ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Роль козацько-селянських повстань кінця XVI — початку XVII ст. полягала в тому, що вони гальмували процеси ополячення й окатоличення, зменшуючи тиск шляхетського гніту.

Повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, а пізніше — Жмайла, Федоровича (Трясила), Сулими, Бута, Острянина та Гуні, незважаючи на поразки, мали величезне історичне значення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Люблінська унія (1569 р.) передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Йдеться про Подільську землю.

Уривок описує події, пов'язані з діяльністю Коріатовичів (синів Коріата, брата Ольгерда) після перемоги литовсько-руських військ у Битві на Синіх Водах (1362 р.).

Саме Коріатовичі, за дорученням Великого князя Ольгерда, очолили процес звільнення Подільських земель від влади Золотої Орди і стали в них удільними князями (Юрій, Олександр, Костянтин і Федір).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Найдавнішою датованою книжною пам'яткою Київської Русі є «Остромирове Євангеліє». 

«Остромирове Євангеліє» — це рукописний літургійний збірник, створений у 1056–1057 роках. Його назва походить від імені замовника — новгородського посадника Остромира, який був родичем князя Ярослава Мудрого. Точна дата його створення, зазначена в кінці рукопису, робить його найдавнішою точно датованою книгою Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Переростання родоплемінної власності на землю у феодальну, надання земель васалам, захоплення феодалами общинних земель — це шляхи виникнення на Русі -  вотчини.

Вотчина — це спадкове земельне володіння, що передавалося від батька до сина. Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. 

Князі та великі бояри надавали землю своїм васалам (служилим людям) за вірну службу. Згодом ці землі ставали спадковими, перетворюючись на вотчини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

1199–1205 роки — це період в історії Галицько-Волинського князівства, для якого було характерним утворення та становлення єдиної держави, поширення влади князя на Київ і Київську землю.

1199 рік: Князь Роман Мстиславович Волинський, скориставшись ослабленням галицьких бояр і згасанням місцевої династії, об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Це є період утворення та становлення єдиної держави.

1203 рік: Роман Мстиславович захопив Київ, ставши великим князем. Літописець називає його «самодержцем усієї Русі». Це є період поширення влади князя на Київ і Київську землю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Ці рядки, що описують смерть князя Володимира Глібовича Переяславського і містять першу згадку терміна "Україна" у значенні окремої землі або території, записані літописцем під 1187 роком.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Християнізація Русі у 988 році за Володимира Великого мала величезний вплив на її міжнародне становище. Вона не лише зміцнила внутрішню єдність держави, але й інтегрувала її до кола християнських європейських держав. Це відкрило шлях до розвитку дипломатичних, торговельних і культурних зв'язків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.