Національний мультитест з української літератури – Варіант 8

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, художні образи, ідею, мотив літературного твору.

Ліричний герой усвідомлює своє безнадійне становище й сприймає його як неминучість, заповідану долею.

Поет закликає прокладати свій шлях, незважаючи на перешкоди: «Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався, / той, що обрав тебе навіки вік».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Василь Стус. «Господи, гніву пречистого...»

Завдання перевіряє знання літературних творів та їхніх авторів.

Василь Стус є автором вірша «Господи, гніву пречистого...», у якому ліричний герой звертається до Всевишнього з проханням не осудити його за глибоку віру й надію на безсмертя людського духу.

Уривок із цього твору наведено в рядку А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художній твір.

Зверніть увагу, що твір має підзаголовок «Із записок відлюдька», який вказує на організацію оповіді – записки, особистий щоденник.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів, уміння визначати складники композиції.
Композиція – побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. 

Епізод, коли герой отримує листа, є експозицією – вихідними відомостями про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Малі жанри епосу репрезентують новела, оповідання, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча, казка. 

Згадаймо, що новела – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

Для аналізу запропоновано уривок із новели Івана Франка. Новелою також є твір Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з
поклоном»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та деталі в літературному творі.

Згадаймо новелу Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». у композиції твору є такі особливості: наявність діалогів, розповідь від першої особи, листа як форми оповіді (в «Останньому листі від тата» Михайло передає Марфі «три зозулі з поклоном»).

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар
Беркут»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі, авторів художніх творів.

Згадаймо творчість Івана Франка, який є автором повісті «Захар Беркут».

Письменник показав життя карпатських українців, які об’єднувалися в громади, щоб спільно обробляти землю, протистояти боярам, захищатися від ворогів.

Уривок з цього твору наведено в рядку Г, адже йдеться про тухольців.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів.

Наталка – головна героїня драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Дівчина давно кохає наймита Петра, вона не хоче одружуватися з возним попри його багатство. Наталку найкраще можна схарактеризувати висловом «Ліпше за милим тужити, як з нелюбом жити».

Захар Беркут з однойменної повісті Івана Франка – ватажок тухольської громади, добрий, волелюбний, чесний, служить інтересам народу. Він справженій велетень у громаді, до думки Захара Беркута дослухаються всі тухольці – «Велетень у громаді, як правда в пораді».

«Як душа чорна, так і милом не змиєш», – так можна схарактеризувати персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Івана Брюховецького. Адже риси характеру Івана – це самолюбство й амбітність, підлість, уміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість.

Грицька Чупруненка, персонажа роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», стосується вислів «Давніх друзів забувають, а при горі споминають». Дружба Грицька з товаришем дитинства «коливається», як стрілка барометра: коли він повернувся із заробітків із грошима, то гордував Чіпкою, коли ж Варениченко поправив господарство, Грицько поновив із ним товариські стосунки.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

У вірші «Задивляюсь у твої зіниці…» Василь Симоненко звіряється у любові до України, закликає земляків любити рідну землю, дбати про її майбутнє.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Під час виконання завдання потрібно уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Максим Рильський належав до київських неокласиків – групи українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття. Неокласиками також були Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен). Неокласики позиціювали себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму.

Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником: «Він любив сонце. Сонце і море – цю незвичайну симфонію барв і звуків…».

Висловлювання «У його особі переміг історик-професіонал, з таким мистецьким хистом відтворює він пройняту грозовими розрядами атмосферу наростання кризи – Руїни, поступову втрату Україною державності...» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури, у якому події відбуваються на тлі доби Руїни.

У повісті «Захар Беркут» Іван Франко розповідає про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Події твору відбуваються в невеличкому українському селі Тухля в Карпатах.

Відповідь: 1А, 2Б, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних героїв та жанрів художніх творів.

Палагна – це дружина Івана Палійчука, головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Рита – героїня роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Датан діє в поемі Івана Франка «Мойсей».

У новелі Ольги Кобилянської «Valse melancolique» йдеться про трьох жінок, які своїм світовідчуттям не вписувалися в тогочасний формат пересічних жіночих образів. Марта – одна із цих дівчат.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та їхніх жанрів, а саме:

• Лаврін і Карпо – герої повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». На початку твору брати обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо свататиме;
• епізодом із повісті є також розповідь про Івана Палійчука, який вирушає на літо на заробітки – випасати овець на полонині (Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»);
• Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», дізнається, що батьки посватали Галю за нелюбом Сидором. Коли Варениченко випадково зустрівся з москалем біля шинку, то умовляє солдата не губити дівочої душі, пропонує гроші, виставляє могорич. Сидір погоджується;
• у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є епізод, коли гетьман дає Кирилу Туру перстень, із яким козака мають пропустити до темниці. За допомогою цього персня запорожець намагається врятувати Сомка;
• виснажливо працює на кам’янистому горбі, що дістався йому в спадок, Іван Дідух – головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест»;
• епізодом із новели також є розповідь про Софію Дорошенко, героїню твору Ольги Кобилянської «Valse melancolique», якій дядько відмовляє в утриманні;
• у поемі Тараса Шевченка «Катерина» батьки виганяють дочку з дому через те, що вона завагітніла від москаля;
• злий дух Азазель з’являється перед пророком Мойсеєм у пустелі, отруюючи його душу сумнівами, у поемі Івана Франка «Мойсей».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

Послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…» закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!». Значна частина образів у посланні є символічно-асоціативними, серед них і такі: слов’янофіли, братопродавці.

Решту символічних образів узято з інших Шевченкових творів:

• образи москаля й чорнобрових дівчат є в поемі «Катерина»;
• Прометей, колонізатор – це образи поеми «Кавказ»;
• кайдани, кров ворожа – символи вірша «Заповіт»;
• цар волі, землячки – символічні образи поеми «Сон (У всякого своя доля…)».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту терміна «кульмінація»і знання композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Кульмінація в літературному творі – найнапруженіший момент у розвитку дії, вирішальний, переломний момент у взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами. У кульмінації розкрито гостроту конфлікту, описаного в сюжеті твору.

Кульмінацією поеми Івана Котляревського «Енеїда» є двобій Енея з Турном, після якої боги також розділилися на два загони.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото:

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

Відповідь: А.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» через показ конкретних буденних ситуацій Іван Нечуй-Левицький змальовує здрібніння людської душі. Духовна роз’єднаність, спричинена відсутністю прагнення зрозуміти одне одного, – це те лихо, яке отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний. Мотря – дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але не вихвалялася на селі. Характер у Мотрі складний: горда, язиката, конфліктна.

Карпо, хоч і хотів дружину, «брикливу, як муха у Спасівку»,  та згодом докоряє їй: «Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила!»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Цей твір має підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Руси в ХІІІ віці».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє знання псевдонімів і справжніх імен письменників.

Про родину Сірків із Зеленого Клину йдеться в романі Івана Багряного «Тигролови». Справжнє прізвище автора – Лозов’ягін.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника.

Хлопець зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Єдиною розрадою для малого була можливість пасти громадську отару разом із дідом Уласом. Чіпка полюбив старого діда, подружився з Грицьком Чупруненком, з яким разом пас худобу. Наступного року Чіпка хотів знову пасти череду, але громада йому відмовила, бо вважала його молодим і ненадійним, чим тяжко образила.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Сосна, «бандуристочка сліпий» – це ключові слова до новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Батькова сосна – наскрізна, багатозначна деталь – спогад про батька, що житиме вічно; «бандуристочку сліпого» згадує Михайло в останньому листі до Софії.

Посланцем із Січі є герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» Іван Іскра, який мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду).

Слова «кінофабрика, 70-літній оповідач» є ключовими до роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Події твору тосуються роботи на Одеській кіностудії.

Іспит, молодий письменник – це ключові слова до урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Головний герой твору Степан Радченко складає іспити, а також прагне стати письменником.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів, а також їх образів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

«Безокою економшею» односельці називали Марусю Кайдашиху.

У цьому ж творі син одружується з дівчиною з іншого села (йдеться про Лавріна, який жив у селі Семигори, й Мелашку, яка до заміжжя жила в селі Біївці).

Зверніть увагу, що віддати дочку Лесю заміж за гетьмана мріє Череваниха в історичному романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»; під час нацистської окупації старостою села стає Лаврін Запорожець (кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні»); у пригодницькому романі Івана Багряного «Тигролови» родина Сірків дає притулок в’язню-втікачу Григорієві Многогрішному; перед судом постає Маруся Чурай за те, що отруїла Гриця Бобренка (роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».)

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

В уривку йдеться про братів Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь.

Нестор Літописець розповідає про цих легендарних засновників стольного града Києва в «Повісті минулих літ».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Події в драмі-феєрії Лесі України «Лісова пісня» розгортаються в такій послідовності: Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжету й образів героїв програмових творів.

Пригадайте соціально-психологічний роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

У першому розділі, що має назву «Польова царівна», йдеться про знайомство Чіпки з Галею Ґудзь: «Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв, як укопаний, розтягши й без того довгообразе лице, широко розкривши здивовані очі...».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Для посилення емоційного впливу твору автор використовує алітерацію – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, / сталить твій дух – тож і терпи, терпи. / Ніхто тебе з недолі не врятує, / ніхто не зіб’є з власної тропи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. 

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

Поезія спрямована на філософське осмислення світу, людини, є виявом філософських поглядів ліричного. Отже, вірш належить до філософської лірики.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.

В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.

Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках А, В, Г, Д.

Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку». У піснях Марусі Чурай передано переживання дівчини від розлуки з коханим («Віють вітри») і прощання козака з коханою й матір’ю перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»). У баладі «Ой летіла стріла» розповідається про тугу за вбитим хлопцем його матері, сестри та коханої.

Відповідь: Б.