ТЕМА: Світове господарство. Світові тенденції розвитку світового господарства.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати сучасні тенденції розвитку світового господарства за їхніми характерними ознаками.

У фрагменті аналітичної довідки йдеться про повернення промислових виробництв американських ТНК з інших країн до США, упровадження інновацій у промисловості та збільшення зайнятості в цьому секторі економіки. Такі процеси є проявом реіндустріалізації, відновлення й модернізації промислового виробництва в розвинених країнах на новій технологічній основі.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Світове господарство. Глобалізація.

Завдання перевіряє розуміння сутності тенденцій розвитку світового господарства.

Глобалізація на сучасному етапі має і палких прихильників, і опонентів. Антиглобалісти – люди, що протистоять політиці глобалізації. Вони часто виступають не проти самого процесу глобалізації, а проти несправедливого устрою світу, коли прірва між якістю життя в найрозвиненіших і найбідніших країнах світу збільшується.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Топографічна карта: географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати за топографічною картою.

Географічну довготу точки визначають за меридіанами. На рамці топографічної карти зазначено значення географічної довготи й нанесено мінутні поділки (1° = 60′) у вигляді чорних і білих відрізків, що чергуються. Кожну мінуту поділено точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10′′.

На фрагменті карти у правому верхньому куті зазначено географічну довготу 26°03′ сх. д. Значення довготи в Східній півкулі збільшуються із заходу на схід.

Щоб визначити географічну довготу села Шутнівці, від його розташування проведімо перпендикуляр до північної рамки карти й визначмо відповідне значення довготи. Оскільки в умові потрібно вказати довготу лише в градусах, у відповіді запишімо її градусну частину.

Отже, географічна довгота села Шутнівці становить 26° сх. д.

Правильна відповідь: 26.

ТЕМА: Способи зображення Землі: відносна висота точок на місцевості.

Завдання перевіряє вміння визначати відносну висоту точки на місцевості за топографічною картою.

Відносна висота показує, на скільки одна точка земної поверхні перевищує іншу. Інакше кажучи, вона дорівнює різниці абсолютних висот цих точок.

Абсолютна висота – це перевищення точки земної поверхні над рівнем Світового океану. На топографічній карті абсолютну висоту позначено горизонталями й точками з відповідними числовими показниками.

Відшукаймо на карті гору Михалинська й уріз води в річці Смотрич. Абсолютна висота гори Михалинська становить 242,5 м, урізу води в річці Смотрич 124,5 м. Обчислімо відносну висоту як різницю абсолютних висот: 242,5 м – 124,5 м = 118 м.

Правильна відповідь: 118.

ТЕМА: Способи зображення Землі: визначення відстаней між об’єктами на карті.

Завдання перевіряє вміння визначати відстані на місцевості за топографічною картою, використовуючи числовий масштаб.

На фрагменті топографічної карти довжина від перехрестя автошляхів до мосту над залізницею становить 9 сантиметрів. Помножмо це число на величину масштабу. Масштаб топографічної карти 1 : 20 000. Тобто одному сантиметрові на карті відповідають 200 метрів на місцевості. Обчислімо цю відстань на місцевості: 9 ∙ 200 м = 1800 м.

Правильна відповідь: 1800.

ТЕМА: Способи зображення Землі: визначення географічних азимутів на карті.

Завдання перевіряє вміння визначати географічний азимут за топографічною картою.

Географічний азимут – це кут, відкладений за годинниковою стрілкою між північним напрямком географічного меридіана й напрямком на заданий об’єкт. Напрямок географічного меридіана – це бічна сторона рамки аркуша карти. Відлік починають від 0°.

Пригадаймо лінійний умовний знак автомобільної дороги, знайдімо масштабний (або контурний) умовний знак, яким позначено міст над залізницею. Чітко на схід – це 90°, але за умовою дорога відхиляється від східного напрямку на 15°. Віднімати чи додавати – зорієнтуймося за картою. Оскільки дорога відхиляється північніше, то від 90° треба відняти 15°. Отже, азимут дорівнює 75°.

Правильна відповідь: 75.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України.

Завдання перевіряє розуміння прояву внутрішніх і зовнішніх процесів на земній поверхні й особливостей їхнього територіального поширення в Україні.

У південній частині Одеської області географи-науковці можуть досліджувати абразію берегів Чорного моря (3), тобто руйнування берегової лінії під дією морських хвиль, й акумуляцію наносів у дельті Дунаю (4), унаслідок чого формуються нові ділянки суходолу. Для Одещини також характерне обміління лиманів (6), зокрема Куяльницького й Хаджибейського, унаслідок значного випаровування в умовах змін клімату.

Інші процеси приурочені до інших регіонів України: Український щит не охоплює півдня Одещини. Грязьовий вулканізм Керченського півострова й карстові процеси на яйлах характерні для Криму. Каховське водосховище знищено неконтрольованим підривом греблі Каховської ГЕС російськими окупантами під час повномасштабного вторгнення.

Правильні відповіді: 3, 4, 6.

ТЕМА: Населення України та світу: розселення населення.

Завдання перевіряє вміння аналізувати особливості розселення населення в деяких регіонах і країнах.

«Блакитний банан» – суцільна міська смуга у формі півмісяця, що охоплює найбільші агломерації Англії, Бенілюксу, Західної Німеччини, крайнього сходу Франції, Швейцарії та Північної Італії. Її просторовий каркас формують Англійський мегалополіс (1), Рейнсько-Рурський регіон (6) й агломерація Мілана (7).

Верхньосілезька метрополія розташована східніше за цю смугу, а агломерації Парижа, Рима й Мадрида поза її основною віссю.

Правильні відповіді: 1, 6, 7.

ТЕМА: Глобальні проблеми людства: продовольча проблема.

Завдання перевіряє вміння визначати можливі шляхи подолання глобальних проблем людства.

У найменш розвинених країнах продовольчу проблему посилюють високі темпи природного приросту населення й недостатня продуктивність сільського господарства. Тому одним зі шляхів її розв’язання є зниження темпів природного приросту населення (2), що дає змогу зменшити темпи зростання потреби в продовольстві.

Водночас треба збільшувати обсяги виробництва продовольства через підвищення врожайності сільськогосподарських культур (4) і продуктивності тваринництва (5).

Інші запропоновані заходи не сприяють збільшенню забезпеченості населення продовольством.

Правильні відповіді: 2, 4, 5.