Національний мультитест з української літератури – Варіант 7

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Іван Багряний – найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з СРСР. Наближення кінця війни змусило митця емігрувати: спочатку до Словаччини, потім до Австрії та Німеччини.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати художні образи, проблематику літературного твору.

Ключовими для розуміння теми твору є слова: тавро матері, Мадонна на смітті.

З усього непривабливого вокзального інтерʼєру автор виокремлює жінку з дитям, бачить сльозу матері, бачить свою Мадонну на асфальті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Іван Багряний — визначний український прозаїк і публіцист. Письменник працював у царині пригодницького роману, його твори – захопливі та глибокі.

Пригадайте твір Івана Багряного «Тигролови».

Це ідеальний пригодницький роман про життя в Радянському Союзі. Його перекладали англійською, нідерландською, німецькою, іспанською та іншими мовами.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література кінця XVIII-початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання авторів літературних творів.

За епіграф до твору взято слова з твору Тараса Шевченка «У нашім раї на землі».

Тарас Шевченко також є автором поеми «Кавказ».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» – ці  слова є життєвим кредо головного героя  роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Хлопець – справжній патріот України, готовий пожертвувати заради батьківщини власним життям. Григорій є правнуком гетьмана Дем’яна Многогрішного: у такий спосіб автор підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Згадка про воєнні часи й дівчину Терезу у висловлюванні рядка Г вказує на події новели Олеся Гончара «Модри Камень». 

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку В стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано героїв цього твору – Софію, Марфу й Михайла, про взаємини й почуття яких юнак-студент дізнається від своєї матері. 

У висловлюванні рядка Д описано гумореску Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Про пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови»  йдеться в рядку Б, адже описано життя Григорія Многогрішного. Це молодий чоловік, авіатор. Григорія мучили, а потім присудили до 25 років каторги. Многогрішний на ходу стрибнув з поїзда і потрапив у Зелений Клин, що на Далекому Сході.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.  

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Герой-в’язень поезії І. Світличного «Парнас» знаходить вихід із межової ситуації неволі й полишеності.

Якщо тебе гнітить зовнішній простір – відкривай інші простори в собі, рятуй свою душу в них, оскільки «вільний той, хто вільний духом».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У творі згадано шістдесятників.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що слова «стіни, ґрати, допит» указують на перебування митців в ув’язненні.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом першої строфи є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…». Цей сонет є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення. Але після того, як Мойсей «на момент» засумні­вався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до нього. Словами «А що ти усумнивсь на момент / Щодо волі моєї, / То, побачивши сю вітчину, / Сам не вступиш до неї…» звертається Єгова до Мойсея.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художні твори.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. Цей твір є яскравим зразком «реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…».

Зверніть увагу, що в рядку Б описано епізод з повісті «Кайдашева сім’я», коли Мелашка йде на прощу до Києва.

Проаналізуймо інші варіанти: у рядку А йдеться про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; після заробітків повертається в Полтаву Петро – персонаж драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (рядок В); у рядку Г згадано Мирославу – героїню повісті Івана Франка «Захар Беркут»; епізод з роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» описано в рядку Д.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода:

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А. Ці рядки узято із роману Юрія Андруховича «Перверзія», у якому здійснено спробу радикального виходу за межі традиційного «українського крейдяного кола» – гротеск, іронія, містика, а також перманентні забави з мовою на тлі авантюрно-детективної історії в «місті привидів» Венеції.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв програмових творів.

Мавка – центральний персонаж драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». У її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину. Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, але бажання свавільної матері і вміло розставлені сіті Килини змушують Лукаша зрадити те світле почуття, яке зародилося в його серці до лісової дівчини. Наприкінці твору Лукаш бачить прозору постать Мавки, із жалем дивиться на неї й звертається такими словами:

Я душу дав тобі? А тіло збавив!
Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання персонажів програмових творів.

Маруся Кайдашиха (повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я») – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. Разом з чоловіком Омельком вони нажили двох синів. Будучи молодою, вона служила у панів покоївкою, тому набралася від них трохи панства: «.. мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати…».

Слова «Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка — розбишацька й жінка!..» належать Галі Ґудзь – героїні роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дружина Чіпки – віддзеркалення того гарного, здоро­вого, що було в чоловікові. Розділи про Галю названі «Польова царівна» і «Розбишацька дочка».

Події в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» відбуваються в родині багатого орендатора землі – Мартина Борулі, який уводить у своїй сім’ї дворянські порядки. Його дружина Палажка скоряється волі чоловіка, хоч і не горить бажанням стати пані: «Здається мені, що з’їхав з глузду: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується…».

Горпина Терпилиха, мати головної героїні драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка», згадує: «Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити…».

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання проблематики художнього твору.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Саме про ці події згадує Тарас Шевченко в запропонованому уривку.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів та основних відомостей про життя і творчість їх авторів.

«Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі головний герой драми «Мартин Боруля». Автор цього твору Іван Карпенко-Карий був актором театру корифеїв.

Нагадуємо, що перший професійний український театр (театр корифеїв) було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький). Його діяльність була пов’язана з іменами братів Тобілевичів – Іваном Карпенком-Карим, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та їхньою сестрою – Марією Садовською-Барілотті, Марком Кропивницьким і Михайлом Старицьким, Марією Заньковецькою та іншими видатними акторами. Вони були справжніми подвижниками національного драматичного мистецтва.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте, які художні твори мають присвяти.

Любові всевишній присвячує свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Своєму батькові Ю. Кобилянському присвятила повість «Земля» Ольга Кобилянська.

Новелі Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні» присвячено новелу Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: АГДВ.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

«Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого» написав Валер’ян Підмогильний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання змісту творів та основних теоретико-літературних понять.

Запропонований уривок узято з прологу до поеми Івана Франка «Мойсей».

У цих рядках – риторичне звернення до українського народу: «Народе мій, замучений, розбитий, / Мов паралітик той на роздорожжу, / Людським презирством, ніби струпом, вкритий!» та інверсія: «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Пригадайте головних героїв творів, які увійшли до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

У цьому завданні йдеться про драматичну долю галицького селянства – вимушену еміграцію за океан у пошуках кращої долі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Саме таку проблему порушує новела Василя Стефаника «Камінний хрест», де образ головного героя Івана Дідуха є втіленням згаданого соціального явища. Інші запропоновані образи представниками галицького селянства взагалі не є.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.

До весняного циклу українських календарно-обрядових пісень належать веснянки.

Веснянки – закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай: «Благослови, мати, / Весну закликати! / Весну закликати, / Зиму проводжати!..».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.

Бурлескно-травестійна поема Івана Котляревського «Енеїда» – перший твір українського письменства, написаний розмов­ною українською мовою; перший твір нової української літератури. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Вершники»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

На тлі Громадянської війни 1917-1921 років розгортаються події в романі Юрія Яновського «Вершники».

Відповідь: В.