Національний мультитест з історії України – Варіант 7

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних рис економічного розвитку України в період 1917–1928 років і вміння аналізувати статистичний матеріал.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище,  персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Маркери в джерелі (статистична таблиця) – приватна й кооперативна форми власності за домінування державної власності, особливо у важкій промисловості – чітко вказують на те, що таке співвідношення між формами власності й галузями промисловості характерне для періоду нової економічної політики в Українській СРР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери (фотообрази) – сім’ї в національному одязі на вокзалах (фото 1), у рекламному оголошенні для переселенців зазначено місто Львів (фото 3) – чітко вказують на Галичину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Берестя стало місцем схвалення рішення про об’єднання католицької і православної церков (1596 рік).

У Львові було засновано перше в Україні церковне братство і школи при ньому (1586 рік).

В Острозі побачило світ перше повне видання Святого Письма церковно-слов’янською мовою (1581 рік).

У Києві відбувся вступ запорозького козацтва до братства (1620 рік).

Правильна відповідь: 1В, 2Б, 3А, 4Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Маркери – «Започатковано видання першої української газети, …скликано Собор руських учених – усіх прихильників культурного й національного розвитку Галицької України, створено осередки культурно-просвітницького руху українців – “Галицько-руська матиця” і “Народний дім”» – чітко вказують на результати Головної руської ради (ГРР) під час загальноєвропейської революції 1848–1849 років, що дістала назву «весна народів».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Дорошенка, що провів у Корсуні розширену старшинську раду, на якій було ухвалено прийняття протекторату Османської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати фотографію як візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік події.

Словосполучення-маркери й образи у візуальному джерелі – пам’ятник ліквідаторам аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС і вид на саркофаг над зруйнованим реактора – указують на правильну відповідь. Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії Карпатської України й уміння аналізувати агітаційно-пропагандистський плакат як візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія часів Карпатської України.

Словосполучення-маркери у джерелі й візуальний ряд – агітаційний автомобіль, прикрашений прапорами та плакатами з написом «Голосуй за УНО. 12 лютого» та символікою ОУН, – указують на події, які мали місце в Карпатській Україні.

УНО – це Українське національне об’єднання. Програмові вимоги УНО збігалися з програмовими вимогами ОУН. 12 лютого 1939 р. відбулися вибори до Сойму Карпатської України. Бійці, які стоять у кузові вантажівки, убрані в однострої Карпатської Січі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання обставин проголошення І Універсалу Українською Центральною Радою (УЦР).

Проголошення Першого Універсалу було спричинене відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.

Універсал було проголошено на ІІ Всеукраїнському військовому з’їзді Володимиром Винниченком після повернення з Петербургу, з невдалих перемовин із Тимчасовим урядом Росії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Договір, за яким турецьким султаном визнано зверхність московського царя над Лівобережною Україною і Запорозькою Січчю, укладено 1681 р. й названо Бахчисарайським.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Маркери – «приєднати західні землі та з належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками... до Середземного моря» – указують на зовнішньополітичні пріоритети Росії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Олександра Довженка – фундатора національного кінематографа (7). Упродовж 1918–1919 років він воював у лавах Армії УНР проти більшовиків (5) і був членом спілки «Гарт» у 1923–1925 роках (2).

Мистецьке об’єднання «Березіль» засновано Лесем Курбасом. Основи монументального мистецтва пов’язують із Михайлом Бойчуком. Автор збірки «Сині етюди», новели «Я (Романтика)» – Микола Хвильовий. У справі «Спілки визволення України» засуджено Сергія Єфремова.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Закриття українських недільних шкіл в Російській імперії відбулося після видання Валуєвського циркуляру 1863 року

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізувати візуальні джерела, отримувати з них інформацію та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакатах, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з плакатів з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, плакати, як зазначено в умові завдання, присвячені геноциду українського народу – Голодомору 1932–1933 рр. На це вказують дати, символічні зображення, написи.

Серед запропонованих символічних зображень слід визначити те, яке відображає народну пам’ять про одне із знарядь геноциду. Серед запропонованих зображень цій умові відповідає плакат В, на якому зображено п’ять колосків. Назву «закон про п’ять колосків» отримала постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності», що вийшла 7 серпня 1932 р. Вона заклала нормативно-правову базу вчинення геноциду. Постанова «захищала» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалося державною власністю. Постанову активно застосовували впродовж збору врожаю і хлібоздачі 1932 р.: вона передбачала жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Українські землі наприкінці ХVІІ ст. – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

На картосхемі зображено зображено під цифрою 1 – Поділля, 2 – Правобережна і Лівобережна Гетьманщина, 3 – Слобідська Україна, 4 – землі Запорозької Січі.

На це вказують географічні об’єкти у межі областей.

Серед вказаних українських земель лише Слобідська Україна ніколи не перебувала під владою Речі Посполитої. Вона була в підпорядкуванні Московського царства. Ці землі були переважно колонізовані українськими козаками і селянами у ХVІІ ст., і на них утвердилась козацька система врядування, соціальних і господарських відносин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань фактів біографії історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Радянський льотчик, тричі Герой Радянського Союзу, виходець з України – це Іван Кожедуб. За роки Другої світової війни він збив 62 літаки противника.

Відповідь – В.

Отже, на фото зображено автопортрети Тараса Шевченка в різні роки його життя. Саме портрет під літерою Г був створений митцем відразу після викупу його з кріпацтва. Інші портрети були створені у більш зрілому віці: за часів перебування у Петербурзі і в засланні. До того ж знання портретного зображення під літерою Г передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних подій, пов’язаних із християнізацією Русі й уміння встановлювати правильну хронологічну послідовність подій.

Із правлінням Володимира Великого пов’язано впровадження християнства, а з правлінням Ярослава Мудрого – його укріплення. Відповідно першою є подія, пов’язана зі спробою Володимира реформувати язичництво, наступною – із будівництвом першого кам’яного храму. За Ярослава Мудрого завершено будівництво Софійського собору й перша спроба княжої влади підпорядкувати церкву собі – призначення Іларіона митрополитом Київським.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Здобутки та особливості розвитку культури B. Симоненко.

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів творчої біографії В. Симоненка.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише одна характеристика належить митцю: поет, автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Злодій», «Некролог кукурудзяному качанові».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як малюнок-шарж, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Шарж — це різновид карикатури, у якому зберігається подібність з об’єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м’яким, доброзичливим гумором. Отже, зображене джерело треба аналізувати як карикатуру. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, шарж, відповідно до умови завдання, присвячений подіям Революції гідності. На це вказують барикада з автомобільних шин, студент і Прапор України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. на українських землях. Спираючись на назви міст, річок можна визначити, що під цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина»; 2 – провінцію «Трансністрія» під управлінням румунської адміністрації; 3 – рейхскомісаріат «Україна»; 4 – військову адміністрацію німецького командування.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Початок державотворчих процесів. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа.

Завдання передбачає знання змісту економічної політики та економічних змін, що мали місце у 1990-ті рр. в Україні.

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: запровадження національної грошової одиниці – гривні (1996 р.); проведення приватизації майна державних підприємств (друга половина 1990-х рр.); розпаювання сільськогосподарських земель колективної та державної форми власності (почалося з 1995 р.).

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Зображені на фото Покровська церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцька церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці. Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст. У таких умовах церкви поряд із замками ставали центрами опору й порятунку населення українських сіл.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото під буквого Г викарбовано монету на честь скіфського царя. На монеті зображений вершник-лучник. Цей образ є типовим для скіфів, які були відомі як вправні воїни-вершники. Напис на монеті містить ім'я царя Атея. Він був останнім правителем Великої Скіфії.

На решті монет зображено колісницю (А), кентавра (Б) і Пегаса (В) – істот із грецької міфології. Дані монети є зразками античної грецької культури, яка була поширеною в містах-колоніях Північного Причорномор'я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Микола Лисенко – композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Микола Пимоненко – художник, член Товариства «передвижників», автор картин «Весілля в Київській губернії», «Свати», «Ворожіння», «Ярмарок».

Семен Гулак-Артемовський – композитор, співак, драматург, соліст Флорентійської опери, Російської імператорської опери, автор опери «Запорожець за Дунаєм».

Микола Леонтович – композитор, автор хорових поем «Легенда», «Моя пісня», класичних обробок українських пісень «Козака несуть», «Дударик», «Щедрик».

Правильна відповідь: 1–Д 2–А 3–Г 4–Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На карті суцільною жирною лінією позначено військово-торговельний «шлях із варягів у греки».

На картосхемі зображено територію Київської Русі початку Х ст. На це вказують обриси меж і назви міст. Жирна лінія починається на півночі (Балтійське море), проходить через Ладозьке озеро, річки та волоки (зокрема, поблизу Новгорода), спускається по річці Дніпро і впадає в Чорне море, а звідти веде до Константинополя. 

Військово-торговельний «шлях із варягів у греки» — це ключовий середньовічний торговельний маршрут, що з'єднував Скандинавію (землі "варягів") з Візантійською імперією ("греками").

Правильна відповідь – Г.