ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «кріпосництво», «промисловий переворот».

Це ключові терміни, які описують суперечливий характер тієї епохи: одночасне панування старої феодальної системи та народження нової капіталістичної економіки.

Кріпосництво: Наприкінці XVIII ст. (1783 р. на Лівобережжі та Слобожанщині) Російська імперія остаточно закріпачила селян. У першій половині XIX ст. ця система досягла свого піку та почала занепадати, оскільки праця кріпаків була неефективною.

Промисловий переворот: Як ми вже розбирали, у 30-х – 40-х роках XIX ст. в Україні почався перехід від ручної праці до машинної (з'явилися перші парові заводи, особливо цукрові).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Гайдамацький рух у XVIII ст. набув поширення на території Правобережної України.

Гайдамацький рух — це національно-визвольна та соціальна боротьба українського народу проти польського панування на Правобережній Україні у XVIII столітті.

Коліївщина (1768 р.) — найвищий етап гайдамацького руху, який переріс у масштабне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти польського панування.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У наведеній пам’ятці (гравюрі І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», 1706 р.) уславлено здобутки та успіхи гетьмана в культурно-просвітницькій сфері.

На гравюрі зображено гетьмана Івана Мазепу в оточенні алегоричних постатей, які уособлюють різні науки та чесноти.

У верхній частині гравюри ви бачите сім церков, які були побудовані або капітально відреставровані коштом Мазепи в Києві та інших містах (зокрема Софійський собор, Богоявленська церква Братського монастиря тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

На фото зображено гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

У центрі композиції зображено Івана Мазепу в образі лицаря-захисника православної віри та наук

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Розглянута пам’ятка є яскравим прикладом гравюри ( Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.).

Гравюра – це відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на металевій пластині (міді). 

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

В уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Богдан Хмельницький (близько 1595 – 1657 рр.) — видатна постать в історії України, гетьман Війська Запорозького (з 1648 р.), полководець, дипломат і засновник Української козацької держави – Гетьманщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

На фото зображено козацькі клейноди (символи влади).

Козацькі клейноди — це військові атрибути, знаки влади та гідності, які використовувалися у Війську Запорозькому. До основних клейнодів належали:

• Булава (найвища ознака влади Гетьмана).

• Корогва (головний прапор).

• Бунчук (знак влади Гетьмана чи Кошового отамана).

• Печатка.

• Литаври (військовий музичний інструмент, що був ознакою полковника або курінного отамана).

• Пернач (знак влади полковника).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові відбулося в 1586 р.

У 1586 році Львівське Успенське братство, отримавши грамоту від Антіохійського патріарха Йоакима, оформило свій статут, який передбачав, зокрема, і створення школи. Ця школа, відома як Львівська братська школа, стала першим навчальним закладом такого типу в Україні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Збереження судочинства на основі норм «Руської правди» одна з характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст.

Ця політика ґрунтувалася на принципі: «Старого ми не рушимо, а нового не вводимо», що дозволило литовським князям мирно інкорпорувати слов'янські землі та їхню еліту, зберігаючи їхній звичний уклад життя.

Відповідь – А.