ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини ХІХ ст. називали «будителями».

«Будителі» – узагальнювальна назва активістів національного відродження слов’янських народів кінця ХVІІІ – ХІХ ст. Представники національної інтелігенції, що зароджувалася. У своїй діяльності виявляли глибокий інтерес до історії і народної мови. Щодо діячів українського національного відродження, то термін «будителі» застосовують стосовно діячів українського руху на Закарпатті та Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Головна руська рада діяла впродовж 1848–1851 рр.

Головна руська рада (ГРР) була створена у Львові 2 травня 1848 року під час революційних подій «Весни народів» як перший український політичний орган у Галичині. Організація активно захищала права українського населення доти, доки в Австрійській імперії не перемогла політична реакція. У червні 1851 року уряд розпустив Головну руську раду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку ключових подій культурного життя українських земель у складі Російської імперії.

Перший університет було засновано у 1805 р. в Харкові.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про вплив польського повстання 1863–1864 рр. на Україну.

Царська влада Росії, щоб зберегти лояльність українського селянства Правобережної України, де більшість поміщиків були поляки, скасувала тимчасовозобов’язувальний стан, який передбачався згідно з селянською реформою 1861 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

На фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Враховуючи складне соціально-економічне становище українських селян регіону (бідність і малоземелля), кооперативний рух був покликаний покращити його. Саме завдяки кооперативному руху вдалося вирвати селянство з лихварської залежності, покращити агрокультуру і добробут селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдяки словам маркерам – «Його праця – подвиг», «рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу» – можна визначити, що у джерелі йдеться про Данила Заболотного. Додатковою підказкою є те, що це висловлювання належить лікарю вченому І. Мечнікову.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

1-Д. Данило Романович (Галицький): Найвідоміший його військовий успіх, що стосується західних ворогів, – перемога над Добжинським орденом хрестоносців під Дорогочином у 1238 році.

2-А. Лев Данилович: Значно розширив територію держави. Історичні джерела вказують на приєднання ним Люблінської землі (1292 р.) та тимчасовий контроль над Закарпаттям (Мукачівське князівство).

3-Г. Юрій I Львович: Для збереження самостійності держави і послаблення впливу Москви домігся від Константинополя заснування окремої Галицької митрополії у 1303 році.

4-Б. Юрій II Болеслав: Був католиком (за походженням мазовецький князь) і намагався проводити реформи за західним зразком, надаючи при цьому великі права католицькому духовенству й іноземним купцям, що сприяло посиленню католицтва.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

• 1 — В: Андрусівське перемир’я (1667 р.). Ключові маркери: поділ земель між Річчю Посполитою та Московським царством («залишаються у володінні... його царської величності») та встановлення спільного контролю над Запорожжям («під високою рукою обох Великих государів»).

• 2 — А: Гадяцький договір (1658 р.). Ключовий маркер: згадка про «Велике князівство Руське» як третю рівноправну частину Речі Посполитої поряд із Польщею та Литвою.

• 3 — Д: Бахчисарайський договір (1681 р.). Ключові маркери: визнання кордону по Дніпру між Москвою та Османською імперією, право татар на кочування та підтвердження приналежності Києва московському царю.

• 4 — Г: Корсунська угода (1669 р.). Ключовий маркер: умови прийняття турецького протекторату Петром Дорошенком. Султан і хан зобов’язувалися не укладати мир із Польщею чи Москвою без згоди гетьмана.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.