Національний мультитест з української літератури – Варіант 3

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Теорія літератури

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Зверніть увагу, що запропонований для аналізу твір – це байка, для якої характерними є алегоричний зміст, повчальна мета, сюжетність та наявність моралі.

Несподіваний фінал – це ознака новели.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати художні особливості байки.

Байки Григорія Сковороди складаються з двох частин. Перша частина розповідає про події, а друга містить мораль, яку автор називає «cилою». Отже, «сила» в байках Григорія Сковороди – це повчальна частина, мораль байки.

Згадаймо, що Григорій Сковорода є також автором байки «Бджола і Шершень».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє вміння визначати ідею, проблематику художнього твору.

У цій байці провідною є думка, що дружба – велика цінність у стосунках людей. Справжня дружба робить людей щасливими. А той, хто заздрить або «набивається» в друзі заради власної вигоди, завжди отримає облизня.

Отже, проблему, порушену у творі, найкраще відображає прислів’я (приказка): Дружба міцна не лестощами, а правдою і честю.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів, уміння визначати складники композиції.

Композиція – побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. 

Класичний сюжет має такі елементи:

• експозиція – вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту;
• зав’язка – подія, що кладе початок конфлікту;
• кульмінація – найвищий момент у розвитку дії;
• розв’язка – подія, що розв’язує конфлікт.

Композиція байки «Собака і Вовк»:

• експозиція: «У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі».
• завʼязка: «Вовк… став набиватися до них у друзі».
• кульмінація: «В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий».
• розвʼязка: «Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання скеровано на перевірку знання авторів програмових творів.

Миксим Рильський написав свій вірш «У теплі дні збирання винограду…» в жанрі сонету. Тут він, як і середньовічні поети, уславлює красу життя і головне його джерело – кохання.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання скеровано на перевірку знання жанрів програмових творів.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка роздумує про негаразди в житті та висловлює сподівання на краще.

Віршем також є твір Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»

«Intermezzo» – новела, «Віють вітри» – пісня, «Бджола та Шершень» – байка, «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – послання.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Саме народні перекази про потоплення монгольських загонів стали основою для написання цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що ці ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті В. 

У цих рядках згадано «бубабістів» – представників літературного угруповання, заснованого 1985 року у Львові (Бурлеск-Балаган-Буфонада). До його складу входили Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій). 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою». Його життєпис зображено на широкому суспільному тлі. У романі також описано життя й боротьбу українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні й під час реформи 1861 року.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів та ключових слів літературних творів. 

Темою драми «Мина Мазайло» Миколи Куліша є українізація у 20-х роках ХХ століття. Головний герой є харківським службовцем «Донвугілля». Отже, ключові слова, які стосуються  образу Мини Мазайла, наведені в рядку Г.

То-Ма-Кі – це персонаж роману Юрія Яновського «Майстер корабля». В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв. То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) – сам Юрій Яновський. Отже, слова «редактор, Одеса, дружба» є ключовими для цього персонажа. 

До образу Степана Радченка, головного героя роману Валер’яна Підмогильного «Місто», є ключовими слова, наведені в рядку А. Саме цей персонаж приїхав із села до Києва, аби здійснити свою мрію – вступити до університету. Для героя найдоступнішим способом асимілюватись з міщанами виявляється література. Будучи начитаною людиною, Радченко сам починає писати й досить швидко досягає успіху.

Згадайте головного героя роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Це молодий чоловік, авіатор. Григорія мучили, а потім присудили до 25 років каторги. Многогрішний на ходу стрибнув з поїзда і потрапив у Зелений Клин, що на Далекому Сході. Отже, ключовими до образу Григорія Многогрішного є слова «авіатор, Далекий Схід, нескореність».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є засудження міщанства, комплексу меншовартості, національної упереджено­сті та зверхності; висміювання носіїв великодержавного шовінізму. Отже, головну думку цього твору можна увідповіднити з прислів’ям «Гріх пишатися й других зневажать: хто вище залізе – дужче падає».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Беркути дотримують слова навіть ворогові й зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю» узятий із повісті Івана Франка «Захар Беркут»;

автором уривку «Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої внуки – дворяне» є Іван Карпенко-Карий (драма «Мартин Боруля);

у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є рядки «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме у воді й не вмре наглою смертю»;

уривок «Бог нам поміг перенести біди й напасті, він поможе нам вірною любовію й порядочною жизнію буть приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців» узятий з драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Мотиви захоплення красою життя і красою кохання є спільними для запропонованого вірша й романсу Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

У поезії домінує тема кохання, любовних переживань і краси природи. Отже, вірш має ознаки інтимної та пейзажної лірики.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останніх трьох рядках твору є алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності: «Цей липень. Липи. Білопінно. / І тихий шепіт: / — Інно, Інно…».

Згадаймо, інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ і предметів через інші за схожістю чи контрастністю; оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що білий колір у творі символізує чистоту й цнотливість.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Панна Інна, мрія, любов – ці образи є алюзією на вірш Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому творі є рядки: «Я Ваші очі пам’ятаю, / Як музику, як спів…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі із XX ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських коза­ків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Прислів’я «Де чоловік старий, а жінка молода – там рідко згода бува» розкриває ідею драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». До головної героїні посватався заможний і поважний возний Тетерваковський. Виборний села Макагоненко взявся допомогти возному умовити Терпилиху, матір Наталки, та й саму дівчину. «Ну то й що, що старий, але ж багатий», – переконувала Наталку Терпелиха. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини. Саме тому найкраще передає основну ідею твору таке прислів’я: «Де багато господинь, то ту хату хоч покинь».

Для Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка воля його народу була дорожча за життя (рядок Б).

«Робота дратує, а природа лікує» – так можна схарактеризувати позицію ліричного героя новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo», якого втомили люди, їх страждання й болі, місто й вічні незчисленні «треба», «мусиш». Тільки в природі, наголошує автор, можна шукати перепочинку й душевної гармонії. Природа в новелі бере безпосере­дню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у поданому уривку є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: чудові очі ті ясні, сумні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України.

Найяскравіший з образів козаків – Кирило Тур. Саме його вчинки «відчайдушні й непередбачувані, неймовірні, суперечливі: то він, шибайголова й паливода, викрадає наречену Сомка, то йде на смерть заради визволення гетьмана з темниці…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття.

Її серце належало Грицеві Бобренку. Він був вродливим парубком і справним козаком, але слабовільним і безхарактерним: «Він народився під такою зіркою, / Що щось в душі двоїлося йому. / Від того кидавсь берега до того. / Любив достаток і любив пісні».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. Микола Куліш. Остап Вишня. Валер’ян Підмогильний.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, йдеться про поета.  Серед перелічених митців поетом був лише Павло Тичина. Він збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Валер’яна Підмогильного. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку В стосується Остапа Вишні, є згадка про усмішки. Адже саме Остап Вишня утвердив цей жанр в українській літературі.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Г стосується саме його.

Відповідь: 1Г, 2В, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».

Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

У творі «Бджола та Шершень» Григорій Сковорода розповів про важливу роль праці за покликанням (тема «сродної» праці).

Байка переростає в цілий трактат, пересипаний багатьма фактами з життя, біблійними висловами, посиланнями на Епікура, Цицеро­на: «Саме про таку близькість до природи сказав дав­ньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Згадаймо початок поеми: автор роздумує над манерою описування подій співцем Бояном:

Коли Боян, цей віщий соловейко,
Співав комусь осанну величальну,
То білкою носився по деревах,
Землею — сірим вовком, а в підхмар’ї
Орлом могутнім з клекотом ширяв.
Згадавши про усобиці колишні,
Пускав він десять соколів на зграю
Прекрасних лебедів, що линули вгорі…»

Цей вислів означає гру на гуслях.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Заклик «Годі тобі, пане-брате, / Ґринджоли малювати, / Бери шаблю гостру, довгу. / Та йди воювати!» є в історичній пісні «Зажурилась Україна», яка образно змальовує історію й причини появи козацтва.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Темою новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є роль митця й призначення мистецтва в суспільстві.

В основі твору зіставлення двох протилежних світів – людського, дисгармо­нійного, утіленого в образі міста, і гармонійного, досконалого світу природи.

Сюжет у творі особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Провідною у творі є ідея служіння митця народові.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

У запропонованому висловлюванні йдеться про Івана Котляревського.

Саме він є зачинателем нової української літератури. Згадайте, що саме із видання «Енеїди» у 1798 році починається нова доба українського письменства.

Відповідь – Г.