ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Першочерговим завданням є визначення, яку інформацію несе візуальне джерело. Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – подія, пов’язана з розпадом СРСР.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі… відпускну грамоту від Росії», «відмінив... усе, що колись прив’язувало Україну до Росії» – указують на події грудня 1991 р., коли у Біловезькій Пущі відбулася зустріч очільників України (Леоніда Кравчука), Білорусі (Cтаніслава Шушкевича) і Росії (Бориса Єльцина), де вони поклали край існуванню СРСР і підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

За ключовими словами визначаємо, що в умові завдання йдеться про композитора, поета й вокаліста Володимира Івасюка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Дисидентський рух, який застосовував мирні засоби боротьби, зародився в період «хрущовської відлиги» – у час, коли відбулася деяка лібералізація радянської моделі розвитку.

Перші дисидентські організації постали в другій половині 1950-х рр. Однією з перших була Українська робітничо-селянська спілка (1958–1961 рр.). Дисидентський рух хоч і не був багаточисельним, але відіграв вагому роль у розвалі СРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» призвів до зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Так, у складі УРСР була створена нова Кримська область, а також збільшилася територія республіки.

Відповідь – Б.

Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було, насамперед, українською війною», «Жодна європейська країна не постраждала більше» – указують на трагічні наслідки Другої світової війни для України. Саме вони стали офіційною підставою для участі представників УРСР у створенні ООН.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Широкомасштабне вигнання нацистських окупантів з України розпочалося після перемоги радянських військ у Курській битві. На осінь 1943 р. радянські війська вийшли на широкому фронті до Дніпра, звільнивши Лівобережну Україну і Донбас. У результаті кровопролитної «битви за Дніпро» (24 серпня – 23 грудня 1943 р.) вдалося подолати опір нацистів на Східному валі (нацистська оборона вздовж правого берега Дніпра) і розпочати визволення Правобережної і Південної України.

Відповідь – А.