ТЕМА: Кліматичні пояси й типи клімату Африки

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати за картами кліматичних поясів типи клімату материка.

В Африці сформувалися такі типи клімату:

• постійно жаркий і вологий екваторіальний,
• постійно жаркий, але перемінно вологий субекваторіальний,
• тропічний (пустельний і вологий),
• субтропічний із сухим жарким літом і вологою м’якою зимою.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Головні закономірності формування природи материків: клімат.

Завдання скеровано на перевірку вміння читати кліматограми й визначати за ними типи клімату.

На кліматограмі позначено графік річного ходу температури повітря (показники температур підписано на вертикальній прямій зліва) і розподіл опадів за місяцями стовпчиковою діаграмою (показники кількості опадів підписано на вертикальній прямій справа). Місяці позначено римськими цифрами на горизонтальній прямій.

Аналізуємо показники середньомісячних температур повітря і кількості опадів.

За графіком річного ходу температури повітря визначаємо, що найтепліший місяць – липень (+4 °C), а найхолодніший – лютий (–35 °C). Отже, пункт спостереження розміщений у Північній півкулі. Пригадаймо: що ближче до полюса – то холодніше. Кількість опадів протягом року незначна.

Відображені кліматичні показники характерні для субарктичного кліматичного поясу, який охоплює вузьку смугу півночі Євразії та Північної Америки.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України: типи рельєфу за походженням.

Завдання скеровано на перевірку знання просторових закономірностей поширення на території України негативних фізико-географічних процесів, як-от розвиток балок і ярів.

За картою визначаємо, що яружно-балковий рельєф характерний для Придніпровської, Подільської, Волинської, Приазовської, Донецької височин. Цьому сприяють рясні опади й наявність легкорозчинних порід на схилах, які не закріплені корінням рослин.

За таких умов на земній поверхні виникають вимоїни завглибшки 1–2 м, які після чергових злив поглиблюються і розширюються, перетворюючись на яри. Із часом ерозія послаблюється, схили яру стають пологими та заростають рослинністю. Так яр поступово перетворюється на балку.

Надмірне зволоження території, заболочення не можуть стати передумовою утворення яру.

Льодовикові відклади, сформовані давніми покривними льодовиками, поширені на Поліссі.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України: господарська оцінка рельєфу.

Завдання скеровано на перевірку вміння виявляти проблеми господарського використання земельних угідь, уражених водною ерозією.

Водна ерозія – одна з головних причин руйнування ґрунтового покриву. І що крутіші схили, то більша небезпека розмивання родючих ґрунтів. Якщо не вести боротьбу з ярами, ці рани на тілі землі збільшуватимуться після кожного дощу.

Після затяжних дощів або злив вода просочується крізь ґрунт і насичує гірські породи. Ці насичені вологою шари порід під впливом сили тяжіння можуть сповзати вниз схилом. Тобто гравітаційні (зсувні) процеси активізуватимуться.

Розорювання земель робить розпушений шар ґрунту вразливим щодо розмивання, особливо на схилах.

Зміна структури посівних площ не впливатиме на наслідки водної ерозії.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України: природокористування.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати природні умови певного регіону, оцінювати напрями охорони й способи збереження земельних ресурсів.

Щоб зменшити руйнівну дію рясних опадів і талих вод, яружні системи заліснюють деревними й кущовими породами, які своїм корінням утримують верхній шар ґрунту й захищають його від подальшого розмивання.

В Україні солончаки поширені в пониззі й дельтах деяких причорноморських річок, по берегах лиманів і мілководних заток Сивашу.

Торфонакопичення відбувається на ділянках земної поверхні, для якої характерне надлишкове зволоження.

Глибока оранка, навпаки, пришвидшить процес формування вимоїни, що згодом може призвести до розростання яру.

Правильна відповідь: В.