Завдання за темами в мультитестах

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей і картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання з огляду на її зміст).

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначити й узагальнити подану на карті інформацію з погляду поставленого до неї запитання;
• установити відповідність здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено фрагменти території Речі Посполитої та Московського царства на початку ХVІІ століття і похід козацького війська на Москву. Серед українських гетьманів похід на Москву здійснював 1618 року Петро Сагайдачний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – назва, час і наслідки подій.

Маркери – «Через рік після [битви] під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар», «Того ж року господарю Василю довелося влаштувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля» – чітко вказують на битву під Батогом 1652 року, яка відкрила шлях до укладення династичного союзу з Молдавським князівством.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку вмінь визначати наслідки подій з історії України.

Два Чигиринські походи турецько-татарської армії відбувалися 1677 й 1678 року. Після першої поразки 1677 року турецько-татарські війська в 1678 році оволоділи столицею Козацької держави – Чигирином.

Проте значні втрати завадили османам продовжити наступ на Лівобережжя. Усвідомлюючи, що він утрачає Правобережжя, гетьман Іван Самойлович зігнав населення з Правобережжя на Лівобережжя. У результаті Османській імперії після запеклої боротьби дісталося розорене й знелюднене Правобережжя. Поділ земель Козацької держави між Москвою і Портою був закріплений Бахчисарайським договором 1681 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей козацького устрою на Слобожанщині.

У другій половині XVII – середині XVIII ст. Слобідська Україна утворювала своєрідний регіон у складі Московської держави, де існував козацький устрій.

Тут було сформовано п’ять козацьких полків: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський (у 1650-ті рр.) та Ізюмський (у 1685 р.). На чолі полку був виборний полковник. Кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання діячів українського відродження в Австрійській імперії та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – представник українського руху – «будитель».

Маркери – «я руські… книги писав», «нещасного дня 27 квітня 1849 року арештували мене роз’ярені мадяри», «спочатку в міському домі Пряшева заперли» – чітко вказують на Олександра Духновича, який був «будителем» українського населення Закарпаття, активним учасником «весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. 

На картосхемі штрихуванням позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Стрімкий розвиток регіону пов'язаний зі значними іноземними інвестиціями (бельгійський, англійський, німецький, французький капітал).

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, створений 1888 р. скульптором Михайлом Мікешиним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

У зазначений період характерним явищем в економіці було створення монополій.

Монополія – установлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

У Наддніпрянській Україні процес монополізації промисловості розпочався із цукроварної. У 1897 році утворився синдикат «Загальноросійське товариство цукрозаводчиків».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 роках.

У наведеному в завданні уривку джерела є словосполучення-маркери – «нафтова й озокеритна» промисловість. Значні родовища нафти є в Дрогобицько-Бориславському районі Галичини, саме туди вкладали кошти іноземні інвестори. Нафтовий район Галичини був важливим ресурсним об’єктом і в роки Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати Михайла Грушевського, який у березні 1917 – квітні 1918 року очолював Українську Центральну Раду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно. 

Німеччина і Австро-Угорщина мали велику потребу в Україні через виснаженість у Першій світовій війні власних продовольчих і сировинних ресурсів. Саме постачання продовольства і сировини було умовою надання воєнної допомоги УНР з боку Німеччини і Австро-Угорщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика радянської влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «більшовицька політика», «політичний захід оволодіння силою цього [стихійного українського національного] руху», «зміцнення своєї позиції в Україні» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснювані в республіці в межах політики «українізації» – запровадження української мови в школі, пресі, закладах культури та установах партійно-державного апарату. Українізація була складовою більш масштабної політики – «коренізації» – «вкорінення» радянської влади на «окраїнах» шляхом залучення представників титульного населення республік і автономій до місцевого керівництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

XIV з’їздом ВКП(б) у грудні 1925 року проголошено курс на індустріалізацію. Причинами її введення визначено необхідність у:

• технічному переоснащенні економіки;
• створенні військово-промислового комплексу й матеріально-технічної бази для досягнення економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення і можливої економічної ізоляції;
• технічній підготовці до кооперування села.

Тобто форсовану індустріалізацію скеровано, зокрема (а радше – передусім), на мілітаризацію радянського господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. Про це й ідеться в підписі до плаката А.

У варіантах відповіді Б й Г підписи до плакатів містять заклик до початку індустріалізації та її пришвидшення, тобто про перебіг процесу, а не його причину. На плакаті В також відображено не причину проведення індустріалізації, а ресурсні джерела її забезпечення (зустрічний промфінплан й ентузіазм робітників).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на передньому плані зображено вояка, який, стоячи на прапорі із зображенням серпа та молота, однією рукою тримає зброю, іншою – прапор із зображенням тризуба та написом «Воля народам – воля людині!». На другому плані плаката зображено багатоповерхову цегляну будівлю із заґратованими вікнами, на якій написано «СССР – тюрма народів». Крім того, зображено людину із сокирою, яка трощить двері будівлі. Таким чином, зображення поваленого прапору з емблемою Радянського Союзу дозволяє виключити як можливі правильні відповіді варіанти, у яких ідеться як про розгортання радянського партизанського руху, так і про радянізацію західних областей України. Запропонований варіант щодо установлення незалежності Карпатської України не відповідає загальні тематиці плаката.

Єдиним можливим правильним варіантом відповіді в завданні є варіант Б. Плакат пропагував мету боротьби Української повстанської армії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено події Другої світової війни, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів з України. Напрями наступу радянських військ зображені на Правобережній Україні та в Криму. Події на цих теренах відбувалися в січні-травні 1944 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь здобувати інформацію з візуального джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів.

Маркери – робітниця, кукурудза, яка перетворюється на молоко та м’ясо, гасло «Кукурудза – джерело достатку» – указують на складник пропаганди надпрограми Микити Хрущова в сільському господарстві з вирощування кукурудзи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на знання основних завдань діяльності Української Гельсінської групи. Серед таких завдань – ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності.

В умові завдання є візуальне джерело – плакат. На його передньому плані – молодий чоловік у касці з тризубцем, він тримає щит, на якому написано «Борітеся». Саме захисна каска та щит були символами Революції Гідності. На задньому плані зображено чоловіка у військовому однострої січового стрільця.

Військовий легіон січових стрільців було сформовано 1914 року.

Революція Гідності відбулася 2014 року – 100 років потому.

Саме про такий проміжок часу йдеться у варіанті відповіді В. Також у коментарі було зазначено, що плакат є частиною проєкту «Відважні: наші герої», що відтворював образи різних поколінь українців.

Відповідь: В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії постатей історії України, уміння встановлювати логічні пари.

Іван Могильницький був церковним й освітнім діячем, ініціатором заснування «Товариства греко-католицьких священників» у Перемишлі.

Яків Головацький відомий як етнограф, історик, поет, один з ініціаторів створення національно-патріотичного гуртка «Руська трійця».

Михайло Максимович був науковцем-енциклопедистом, істориком, першим ректором Київського університету, укладачем кількох збірок українських народних пісень.

Петро Гулак-Артемовський відомий як історик, педагог, письменник, автор віршів, антикріпосницької сатиричної байки «Пан і собака».

Правильна відповідь: 1Г, 3А, 3Б, 4В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України початку ХХ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Економічна криза 1900–1903 років призвела до посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги українських земель в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 років сприяла втраті чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створенню українських думських громад.

Столипінська реформа 1906–1911 років сприяла руйнуванню селянської общини, перетворенню Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба в Європу.

Перша світова війна дала поштовх до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, Української революції.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Г, 3 Б, 4 Д.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Україна в умовах незалежності

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

16 липня 1990 р. – схвалення Декларації про державний суверенітет України.

24 серпня 1991 р. – прийняття Акта проголошення незалежності України.

9 листопада 1995 р. – урочиста церемонія вступу України до Ради Європи.

28 червня 1996 р. – прийняття Конституції України.

Правильна відповідь: 1–В 2–Б 3–Д 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань послідовності основних подій другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

Участь козацького війська на чолі з гетьманом П. Сагайдачним у Хотинській війні (1621 р.).

Ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького…» відбулося в 1638 р. після придушення козацько-селянських повстань під проводом Павлюка, Остряниці, Гуні.

Розгортання козацько-селянського повстання під проводом К. Косинського припадає на кінець ХVІ ст. (1591–1593 рр.)

Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі датується серединою ХVІ ст.

Відповідь: Г, В, А, Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Чортківська офензива (Чортківський наступ) – історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Київська катастрофа – події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР (ДА УНР) й Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Перший Зимовий похід розпочався 6 грудня 1919 року й тривав до 6 травня 1920 року. 21 листопада 1921 року більшовики розстріляли під містечком Базар 359 полонених українських вояків – учасників Другого Зимового походу Армії УНР.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні.

Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій, відображених на візуальних джерелах

Тому завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистський плакат, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, аналіз плакатів дає змогу визначити, що вони відображають такі події.

Плакат «А» – форсовану індустріалізацію (початок 1930-х рр.). Маркери: гасло і зображення новобудов.

Плакат «Б» – боротьбу Червоної армії з військами генерала П. Врангеля (1920 р.). Маркер: «відрубаємо контрреволюції останню голову – Врангеля».

Плакат «В» – запровадження непу (1921 р.). Маркери : «продподаток», «Податок переможе голод!»

Плакат «Г» – агресію СРСР проти Польщі і приєднання Західної України до УРСР (1939 р.). Маркери: гасло і зображення ламання кордону.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Завдяки словам-маркерам можна визначити, що Кирила Розумовського стосуються уривки під № 2 (слова-маркери: «був заочно “обраний” на гетьманство», «імператриця з цієї нагоди присвоїла йому чин генерал-фельдмаршала й вручила в придворній церкві в Петербурзі гетьманські клейноди…», № 3 (слова-маркери: «вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці – Батурина», № 5 (слова-маркери: «Реформування судочинства… було спрямоване на реанімацію того укладу, у якому жилося до козацької революції»).

Відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Запровадження більшовиками нової економічної політики зумовлено невдалим комуністичним експериментом під назвою «воєнний комунізм». За часів непу продрозверстку (продрозкладку) замінено продподатком. Більшовицьке керівництво намагалося впровадити окремі елементи ринкової економіки, наприклад, кооперацію. Ним відновлено кредитно-банківську систему, однак залишено у власності держави великі підприємства й державну монополію в зовнішній торгівлі. Колгоспи й радгоспи зникли разом із державою СРСР.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Чорновіл.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на фото інформацію з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено дисидента, політика В. Чорновола.

Із зазначених біографічних фактів з діяльністю Чорновола пов’язані такі:

• він обіймав посаду голови Народного Руху України.
• один з засновників Української Гельсінської спілки.
• засновник «самвидавського» часопису «Український вісник».

Відповідь: 1 2 4.