Козацько-селянське повстання під проводом Северина Наливайка тривало у період 1594–1596 рр.

Повстання Наливайка (1594–1596 рр.) стало найбільшим козацько-селянським повстанням XVI століття. Воно охопило значні території: Брацлавщину, Київщину, Волинь та навіть Білорусь. Повстання закінчилося поразкою козаків під Солоницею (1596 р.), а сам Наливайко був схоплений і страчений у Варшаві.

Відповідь – Б.

Українськими книжками, надрукованими в другій половині XVI — першій половині XVII ст., є:

2 «Граматика словенська» Л. Зизанія 1596 р. Підручник церковнослов'янської мови, надрукований у Вільні, важливий для розвитку освіти.

3 Острозька Біблія1581 р. Перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою, надруковане Іваном Федоровим на Волині.

6 «Ключ царства небесного» Г. Смотрицького1587 р. Перша друкована праця української полемічної літератури з критикою католицизму, видана в Острозі.

7 «Лексикон славенороський» П. Беринди1627 р. Перший український друкований словник, виданий у друкарні Києво-Печерської лаври.

Відповідь – Г.

Діячем, який причетний до відновлення вищої православної ієрархії  в Речі Посполитій, був Йов Борецький.

У 1620 році єрусалимський патріарх Теофан, завдяки козакам та особисто гетьману Петру Сагайдачному, висвятив на митрополита Йова Борецького, тим самим відновивши у Києві православну ієрархію.

Відповідь – В.

Правильна відповідь: Б (тільки 1-й варіант правильний).

Заштрихована територія відповідає переважній більшості українських земель, що увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р.

Люблінська унія 1569 р.:

• Внаслідок укладення Люблінської унії між Польським королівством та Великим князівством Литовським, до складу Польської Корони перейшли українські землі, які раніше належали Литві: Підляшшя, Волинь, Київщина та Брацлавщина (Східне Поділля).

Відповідь – Б.

Усі зазначені умови були вказані в Кревській унії 1385 р.

Уривок містить два ключові пункти, що були основою Кревської унії (1385 р.) між Великим князівством Литовським і Королівством Польським:

1. Прийняття католицької віри: Литовський князь Ягайло та його піддані обіцяли прийняти католицизм.

2. Інкорпорація земель: Ягайло зобов'язався «свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського» (принцип інкорпорації).

Саме ця угода передбачала особисту унію Ягайла (через шлюб із польською королевою Ядвігою та прийняття титулу короля Польщі) та поступове об'єднання двох держав, розпочавши процес полонізації та окатоличення литовської еліти.

Відповідь – А.

Сходження князя Володимира Всеволодовича Мономаха на київський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян 1113 року.

Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в 1113 році в Києві спалахнуло повстання, спрямоване проти зловживань адміністрації та лихварів. Учасники повстання, побоюючись подальших безпорядків, звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський престол.

Саме запрошення київського віча (народних зборів) стало вирішальним фактором, що дозволив йому зійти на престол. Ця подія підкреслює зростаючу роль міських громад у політичному житті Київської Русі. 

Відповідь – В.

Пам'яткою, створеною раніше за інші в цьому списку, є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

«Слово про закон і благодать» — це видатна пам'ятка давньоруської літератури та богословсько-публіцистичної думки, написана між 1037 і 1050 роками митрополитом Київським Іларіоном.

Відповідь – А.

Тільки 1-ша подія, описана літописцем стосується  діяльності князя Святослава Ігоревича.

"Одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв..." Цей уривок безпосередньо описує один із найважливіших походів князя Святослава Ігоревича. У 965 році він розгромив Хозарський каганат, знищивши його столицю Ітіль та ключові фортеці, такі як Саркел (Біла Вежа).

Відповідь – Б.

Візантійські та готські історики згадували такі племінні об'єднання давніх слов'ян: 2) венеди, 4) анти, 5) склавини.

Тривалий час історики використовували терміни «венеди», «анти» та «склавини» для класифікації давніх слов’янських племен. Ці назви згадувалися в працях римських, готських та візантійських авторів I–VI століть і відображали різні етапи слов’янської історії.

Анти були одним із ключових східнослов’янських племінних об’єднань, які населяли територію сучасної України у VI–VII століттях. Анти займали значні території в лісостеповій зоні України — від річки Дністер до Сіверського Дінця. Це робить їх прямими предками українського народу.

Відповідь Г: 2, 4, 5