ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр. )

Завдання спрямоване на перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури 1920-х рр. ХХ ст.

О. Довженко – кінорежисер.

Г. Юра – театральний режисер.

А. Кримський – сходознавець.

М. Бойчук – художник-монументаліст.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Початок насильницької колективізації – 1929 р.

Судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ) – 1930 р.

Початок політики «коренізації» – 1923 р.

Судовий процес у «Шахтинській справі» – 1928 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Зміна політичного керівництва УРСР призвела до «другої хвилі» масових арештів дисидентів.

Після ліквідації рад народного господарства (раднаргоспів) відбулося відновлення вертикальної системи управління економікою.

Конституція УРСР 1978 р. , яка була створена на основі Конституції СРСР 1977 р., юридично закріпила однопартійну політичну систему.

Дисидентський рух був організаційно оформлений після підписання СРСР Гельсінського Заключного акту Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр. Україна в Першій світовій війні

Симон Петлюра був головним отаманом Армії УНР у 1919–1921 рр.

Дмитро Донцов був головою Союзу визволення України у 1914–1918 рр.

Михайло Грушевський очолював Українську Центральну Раду у 1917–1918 рр.

Андрей Шептицький був митрополитом Української греко-католицької церкви у 1901–1944 рр.

Відповідь: Г, Б, В, А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.). 

Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура А, відповідно до умови завдання, присвячена явищу періоду Відлиги в СРСР (1953–1964 рр.), коли в країні, крім процесів десталінізації, здійснювалися масштабні надпрограми: освоєння цілини, кукурудзяна компанія тощо. Ключове слово-маркер у карикатурі «кукурудза».

Карикатура Б присвячена явищу періоду Відбудови в СРСР (1953–1964 рр.), коли в країні існувало таке явище, як «лисенківщина». Ідентифікувати його допомагають слова-маркери: «Генетика формальна. Схоластика звичайна», «Мічурінський сад».

Карикатура В присвячена явищу періоду незалежності України, коли в країні в умовах реформування відбулося зрощування бізнесу і влади, формування фінансово-промислових (олігархічних) груп.

Карикатура Г присвячена явищу періоду Перебудови в СРСР (1985–1991 рр.), коли спроби реформ призвели в країні до погіршення життєвого рівня населення і загострення проблеми дефіциту. На це вказує існування «талону на цукор».

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Серед запропонованих понять три відповідають умові завдання: «п’ятирічка», «Дніпрогес», «стаханівський рух».

Відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – зміст радянського пропагандистського плаката, що мав би сприяти поверненню радянських громадян, які через різні обставини в роки Другої світової війни опинилися за межами СРСР.

Зображення, написи («…повертаються з німецької неволі…») і гасла плаката дають змогу ідентифікувати період його створення, стиль і кому він присвячений.

Плакат створений після завершення бойових дій в Європі в роки Другої світової війни у стилі «соціалістичного реалізму» і присвячений жертвам нацистського «нового порядку» (остарбайтерам).

Відповідь: 1, 4, 5

ТЕМА: Стародавня історія України

На фото зображено руїни Херсонеса Таврійського – грецького полісу, що був заснований на території Криму в результаті Великої грецької колонізації. На картосхемі зображено місця розташування грецьких міст-держав (полісів) у Північному Причорномор’ї. Серед запропонованих місць розташування полісів Херсонес позначено цифрою 4.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

У 907 р., 911 р., 941 р., 944 р. відбулися походи київських князів на Константинополь.

• 907 р. і 911 р.: Походи князя Олега на столицю Візантійської імперії. У результаті були укладені вигідні для Русі торгові договори.

• 941 р. і 944 р.: Походи князя Ігоря на Константинополь. Перший був невдалим, другий завершився укладенням мирного договору.

Походи на Константинополь були спрямовані на встановлення торговельних і політичних зв'язків з Візантією.

Відповідь – А.