Національний мультитест з української мови – Варіант 2

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє знання про складнопідрядне речення та ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їхні види, правильно розставляти розділові знаки в них.

У реченні, позначеному колом (Оскільки очисні споруди розраховано на І і ІІ класи, то 80% проб питної води не відповідають вимогам стандарту), до підрядної частини ставимо питання з якої причини?

Отже, це складнопідрядне речення з підрядним причини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники очищення, споруди, класи, роль відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово стан відповідає в тексті на питання що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати граматичну основу речення.

До слова далека від підмета вода ставимо питання який є підмет? Граматична основа речення – вода далека, тобто маємо складений іменний присудок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція як відомо є в реченні, позначеному ромбом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні визначено важливе значення води в житті людини та зазначено те, що її стан погіршується щороку.

Речення із символом-трапецією буде другим у тексті, адже розкриває причину цього погіршення та пояснює, як відбувається очищення води.

Наступним є речення, позначене колом: воно пояснює, через що виникають проблеми з очищенням.

Далі йде коментар про якість води в Україні і в Дніпрі. Отже, це речення із символом-квадратом.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, адже воно вказує, де все ж таки можна скуштувати чисту воду.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

З великої літери потрібно писати всі слова в астрономічних назвах, крім загальних (планета, астероїд, сузір’я, галактика, туманність, система тощо). Отже, астрономічні назви, запропоновані в тесті, написано правильно.

Слово бог потрібно написати з малої літери, адже тут воно має значення типу міфологічного персонажа. Новий рік – це назва свята, тому з великої літери потрібно писати лише перше слово. Верховна Рада України – назва найвищого державного органу, тому з великої літери потрібно писати всі слова.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова мета в реченні Жити на повну, без обмежень і страху – ось мета успішної особистості  можна поставити питання є що? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником. Також перед словом мета стоїть частка ось, яка зазвичай стоїть перед присудком.

У реченні У європейських школах елементом форми для дівчат є спідниця в клітинку  до  виділених слів можна поставити питання яка?,  а також підібрати синонім картата. Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Скасовано всілякі заборони – і волі дух зривається в простір до виділеного слова можна поставити питання кого? що?. Отже, це додаток.

У реченні Крізь високий густий очерет біліла широкою срібною стрічкою Рось до виділеного слова можна поставити питання як? Отже, це обставина.

У реченні Циферблат наріжного годинника хуртовина снігом замела до виділеного слова можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет.

Відповідь – ГАВБ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів. Зверніть увагу: у завданні запропоновано не окремі фразеологізми, а речення зі стійкими конструкціями.

Спочатку з’ясуймо значення фразеологізмів.

Рвали боки – дуже сміятися, реготати.

Рвали руки – дуже важко, з надмірним напруженням, над силу працювати.

Рвали вуха – викликати неприємні відчуття, вражати (про звуки).

Рвали горло – дуже кричати, галасувати.

Тепер додаймо в запропоновані речення відповідні фразеологізми.

Відповідь – ДАБВ.

ТЕМА: Орфографія 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з різними вивченими орфограмами. 

Розгляньмо запропоновані речення.

У реченні Б є орфографічні помилки. Слово журналістська потрібно писати без спрощення, адже це слово іншомовного походження. Слова з першою частиною стерео-, аудіо-, авіа-, нафто-, газо-, супер- тощо потрібно писати разом. Отже, відеоролики.

У реченні В орфографічна помилка в іншомовному слові брошура (а не брошюра),адже у словах, запозичених із французької мови, після ш, ж пишемо у. Також потрібно писати ознайомляться, тому що м’який знак завжди є в дієслівних формах дійсного та наказового способу.

У реченні Г потрібно писати зосередження, адже в іменниках середнього роду ІІ відміни в позиції між голосними відбувається подвоєння літер на позначення подовжених приголосних. Також правильно передусім, тому що прислівники, які утворені поєднанням прийменника з займенником, пишемо разом.

У реченні А орфографічних помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах цілісність, проїзний, жалісний, свиснути, блиснути, тижневик, капусняк, ненависний, вісник.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (баластний, контрастний, форпостний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у – в. Між голосним і приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також у пишемо між двома приголосними.

Отже, зайти у фейсбук, написала у творі, переміг у змаганнях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова «удачно» в українській мові немає, це росіянізм.

Книгу, зошит, блокнот розгортають. Слово «виключення» в українській мові має значення «усунення чого- чи кого-небудь, позбавлення чогось, вимкнення).У запропонованому варіанті – це теж калька з російської мови.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень, ускладнених відокремленими означеннями.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Спробуємо замінити підрядні частини на прості речення з дієприкметниковими зворотами:

Б Будівля Держпрому – одна з трьох висоток, споруджених в тодішній столиці України впродовж 1925–1928 років.

В Споруду, зведену прогресивним на той момент методом «ковзної опалубки», розташували на центральній площі Харкова.

Г Група різновисоких башт, сполучених переходами, значно ослаблює коливання всієї будівлі внаслідок накладання резонансних частот.

Д Будівельників Держпрому, переважно вихідців із села, вразили рештки мамонта, знайдені під час риття котловану.

А от речення А замінити на просте не можна, адже слова потрапивший не існує.

Відповідь –А.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксом -ськ- при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ- = -цьк-: грецький;

г, ж, з + -ськ- = - зьк-: паризький, збаразький, кавказький, сиракузький, норвезький, запорізький, боягузький, світязький, киргизький;

х, ш, с + -ськ-= -ськ-: латиський.

А в словах, корінь яких закінчується на інший приголосний, чергування не відбувається: тибетський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова світло-сірий, біло-золотистий, ясно-блакитний, темно-вишневий, (відтінок + колір). А от прикметник білосніжний потрібно писати разом, тому що тут є поєднання кольору та матеріалу.

Разом потрібно писати прикметники світлонепроникний, світлостійкий, білокам’яний, ясноокий, ясноголовий, темнобарвний, темноводний, ніжнотонний, ніжноколірний, ніжношкірий, тому що від усіх цих прикметників можна утворити підрядні словосполучення (біле каміння, ніжна шкіра, ясні очі тощо).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно та комунікативно доцільно вживати прийменники в мовленні.

Прийменник по в літературній мові вживають рідко. Найчастіше він із знахідним відмінком вказує на мету чи межу дії: піти по воду, пальто по коліна.

Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає місце або час дії (пливти по Дніпру, ходити по лікарях); стосунок до іншого предмета (різьба по дереву, черговий по школі); спосіб дії (чинити по правді, обслуговувати по черзі).

Часто прийменник по вживають недоречно, наприклад: по останній моді – за останньою модою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е зникає: вітерець – вітру, але ножичок, бо ножИк.
• у буквосполученнях -ере-, -еле- (ожеледь, оберемок);
• у словах, які перевіряються наголосом (веселка – вЕсело, шелестіти – шЕлест, кремезний – крЕмінь, лицедій – лИчко).;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;
• коли при зміні слова Е чергується з І: сутеніти – сутІнки, зачекати – очІкування.

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів – кришталик.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Вихопившись – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?,утворює зворот.

Навколо – служить для зв’язку слів у реченні, можна підібрати синонім біля. Отже, це прийменник.

Яких – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Щороку – вказує на  ознаку дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ. Правопис частки НЕ з дієприкметниками.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Окремо дієприкметник з часткою не потрібно писати тоді, коли при дієприкметнику є залежне слово (від дієприкметника можна поставити питання): не витрачені (як?) ще кошти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Виконуючи це завдання, треба обґрунтувати випадки вживання тире. Проаналізуймо запропоновані речення.

Я усміхнусь – і все навкруг сміється (тире ставимо між частинами складносурядного речення, оскільки друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій).

Печаль пече – гаряча і нестримна (тире ставимо при відокремленому означенні «гаряча і нестримна», яке стоїть у кінці речення).

Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій (тире в неповному реченні на місці пропущеного присудка «є», це зайвий варіант у цьому завданні).

Непереможна безборонність – твій меч єдиний і єдиний щит (тире ставимо між підметом і присудками, оскільки вони виражені іменниками).

На річці, у лісі, на полі – усюди німа тиша (тире ставимо після однорідних обставин, оскільки після них стоїть узагальнювальне слово «усюди»).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Це завдання на правильне написання слів з апострофом. Для його виконання треба пригадати, що апостроф позначає на письмі тверду роздільну вимову приголосних звуків перед наступними я, ю, є, ї.

Апостроф треба ставити після букв я, ю, є, ї, які позначають звуки [йа], [йу], [йе], [йі], якщо ці я, ю, є, ї стоять після букв на позначення губних приголосних, звука р та префіксів, які закінчуються на приголосний звук.

Тому, виконуючи це завдання, поставимо апостроф у словах «прем’єра», «ім’я», оскільки перед ним стоїть буква на позначення губного звука.

У словах «бур’ян», «сузір’я» апостроф потрібен після букви р, а в слові «роз’ятрена» – після префікса.

У решті слів ми не ставимо апостроф: «різьбяр», «духмяна» – перед губним стоїть інший кореневий приголосний (крім р), «порятунок» – після [р] не вимовляємо [й].

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти лексичне значення слів, утворюючи словосполучення та речення.

Слова незважаючи на, забувши про, подолавши, попри вказують на те, усупереч чого відбувалася дія.

У такому значенні форма не дивлячись на є помилковою, адже має значення не спрямувавши погляд.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників 

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. 

Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку А.

Не утворюють ступені порівняння прикметники, які називають абсолютну якість: сліпий; які мають префікси пре-, за-, ультра- та ін.: пресильніший.

Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий: самий тонкий.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння вищого ступеня утворюється шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: видатний – більш видатний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що синоніми – це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Синонімами є слова «жвавий» і «прудкий», які в поданих словосполученнях мають значення «меткий, проворний».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак не пишемо після н перед ж, ч, ш, щ, -ськ-, -ств-: ниточці.

М’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: повільно; у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малюсінький.

М’який знак пишемо в дієсловах перед часткою -ся(сь): переконується.

М’який знак пишемо у слові тьмяний.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Безсполучниковим є речення «Сашко задихався та зморився: більше години вони бігли з Сіроманцем». Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій, тому ставимо двокрапку.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати у всіх словах рядка А: прибуток, прикрашений, присвоїти, а також у словах прибічник, прилеглий, приховати, пригріти, прибій, приваба тощо.

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в словах преславний, преподобний необхідно писати префікс пре- .

Префікс прі- пишемо у слові прізвище.

Відповідь: А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горечко – «зменшувально-пестливе до слова «"горе"». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горе, горезвісний, горювати тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горіти, горіння, горючість тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – той, який спостерігає час.

ВІДПОВІДЬ – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: черговИй, псевдонІм, ознАка, осокА.

Відповідь – В.