ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку окреслено розбіжності в позиціях членів Директорії щодо реакції на дії більшовицького Тимчасового робітничо-селянського уряду України, війська якого ще в грудні 1918 року розпочали наступ на Україну.

Уряд Директорії не зумів зорганізувати оборону країни й обмежився численними нотами протесту в бік Росії. Лише 16 січня 1919 року, через тиждень після отримання відповіді від наркома (міністра) закордонних справ Росії Георгія Чичеріна, що військ РСФРР на території України нема, а війну проти УНР веде цілком незалежний український радянський уряд, Директорія Української Народної Республіки оголосила війну більшовицькій Росії.

Після відставки Винниченка з посади голови Директорії,  зміни урядів, Директорія УНР припинила існування як колективний орган. Головному отаману Армії УНР Симону Петлюрі попри допомогу Польщі не вдалось врятувати УНР від поразки у війні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Культурне життя в радянській Україні 1930-х років було повністю зумовлено тоталітарним політичним режимом. Воно мало суперечливий характер: поряд із наростанням політичного терору проти культури і її творців певний час зберігалася інерція позитивних процесів, започаткованих у попередньому десятилітті. Зокрема культурний поступ було позначено реальними здобутками в ліквідації неписьменності (лікнепі).

Лікнеп – система заходів в СРСР й УСРР для навчання грамоти всього неписьменного населення, яку було започатковано постановою уряду УСРР «Про боротьбу з неписьменністю» від 21 травня 1921 р. Це була не лише освітня, а й ідеологічна кампанія.

Навчали грамоти в державних школах лікнепу, пунктах лікнепу різних громадських організацій і товариств, зокрема через мережу товариства «Геть неписьменність», гуртках, у яких письменні навчали неписьменних.

Згідно з даними всесоюзного перепису населення 1937 р., в УРСР 85,6 % мешканців вважалися грамотними (1926 р. таких було 52,6 %).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Зміст гасла на транспаранті відповідає терміну соборність – об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території; духовна консолідація,  згуртованість народу; територіальна цілісність держави.

Ідея соборності була базовою національною цінністю творців Карпатської України зі столицею в місті Хуст, незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

А  Пропагандистський плакат часів політики воєнного комунізму, заходом якої було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення.

Б  На плакаті відображено різні аспекти індустріалізації і колективізації часів сталінської модернізації.

В  Плакат, створений у роки Другої світової війни, мотивував населення самовіддано трудитися задля перемоги.

Г  Кольорову листівку-плакат створено наприкінці 1917 року після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки (УНР).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Тетяна Яблонська, Катерина Білокур, Марія Примаченко – видатні українські художниці.

Катерина Білокур і Марія Примаченко – яскраві представниці жанру наївного мистецтва. Катерина Білокур найбільше малювала квіти («Хата в Богданівці»).

Марія Примаченко відома своїми картинами з чудернацькими, фантастичними  тваринами («Гороховий звір»).

Тетяна Яблонська стала символом українського соцреалістичного живопису. Її найвідоміша картина «Хліб» стала одним із найтитулованіших творів у Радянському Союзі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Проголошення керівництвом СРСР курсу на «зближення та злиття націй у "нову історичну спільноту – радянський народ"...» було спрямовано на формування єдиної «радянської нації».

Інтернаціоналізація мала замінити національну ідентичність через культурну асиміляцію, русифікацію s нівелювання національних відмінностей.

Російську мову позиціювали як мову міжнаціонального спілкування. В освіті її зробили привілейованою, закріпивши це постановами ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про подальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках» і «Про подальші заходи щодо вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік».

Так само у сфері культури та мистецтва російська до середини 80-х планомірно витісняла українську мову.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Автором Акта проголошення незалежності України був Левко Лук'яненко – дисидент, співзасновник Української Гельсінської групи, лідер Української республіканської партії, народний депутат Верховної Ради.

Після спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 року він був серед тих, хто вимагав негайного проголошення незалежності України. Поки тривали дебати у Верховній Раді, Лук’яненко на аркуші шкільного зошита написав чернетковий проєкт документа, що стосувався незалежності України. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Творення нової України.

Автор карикатури візуалізує два вектори української геополітики часів президентства В. Януковича та прогнозує перспективи для України, повʼязані з ними.

Тривалий час міжнародна політика України проходила під знаком утвердження євроінтеграційного курсу. Водночас важливими геополітичним вектором залишалися відносини з Росією.

Однак негативна реакція Москви на підготовку до підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом призвела спочатку до різкого гальмування євроінтеграційних процесів в Україні, а потім і до повного розвороту в бік Росії та дистанціювання від них. Москва добивалася приєднання України до Митного союзу – форми торгівельно-економічної інтеграції країн Євразійського економічного союзу.

Відмова Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила мирні протести в Києві й регіонах, які було розпочато 21 листопада 2013 року. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву Революція Гідності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава)

1 – В: «Слово про Закон і Благодать» – видатна пам’ятка давньоруської літератури XI ст. авторства митрополита Іларіона. Твір є богословським трактатом і панегіриком на честь хрещення Русі-України та діяльності князів Володимира і Ярослава.

Іларіон пише, що прийняття Руссю хрещення та святість наших князів не були випадковим явищем, а ознакою особливого благовоління Божого до нашого краю. Він стверджує, що саме християнство об’єднало розрізнені слов’янські племена в один народ, а Київську державу зробило рівноправною серед християнських держав.

У наведеному уривку Іларіон прирівнює князя Володимира Великого до першого християнського імператора Костянтина Великого, а княгиню Ольгу – до матері Костянтина.

2 – А: «Руська правда» – перший писаний кодифікаційний звід руського права, створення якого пов’язують з іменами Ярослава Мудрого та його нащадків.

Давньоруський кодекс регулював широкий спектр суспільних відносин, містив норми, що суттєво обмежували феодальну сваволю, хоча й закріплювали соціальну нерівність.

«Руська правда» є свідченням високого рівня правової культури Київської держави. Зокрема в ній було введено обмеження, а згодом і заборону звичаєвого права кровної помсти, яку замінено грошовою компенсацією.

 3 – Г: «Повість минулих літ» – пам'ятка літописання Русі-України (Київської держави). За однією з версій літопис створювали протягом тривалого часу, аж поки на початку XII ст. на основі попередніх зведень його завершив, упорядкував і дав йому назву чернець Києво-Печерського монастиря Нестор.

Цей твір є важливим джерелом вивчення середньовічної історії України. Зокрема в ньому автор переповідає історію розселення східнословʼянських племен.

4 – Б: «Повчання дітям» –  своєрідний політичний заповіт Володимира Мономаха своїм нащадкам. У ньому князь висловлює думки загальнодержавного, політичного і морального характеру, формує ідеальний образ правителя, який власною поведінкою повинен подавати приклад іншим.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.