ТЕМА: Материки тропічних широт. Австралія.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних рис природи материка Австралія і його основних водойм.

Австралія – найпосушливіший материк планети. Про це можна дізнатися за позначенням річок й озер. Повноводних річок дуже мало, річки, що тимчасово пересихають, позначено пунктиром, а найбільше озеро Ейр – солона водойма, яку ще називають «Мертвим серцем Австралії», оскільки під час посухи озеро нагадує соляну пустелю. Такі періоди тут досить часте явище, тому поблизу майже немає рослин і тварин. Це доказ того, що опадів на материку випадає дуже мало.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Географічні координати.

Завдання скеровано на оцінювання вміння визначати географічні координати об’єкта.

Для розв’язання завдання потрібно визначити географічні координати точки Z. Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту визначають від екватора за лініями паралелей, які проведено паралельно екватору від 0° до 90° в обох півкулях. Значення широти надписано по краях півкулі, на паралелях. Материк Північна Америка, зображений на карті, лежить у північній (відносно екватора) і в західній (відносно нульового меридіана) півкулях. Отже, широта північна, а довгота західна. Тобто умову завдання задовольняє лише варіант А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Світовий океан і його частини.

Завдання скеровано на оцінювання знання особливостей природи океанів Землі.

Тихий океан – найбільший серед океанів й основна товща води в теплих тропічних широтах. Температура води в ньому сягає 25 ℃ й вище, що сприяє росту й розмноженню коралів. Корали із часом утворюють атоли – кільцеподібні острови, що оточують неглибоку лагуну.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Природні комплекси. Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі й властивості.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних географічних закономірностей географічної оболонки, як-от: цілісність, ритмічність, широтна зональність.

Природні комплекси змінюються на рівнині від екватора до полюсів, унаслідок цього формуються зони, пояси. Цим пояснюють широтну зональність.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біосфера й ґрунти.

Завдання скеровано на оцінювання знання умов утворення ґрунтів і їхніх типів.

Основними чинниками ґрунтоутворення є рослинність і кліматичні умови. Найродючіші чорноземи в Україні утворилися під соковитими степовими травами в умовах посушливого клімату.   Материнська порода чорноземів – лес. Це жовта щільна глина, яка займає 65–70 % території України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Гідросфера. Властивості водних мас.

Завдання скеровано на оцінювання знання про властивості водних мас, причини зміни їхньої температури.

У завданні йдеться про зміну температури води з глибиною. Інтенсивна зміна температури відбувається перші 200 м від поверхні. На глибині понад 1 000 м температура є сталою і становить 0 ℃…+2 ℃.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Атмосфера. Клімат.

Завдання скеровано на оцінювання знання позначень на карті основних кліматичних показників.

Лінії, що сполучають на карті точки з однаковими температурами, називають ізотермами, з однаковим тиском – ізобарами, з однаковими глибинами водойм – ізобатами, з однаковою кількістю опадів – ізогієтами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Літосфера. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори.

Завдання скеровано на оцінювання знання походження форм рельєфу і їхньої зміни внаслідок дії зовнішніх сил.

Льодовик, що сповзає схилами гір, тягне за собою дрібні й грубі уламки гірських порід. Такий невідсортований матеріал із грубих уламків, який утворює горби, називають мореною. Цирки – це великі чашоподібні заглибини, утворені льодовиком у верхів’ях гірських долин. Бархани й дюни – результат роботи вітру, а балки і яри – водної ерозії. Поди й степові блюдця утворюються внаслідок суфозійних процесів: вимивання дрібних частинок ґрунту й просідання поверхні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток уявлень про форму, розміри й рухи Землі.

Завдання скеровано на перевірку знання про рух Землі навколо Сонця і наслідки цього.

Навколо Сонця Земля обертається за рік (365 діб). Земна вісь завжди нахилена під кутом 66°30′ до площини орбіти. Унаслідок цього Земля повертається до Сонця то північною, то південною півкулями. Два рази на рік Земля займає таке положення відносно Сонця, коли воно однаково освітлює обидві півкулі. Тоді Сонце в зеніті над екватором (точка В) – 23 вересня і 21 березня. Тоді Сонце в зеніті над екватором, а дні називають рівнодення (тривалість дня дорівнює тривалості ночі).

Правильна відповідь – В.