розвитку всієї території країни.

Розташування ¾ потужностей обробної промисловості в південно-східній частині характерне для Австралії, яку саме заселяли з Півдня і Сходу. Також цей район багатий на природні ресурси, на основі яких виникла промисловість.

Зосередження важкої промисловості на північному сході країни властиве для Індії, у якої саме в цьому регіоні сконцентровано найбільші родовища рудних і паливних копалин, на яких розвивається важка промисловість.

Правильна відповідь: 1Д 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта і довгота. У цьому випадку потрібно визначити географічну довготу Лондона.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти. Знаходимо Лондон і ведемо по лінії вгору. Зупиняємось на позначці 0°.

Правильна відповідь – 0.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єктів і вістань між ними у градусах.

Щоб визначити відстань у градусах, необхідно знати широту обидвох об’єктів.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах.

Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти. Знаходимо Осло, ведемо вправо по паралелі до краю карти, бачимо, що широта Осло становить 60°. Широта Північного полюса – 90°. Шукаємо різницю, тобто відстань від Осло до Північного полюса: 90° – 60° = 30°

Правильна відповідь – 30.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані. Його визначають за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти. Знаходимо Київ і ведемо по лінії вгору до позначки, зупиняємось на 30°. Отже, Київ віддалений від початкового меридіана на 30°, а в часі це буде: 30°× 4 хв. =120 хв. Чому перемножуємо на 4 хвилини? Тому що Земля робить оберт на 1°дуги меридіану за 4 хвилини, а в нас є 30°. Отже, це буде 120 хвилин.

Правильна відповідь – 120.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати відстань між об’ктами в кілометрах за градусною сіткою.

У цьому випадку потрібно визначити широту Праги.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти. Знаходимо Прагу, ведемо до краю карти по лінії, зупиняємось на позначці 50°. Отже, Прага від екватора віддалена на 50°. Щоб визначити відстань у кілометрах, треба знати, скільки становить 1° дуги меридіана. Відомо, що всі меридіани однакові і 1°дуги меридіана – це 111км (ціле число). Якщо 50×111, одержимо 5550 км.

Правильна відповідь – 5550.