АВідчув, що я знову стою на початку незвіданої дороги, і від того в мене щасливо стислося серце (В. Шкляр).
БПовечорів мій день, туман поле ясне укриває, і я дивлюсь, хвилюючись, навколо, ‒ треба мені поспішати (О. Довженко).
ВКоли заходило сонце, невибиті шиби ясно горіли, і клен, що ріс на терасі, теж палав холодним вогнем (Г. Пагутяк).
ГНе відливайте для мене кулю: знаю такого снайпера, що знає поцілити словом (М. Матіос).
