Національний мультитест з історії України – Варіант 10

ТЕМА: Київська держава.

Спільною рисою правління великих князів київських Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудрого було те, що вони розширювали кордони Русі.

Завдяки перемогам Святослава Ігоревича кордони Русі простяглися від Балтійського моря на півночі до Каспійського на південному сході та Дунаю на південному заході. 

Князь Святослав Ігоревич:

• приєднав до Київської держави східнослов’янське плем’я в’ятичів; 
• здійснив успішний похід проти Волзької Булгарії, чим позбавив Хазарію підтримки з боку її північних союзників;
• розгромив Хазарський каганат, що дало можливість контролювати Підкавказзя; наклав данину на племена ясів (аланів) та касогів (черкесів); 
• встановив контроль над стратегічним містом Тмуторокань на Таманському півострові;
• завоював уличів і тиверців, які проживали в межиріччі Дністра, Південного Бугу та Прута, що забезпечило контроль Русі над важливими торговими шляхами до Чорного моря та Дунаю;
• завоював значну частину Болгарії, планував Подунав’я зробити центром Руської держави.

Проте, через постійні війни та раптову загибель князя багато завойованих територій не було закріплено за державою.

Військові успіхи дозволили Володимиру Великому завершити формування території Київської держави, забезпечити контроль над торговими шляхами до Європи, об'єднати давньоруські землі.

Князь Володимир:

• приєднав Червенську Русь (міста Перемишль, Червень, Белз, Волинь);
• завоював землі ятвягів на балтійському напрямку; 
• придушив повстання та остаточно підкорив племінні союзи в'ятичів і радимичів.

Завоювання та військові походи Ярослава Мудрого було спрямовано на зміцнення кордонів Русі, повернення втрачених територій та захист від кочівників.

Князь Ярослав:

• повернув Червенські міста від Польщі;
• здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, а також балтійсько-фінських племен (ямь, чудь), заснувавши місто Юр'їв;
• зміцнив південні рубежі, остаточно розгромивши печенігів 1036 р.

За Володимира і Ярослава прийшов час для внутрішнього упорядкування державної організації, що піднесло Русь до рівня найрозвиненіших держав та забезпечило її блискучий розквіт. 

Батько й син поширювали християнство, здійснювали «шлюбну дипломатію». За часів Ярослава укладено першу збірку писаних законів – «Руську правду».

Ярослав Мудрий повернув Червенські міста і зміцнив кордони на північному заході (чудь).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький уславився як полководець часів Великого князівства Литовського.

Князь Костянтин Іванович Острозький ‒ видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини ХVІ ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів.

Князь отримав загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р. Тут зустрілися військо Московського князівства та обʼєднане військо Великого князівства Литовського та Королівства Польського на чолі з великим гетьманом литовським (вища військова посада у ВКЛ) Костянтином Острозьким. 

Костянтин Острозький проявив себе як розсудливий стратег, що використав розбіжності в московському таборі на свою користь і, не зважаючи на чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Перемога під Оршею на певний час зупинила експансію Московського князівства на захід.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Корсунські статті 1669 р. визначали статус Війська Запорозького як держави під протекторатом Османської імперії. 

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко розраховував об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської агресії.

Гетьман Петро Дорошенко покладався на допомогу Османської імперії в боротьбі за збереження єдності України.

Після того, як Московське царство та Річ Посполита уклали Андрусівське перемир'я (1667), розділивши Україну по Дніпру, Петро Дорошенко зрозумів, що самотужки протистояти обом державам неможливо.

Тож 1669 р. Дорошенко офіційно визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. Унаслідок союзу з Османами Дорошенко зміг тимчасово зберегти автономію Правобережної України. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50 -80- х років XVIІ ст.

Правильною відповіддю є Андрусівського перемир’я.

Ця цитата з літопису Самійла Величка описує події 1667 року, коли Річ Посполита та Московське царство розділили українські землі між собою, не враховуючи інтереси козацтва.

Андрусівське перемир’я (1667 р.) – це сепаратна угода між Московським царством і Річчю Посполитою, яка фактично легалізувала поділ українських земель на дві частини та стала одним із найтрагічніших етапів періоду Руїни.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після ліквідації Української козацької держави переважна частина козацької старшини була інтегрована до російського привілейованого стану – дворянства.

Після остаточної ліквідації автономії Гетьманщини Російська імперія обрала шлях інтеграції місцевих еліт замість їх повного знищення.

• «Жалувана грамота дворянству» (1785 р.): Цей документ став вирішальним. Він зрівняв у правах українську козацьку старшину з російським дворянством.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Колонізація Півдня України в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. – це процес активного заселення та господарського освоєння степових земель після російсько-турецької війни 1768–1774 рр., ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р., російсько-турецької війни 1787–1791 рр. та російсько-турецької війни 1806–1812 рр.

До переселення і колонізації українськими селянами цих земель їх спонукали, окрім родючості чорноземів, податкові й соціальні пільги (до 25 років), установлювані владою і великими землевласниками, а також сама наявність вільних земель.

Південь України (Степова Україна) у цей період був специфічним регіоном, який імперський уряд намагався якнайшвидше заселити та освоїти.

На освоєних землях Правобережної і Лівобережної України було значне аграрне перенаселення. А землі Півдня України були малонаселеними.

Отже, існування податкових і соціальних пільг, вільних земель спонукало українських селян у другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. до участі в колонізації земель Півдня України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Головна руська рада – це перша політична організація українців Галичини, яка виникла у Львові під час Весни народів (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.) і діяла в період 1848–1851 рр. Першим її головою був єпископ Григорій Яхимович.

Революційні події в Європі 1848–1849 рр., відомі під назвою «весна народів», активізували національно-визвольні рухи підданих імперії Габсбургів, зокрема українців. 

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство для захисту прав українського населення створили у Львові першу легальну політичну організацію українців – Головну руську раду (ГРР). 

У маніфесті ГРР від 10 травня 1848 р. йшлося про єдність українського народу, підтримку демократичних реформ і захист національних прав усіх поневолених народів імперії.

Головна Руська Рада вимагала від центрального уряду поділу Галичини за етнічним принципом на Східну (українську) і Західну (польську), об’єднання Галичини, Буковини й Закарпаття в одну провінцію, викладання у школах українською мовою.

Завдяки діяльності УГГ український національно-визвольний рух досяг найбільших успіхів у культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

З посиленням абсолютизму в Австрійській імперії Головну руську раду розпущено в червні 1851 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

В уривку йдеться про діяльність Братства тарасівців – першої ідеологічно оформленої української націоналістичної організації, створеної 1891 року.

Ключові ознаки, що вказують на Братство тарасівців:

• рішучий розрив з українофілами – тарасівці критикували помірковану позицію старшого покоління українських діячів, які прагнули компромісу з владою;
• прагнення до створення незалежної української культури та політики – вони виступали за самостійний розвиток України, а не лише культурницьку діяльність;
• використання тільки української мови й активна агітація – їхня діяльність мала революційний характер;
• просвітницька робота – члени братства зобов’язувалися навчати грамоти інших українців.

Братство тарасівців відіграло важливу роль у формуванні українського національного руху, ставши предтечею майбутніх політичних організацій початку XX століття.

Інші варіанти відповіді є неправильними:

• Головна руська рада – структура, яку створено 1848 р. на теренах Галичини.
• Революційна українська партія ставила політичні цілі, і меншою мірою прагнула «творити українську культуру».
• Товариство українських поступовців було створено 1908 р. після заборони царським урядом політичних партій.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У завданні потрібно визначити рік згаданої події. Варіанти відповіді (1914 р., 1915 р., 1916 р., 1918 р.) чітко вказують, що йдеться про події Першої світової війни.

Напис на плакаті німецькою мовою – Виставка. II Армія. Львів. Також  зображено солдата-велетня, який мітлою змітає з пагорба нашестя солдат-ліліпутів від фортеці, яка нагадує Львівську цитадель, дають змогу недвозначно стверджувати: плакат присвячено звитяжності австро-угорської армії під час звільнення Львова від російської окупації.

Підставами для такого твердження є:

• по-перше, Королівство Галіції та Лодомерії із центром у Львові було не лише північно-східною провінцією Австро-Угорської імперії із часів Першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), а й об’єктом постійних територіальних зазіхань з боку Російської імперії;
• по-друге, з початком Першої світової війни в ході Галицької битви (1914 р.)  російські війська Південно-Західного фронту розгромили 2-гу австро-угорську армію, зайняли Львів і вийшли на р. Сян і Карпатські перевали;
• по-третє, в ході Горлицької битви (1915 р.) уже німецько-австрійські війська завдали поразки частинам російської армії, здійснили глибокий прорив, зайняли Львів, усю Галичину й відкинули росіян майже до старого австро-російського кордону за Дністер і Стрий.

Отже, у перші роки війни Львів двічі переходив із рук у руки: 1914-го окуповано Росією, 1915-го повернуто під владу Австро-Угорщини. Протягом наступних років війни – 1916-го (під час Брусиловського прориву), 1918-го (унаслідок Комп’єнського перемир’я) статус і підпорядкування міста не зазнавали змін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Внутрішня та зовнішня політику урядів гетьмана П. Скоропадського.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, яка охоплювала більшість етнічних українських земель в кордонах, визначених Берестейським договором: 9 губерній (Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська) та частину сусідніх суміжних земель, зокрема, Холмщину та Підляшшя.

Також на картосхемі відображено умови премілітарного (попереднього) мирного договору між Українською Державою та більшовицькою РСФРС: лінію розмежування військ (демаркаційну лінію) і нейтральну зону, де було заборонено перебувати будь-яким військам.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності

Пропагандистський плакат часів «воєнного комунізму» (1919–1921 рр.), одним із заходом якого було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення. На це вказує напис Трудова Червона армія.

У час воєнного комунізму існували трудова повинність, мілітаризація праці тощо. Трудова повинність передбачала мілітаризацію праці, створення «трудових армій», які використовувалися для виконання господарських робіт, заборону самовільного переходу на іншу роботу.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку знань про розподіл українських земель після окупації їх у 1941–1942 рр. німецькими військами та їхніми союзниками під час  Другої світової війни.

Захопивши Україну, окупанти намагалися передовсім знищити її цілісність. Вони поділили українські землі на чотири частини, підпорядкувавши їх різним державам і різним адміністративним органам.

Так, було створено три губернаторства – Бессарабія (шість повітів Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР з центром у місті Кишинів), Буковина (Чернівецька область і деякі північні райони МРСР із центром у місті Чернівці) та Трансністрія (Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдавії із центром у місті Тирасполь, згодом Одеса). Вони перейшли під правління союзниці Німеччини – Румунії.

На відміну від Бессарабії та Буковини, Трансністрія формально до складу Румунії не входила. І. Антонеску лише отримав німецький мандат на здійснення тимчасового правління й економічної експлуатації.

Німеччина зберігала в Трансністрії  верховне право, за яким розпоряджалася залізницями й морськими портами, а також запровадила німецьку марку як єдину законну валюту на окупованій радянській території.

Західноукраїнські землі – Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області – на правах окремого дистрикту (округу) під назвою Галичина було включено до складу польського генерал-губернаторства, що охоплювало польські землі із центром у Кракові. Ці землі стали безпосереднім складником Третього рейху.

Прифронтові області – Чернігівщину, Сумщину, Харківщину й Донбас – підпорядкували безпосередньо німецькому військовому командуванню.

Інші українські землі входили до складу райхскомісаріат «Україна» із центром у Рівному. Райхскомісаріат був поділений на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному.

Територію райхскомісаріату від військової зони відділяв кордон, який місцевому населенню під загрозою смерті забороняли переходити.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Випалена земля» – тактика, метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, що може бути зайнята ворожим військом.

Одними з перших цю тактику використали скіфи під час нападу перського царя Дарія І.

Наймасштабніше цю тактику застосовували під час Другої світової війни як радянські, так і нацистські війська. Радянськими військами 1941–1942 рр. і військами нацистської Німеччини 1943–1944 рр. застосовувалася тактика «випаленої землі», що передбачала знищення інфраструктури, ресурсів та житла під час відступу, щоб вони не дісталися ворогу. Вона була спрямована на те, щоб зробити регіон непридатним для життя, що призводило до величезних втрат серед цивільного населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації 

Карикатура, створена за часів «відлиги», є пропагандистським складником однієї з кампаній, здійснених у сільському господарстві.

Автор з одного боку змальовує успіхи, які забезпечить вирощування кукурудзи, а з іншого – висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг цієї сільськогосподарської культури, яку вирішив зробити головною Микита Хрущов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

В умові завдання зазначено дату – серпень 1991 року, що дає змогу визначити правильну відповідь. В уривку йдеться про референдум щодо підтвердження Акта проголошення незалежності України. Він відбувся 1 грудня 1991 р. і надав всенародної легітимності документа, прийнятому Верховною Радою 24 серпня 1991 р. Історичне рішення підтримали в усіх 27 адміністративних регіонах України.

Референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі УРСР, відбувся 20 січня 1991 року. Декларацію про державний суверенітет України ухвалено 1990 року, Конституцію України – 1996 року, Акт проголошення незалежності України – у серпні 1991 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. Б: За літописною оповіддю, княгиня Ольга 946 р. послала в деревлянську землю військо. Цьому передувало вбивство деревлянами під час полюддя її чоловіка – князя Ігоря.  Деревляни замкнулися в добре укріпленому місті Іскоростені. Тоді Ольга вдалася до хитрощів: вона пообіцяла відступити, узявши данину голубами від кожного дому. Хитромудра княгиня наказала прикріпити до лапок голубів скіпки, що тліли, і відпустити птахів. Вони полетіли назад - і місто запалало. Опір древлян було зламано.

2. Д: Зʼїзд руських князів у Любечі було скликано 1097 р., щоб припинити ворожнечу й міжусобні війни і обʼєднатися в боротьбі проти половців.

3. В: За літописом «Повість минулих літ», перший камінь у фундамент собору  Святої Софії у Києві було закладено за правління Ярослава Володимировича (Мудрого). Тепер є підстави вважати, що проєкт започаткував Володимир Святославович (Великий). У «Слові про закон і благодать» Іларіон пише, що Ярослав завершив справу Володимира, як Соломон закінчив будівництво єрусалимського Храму після свого батька Давида.

4. А: Князь Володимир Святославович (Великий) вимагав від візантійського імператора царівну Анну собі за дружину. Отримавши відмову, Володимир захопив візантійський Корсунь і погрожував нападом на Константинополь.

Жест був переконливим. Володимир отримав своє: прийняв хрещення і тут же, в Корсуні, одружився з Анною.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Д, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI та в першій половині XVII ст.              

1. В: Після Люблінської унії 1569 р. й утворення  Речі Посполитої, польський вплив поширився майже на всі українські землі, і вони зазнали суттєвого колонізаційного впливу. Маґнати просувалися все далі на схід і південний схід, обезземелювали селян, сприяли поширенню фільварків – багатогалузевих господарств, зорієнтованих на ринок. 

2. Д: Внаслідок укладення Берестейської унії Київська митрополія Православної Церкви обʼєдналася з Римо-Католицькою Церквою, що призвело до розколу українського православʼя на уніатську (греко-католицьку) та православну громади.

3. Г: Започаткування книговидання в Україні тісно пов’язано з діяльністю видатного першодрукаря Івана Федорова (Федоровича), котрий 1574 р. в друкарні Львівського Успенського братства видав «Апостол» і «Буквар».

4. А: Для відновлення авторитету православної церкви митрополит Київський Петро Могила розпочав її реформу, що передбачала: запровадження суворої дисципліни серед священників і ченців, підвищення освітнього рівня духовенства, впорядкування богослужбової практики й богослужбових книг, активну видавничу діяльність, розбудову церковних структур, повернення православних храмів, проголошення проповідей, повчань, панегіриків українською мовою тощо.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні», «Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1. Наслідком запровадження політики «коренізації» стала широка всебічна українізація суспільного життя. Політика «коренізації» (в Україні – українізація) в 1920-х роках сприяла поширенню української мови, культури й національної ідентичності.

2. Наслідком започаткування нової економічної політики (НЕП) було впровадження продовольчого податку. У рамках НЕПу (1921 р.) замість продрозкладки було запроваджено продовольчий податок, що деякою мірою полегшило становище селян.

3. Наслідком створення СРСР стало подальше обмеження державного суверенітету УСРР. Після утворення СРСР 1922 року Українська СРР утратила значну частину своєї незалежності, ставши частиною єдиної федеративної держави.

4. Наслідком початку насильницької колективізації стало розгортання спротиву селянства. Насильницька колективізація (з 1928–1929 рр.) викликала масовий опір селян, зокрема бунти, саботаж і зростання соціальної напруги.

Правильна відповідь: 1 – Г,  2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст. Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст. Культура України б другій половині XIX – на початку XX ст.

Б бароко – панівний стиль у європейському мистецтві, архітектурі, музиці й літературі кінця XVI – середини XVIII ст., який характеризується пишністю, декоративністю орнаментики, експресивністю, використанням алегорій та символів, парадністю та урочистістю.

А романтизм – ідейний та художній напрям у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., представники якого висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні й фольклорні теми.

В реалізм – напрям у літературі та мистецтві XIX – XX ст., представники якого зосереджувалися на деталях життя, соціальних конфліктах та типових характерах, правдиво й об'єктивно відтворюючи дійсність.

Г модерн – художній стиль у мистецтві, архітектурі та дизайні кінця XIX – початку XX ст., в основі якого закладено ідеологію створення прекрасного та нового стилю, не схожого на все, що було до цього.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 –В, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Б Реалізуючи таємні домовленості між СРСР і Німеччиною, закріплені у «пакті Молотова – Ріббентропа» 23 серпня 1939 р., радянські війська окупували Східну Галичину у вересні 1939 р. 

Г Внаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. Червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину.

А Включення Закарпаття відбулося в червні 1945 р. шляхом підписання договору між СРСР та Чехословаччиною, що закріпив перехід Підкарпатської Русі до УРСР.

В У лютому 1954 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 –А, 4 – В.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

У наведених уривках із джерел відображено події післявоєнної доби. Після вигнання німецьких військ з території України радянська влада намагалася відновити контроль над суспільством, втрачений у роки Другої світової війни.

З 1946 року в СРСР запроваджено термін «ждановщина», названий за прізвищем радянського ідеолога Андрія Жданова. Відповідно до цієї політики митці, письменники та інтелігенція мали суворо дотримуватися ідеологічної лінії партії. Саме ці процеси відображено у варіанті В.

Після XX з’їзду КПРС (1956 р.) розпочинається період «відлиги», який приніс відносну лібералізацію суспільного життя. У цей час з’являється нове покоління митців та інтелектуалів – Іван Драч, Іван Дзюба, Микола Вінграновський – які відкрито висловлювали свої думки в літературі, публіцистиці та мистецтві. Одним із найважливіших творів цього періоду стала праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965 р.), яку було надруковано за кордоном і яка стала знаковим документом українського національного руху.

Однак діяльність шістдесятників і дисидентів викликала жорстку реакцію радянської влади. Придушення інакодумства й посилення репресій у 1970-х роках дали підстави називати період «застою» своєрідним «неосталінізмом».

Перебудовні процеси, що розпочалися з приходом до влади Михайла Горбачова, сприяли активізації демократичного руху. У радянській Україні 1989 р. було створено організацію «Народний Рух України за перебудову», до якої входили як колишні дисиденти, так і нові демократичні сили, що ставили за мету відродження української нації.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Київська Держава

На фото зображено Софійський собор у м.Київ.

За літописом «Повість минулих літ», перший камінь у фундамент собору було закладено за правління Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами.

Тепер є підстави вважати, що проєкт розпочато ще за часів Володимира Великого, а Ярослав Мудрий завершив спорудження храму.

За переказами, Ярослав заснував при Софійському соборі бібліотеку, яка стала центром перекладу та переписування книг (скрипторій). Місцезнаходження оригінальної давньоруської бібліотеки досі залишається загадкою для дослідників.

Таким чином, для характеристики Софійського собору в Києві можна використати такі твердження:

✅ 2. Спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого. (Будівництво розпочато в 1011 або 1017 році, завершено приблизно в 1037 році.)

✅ 4. Згідно з «Повістю минулих літ» храм було зведено на честь перемоги над печенігами. (Літопис пов'язує завершення будівництва з перемогою Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року.)

✅ 5. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі. (Ярославу Мудрому приписується заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі.)

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності

На різдвяній листівці «Тріє царі несуть Христу дари» видатного графіка Якова Гніздовського традиційний біблійний сюжет про поклоніння волхвів (царів) переосмислений в українському культурному контексті. 

Царів на листівці зображено у вигляді українських гетьманів: Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Павла Скоропадського.

Хмельницький тримає булаву – символ влади, у руках Мазепи макет храму – символу віри, Скоропадський демонструє тризуб – символ української державності.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

ТЕМА: Творення нової України

Період 2014–2019 рр. в Україні став епохою масштабних суспільно-політичних змін. 

2017 року набув чинності безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом. Громадяни України змогли подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення.

2014 р. було підписано спочатку політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а згодом – економічну частину. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом остаточно набула чинності 1 вересня 2017 р. після завершення процесу ратифікації всіма державами-членами ЄС. Вона передбачає створення зони вільної торгівлі, реформування законодавства відповідно до норм ЄС, співпрацю у сфері безпеки та посилення демократичних цінностей.

На початку 2019 р. Православна Церква України отримала від Вселенського патріарха Варфоломія І Томос про автокефалію. Таким чином, було фактично легітимізовано багатовікові зусилля українського народу, спрямовані на фундацію власної Помісної Православної Церкви.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.