Якою є строфічна будова вірша:
«Де погляд ніжний, де чарівний вид, де постать горда, де струнка постава, де мова та бентежна й величава, що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, висока й гідна владарського права, небесний нам осяяла блакит? Я вами дихаю, для вас палаю, я народивсь для вашого єства, без вас мені нема й не треба раю; як радість відійшла моя жива, в словах надію я плекав безкраю, та вітер порозвіював слова»?