Національний мультитест з історії України – Варіант 1

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

На фото зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Заснування Збройних сил України. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Антитерористична операція.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, процеси, що відбувалися за часів незалежності Україні.

Ключові слова-маркери дозволяють виділити такі події:

• вступ України до Ради Європи, який відбувся в 1995 р.,
• ухвалення Верховною Радою України Закону про створення Збройних Сил України (6 грудня 1991 р.),
• створення військово-цивільних адміністрацій у зоні проведення АТО (2015 р.),
• ухвалення Конституції України (28 червня 1996 р.).

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України, визначення їхніх наслідків.

Київська оборонна операція (червень – вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень – листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень-лютий 1944 р.) призвела до оточення й розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень-жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Розгортання ідеологічних кампаній.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – карикатура й відповідний їй уривок джерела.

Аналіз карикатури дає змогу визначити, що радянська карикатура присвячена явищу перших повоєнних років – «лисенківщині». На це вказують написи («невдахи експериментатори, Вейсманізм, Менделізм, Морганізм») та саме сатиричне зображення вчених-генетиків. Аналіз уривків джерел дає змогу виокремити словосполучення-маркер – «особи, які відстоюють принцип формальної генетики», який вказує на правильну відповідь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Територія Української Держави П. Скоропадського. Зовнішня політика урядів гетьмана П. Скоропадського.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання в зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, картосхема дає змогу

• визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави.
• окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті.
• визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті, які були зазначені у прелімінарному договорі.

Відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Державотворчі процеси, риси політичного життя. Л. Кучма.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є діаграма.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на діаграмі, з позиції сформульованого завдання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, на яких перемогу здобув Л. Кучма.

Л. Кучма двічі брав участь у президентських виборах – у 1994 й 1999 рр. Діаграма вказує на головного суперника – П. Симоненка. Саме ця інформація вказує на вибори 1999 р. На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став удруге Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій, пов’язаних з Другим «Зимовим походом» Армії УНР.

Цей похід, що відбувся в листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника, став останньою подією збройної боротьби за збереження української державності.

Загони Армії УНР, що була інтернована польською владою після підписання Ризького миру, вирішили здійснити відчайдушний рейд у райони, охоплені антирадянським селянським рухом. Його метою було підняти народне збройне повстання проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Захоплення Києва монголами – 1240 рік.

Створення Галицької митрополії – 1301 рік.

Коронація Данила Романовича – 1253 рік.

Утворення Галицько-Волинського князівства – 1199 рік.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМА: Українська революція. Універсали УЦР, Генеральний секретаріат.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. «Українська Галицька армія». «Чортківська офензива». Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знання понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, а також співвіднесення їх з відповідним історичним явищем.

Для характеристики Української Народної Республіки доцільно використовувати такі поняттяж, як «Універсал», «Генеральний Секретаріат», «Директорія».

Для висвітлення періоду існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського доцільно використати поняття і терміни «Всеукраїнський хліборобський конгрес», «гетьманський переворот», «Українська академія наук».

Оповідаючи про Західноукраїнську Народну Республіку, слід використовувати поняття і терміни «Українська Національна Рада», «Українська галицька армія», «Чортківська офензива».

При висвітленні періоду Української Соціалістичної Радянської Республіки слід застосовувати поняття і терміни: «воєнний комунізм», «націоналізація промисловості», «Ризький мир».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Чорнобильська катастрофа.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мотивація дій партійно-радянського керівництва під час Чорнобильської катастрофи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Чорнобиль», «показушні» весілля, фальшиві гулянки, весілля», «У дні всенародної жалоби було влаштовано першотравневу демонстрацію на Хрещатику», «трагізм ситуації» – допомагають визначити, що дії партійно-державної верхівки продиктовані прагненням приховати факт вибуху ядерного реактора та реальні масштаби й наслідки техногенної катастрофи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості. О. Антонов.

Завдання передбачає перевірку знань про галузі діяльності визначних постатей України.

У цьому випадку йдеться про О. К. Антонова, який був видатним авіаконструктором. Під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки сімейства «Ан», які літають на всіх континентах світу. Деякі з них залишаються не перевершеними і нині.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основного змісту процесу колективізації та сформованості вмінь аналізування візуального історичного джерела – агітаційно-пропагандистського плаката.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – мета агітаційної кампанії.

Словосполучення-маркери у джерелі «Чом же ти ще й досі не колгоспі?» й образи (щасливі селяни-колгоспники й нещасний селянин-одноосібник) указують, що влада намагалася спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи. Але плакатні образи не відповідали реаліям життя. Селяни відмовлялися вступати у колгоспи. Зрештою більшовицька влада розгорнула насильницьку колективізацію.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Словосполучення-маркери у джерелі – «звільнення графа Розумовського з чину гетьманського», «створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву» – чітко вказують на 1764 рік.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання спрямоване на перевірку знань основних процесів державотворення в першій половині 1990-х років.

Серед запропонованих варіантів відповідей правильні відповіді є такими:

- визначено державні кордони, регламентовано режим і порядок їх охорони;

- створено власні Збройні сили, організовано органи безпеки та правопорядку;

- сформовано інститут громадянства, національну символіку визнано державною.

Правильна відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Предмет ідентифікації в завданні – назва операції російських військ Південно-Західного фронту під час Першої світової війни.

Маркери – «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування», «Він… врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – указують на успішні дії росіян під час Брусиловського прориву. Проте позитивні наслідки для ходу війни цієї операції є перебільшеними. Успіх був досягнутий значними втратами російської армії (особливо на інших фронтах), після відбулося стрімке зниження її боєздатності й революціонізація.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації і Контрреформації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: ДОДАТОК ДО ПРОГРАМИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

На фото зображено фото сучасного вигляду собору св. Юра у Львові, який зведений у другій половини ХVІІІ ст. в стилі бароко.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради. Перший Універсал Центральної Ради. «Генеральний секретаріат». Всеукраїнський Національний конгрес.

Ухвалення Першого Універсалу УЦР відбулося 10 червня 1917 р.

Скликання Всеукраїнського національного конгресу – квітень 1917 р.

Утворення Української Центральної Ради – березень 1917 р.

Створення Генерального Секретаріату – 15 червня 1917 р.

Відповідь: В Б А Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань наслідків Кримської війни.

За умовами мирного договору Російська імперія була змушена передати Османській імперії частину Південної Бессарабії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь розпізнавати визначних історичних діячів за портретними рисами.

Президентом Карпатської України, проголошеної 15 березня 1939 р., був Августин Волошин. Його портрет вміщений під літерою «А».

Додатковими елементами, які допомагають розпізнати А. Волошина є: окулярі і одяг греко-католицького священника.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Розвиток кооперативного руху. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель.

Кооперативний рух – прагнення людей до економічної співпраці задля спільного організованого виробництва для покращення соціально-економічного становища і водночас одна з форм відродження національної самосвідомості. Відіграв надзвичайно велику роль у формуванні української нації, даючи можливість українцям, які перебували у пригніченому становищі як в Російській імперії, так і в Австро-Угорщині, проявити себе в економічному житті. Разом із тим кооперативний рух являв собою міцний фінансовий фундамент культурно-освітніх прагнень української інтелігенції, яка не могла розраховувати на матеріальну допомогу ні з боку імперських урядів, ні з боку великої буржуазії, яка здебільшого була неукраїнського походження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Господарське життя носіїв трипільської культури.

Зазначена характерна риса – освоєння міді для виготовлення знарядь праці та утвердження відтворюючих форм господарювання – притаманні періоду енеоліту.

Це легко визначити завдяки двом головним ознакам цього періоду:

1. Освоєння нового матеріалу — міді. Це був перший метал, який почали використовувати для виготовлення знарядь.

2. Утвердження відтворювальних форм господарювання (землеробства та скотарства).

Сама назва «енеоліт» (мідно-кам’яний вік) вказує на поєднання використання каменю та міді, що є характерною рисою епохи.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців і митців. М. Костомаров, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

В. Каразін набув слави винахідника, агронома і метеоролога. Але найбільшої слави він зажив, ставши ініціатором відкриття Харківського університету.

М. Остроградський уславився як математик. Був членом Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академії наук.

М. Максимович зажив слави етнографа, укладача збірок українських народних пісень. Став першим ректором Київського університету.

М. Костомаров був визначним істориком, автором праць з історії козацтва. Крім того, від був одним з активних членів Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Віленське російсько-польське перемир’я.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування Ю. Хмельницького. Андрусівський договір. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку між подіями ХVІІ ст. та їхніми наслідками.

Ухвалення Гадяцьких пунктів у вересні 1658 р. стало приводом до початку відкритої війни Московського царства проти Гетьманщини в 1658–1659 рр. Ключовою подією війни стала Конотопська битва.

Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України (частина населення рятувалася втечею або була знищена, частина взята в якості ясира, частина була добровільно або насильно переселена на Лівобережжя – «Великий згін»), руйнації козацької столиці – Чигирина.

Укладення Андрусівського договору в 1667 р. між Московською державою і Річчю Посполитою призвело до поділу території Гетьманщини між двома державами.

Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Московською державою і Річчю Посполитою спонукало Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою. Такими союзниками стали Трансільванія і Швеція.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Входження УСРР до складу СРСР.

Завдання спрямоване на знання події, передбаченої програмою ЗНО.

У цьому випадку завдання передбачає знання 1922 р., коли УСРР увійшла до складу СРСР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «землі, що відійшли до Австрії», «нове правительство австрійське заходилося… поліпшити долю кріпаків українських, обмежити… владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ 1770–1780-х рр. Після першого поділу Польщі у 1772 р. Галичина ввійшла до складу володінь австрійських Габсбургів. На новоприєднані землі були поширені реформи в дусі «освіченого абсолютизму», які здійснювали правителі Австрії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.

Завдяки ключовим у джерелах словам і словосполученням-маркерам можна визначити, що в уривках йдеться про такі події:

Молдавські походи – маркери: «Тиміш», «дочка молдавського володаря».

Привід до Національно-визвольної війни – маркери: «уся перша війна розпочалася через Чаплинського», «відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував», «увесь цей вогонь спалахнув через нього».

Віленське перемир’я між Московією і Річчю Посполитою – маркери: «царська величність наді мною… учинив немилосердя», «Вільно», «государ послав проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей».

Спільний шведсько-трансільвансько-український похід проти Польщі 1657 р. – маркери: «Б. Хмельницький майже поєднав своє військо з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана А. Ждановича, Богуна… для спустошення».

Відповідь – Г.