ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Історичною особою, яка найбільш активно сприяла становленню книгодрукування на українських землях у XVI ст., є Іван Федоров (Федорович).

Він:

1. Заснував у Львові першу постійно діючу друкарню на українських землях (1574 р.), де видав «Апостол» і «Буквар».

2. Працював у Острозі в друкарні, заснованій Князем Костянтином-Василем Острозьким, де надрукував Острозьку Біблію (1581 р.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Уривок описує шлюб польської королеви Ядвіги з литовським князем Ягайлом, що був ключовою умовою укладення Кревської унії 1385 року.

• Кревська унія (1385 р.) — це угода про династичний союз між Королівством Польським та Великим князівством Литовським.

• Головні умови:

  1. Великий князь литовський Ягайло мав одружитися з польською королевою Ядвігою.

  2. Ягайло та всі його піддані (литовці) мали прийняти католицтво.

  3. Ягайло ставав королем Польщі (під іменем Владислав II Ягайло) та зобов'язувався приєднати (інкорпорувати) землі Великого князівства Литовського до Польської Корони.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Галицьку митрополію православної церкви утворено за ініціативи галицько-волинського князя - Юрія І Львовича.

Він домігся її створення у 1303 році від Константинопольського патріархату, щоб захистити незалежність своєї держави від впливу митрополита, який на той час осів у Володимиро-Суздальському князівстві (пізніше Москва).

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У битві, описаній в уривку, перемогли монголи.

Уривок описує події, що відбувалися під час Битви на річці Калці 31 травня 1223 року, де об'єднане русько-половецьке військо зійшлося в першій великій сутичці з монгольськими загонами (корпусом Джебе і Субедея).

Внаслідок відсутності єдності та спільних дій, а також військової майстерності монголів, русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Удільне князівство, яке у XII–XIII ст. політично цілком залежало від Києва, було Переяславське.

Переяславське князівство було розташоване на лівому березі Дніпра, на південно-східних рубежах Русі, і постійно перебувало під загрозою половецьких набігів. Князі київські традиційно використовували Переяслав як форпост для захисту Києва.

Таким чином, Переяславське князівство ніколи не досягло значної політичної самостійності і залишалося найзалежнішим від центральної влади Києва протягом усього періоду роздробленості.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Походи на Константинополь у 907 р. та 911 р. здійснив київський князь Олег.

Походи князя Олега на Візантію були знаковими подіями в історії Київської Русі. Вони засвідчили зростання військової та політичної могутності молодої держави і призвели до укладення вигідних для Русі торговельних договорів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

Пам’ятку, зображену на фото археологи знайшли на стоянці яка на картосхемі позначено цифрою 3. Меандровий браслет з Мізинської стоянки – це один із найвідоміших та найзагадковіших артефактів часів палеоліту, знайдений на території України.

Розпізнавши браслет, далі вже треба пригадати географію, тобто той факт, що Мізин розташований у сучасній Чернігівській області. Меандровий браслет є свідченням високого рівня розвитку мистецтва та абстрактного мислення у первісних людей, що населяли територію сучасної України. 

Відповідь – В.

Платтячко, зроблене з талончиків, є сатирою (варіант 1). Звісно, подібні зображення не стимулюють почуття патріотизму і гордості за країну.

Розглядаючи далі запропоновані варіанти відповіді, варто пригадати час, коли були введені «талони», а це період розпаду СРСР (варіант 4). Відтак, якщо є талони, значить чогось бракує, тобто є дефіцит (варіант 5)

Відповідь: 145.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене  в СРСР, не знайшло відгук серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 2).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 246.