ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Видання Валуєвського циркуляру (1863 р.) призвело до закриття недільних шкіл, розпуску та припинення діяльності українських громад.

Революція 1848–1849 рр. створила умови, за яких українці отримали перший досвід парламентської діяльності.

Видання Емського указу (1876 р.) призвело до закриття Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, через яке відбувалася легалізація діяльності київської громади.

Революція 1905–1907 рр. сприяла появі масових українськомовних періодичних видань у Наддніпрянській Україні (газети «Хлібороб», «Рада», журнал «Україна» тощо).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

1. Г. 1648 р. Початок Національно-визвольної війни та битва під Жовтими Водами. 

Згадка про «Жовті Води» і спільні дії «козаків, з’єднавшись разом із татарами». Це перша велика перемога Хмельницького над польськими військами в травні 1648 року.

2. А. 1649 р. Укладення Зборівського мирного договору (серпень 1649 р.).

Згадка про «40-тисячний реєстр Війська Запорозького». Саме Зборівський договір встановив цю чисельність козацького реєстру.

3. Б. 1651 р. Укладення Білоцерківського мирного договору (вересень 1651 р.).

Обмеження території Гетьманщини «тільки в маєтках, що містяться у воєводстві Київському». Ця умова була нав'язана козакам після поразки в Берестецькій битві 1651 року, значно зменшуючи автономію порівняно зі Зборівським миром.

4. В. 1654 р. Проведення Переяславської ради та присяга московському цареві (січень 1654 р.).

Згадка, що «Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі», а деякі полки «відмовилися присягати». Це відображає основну подію 1654 року — військово-політичний союз з Московією.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха. Князювання Данила Романовича.

1-В. Створення «Ізборника» – одного з перших енциклопедичних збірників Київської Русі – пов’язана з іменем князя Святослава Ярославича.

2-А. Відкриття першої школи для дітей знаті відбулося за наказом князя Володимира Великого.

3-Б. Заснування першої бібліотеки при Софійському соборі в Києві пов’язано з князем Ярославом Мудрим.

4-Д. Укладення Галицько-Волинського літопису відбулося за часів правління Данила Романовича Галицького.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Кіїк-Коба, Кирилівка, Мізин).

На карті зображені місця палеолітичних пам’яток на території України.

Кирилівка на карті позначена літерою «Б» (Ця палеолітична стоянка розташована в межах сучасного міста Києва).

Киїк-Коба на карті позначена літерою «Д» (Ця палеолітична стоянка розташована в горах Криму).

Королеве на карті позначена літерою «А» (Ця найдавніша палеолітична стоянка розташована на території Закарпаття на березі р. Тиса).

Мізин на карті позначена літерою «В» (Ця палеолітична стоянка розташована у Чернігівській області).

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Чорнобильська катастрофа.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Чорнобиль», «показушні» весілля, фальшиві гулянки, весілля», «У дні всенародної жалоби було влаштовано першотравневу демонстрацію на Хрещатику», «трагізм ситуації» – допомагають визначити, що дії партійно-державної верхівки продиктовані прагненням приховати факт вибуху ядерного реактора та реальні масштаби й наслідки техногенної катастрофи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху.

У цьому випадку йдеться про характерні риси дисидентського руху в Україні, який мав мирний, ненасильницький характер.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості. О. Антонов.

У цьому випадку йдеться про О. К. Антонова, який був видатним авіаконструктором. Під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки сімейства «Ан», які літають на всіх континентах світу. Деякі з них залишаються не перевершеними і нині.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі впровадження однієї з хрущовських надпрограм – поширення посівів кукурудзи. На це вказує як зображення цієї зернової культури і ті переваги, які вона може давати – зростання продуктивності тваринництва, так і написи. Відповідно, карикатура висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг кукурудзи.

Відповідь – А.