Національний мультитест з української мови – Варіант 14

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати правильне й неправильне вживання великої літери.

Проаналізуймо запропоновані слова. Дотримано правил уживання великої букви в рядку Б.

У решті рядків допущено такі помилки:

• астрономічна назва: обидва слова пишуть з великої літери – сузір’я Великого Пса.
• загальні назви у складі власних: слова історії (Музей історії Києва) і замок (Хотинський замок) треба писати з малої літери.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Суфікси не лише утворюють нові слова, але й можуть надавати словам додаткового значення. Суфікс -ун- указує на особу за характерною для неї дією, ознакою чи схильністю в словах мовчун, бігун, стрибун. У слові двигун цей суфікс указує на знаряддя дії, механізм.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Усі складні слова треба писати через дефіс у рядку Б: м’ясо-молочний, планово-фінансовий (утворені від рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і), медико-генетичний (перша частина закінчується на -ико).

В інших варіантах відповіді є слова, які треба писати разом: агрокультура (слова з першою іншомовною частиною агро- пишуть разом); кисломолочний (утворено від підрядного словосполучення кисле молоко); аудіофайл (слово з першою іншомовною частиною аудіо-). 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила вживання м’якого знака в різних фонетичних і морфемних позиціях.

М’який знак треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: бульйон (перед йо), няньчин (у буквосполученні -ньч-, що походить із -ньк-: нянька), тьмяний (треба запам’ятати).

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в словах чотирма (після р у кінці слова або складу), дивишся (після губних та шиплячих), пізній, уманський (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-).

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє вміння визначати, який звук позначає виділена буква в різних фонетичних позиціях, зокрема з огляду на вподібнення приголосних за дзвінкістю, м’якістю та подовженням.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. Зверніть увагу, що тут буква с у слові айсберг позначає звук [з], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с], який вимовляємо як [з]).

В інших варіантах відповіді виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в словах крижаної, корабель виділені букви позначають звук [к], а в слові якби – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к], який вимовляємо як [ґ]).
• У рядку Б в словах сенатської, відбулося виділені букви позначають звук [с'], а в слові обставини – [с].
• У рядку Г в словах проведено, лайнера виділені букви позначають звук [н], а в слові вшанування – [н:'].

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розрізняти й правильно вживати префікси при- та пре- з огляду на значення слова.

Префікс при- пишемо в словах, якщо вони означають наближення, приєднання; неповноту дії чи ознаки; розташування біля чогось: прикраса, прибережний, прибігти, притиснути, прибуток, призабути, прибічник, прирівняти, приміський.

Префікс пре- пишемо для вираження найвищого ступеня ознаки в прикметниках і прислівниках (його можна замінити словом дуже): пречудовий, пресуворо, пресмачно.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно вибирати написання префіксів при- / пре- з огляду на значення слова.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Порівняння себе кращого теперішнього із собою колишнім дарує втіху й мотивує до подальших позитивних змін.

У варіанті відповіді А слово недооцінюють пишемо разом, бо тут не- не заперечує дію, а створює нове лексичне значення: оцінюють недостатньо, нижче належного.

Слова в таки дає пишемо окремо, оскільки таки стоїть перед словом.

У варіанті відповіді Б в слові корисні відбулося спрощення й закріпилося на письмі, слово набагато пишемо разом.

У реченні, позначеному Г, слово безперервний пишемо з префіксом без-, не зайвої треба писати окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли в словах треба писати подвоєні букви для позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в обох словах рядка В: повновладдя народу (приголосний д подовжується після голосного перед я в усіх відмінкових формах іменника середнього роду другої відміни), мудрий співвітчизник (на межі морфем).

В інших варіантах є слова, які треба писати без подвоєння: покликаний (дієприкметник, утворений за допомогою суфікса -н-); підґрунтя (м'який приголосний стоїть НЕ між двома голосними); статей (виняток).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та навички правильного слововживання.

Лексична помилка є в рядку А: Правильно в українській мові вживати вираз порушити питання, оскільки підняти можна фізичні предмети, а не абстрактні поняття.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того самого діяча, що й дія, названа присудком. Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот не маючи технічних можливостей побачити атом вказує на дію підмета це, хоч за змістом речення це неправильно.

Граматично правильно побудувати це речення треба так: Багато дослідників, не маючи технічних можливостей побачити атом, змогли все глибше занурюватися в таємниці «атомного» мікросвіту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння замінювати пряму мову непрямою.

Після заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Непряма мова завжди стоїть після слів автора й приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Екскурсовод Олексій запевнив представників туроператора: «Без сумніву, я зможу допомогти з організацією поїздки до Батурина, якщо ваша фірма надасть мені необхідні документи» правильно передано непрямою мовою в рядку Г: Екскурсовод Олексій запевнив представників туроператора, що він, без сумніву, зможе допомогти з організацією поїздки до Батурина, якщо їхня фірма надасть йому необхідні документи.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Буремний – це прикметник, що означає бурхливий, неспокійний, сповнений тривог, хвилювань або насичений драматичними подіями.

Отже, синонім до слова буремний – бурхливий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та навички правильного слововживання.

Лексична помилка є в реченні Аліна, не дивлячись на жвавий, веселий характер, читала серйозні книжки на історичну тематику. Вираз не дивлячись на – калька, яка часто трапляється в суржику.

У цьому реченні вираз не дивлячись на доречно замінити на попри, незважаючи на, дарма що мала, хоч і мала.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння Уміння ставити розділові знаки в складних реченнях із підрядним зв’язком, пояснювати свій вибір.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Б. У цьому реченні кома стоїть між частинами складного речення, що поєднані підрядним зв’язком. Зверніть увагу, що в реченні підрядна частина розташована перед головною.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми дієслів і ступені порівняння прикметників.

Дієслово повідомляти варто вживати з додатком у родовому відмінку (кого?) слухачів.

Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо додаванням префікса най- до вищого ступеня: найімовірніші.

Дієслово навчати вимагає після себе іменника в родовому відмінку: правил.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми слів: нормативні прийменникові конструкції, узгодження присудка з підметом та відмінкові закінчення іменників.

Уживання прийменника за у конструкції за результатами є нормативним для сучасної української мови, коли йдеться про підставу для наступних дій, висновків або оцінок. Прийменник за вказує на відповідність чомусь або підставу (критерій) дії. У реченні він виконує роль орієнтира.

Присудок стоїть в однині, якщо підмет більшість або частина є іменником у називному відмінку, поєднаним із залежним іменником у родовому відмінку (більшість охочих змогла).

Іменники II відміни, що є назвами різних споруд і будинків, зокрема й військових, приміщень та їхніх частин, різних просторових комунікацій, у родовому відмінку однини мають закінчення -у(ю): університету.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники після числівників і чоловічі прізвища.

Після числівників два, три, чотири ставимо іменник у називному відмінку множини: два персонажі.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюємо: Карпенка-Карого.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У складених порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: дві тисячі двадцять третього року.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: вісімдесяти; правильна форма числівника шість у родовому відмінку – шести.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми кличного відмінка та дієслівні форми із чергуванням приголосних.

У кличному відмінку треба ставити обидва іменники: Миколо (іменник І відміни, твердої групи, у кличному відмінку -о; Геннадійовичу (ім'я по батькові належить до твердої групи, тому в кличному відмінку набуває закінчення -у). Правильна форма приводити в I особі однини – приводжу (відбувається чергування приголосних: д – дж).

Відповідь: В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання перевіряє вміння опрацьовувати деформований текст.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і після цього працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи завдання. Треба проаналізувати засоби міжфразового зв’язку (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо), які використано в тексті.

Проаналізуймо запропоновані рядки. Речення з позначкою-квадратом є початковим реченням цього деформованого тексту. У реченні йдеться про те, яким подорожам віддають перевагу сучасні мандрівники.

Речення із символом-ромбом розповідає про головну умову усвідомленого подорожування.

Наступним є речення, позначене трапецією: тут наведено головний критерій способу пересування.

Після цього має бути речення із символом-колом, на це вказує і вставне слово наприклад. У реченні розповідається, чому краще вибирати потяги, а не літаки для мандрів.

І останнім має бути речення, позначене  трикутником, тут ідеться про те, які продукти, ресторани чи страви вибирати під час відвідування різних місць.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні, пояснювати вживання їх.

Пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному квадратом: кому не треба ставити перед  словом замість, адже тут цей прийменник можна замінити прийменником за.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати й правильно вживати вставні слова в реченні.

Вставне слово – це слово або словосполучення, що входить до складу речення, але не є його членом. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок із контекстом і невпевненість.

Вставне слово наприклад виражає зв'язок між думками в реченні, позначеному колом.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати однорідні члени речення.

Однорідні члени речення виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення й поєднані між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні й не залежать одне від одного.

Однорідних членів НЕМАЄ в реченні У виборі способу пересування головним критерієм теж не має бути швидкість.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Підмет – це головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово потяг.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

До слова успішною можна поставити питання якою?, воно вказує на ознаку. Це прикметник.

До слова впродовж не можна поставити питання, воно лише служить для зв’язку слова життя з іншими в реченні. Це прийменник.

До слова усього можна поставити питання якого?, але воно лише вказує на ознаку, не називаючи її. Це займенник.

А слово опановуючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Відповідь: 1–Б; 2–Д; 3–А; 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

У реченні Важливе завдання школи – виховати людину допитливою, творчою, вдумливою вживаємо тире між підметом і присудком.

Тире перед узагальнювальним словом ставимо в реченні «Ні сивий академік, ні вчитель, ні учень – ніхто не відповість на це складне питання» тому, що узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення: «За вікном нашого вагона мерехтіли далекі вогники сіл – теплі земні зірки».

У реченні «Раптом невідомо звідки налетів вітер – зашуміли гіллям високі стрункі тополі» тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення.

Відповідь: 1–В; 2–Б; 3–Г; 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи речень.

Складносурядним є речення Колесо має тридцять дві кабінки, місткістю аж 25 осіб кожна, проте ці повітряні «вагончики» обладнані надійними замками та є абсолютно безпечними, воно має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності проте.

Складнопідрядним означальним є речення «Лондонське око» – одне з найбільших у світі (135 метрів) оглядових коліс, із верхівки якого столицю Великої Британії видно як на долоні, воно складається з двох частин, поєднаних сполучним словом якого, від опорного слова в головній частині до підрядної частини можна поставити запитання яке?.

Складним безсполучниковим, три частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації, є речення Кількість кабінок – це певний символ: навколо Лондона є тридцять два містечка; до речі, один оберт колеса триває також тридцять дві хвилини.

Складним із різними видами зв’язку (підрядним і сурядним) є речення Охочих помилуватися містом з висоти пташиного польоту не бракує, тому прибирають цей об’єкт лише вночі, а вдень туристи насолоджуються атракціоном.

Відповідь: 1–В; 2–Б; 3–Г; 4–Д.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення фразеологізмів:

• лізти в голову – з’являтися у свідомості;
• лізти на стінку – бути надто збудженим;
• лізти зі шкіри – докладати надмірних зусиль;
• лізти на рожен – наражатися на небезпеку.

Відповідь: 1–Г; 2–В; 3–Д; 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати типи складнопідрядних речень за смисловими відношеннями між частинами (часу, означальні, допустові, причинові).

Виконуючи завдання, треба поставити запитання до виділених фрагментів.

У реченні У 1890 році, прочитавши роман Жуля Верна «Навколо світу за 80 днів», молода журналістка Неллі Блай спланувала авантюру» до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу «Редактор, сумніваючись у силі та витривалості жінок, висміяв Блай, коли вона вперше розповіла йому про свій задум, від головної частини до підрядної частини ставимо запитання коли?.

У реченні Енергійна жінка одразу ж загорілася ідеєю повторити подвиг літературного героя до виділеного фрагмента ставимо запитання якою?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення За кілька місяців і рекорд було перевершено, але байдуже: про свою мандрівку Неллі Блай написала книгу, що стала бестселером, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання яку?.

У реченні Молода журналістка вирішила зійти на борт пароплава в Нью-Джерсі в листопаді 1889 року навіть попри погану погоду до виділеного фрагмента ставимо запитання попри що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення Неллі Блай завершила подорож 25 січня 1890 року, хоча всі прогнозували бтривалішу «одіссею» журналістки», від головної частини до залежної ставимо запитання попри що?.

У реченні Завдяки неабиякій наполегливості відважна мандрівниця об’їхала світ на тиждень швидше, за 72 дні до виділеного фрагмента ставимо запитання завдяки чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини Рекорд було детально відстежено й хронологічно задокументовано, адже це була по-справжньому грандіозна подія, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

Відповідь: 1–Г; 2–В; 3–Б; 4–А.