ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

1-Г. Похід Аскольда на Константинополь (860 р.) призвів до укладення першого відомого договору Русі з Візантією, що ознаменувало вихід Русі на міжнародну арену та започаткувало її дипломатичну історію.

2-В. Розгром Хозарського каганату (965 р.) Святославом усунув могутній буфер між Руссю та східними кочовиками. Це відкрило шлях на Русь новим, більш небезпечним кочовим ордам, зокрема печенігам, а пізніше половцям.

3-Б. Об’єднання Галицького і Волинського князівств (1199 р.) Романом Мстиславовичем створило Галицько-Волинське князівство – наймогутнішу державу Південно-Західної Русі, яке стало новим потужним центром політичного та економічного життя після занепаду Києва.

4-А. Похід Батия (1237–1241 рр.) розпочав монгольську навалу, що мала катастрофічні наслідки: руйнування більшості міст, масові вбивства, захоплення в полон майстрів і, як наслідок, занепад ремесел і торгівлі.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

1 — Г: Жванецька облога (1653 р.). Остання масштабна військова операція Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої перед укладанням союзу з Московським царством. Через зраду кримського хана битва закінчилася підписанням Кам'янецької угоди.

2 — Д: Конотопська битва (1659 р.). Видатна перемога війська гетьмана Івана Виговського над московською армією князя Трубецького під час московсько-української війни.

3 — А: Пилявецька битва (1648 р.). Блискуча перемога повстанців над польським військом (яке козаки висміювали як «перинників»), що відкрила Хмельницькому шлях на Галичину.

4 — Б: Берестецька битва (1651 р.). Найбільша і одна з найважчих битв війни, де через відступ татар козацьке військо зазнало поразки, що призвело до підписання Білоцерківського договору.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

У завданні учасників просять поставити у відповідність прізвища історичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст. і факти їхньої діяльності.

Діяльність історичних осіб, прізвища яких маємо в лівій колонці, відповідає періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст.. Таким чином, у правій колонці варіант В мав би бути відкинутий (ідеться про ініціатора відкриття Харківського університету В. Каразіна).

Далі застосовуємо свої знання. Видавець щоденних україномовних газет – Є. Чикаленко. Його слова «Україну слід любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені» звучать і досі актуально.

М. Драгоманов пов’язаний з журналом «Громада», що видавався у Женеві.

Б. Грінченко ніколи не був промисловцем, натомість разом із М. Міхновським був одним з фундаторів «Братства тарасівців».

І навіть якщо ви не пам’ятаєте Б. Ханенка, то це прізвище автоматично стає в правильну відповідність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

Правильна послідовність:

А (1036 р.): «Ярослав ... печеніги». Уривок описує про остаточну перемога князя Ярослава Мудрого над печенігами.

В (1054 р.): «Тепер же заповідаю стіл свій у Києві старшому синові моєму, братові вашому Ізяславу». Уривок описує смерть Ярослава мудрого і розподіл земель між його синами (Ярославичами).

Б (1067–1068 рр.): «…почав міжусобну війну Всеслав, син Брячеслава, полоцький і зайняв Новгород». УРивок описує поразку Ярославичів (Ізяслава, Святослава і Всеволода) від полоцького князя Всеслава на річці Немізі. Ця подія відбулася вже після смерті Ярослава Мудрого.

Г (1097 р.): «І хай кожен тримає отчину свою». Уривок описує рішення Любецького з'їзду князів, яке закріпило принцип "вотчини" і остаточно підтвердило роздробленість. Учасниками з'їзду були вже наступні покоління князів: Святополк (онук Ярослава), Володимир Мономах (син Всеволода) тощо.

Відповіді: А, В, Б, Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст. Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст. Культура України б другій половині XIX – на початку XX ст.

Б бароко – панівний стиль у європейському мистецтві, архітектурі, музиці й літературі кінця XVI – середини XVIII ст., який характеризується пишністю, декоративністю орнаментики, експресивністю, використанням алегорій та символів, парадністю та урочистістю.

А романтизм – ідейний та художній напрям у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., представники якого висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні й фольклорні теми.

В реалізм – напрям у літературі та мистецтві XIX – XX ст., представники якого зосереджувалися на деталях життя, соціальних конфліктах та типових характерах, правдиво й об'єктивно відтворюючи дійсність.

Г модерн – художній стиль у мистецтві, архітектурі та дизайні кінця XIX – початку XX ст., в основі якого закладено ідеологію створення прекрасного та нового стилю, не схожого на все, що було до цього.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 –В, 4 – Г.

Головними суперниками в боротьбі за галицько-волинську спадщину після смерті князя Юрія II Болеслава у 1340 році були:

1. Велике князівство Литовське

2. Королівство Польща

6. Королівство Угорщина

Після отруєння Юрія II Болеслава 1340 року Галицько-Волинське князівство втратило центральну владу, і його землі стали об'єктом тривалої війни за спадщину, що тривала до 1392 року.

Відповідь: 1, 2, 6.

Імена кошових отаманів Запорозької Січі:

• 3 – Петро Калнишевський: Останній кошовий отаман Нової (Підпільненської) Січі. Після руйнування Січі був засланий на Соловки.

• 4 – Іван Сірко: Найвідоміший кошовий отаман Чортомлицької Січі (друга половина XVII ст.). Провів десятки переможних походів проти Османської імперії та Кримського ханства.

• 7 – Кость Гордієнко: Кошовий отаман часів Мазепи. Підтримав союз із Карлом XII, був отаманом Кам'янської та Олешківської Січей.

Відповідь: 3, 4, 7.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У наведеному уривку з історичного джерела йдеться про ставлення українців до Першої світової війни. Про це, зокрема, опосередковано свідчать словосполучення «російська інтелігенція» і «російське суспільство». Тобто потрібно вибрати організацію українців, що діяла в цей період на території Російської імперії.

Варіанти відповіді В й Г – це політичні інститути, створені на теренах Галичини, яка входила до Австро-Угорської імперії. Революційну українську партію утворено 1900 року, однак після Столипінського циркуляру, виданого 1910 року, її саморозпущено.

На початку 1908 року в Києві за ініціативою членів Української демократично-радикальної партії для координування діяльності українського національного руху в період наростання реакції в Російській імперії створено Товариство українських поступовців (ТУП). Ця нелегальна міжпартійна громадсько-політична організацію діяла в Наддніпрянській Україні до 1917 року. Напередодні Першої світової війни до Ради ТУП входили, зокрема, Володимир Леонтович й Андрій В’язлов.

Правильна відповідь – Б.