ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Ординація Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої...» (1638 р.) була постановою Сейму Речі Посполитої, яка суттєво обмежувала права та самоврядування реєстрового козацтва після придушення козацьких повстань 1637-1638 років.

• 1. скасування виборності козацької старшини

  Пояснення: Замість виборного гетьмана козацьке військо очолював призначений польським урядом комісар. Посади полковників та осавулів також мали займати шляхтичі, призначені польською владою.

• 4. обмеження реєстру козаків шістьма тисячами осіб

  Пояснення: Реєстр скорочувався до 6 тисяч козаків.

• 7. ліквідацію козацького судочинства

  Пояснення: Ординація скасовувала козацьке самоврядування та судочинство, підпорядковуючи козаків польській адміністрації та судам.

Відповідь: 1, 4, 7

ТЕМА: Київська держава

З діяльністю Володимира Великого (980–1015 рр.) в історії Київської держави пов'язані такі події та явища:

✅ 3. запровадження християнства як державної релігії (988 р.)

✅ 5. будівництво Десятинної церкви (989–996 рр.) — першого кам'яного християнського храму в Києві.

✅ 6. уведення в грошовий обіг власних карбованих золотих і срібних монет («златників» та «срібників»).

Відповідь: 3, 5, 6

Правильна хронологічна послідовність подій, описаних у цитованих уривках:

• Г – Конотопська битва (1659 р.): Уривок із листа гетьмана Івана Виговського, у якому він описує розгром московського війська біля Соснівської переправи та Конотопа.

• В – Чорна рада в Ніжині (1663 р.): Опис драматичного обрання гетьманом Лівобережжя Івана Брюховецького та поразки його суперника Якима Сомка.

• Б – Коломацька рада (1687 р.): Описано момент обрання Івана Мазепи гетьманом на річці Коломак після зміщення Івана Самойловича.

• А – Еміграція Пилипа Орлика (після 1714 р.): В уривку йдеться про перебування Пилипа Орлика у Швеції після поразки у війні з Росією та смерті Карла XII (1718 р.). Пилип Орлик був обраний гетьманом у вигнанні у 1710 році.

Відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Стародавня історія України

Послідовність історичних процесів стародавньої історії України:

1-Г — Розселення племен трипільської культури на території України (кінець VI — III тисячоліття до н. е.). Трипільська культура — одна з найдавніших землеробських культур на території України, що існувала в енеоліті.

2-В — Початок грецької колонізації Північного Причорномор'я (VII — VI століття до н. е.).  Греки почали засновувати свої міста-поліси на узбережжі Чорного моря, що призвело до розквіту торгівлі та культури в регіоні. Це відбувалося в ранньому залізному віці. 

3-А — Панування сарматів у Причорноморських степах (III століття до н. е. — IV століття н. е.). Ці кочові племена прийшли на зміну скіфам і домінували у степах Північного Причорномор'я аж до появи гунів, що стало початком Великого переселення народів.

4-Б — Велике розселення слов'ян (V — VII століття н. е.). Велике розселення слов'ян — цей процес відбувався вже після занепаду Римської імперії, що дозволило слов'янам зайняти значні території Центральної та Східної Європи.

Відповідь: ГВАБ.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

1833 р. – заснування гуртка «Руська трійця».

1848 р. – видання першої української газети «Зоря Галицька».

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта».

1892 р. – створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

• 1-В. утворення Речі Посполитої (1569 р.) Поширення фільварків. Люблінська унія (1569) приєднала українські землі до Польської Корони. Це стимулювало польську шляхту активно освоювати нові землі, що призвело до формування та поширення фільваркової системи господарства і, як наслідок, до посилення кріпацтва (друге закріпачення).

• 2-Д. укладення Берестейської унії (1596 р.) Розкол православної церкви. Унія, що створила Греко-Католицьку (Уніатську) Церкву, спричинила розкол серед населення та ієрархії Київської митрополії на прихильників і противників унії (православних).

• 3-Г. заснування перших православних братств у Львові (1580-ті рр.) Братства, особливо Львівське Успенське, були рушійною силою культурно-релігійного відродження. Вони відкривали школи (як-от Львівська братська школа) та друкарні.

• 4-А. обрання П. Могили Київським митрополитом (1633 р.) Реформування православної церкви. Діяльність Петра Могили (Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі) пов'язана з глибокими реформами в Православній Церкві: освітні реформи (створення Києво-Могилянського колегіуму), впорядкування богослужінь та церковного устрою, що також є ключовою частиною реформування церкви.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Київська держава

1-В. «Слово про Закон і Благодать» (середина XI ст., автор – митрополит Іларіон): Цей твір присвячений уславленню Русі та її князів-хрестителів – Володимира Великого та його бабці Ольги. 

2-А. «Руська правда» (збірка правових норм XI–XII ст.): Зміст уривка чітко вказує на правовий документ, що регулює покарання за злочини (тілесні ушкодження, убивство), оперуючи термінами «продажа» (штраф на користь князя) і «віра» (штраф за вбивство).

3-Г. «Повість минулих літ» (поч. XII ст., традиційно приписують Нестору Літописцю): Це літопис, який починається з розповіді про розселення слов'янських племен («поляни», «деревляни», «сіверяни» та ін.) на території Київської Русі.

4-Б. «Повчання» Володимира Мономаха (поч. XII ст.): Цей твір є політико-моральним заповітом до дітей та нащадків. Мономах закликає до дотримання християнських чеснот: милосердя, допомоги «убогим», «сироті» та «вдовиці».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І. Рєпіна.

Ключові словосполучення джерела  – «веселий народ», «Недарма про них Гоголь писав», «Ніхто в цілім світі не відчував так глибоко Свободу, Рівність й Братерство», «Усе Запорожжя лишалося вільним, нікому не підкорилося» – чітко вказують на те, що художник І. Рєпін описує працю над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Аграрне перенаселення (земельні наділи селян не забезпечували прожитковий мінімум) західноукраїнських земель призвело до масової трудової еміграції.

Відповідь – Г.