ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича.

Спільним у правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича та Данила Романовича було приборкання боярської опозиції.

Обидва правителі Галицько-Волинської держави для зміцнення своєї влади першочерговим завданням уважали приборкання боярської опозиції. У першу чергу галицьке боярство противилося зміцненню княжої влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Монументальна картина, написана фарбами на свіжій вогкій штукатурці, – це «фреска».

Фреска — це техніка настінного малярства, при якій фарби, розведені водою (або на вапняному молоці), наносяться на вологу, свіжу вапняну штукатурку. При висиханні вапно утворює прозору кальцієву плівку, яка надійно закріплює пігменти, роблячи зображення дуже довговічним.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Утворення Кримського ханства.

Кримське ханство утворилося в XV ст.

Кримське ханство виникло як самостійна держава в результаті розпаду Золотої Орди. Його засновником вважається Хаджі I Ґерай, який проголосив незалежність ханства приблизно в середині XV століття.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Діячем, зображеним на репродукції картини, є Василь-Костянтин Острозький (1526–1608), один із найвпливовіших українських князів, меценат і захисник православ'я у Речі Посполитій.

Василь-Костянтин Острозький був засновником Острозької академії (заснована близько 1576 року в Острозі), яка була першим вищим навчальним закладом на українських землях, де викладання велося за системою "тримовного навчання" (слов'янська, грецька, латинська мови).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Автор документа вказав на причини повстань.

Уривок перелічує головні чинники, які спричинили нову хвилю козацько-селянських повстань після 1622 року:

1. Національно-релігійний гніт: Прагнення шляхти «чимдуж церкву православну до унії привертати» (національно-релігійні утиски).

2. Соціально-економічний гніт: Накладання на підданих «повинності... та різними поборами притісняти» (соціально-економічні утиски).

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Першу перемогу в Національно-визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. козацьке військо здобуло під Жовтими Водами (1648 р.).

• Ця перемога була ключовою, оскільки вона надихнула на повстання широкі маси українського населення, відкрила шлях для подальших перемог та ознаменувала початок Національно-визвольної війни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією.

Б. Хмельницький дорікав послу Московського царства.

Ця фраза, або її варіації, належить гетьману Богдану Хмельницькому і була висловлена в розмовах з представниками Московського царя після Переяславської угоди 1654 року. Вона відображає його ставлення до протекторату і зростаюче незадоволення політикою Москви.

Хмельницький наголошував, що він прийняв протекторат царя не як повне підданство, що зобов'язує виконувати всі накази, а як військово-політичний союз, укладений для спільної боротьби за свободу і державність України. Ця цитата є яскравим свідченням того, що Хмельницький розглядав Переяславську угоду як рівноправний договір, а не як акт поглинання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування Д. Многогрішного.

Компанійське військо було створено за часів гетьмана Д. Многогрішного.

• Компанійські полки (або охотницькі полки, наймане військо) були створені саме за часів його гетьманування як регулярні професійні підрозділи.

• Ці полки формувалися з найманців («охочих людей» – звідси "охотницькі") і оплачувалися з гетьманської скарбниці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти.

На фото зображено Троїцький Межиріцький монастир-фортеця.

Це одна з найвизначніших пам'яток оборонної архітектури України доби пізнього середньовіччя та бароко. Він розташований у селі Межиріч Рівненської області (неподалік Острога).

Цей об'єкт є унікальним поєднанням духовної святині та потужної оборонної споруди, що була частиною захисної системи володінь князів Острозьких.

Відповідь – А.