ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Пам’ятка архітектури Жовкви, зображена на фото початку ХХ ст., – це Жовківська оборонна синагога, тому вона безпосередньо пов’язана з життєдіяльністю міської громади євреїв.

На той час Жовква була приватним містом короля Яна III Собеського, який сприяв розвитку єврейської громади та дозволив будівництво такої величної кам'яної споруди.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Виявом «соціального розбійництва» на теренах Галичини, Буковини та Закарпаття в XVI–XIX ст. була діяльність опришків.

Опришки не були звичайними грабіжниками. Вони нападали на маєтки шляхти, орендарів та лихварів — тих, хто уособлював соціальний та національний гніт. Частину відібраного майна вони нерідко роздавали бідним селянам, через що здобули статус народних месників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

На карті територію, приєднану до Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1806–1812 рр., позначено цифрою 3.

Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У 1816 р. на західноукраїнських землях започатковано діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.

У 1816 році в місті Перемишлі за ініціативи священника Івана Могильницького було створено «Товариство галицьких греко-католицьких священиків». Ця організація стала першим осередком українського національного відродження в Галичині: вона відкривала українські школи, видавала релігійні та навчальні книги, а також захищала права української мови.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати міста Слобожанщини. Одним із-поміж них є Харків, де 1805 року відкрито університет. Інші варіанти відповіді не стосуються цього регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено дату – друга половина ХІХ ст., а також регіон – Наддніпрянська Україна. Для правильного розв’язання завдання потрібно визначити подію, що привела до економічного зростання в цьому регіоні в цей час.

Сервітути – землі, які належали панові і якими могли спільно користуватися селяни. Як форма землекористування набули поширення в Галичині й Правобережній Україні впродовж XVI–XIX століть під час формування системи феодальної залежності селянства, коли землевласники приєднували землі, які були раніше в користуванні в селян, до своїх оброблюваних земель, залишивши їм натомість низькопродуктивні невеликі наділи й право користуватися з дозволу пана неорними угіддями – луками, лісами тощо.

Наприкінці XIX століття зросло розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 року втратило землю, що спричинило посилення еміграції з України в пошуках вільних земель. Ліквідація селянської громади пов’язана зі столипінською аграрною реформою 1906 року – на початку ХХ століття. Тобто жоден із-поміж цих варіантів відповіді не задовольняє умову завдання.

Скасування 1861 року кріпосного права сприяло економічному зростанню. Реформа 1861 року, хоча й не ліквідувала цілком конфлікту між капіталістичними й феодально-кріпосницькими залишками, полегшила перехід від феодально-кріпосницького ладу до буржуазного. Після реформи розвиток капіталізму в Російській імперії пішов настільки швидко, що за кілька десятиліть відбулися такі перетворення, які в деяких країнах Європи тривали цілі століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильне розв’язання завдання полягає у визначенні спільної риси економічного становища Наддніпрянщини й західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі, що перебували у складі Австро-Угорської імперії, ніколи не вирізнялися високим промисловим розвитком. У цьому регіоні розвивалися лише ті галузі, що не мали конкуренції в імперії. Поміж таких галузей була нафтова промисловість, саме в цю галузь вкладали іноземні інвестиції. В економіку підросійських земель також укладали кошти іноземні підприємці, зокрема англійський промисловець Джон Джеймс Юз.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Уряд Петра Столипіна видав низку законодавчих актів, основними з яких були указ 1906 року й ухвалений на його підставі Державною думою Російської імперії закон 1910 року.

Згідно із цими законами кожному селянинові надавали право закріпити свою земельну ділянку, що перебувала в розпорядженні сільської громади, в особисту приватну власність; після чого він мав змогу із цією землею вийти з громади, господарювати на хуторі чи отримати відруб (польова ділянка без садиби) або продати її. Складовою аграрної реформи була переселенська політика. Діставши землю у власність і продавши її, селяни масово переселялися до Азії. В Україні, де поширилося аграрне переселення, цей рух помітно збільшився після 1906 року.

Правильна відповідь – В.