ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Автором Акта проголошення незалежності України був Левко Лук’яненко – дисидент, співзасновник Української робітничо-селянської спілки й Української Гельсінської групи, лідер Української республіканської партії, народний депутат Верховної Ради.

Після спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 р. Левко Лук’яненко був поміж тих, хто вимагав негайного проголошення незалежності України. Поки тривали дебати у Верховній Раді, Лук’яненко на аркуші шкільного зошита написав чернетковий проєкт документа, що стосувався незалежності України. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Ця карикатура є яскравою сатирою на радянську повсякденність, коли побутовий алкоголізм на виробництві став звичним явищем.

Керівники підприємств часто звітували про перевиконання планів, тоді як автор карикатури змалював реальну ситуацію на виробництві, де набуло поширення змальоване порушення трудової дисципліни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Відбудовували народне господарство УРСР на основі довоєнної командно-адміністративної моделі.

Її головним принципом був абсолютний пріориет важкої промисловості. Цей курс реалізували через нещадну експлуатацію села та хронічне недофінансування легкої промисловості й соціальної сфери. На потреби важкої промисловості у 1946–1950 роках спрямували понад 80 % усіх капіталовкладень.

Така політика забезпечила швидке відновлення галузей, зорієнтованих на воєнно-промисловий комплекс – електроенергетики, металургії та машинобудування. Проте водночас вона законсервувала низький рівень життя населення, штучно гальмуючи розвиток сільського господарства та сферу виробництва споживчих товарів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Плакат демонструє соціальні наслідки Другої світової війни – зростання ролі радянської жінки у військово-промисловому комплексі.

Через масову мобілізацію чоловіків до лав Червоної армії на початку війни, радянське керівництво було змушене залучати жінок до важкої праці на промислових підприємствах, фабриках і заводах, щоб забезпечити роботу тилу та постачання фронту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Громадська та суспільно-політична діяльність Августина Волошина тісно пов’язана з долею західноукраїнських земель у складі Чехословаччини (Чехо-Словаччини).

Він був прем’єрміністром уряду автономної Карпатської України в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 р. проголосив незалежність Карпатської України та був обраний її президентом.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку описано репресивні заходи, які стали ключовим інструментом розгортання Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду українського селянства.

Занесення на «чорну дошку» означало блокаду сіл: припинення торгівлі, дострокове стягнення боргів, заборону виїзду та вилучення всього продовольства, що неминуче призводило до масового голоду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

На картосхемі позначено територію Української Народної Республіки (згодом – Української Держави), яка включала Київщину, Поділля, Волинь, Чернігівщину, Полтавщину, Харківщину, Катеринославщину, Херсонщину, Таврію без Криму (за Третім універсалом Української Центральної Ради), Холмщину і Підляшшя (за Берестейським мирним договором).

УНР (згодом – Українська Держава) в кордонах, позначених грубою лінією на картосхемі, спиралася на підтримку держав Четверного союзу. Австро-німецькі війська у лютому – квітні 1918 р. допомогли УЦР відновити контроль над українськими землями, захопленими більшовиками. Цю операцію було розпочато відповідно до умов Берестейського мирного договору, укладеного у лютому 1918 р. між УНР і Центральними державами.

Гетьманський переворот Павла Скоропадського відбувся також за сприяння держав Четверного союзу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIIІ – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

1. В районі Борислава й Дрогобича було відкрито нафтові поклади. Від видобутку в Галичині нафти ручним способом згодом перейшли до буріння свердловин за допомогою парових машин, що сприяло зростанню нафтовидобувної промисловості в регіоні.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряка й переважання цукробурякового виробництва. У пореформенний період розміри посівів цукрових буряків зросли більше ніж уп’ятеро, а цукрові заводи виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

3. Розвинутими промисловими районами стали Донецький кам’яновугільний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни. Завдяки іноземним інвестиціям регіон перетворився на найбільший вугільно-металургійний район Російської імперії.

4. Південна Україна була регіоном поширення торговельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 р. першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Уряд Російської імперії не запровадив земську реформу 1864 р. в губерніях Правобережної України, бо остерігався перетворення земств на інструмент посилення польського впливу, адже в регіоні поляки-землевласники мали міцні позиції.

Земська реформа передбачала створення органів місцевого самоврядування на основі виборів за майновим цензом, а отже, польські поміщики гарантовано здобули б у земствах більшість й отримали легальну політичну владу.

Зважаючи на те, що російська влада щойно придушила масштабне польське Січневе повстання 1863–1864 рр., на Правобережжі продовжувала діяти суто бюрократична система управління, що спиралася на призначених чиновників.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Михайло Драгоманов і Павло Чубинський – видатні українські науковці та громадські діячі, члени Київської громади, які зазнали жорстоких переслідувань з боку царської влади за участь в українському національному русі.

Окремим таємним пунктом Емського указу імператора Олександра ІІ (1876 рік) було передбачено вислання лідерів «українського сепаратизму». Серед перших під удар імперських репресій потрапили саме Драгоманов і Чубинський:

• Михайла Драгоманова звільнили з Київського університету Cвятого Володимира, після чого він змушений був емігрувати до Женеви (Швейцарія). Там він заснував вільну українську друкарню й видавав перший модерний український журнал «Громада».
• Павла Чубинського – видатного етнографа та автора тексту сучасного Гімну України – укотре вислали за межі українських губерній, позбавивши можливості жити й працювати на рідній землі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

В уривку описано події 1848 р. у Львові, коли під час європейської «Весни народів» українці Галичини створили першу легальну політичну організацію – Головну Руську Раду (ГРР). Її члени виступали на захист прав українського населення (русинів), наполягали на вивченні української мови в школах, вимагали від центрального уряду, хоча й безуспішно, відокремлення Східної Галичини від Західної (польської) та перетворення її на окремий автономний край.

ГРР досягла успіхів саме в культурно-просвітницькій сфері. З її ініціативи було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Діяльність Головної Руської Ради сприяла зростанню національної свідомості й формуванню української нації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Колискою національно-культурного відродження України наприкінці XVIII – у XIX ст. була Слобожанщина.

Цей історико-етнографічний регіон став осередком потужного інтелектуального та культурного руху з низки причин.

З ініціативи Василя Каразіна 1805 р. в Харкові було засновано університет – перший на українських землях у складі Російської імперії. У ньому гуртувалася наукова інтелігенція, яка своїми працями з етнографії, історії, мовознавства доводила українську окремішність.

У журналі «Украинский вестник», який видавали при Харківському університеті, друкували матеріали з української історії, етнографії та художні твори українською мовою.

Гурток «Харківських романтиків» об’єднав молодих поетів і науковців: Ізмаїла Срезневського, Левка Боровиковського, Амвросія Метлинського, Миколу Костомарова. Вони збирали фольклор, вивчали козацьке минуле, зіграли визначну роль у формуванні української літературної мови.

Саме на Слобожанщині жив і створював свої шедеври Григорій Квітка-Основ'яненко – класик художньої прози та соціально-побутової комедії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Юридичним оформленням українсько-московського договору 1654 року став комплекс документів під назвою «Березневі статті».

Оскільки ухвала Переяславської ради мала лише декларативний характер і не супроводжувалася підписанням угод, Богдан Хмельницький спорядив посольство до Москви. Його метою було документально закріпити усні обіцянки царя щодо військової допомоги та гарантій збереження козацьких прав і привілеїв.

Згідно з укладеними «Березневими статтями», Гетьманщина переходила під протекцію московського царя, але зберігала широку автономію:

• власну адміністрацію та військово-судову систему;
• право обирати гетьмана;
• козацький реєстр у кількості 60 тисяч осіб із підтвердженням усіх їхніх привілеїв;
• право гетьманського уряду на дипломатичні відносини з іноземними державами (за винятком Речі Посполитої та Османської імперії);
• право місцевої старшини самостійно збирати податки, передаючи до Москви лише фіксовану суму.

Хоча Богдан Хмельницький розцінював цей договір як тимчасовий військово-політичний союз, Москва використала його як інструмент для поступового поглинання українських земель і поступової ліквідації козацької автономії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року поставила православну церкву на межу виживання: більшість вищого духовенства на чолі з митрополитом підтримала союз із Римом. Дієвим інструментом протистояння унії стали міські церковні братства, які активно підтримувало козацтво. Зокрема, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний вступив до Київського Богоявленського братства разом з усім Військом Запорозьким.

Проте найбільше православна церква потребувала відновлення своєї офіційної структури та ієрархії. Шанс з'явився 1620 року, коли до Києва прибув Єрусалимський патріарх Феофан ІІІ. На наполегливе прохання братчиків, козаків та духовенства патріарх таємно від польської влади висвятив Йова Борецького на митрополита Київського і Галицького. Утім, боротьба православних за офіційне визнання цієї ієрархії королівською владою тривала понад десятиліття.

Правильна відповідь – Б.