ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки відбулося у 1958 році.

Б Початок випуску В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» припало на 1970 рік.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод відбулося 1976 року.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» за участі Василя Стуса проти масових арештів дисидентів відбулася 1965 року.

Завдання також можна розв’язати, з’ясувавши логіку подій.

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – це початок дисидентського руху.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» – протест проти першої хвилі арештів дисидентів.

Б Випуск В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – спроба висвітлити діяльність дисидентів, репресії проти них влади.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – набуття дисидентським рухом напівлегального існування, в умовах коли керівництво СРСР взяло на себе зобов’язання дотримуватися прав людини.

Правильна відповідь – 1А 2Г 3Б 4В.

Тема: Україна в 1920–1940-х роках.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів, на яких відображено події 1920–1940-х рр. на українських землях.

За словосполученнями-маркерами й образами (персонажами) можна визначити дату відображених на плакаті подій.

Плакат А. Основні маркери – зображення радянського солдата з радянським прапором, напис «Здрастуй, рідний Київ!» указують на 1943 р., коли з міста вигнано німецьких загарбників.

Плакат Б. Основні маркери – зображення червоноармійця в характерному однострої з прапором, на якому написано УСРР, указує на 1920-ті рр., коли використовували цей однострій, а назва радянської України мала таку абревіатуру (від 1919 до 1937 року).

Плакат В. Основні маркери – зображенням бійця в однострої Карпатської Січі й напис «Ставайте в ряди Карпатської Січі!» – указують на події жовтня 1938 – березня 1939 рр. у Закарпатті. На цих теренах здійснено спробу створити українську державу – Карпатську Україну, збройні сили якої названо «Карпатською Січчю».

Плакат Г. Основні маркери – постаті селянина (представника населення Західної України) та бійця Червоної армії, які спільно нищать польський пограничний стовп, написи «Обранці трудового народу! Голосуйте за входження Західної України до складу Радянської України, за єдину, вільну і квітучу Українську Радянську Соціалістичну Республіку!», «Назавжди знищимо кордон між Західною і Радянською Україною! Хай живе Українська Радянська Соціалістична Республіка!» указують на події осені 1939 р., коли в результаті агресії Німеччини й СРСР проти Польщі стало можливим приєднання західних областей України до УРСР.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х), в умовах десталінізації (1953–1964), у період загострення кризи радянської системи (1965–1985). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

У завданні наведено чотири історичні джерела, які потрібно віднести до певного хронологічного періоду.

У джерелі 1 маркерами є словосполучення «Перший секретар ЦК КПУ М. Підгорний докоряв», «Драч, Дзюба, Вінграновський», «українські буржуазні націоналісти за кордоном», що однозначно вказують на період десталінізації, коли влада ще закликами, без жорстких обмежень чи репресій намагалась утримати митців від виявів опозиційності.

У джерелі 2 маркери такі: «Головною метою діяльності Рух визначає», «Рух діє в межах Конституції УРСР». Вони чітко вказують на період розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України, коли стала можливою діяльність неформальних організацій і, зрештою, багатопартійність.

У джерелі 3 маркерами є словосполучення «журнал «Вітчизна»», «національна обмеженість», «автори змальовують український народ ізольовано, у відриві від… великого російського народу», що однозначно вказують на період післявоєнної відбудови й розвиток України, коли українська культура була під тиском ідеологічної політики «ждановщини».

У джерелі 4 маркери такі: «Протягом останніх кількох років у СРСР проводяться політичні репресії над молодими людьми із середовища творчої та наукової інтелігенції», «В Україні… симптоми сталінізму». Вони чітко вказують на період загострення кризи радянської системи, коли влада розгорнула жорстку боротьбу проти дисидентів.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголошено гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й Української Центральної Ради пришвидшила проголошення ІІІ Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Георгій Бобринський був Галицько-Буковинським генерал-губернатором у 1914–1915 рр., відзначився жорсткою антиукраїнською політикою на окупованих російськими військами територіях.

Євген Чикаленко – громадсько-політичний діяч, меценат, видавець засновник масових українськомовних київських газет «Громадська думка» і «Рада».

Микола Міхновський – громадсько-політичний діяч, один із фундаторів Української народної партії (УНП), що була першою українською націоналістичною партією.

Кость Левицький – громадсько-політичний діяч, голова заснованої 1914 р. Головної української ради.

Правильна відповідь – 1Г 2В 3Б 4Д.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

За маркерами «протест», «Угода про асоціацію з ЄС» можна визначити, що в документі йдеться про оцінку подій Революції гідності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Предмет ідентифікування в завданні – державний цінний документ – «Приватизаційний майновий сертифікат». Назва документу вказує на мету його випуску (емісії) – приватизація частки державного майна. Тож документ випущено з метою пришвидшити роздержавлення економіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Загальноукраїнський страйк як форму боротьби в роки перебудови першими використали шахтарі, які виявилися найвразливішою категорією населення перед соціально-економічною кризою, якої зазнав СРСР.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

На карикатурі, наведеній у завданні, відображено прагнення влади приборкати рух за перебудову, започаткований нею, але над яким вона втратила контроль.

На це вказує головний персонаж карикатури: суфлер, який намагається змінити, заперечити суть вимог населення, гасел політики (Гласність!). Про це свідчать його жести й транспарант зі словом «Ні!».

«Гласність» була складником політики «перебудови», започаткованої компартійно-радянським керівництвом у квітні 1985 року.

Правильна відповідь – А.