ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – етап українського національного відродження.

Маркери в джерелі – «Перша українська промова в семінарії… стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій» – чітко вказують на перехід від академічного до культурницького етапу національного відродження.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей і вміння їх розпізнавати за портретними рисами.

На фото зображені Тарас Шевченко (А), Володимир Антонович (Б), Маркіян Шашкевич (В), Пантелеймон Куліш (Г).

«Першу українську промову в семінарії» виголосив Маркіян Шашкевич, лідер «Руської трійці».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – українська організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Перша українська промова в семінарії», «Голосом галичан», «спонукою до… нових національних маніфестацій» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці» (Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Івана Вагилевича).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Колонізація Півдня України в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. – це процес активного заселення та господарського освоєння степових земель після російсько-турецької війни 1768–1774 рр., ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р., російсько-турецької війни 1787–1791 рр. та російсько-турецької війни 1806–1812 рр.

До переселення і колонізації українськими селянами цих земель їх спонукали, окрім родючості чорноземів, податкові й соціальні пільги (до 25 років), установлювані владою і великими землевласниками, а також сама наявність вільних земель.

Південь України (Степова Україна) у цей період був специфічним регіоном, який імперський уряд намагався якнайшвидше заселити та освоїти.

На освоєних землях Правобережної і Лівобережної України було значне аграрне перенаселення. А землі Півдня України були малонаселеними.

Отже, існування податкових і соціальних пільг, вільних земель спонукало українських селян у другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. до участі в колонізації земель Півдня України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток ХVІ – другої половини ХVІІІ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото:

А будинок Корнякта у Львові (ХVІ століття)

Б – замок у Підгірцях (ХVІІ століття)

В – палац Кирила Розумовського в Батурині.

Г – міська ратуша в Бучачі (ХVІІІ століття).

Ратуша є свідченням міського самоврядування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів і сформованості вмінь розпізнавати їх за портретними рисами.

На картині й гравюрі можна впізнати гетьманів Богдана Хмельницького й Івана Мазепу. Обидва гетьмани для продовження боротьби за незалежність Козацької держави укладали союзницькі відносини зі Шведським королівством: Богдан Хмельницький 1656 року, Іван Мазепа – 1708 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Наслідком Чигиринських походів турецько-татарської армії було здійснення гетьманом І. Самойловичем «Великого згону».

«Великий згін» (1678–1679 рр.). Щоб не залишити ворогу (туркам та їхньому ставленику Юрію Хмельницькому) людських і матеріальних ресурсів, Самойлович наказав силоміць переселити мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну та Слобожанщину.

Чигиринські походи турецько-татарської армії відбувалися 1677 й 1678 року. Після першої поразки 1677 року турецько-татарські війська в 1678 році оволоділи столицею Козацької держави – Чигирином.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Гарнізон московських військ на чолі з воєводою був уперше розміщений у Києві у 1654 р.

Розміщення московських військ стало прямим наслідком укладення Березневих статей (Переяславського договору) у 1654 році між Гетьманщиною та Московським царством.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

На картосхемі зображено похід українських козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним у складі польсько-литовського війська на Москву у 1618 році.

Успішний похід Сагайдачного став вирішальним чинником, який змусив Московське царство підписати Деулінське перемир'я 1618 року. За цим перемир'ям Річ Посполита отримала Смоленщину та Чернігівщину (в тому числі Чернігів і Новгород-Сіверський), а Сагайдачний отримав значні виплати та поширення реєстру.

Правильна відповідь – А.