ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

На картині зображено військовий епізод часів Національно-визвольної війни (середина XVII ст.). Прототипом головного героя цієї картини є А. І. Богун. 

Іван Богун був одним із найближчих соратників Богдана Хмельницького та полковником, відомим своїми рішучими та блискучими військовими операціями, особливо у складних умовах (наприклад, під час прориву з оточення під Берестечком 1651 року, де він виконував роль наказного гетьмана).

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Події, відображені на картині, відбувалися під час бойових дій козаків проти Речі Посполитої.

На фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».

Головний герой картини І. Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти військ Речі Посполитої.

Відповідь – А

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Ілюстрацією періоду історії України може слугувати зображена картина Національно-визвольної війни.

Картина є типовою ілюстрацією військових дій козацького війська на чолі з ватажком (як було визначено раніше Іваном Богуном) проти ворога (військ Речі Посполитої).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Правильна відповідь — Б: 1686 р.

В уривку процитовано положення трактату про «Вічний мир», укладеного між Московським царством та Річчю Посполитою в 1686 році.

На відміну від Андрусівського перемир'я 1667 року, де Січ була під подвійним управлінням, за договором 1686 року вона переходила під виключну владу московського царя. У тексті це звучить як: «Запороги... мають бути... у державі їхньої царської величності».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Українські землі наприкінці ХVІІ ст. – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Цифрою 3 позначено регіон, що НЕ ВХОДИВ до складу Речі Посполитої впродовж 1569–1795 рр.

Серед вказаних українських земель лише Слобідська Україна ніколи не перебувала під владою Речі Посполитої. Вона була в підпорядкуванні Московського царства. Ці землі були переважно колонізовані українськими козаками і селянами у ХVІІ ст., і на них утвердилась козацька система врядування, соціальних і господарських відносин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь товаризацію поміщицького господарства.

Цей уривок є яскравим прикладом того, як старе кріпосницьке господарство намагалося пристосуватися до нових ринкових умов у першій половині XIX століття.

Товаризація – це процес, коли господарство починає працювати не для власного споживання (натуральне господарство), а на продаж (ринок).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

На фото зображено ратушу в місті Бучач.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини ХІХ ст. називали «будителями».

«Будителі» – узагальнювальна назва активістів національного відродження слов’янських народів кінця ХVІІІ – ХІХ ст. Представники національної інтелігенції, що зароджувалася. У своїй діяльності виявляли глибокий інтерес до історії і народної мови. Щодо діячів українського національного відродження, то термін «будителі» застосовують стосовно діячів українського руху на Закарпатті та Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Головна руська рада діяла впродовж 1848–1851 рр.

Головна руська рада (ГРР) була створена у Львові 2 травня 1848 року під час революційних подій «Весни народів» як перший український політичний орган у Галичині. Організація активно захищала права українського населення доти, доки в Австрійській імперії не перемогла політична реакція. У червні 1851 року уряд розпустив Головну руську раду.

Відповідь – В.