ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Відповідність між явищем / процесом та його наслідком:

1 – В (декабристський рух в Україні, повстання Чернігівського полку) Декабристи (члени Південного товариства) організували збройний виступ Чернігівського полку під проводом С. Муравйова-Апостола та М. Бестужева-Рюміна, який тривав з 29 грудня 1825 р. по 3 січня 1826 р. на Київщині.

2 – Б (французько-російська війна 1812–1814 рр., формування козацьких полків і земського ополчення) Для боротьби з Наполеоном російський уряд ініціював створення ополчення та українських козацьких полків (зокрема, 15 полків на Полтавщині та Чернігівщині), обіцяючи козакам повернення їхніх прав.

3 – Д (російсько-турецька війна 1828–1829 рр., ліквідація Задунайської Січі) Під час цієї війни кошовий отаман Йосип Гладкий із частиною козаків перейшов на бік російської армії. Це розлютило турків, які знищили Задунайську Січ, а з козаків-переселенців Росія згодом утворила Азовське козацьке військо.

4 – А (українське національне відродження, утворення Кирило-Мефодіївського братства) Логічним завершенням «академічного» етапу відродження (збирання літописів, дослідження мови) став перехід до політичної боротьби, що втілилося у створенні першої таємної організації – Кирило-Мефодіївського братства у 1845 р.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Правильна відповідність між іменем гетьмана та подією, що з ним пов’язана:

1 – Б Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

2 – В Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

3 – Г Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

4 – А Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність між датами та подіями, описаними в уривках джерел:

1 - 1223 р. Уривок В описує битву на річці Калка (1223 р.), де руські та половецькі війська вперше зіткнулися з монголами (татарами). Згадується поранення князя Данила (Мстиславича).

2 - 1238 р. Уривок А описує захоплення (звільнення) Галича князем Данилом Романовичем та утвердження його влади в Галичині. Це сталося у 1238 році після смерті останнього галицького боярина та перемоги Данила над німецькими хрестоносцями під Дорогочином.

3 - 1245 р. Уривок Г описує битву під Ярославом (1245 р.), де князь Данило остаточно розгромив об'єднані сили угорців (під проводом Ростислава Михайловича) та польських феодалів. Ця перемога завершила його боротьбу за спадщину батька.

4 - 1253 р. Уривок Б описує коронацію Данила Романовича королівським вінцем від Папи Римського. Коронація відбулася в Дорогочині у 1253 році.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На початку ХХ століття українські землі входили до складу двох держав – Російської імперії й Австро-Угорської монархії. Це означає, що причина зростання трудової еміграції українців буде характерною як для тих, що жили під Австро-Угорщиною, так і для населення українських земель підросійської України. Українське населення переважно було селянським, тож украй неохоче йшло працювати в міста. Та попри селянські реформи, проведені владою, більшість селянських родин відчували брак земельних наділів, що й було однією з причин зростання трудової еміграції українців на початку ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 роках.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й  тих осіб, чиї прізвища наведено в завданні:

• Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської імперії, видав таємне розпорядження (Валуєвський циркуляр 1863 року) для територіальних цензурних комітетів, у якому наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою.
• Богдан Ханенко – український колекціонер старовини й творів мистецтва, меценат, промисловець.
• Петро Столипін, російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911 роках, автор аграрної реформи, зокрема указу від 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов чинного закону, який стосується селянського землеволодіння і землекористування». Суть указу полягала в тому, що кожний домогосподар, який володів надільною землею на общинному праві, міг у будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини землі, яка йому належить. 
• Василь Симиренко – український промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Обов’язковість в освіті як зараз, так і на початку ХХ століття визначено державною структурою. До кінця Першої світової війни Польща й Галичина були у складі Австро-Угорської монархії. Тому на початку ХХ століття німецька мова була обов’язковою для вивчення в школах на цих територіях.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

В умові завдання безпосередньо зазначено місце («ополячений край Західної Росії») й опосередковано – дату події (період керування Сергієм Уваровим міністерством освіти Російської імперії, 1833–1849). Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Після польського повстання 1830 року імперський уряд вирішив об’єднати західні губернії, що колись належали Речі Посполитій – Правобережну Україну, Білорусію і Литву – і русифікувати їх. Тож із-поміж варіантів відповіді потрібно вибрати вищий навчальний заклад на Правобережжі. Ним є Київський університет, історію якого започатковано 8 листопада 1833 року, коли було підтримано подання міністра освіти С. Уварова про заснування в Києві Імператорського Університету Св. Володимира. Цей виш відкрито 1834 року переважно заради того, щоби замінити закриті нещодавно польські навчальні заклади – Кременецький ліцей і Віленський університет. Інші причини відкриття нового університету полягали в необхідності боротьби з польським культурним впливом на Правобережній Україні й посиленні русифікації краю, на чому й наголошено в наведеному уривку історичного документа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

У 1772 р. Галичина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів у результаті поділу Речі Посполитої.

• Перший поділ Речі Посполитої (1772 р.): У результаті внутрішньої кризи Польської держави три сусідні імперії – Російська, Прусська та Австрійська – підписали угоду про розподіл її територій.

Правильна відповідь – Б.